Рішення № 140729842, 19.10.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2026 р. Справа153/1524/26

Провадження2/153/759/26-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Дзерина М.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором ,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором. Позовні вимоги мотивовані наступним: 09 листопада 2017 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 014/0541/82/0379505 на наступних умовах: сума кредиту 25066.55 грн. Строк Кредиту 72 місяці з 09.11.2017 (дата надання кредиту) по 09.11.2023 року. Також, умовами кредитного договору передбачено тип та розмір процентної ставки за користування кредитом. Ознайомившись з Паспортом кредиту та підписавши його Відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних мною умов кредитування. Підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору. Згідно з умовами Договору Позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Договором. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

26.06.2019 було укладено договір № 114/2-9 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 014/0541/82/0379505.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 014/0541/82/0379505. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 014/0541/82/0379505.

Всупереч умовам договору № 014/0541/82/0379505 відповідач не виконав свого зобов`язання, заборгованість не погасив. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором № 014/0541/82/0379505 в розмірі 65 461 грн. 20 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 23286.16 грн. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 32928.55 грн. Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 6823.73 грн. Заборгованість за пенею та/або штрафами - 2422.76 грн.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 серпня 2026 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідачу ОСОБА_1 надіслано копію ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу зареєстрованого місця проживання рекомендованим листом з повідомленням, однак до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній».

Враховуючи норми п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не подала.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09 листопада 2017 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 014/0541/82/0379505 на наступних умовах: сума кредиту 25066 грн. 55 коп., строк кредиту 72 місяці, проценти за користування кредитом: 35,3% річних. Ознайомившись з Паспортом кредиту та підписавши його Відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних мною умов кредитування. Підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором. Згідно з умовами Договору Позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

З копії виписки по рахунку наданого АТ «Райффайзен Банк» по особовому рахунку належному ОСОБА_1 за період з 09.11.2017 року по 08.11.2018 року встановлено, що 09 листопада 2017 року ОСОБА_1 , було здійснено видачу кредиту, згідно договору №014/0541/82/0379505 в розмірі 25 066 грн. 55 коп.

26.06.2019 було укладено договір №114/2-9 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 014/0541/82/0379505.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 014/0541/82/0379505. Відповідно до реєстру боржників №1 від 10.01.2023 року до Договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 014/0541/82/0379505 в розмірі 58 637 грн. 47коп.

Із копії розрахунку заборгованості за договором №014/0541/82/0379505 від 09.11.2017 року встановлено, що станом на 26 червня 2019 року заборгованість ОСОБА_1 по договору № 014/0541/82/0379505 складає 30 594 грн. 19 коп.

Із копії розрахунку заборгованості за договором №014/0541/82/0379505 від 09.11.2017 року встановлено, що станом на 08.11.2023 року заборгованість ОСОБА_1 по договору № 014/0541/82/0379505 складає 65 461 грн. 20 коп., яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 23286.16 грн. Заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 32928.55 грн. Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 6823.73 грн. Заборгованості за пенею та/або штрафами - 2422.76 грн.

Таким чином встановлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

За приписом ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст.205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.2 ст.1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У силу ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до правил ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).

Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наявні в матеріалах справи докази вказують на те, що АТ «Райффайзен Банк» і ОСОБА_1 уклали в кредитний договір, який підписаний сторонами. Відповідач користувався кредитними коштами, які йому надало АТ «Райффайзен Банк», однак допустив прострочення виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору 014/0541/82/0379505 від 09.11.2017 року.

Матеріалами справи також підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та відповідачем. Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором №014/0541/82/0379505 від 09.11.2017 року, підлягає стягненню на користь ТОВ «Коллект Центр».

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості та процентів за кредитом в строки, передбачені умовами кредитного договору, та з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості, а саме суми заборгованості за основною сумою боргу та суми заборгованості за відсотками обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував.

Щодо вимог про стягнення суми заборгованості за штрафними санкціями (пенею/неустойкою) суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до тепер.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати заборгованість за штрафом в розмірі 2422 грн. 76 коп. грн. від сплати яких позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення таких.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач істотно порушила умови кредитного договору №014/0541/82/0379505 від 09.11.2017 року, суд дійшов висновку, що позовна заява є частково обґрунтованою, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмір 63 038 грн. 44 коп.

Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №0677690001 від 28.07.2026 року, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 2563 грн. 86 коп.

Також, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Виходячи із приписів ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката включають в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, суми компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлених умовами договору про надання правничої допомоги.

Наданими позивачем документами, зокрема, копіями договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року; прайс-листом АО «Лігал Ассістанс»; заявкою на надання юридичної допомоги №2072 від 01.06.2026 року; витягом з акту №23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 року доведено, що на правничу допомогу адвоката ТОВ «Коллект Центр» витратило 16000 гривень.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4814 грн. 95 коп.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306 - заборгованість за Договором №014/0541/82/0379505 від 09.11.2017 року, в розмірі 63 038 (шістдесят три тисячі тридцять вісім) гривень 44 (сорок чотири) копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306) понесені судові витрати в сумі 7378 (сім тисяч триста сімдесят вісім) гривень 80 (вісімдесят копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, адреса: м.Київ, вул.Мечнікова,3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Суддя: М.М.Дзерин