Рішення № 140730016, 19.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6447/25

Провадження № 2/466/440/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Свірідової В.В.

при секретарі Солиган М.Р.

за участю представника позивача -адвоката Михалевського Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення батька з актового запису про народження дитини,-

в с т а н о в и в:

07.07.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Михалевський Ю.Р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить виключити із актового запису № 771 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 10.06.2025 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, запис про ОСОБА_1 як батька дитини.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.05.2024 між ним та відповідачкою зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (актовий запис № 1079). Під час перебування у шлюбі відповідачка завагітніла від іншого чоловіка та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку, ОСОБА_3 . У зв`язку з перебуванням сторін у зареєстрованому шлюбі, відповідно до ст. 122, 133 СК України, батьком дитини в актовому записі про народження № 771 записано позивача. Зазначає, що він не є біологічним батьком дитини, а був записаний таким виключно в силу встановленої законом презумпції батьківства. Вказує, що біологічний батько дитини відмовляється подавати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання батьківства, а тому звернення до суду з цим позовом є єдиним способом захисту його порушеного права. Також зазначає, що 18.06.2025 він звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом про розірвання шлюбу (справа № 466/5840/25) і рішенням від 04.08.2025 шлюб між сторонами розірвано. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 08.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с.20).

Ухвалою суду від 14.10.2025 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, оплату за проведення експертизи покладено на позивача, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (а.с.58).

14.01.2026 року до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи №СЕ-19/114-25/27393-БД у зв`язку з відсутністю дозволу на повне або часткове знищення об`єктів експертизи.

Ухвалою суду від 18.02.2026 року надано дозвіл експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України на повне знищення об`єктів експертизи у справі (а.с. 72).

13.08.2026 року до суду надійшов висновок експерта Львівського НДЕКЦ МВС від 05.08.2026 № СЕ-19/114-26/8654-БД за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Ухвалою суду від 14.08.2026 провадження у справі поновлено (а.с.95).

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Михалевський Ю.Р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити, покликаючись на висновок судової молекулярно-генетичної експертизи, яким виключено біологічне батьківство позивача щодо дитини.

Відповідачка ОСОБА_2 подала до суду заяву про визнання позову та просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, з`ясувавши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 24.05.2024 зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 1079, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 народилася донька - ОСОБА_3 , про що 10.06.2025 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено актовий запис про народження № 771. У графі «батько» свідоцтва про народження вказаної дитини зазначено ОСОБА_1 , у графі «мати» - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.11).

З метою з`ясування наявності чи відсутності кровного споріднення між позивачем та дитиною у справі проведено судову молекулярно-генетичну експертизу.

Згідно з висновком експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 05.08.2026 № СЕ-19/114-26/8654-БД, складеним за результатами дослідження зразків букального епітелію, відібраних 29.05.2026 у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (акт відбирання зразків № 31), ДНК-профіль дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , містить ті генетичні ознаки (алелі), які визначені в ДНК-профілі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та не містить генетичних ознак (алелів), які визначені в ДНК-профілі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не може бути біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір`ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.86-89зворт.).

Правовідносини, наявні між сторонами, мають наступне правове регулювання.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою ст.5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно ст.121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 122 СК України визначено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Відповідно до ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

У п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що оспорити батьківство має право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Згідно ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можливо будь-якими допустимими доказами, у тому числі висновками судово-медичної, біологічної чи генетичної експертиз, при цьому для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті цих висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення ЄСПЛ у справі «Kalacheva v. russianfederation» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

У справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) ЄСПЛ повторив, що ДНК-тест це науковий метод, наявний для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Оцінюючи висновок експерта від 05.08.2026 № СЕ-19/114-26/8654-БД, суд враховує, що експертизу проведено на підставі ухвали суду, експертом, який має відповідну кваліфікацію за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» та попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, зразки для дослідження відібрано у присутності всіх осіб, щодо яких проводилось дослідження, з дотриманням встановленої процедури, а висновок є повним, обґрунтованим та узгоджується з іншими доказами у справі. Учасники справи висновок експерта не оспорювали, клопотань про призначення додаткової чи повторної експертизи не заявляли. З огляду на наведене, суд визнає вказаний висновок належним, допустимим та достовірним доказом відсутності кровного споріднення між позивачем та дитиною.

Крім того, судом враховується, що позивача записано батьком дитини на підставі ст. 122, 133 СК України в силу презумпції походження дитини від подружжя, а не на підставі його заяви про визнання батьківства, а отже обставин, передбачених ч. 5 ст. 136 СК України, які б позбавляли його права оспорювати батьківство, у справі не встановлено. Дитина народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто оспорювання батьківства здійснюється після її народження та до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Відповідачка ОСОБА_2 визнала позов, зазначивши про це у поданій до суду заяві, визнання позову відповідачкою узгоджується з висновком експерта та не суперечить закону.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено відсутність кровного споріднення між ним та дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позовні вимоги про виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про її народження є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що представник позивача в судовому засіданні просив не стягувати судові витрати з відповідачки, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 5,12,13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позовну заяву задовольнити.

Виключити із актового запису №771 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного 10.06.2025 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, запис про ОСОБА_1 , як батька дитини.

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 19.10.2026р.

Суддя В. В. Свірідова