Рішення № 140729827, 19.10.2026, Чернівецький районний суд Вінницької області

"19" жовтня 2026 р.

Справа №150/484/26

Провадження по справі №2/150/407/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

19 жовтня 2026 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,

при секретарі Савковій С.А.,

з участю учасників цивільного процесу:

представника позивача Савчук С.О. (дистанційно),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до районного суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що відповідачем не виконуються взяті на себе зобов`язання згідно кредитного договору №489662867, укладеного 10.03.2024, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка на час ухвалення рішення складає в загальному розмірі 40874 гривень 00 копійок.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10.03.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №489662867 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV5J99В відправленого на номер телефону відповідача.

Позивач вказує, що відразу після вчинених дій відповідача, первісний кредитор перерахував грошові кошти в сумі 9400,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем у заявці при укладенні кредитного договору. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку із чим загальна сума становить 13400 грн.

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.

В свою чергу відповідач умов договору належним чином не виконував в зв`язку з чим загальна сума заборгованості за Кредитним договором на момент подання позовної заяви становить 40874,00 грн. з якої 9400,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 31474,00 грн. заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактор) уклали Договір факторингу №28/1118-01 згідно умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №489662867.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №282 від 30.04.2024 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

28.05.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №28/0525-01 згідно умов якого ТОВ « ТАЛІОН ПЛЮС» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №489662867 від 10.03.2024.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 28.05.2025 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

16.07.2025 між ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №16/07/25-Е згідно умов якого ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №489662867 від 10.03.2024.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 16.07.2025 за договором факторингу №16/07/25-Е від ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 40874 грн. 00 коп.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «ЕЙС», тому останні вимушені з даним позовом звернутися до суду в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за вказаним вище кредитним договором в сумі 40874,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Представник позивача Савчук С.О. в судовому засіданні свої вимоги, викладені в позові, підтримує та просить їх задоволити.

Відповідачу за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі та судову повістку.

Однак, 17.07.2026 на адресу суду повернувся конверт із неврученим поштовим відправленням, що стверджується рекомендованим поштовим відправленням №R067219291407.

Повторно про дату, час і місце судового засідання відповідача повідомлено шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин 7 та 8 статті 128 ЦПК України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 17.08.2026 постановлено про проведення заочного розгляду даної справи.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.03.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №489662867 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора відправленого на номер телефону відповідача НОМЕР_2 .

10.03.2024 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ініціювало переказ коштів згідно договору №489662867, укладеного 10.03.2024, безготівковим зарахуванням через АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на банківську карту відповідача № НОМЕР_3 в сумі 9400,00 грн. що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Отож, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало умови кредитного договору та надало відповідачу грошові кошти.

Відповідно до п.8.3 кредитного договору на момент укладення цього Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процентна ставка складає 2,50 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 912,50 (дев`ятсот дванадцять цілих п`ять десятих) відсотків річних. У разі отримання додаткових Траншів за цим Договором в період з 23.04.2024 по 20.08.2024, Базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим Траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру Денної процентної ставки зазначеної в абзаці 3 пункту 17 Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. У разі отримання додаткових Траншів за цим Договором після 21.08.2024 року Сторінка 14 із 26 Базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим Траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру Денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону.

Відповідно до п.8.4. кредитного договору для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 15 днів Дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 12925 грн 00 коп. (дванадцять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 3525 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 9400 грн 00 коп.. Орієнтовна реальна річна процентна ставка з припущення користування Кредитом протягом Дисконтного періоду зі сплатою процентів за Базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 231834,66 відсотків річних. Денна процентна ставка, для вказаних в цьому пункті умов, розраховується наступним чином: (Загальні витрати: 3525 грн 00 коп.) / (сума першого Траншу: 9400 грн 00 коп.) / (строк Дисконтного періоду: 15 днів) ? 100% = 2,50 відсотків в день. Денна процентна ставка за весь строк дії цього Договору з припущення про отримання коштів у розмірі максимального розміру Кредитного ліміту, передбаченого в п. 2.1. Договору, розраховується за наступною методикою: (загальні витрати за користування всією сумою Кредитного ліміту за весь строк дії Договору: 429110,00 грн) / (Кредитний ліміт: 9400 грн 00 коп.) / (строк дії договору: 1826 днів) ? 100% = 2,50 відсотків в день.

Згідно пункту 8.5.кредитного договору за умови повного дострокового погашення всієї суми Кредиту за всіма отриманими Траншами протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, Кредитодавець зобов`язаний зменшити зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом наступним чином: 8.5.1. За період від дати видачі першого Траншу до 25.03.2024 р. (включно) розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за процентною ставкою 2,34 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 854,10 (вісімсот п`ятдесят чотири цілих одна десята) відсотків річних (далі - Дисконтна процентна ставка.

У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 25.03.2024 розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за ставкою 2,34 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 852,63 (вісімсот п`ятдесят дві цілих шістдесят три сотих) відсотків річних, (далі - Індивідуальна процента ставка). У разі здійснення Позичальником двох та більше Пролонгацій, Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації (пункт 8.5.2. кредитного договору).

Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 912,50 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п.12.4 Договору).

Відповідно до п.12.5 кредитного договору у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану відповідальність передбачена пунктами 12.3 та 12.4 цього Договору застосовується з обмеженнями, передбаченими чинним законодавством України.

Як вбачається із листа №ТП/489662867 від 23.07.2024 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» повідомлено позичальника ОСОБА_1 про те,що право вимоги за кредитним договором №489662867 від 10.03.2024, укладеним між ним та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», перейшло та належить ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Як зазначається в листі, у відповідача по справі більше місяця є прострочена заборгованість по оплаті процентів за користування кредитом за Договором. Станом на 23.07.2024 заборгованість по оплаті процентів за користування Кредитом складає 31474,00 грн. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зазначає у листі, що пунктом 9.1.1.7. Договору та частиною 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі затримання оплати процентів за користування Кредитом щонайменше на один місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення Договору. При цьому Договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту Позичальника. Згідно до п. 14.20 Договору до Товариства також перейшли інші права Кредитодавця, передбачені Договором. На підставі вищенаведеного та пункту 7.2.2. Договору, цим листом ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» повідомило ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору №489662867 від 10.03.2024 рок з 23.07.2024 та про необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 40874,00 грн.

Як встановлено з матеріалів справи, а саме з виписки з особового рахунку відповідача за кредитним договором №489662867 від 10.03.2024 відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості, яка на час звернення позивача до суду із позовом становить 40874,00 грн. з якої 9400,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 31474,88 грн. заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактор) уклали Договір факторингу №28/1118-01 згідно умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №489662867.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №282 від 30.04.2024 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

28.05.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №28/0525-01 згідно умов якого ТОВ « ТАЛІОН ПЛЮС» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №489662867 від 10.03.2024.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 28.05.2025 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

16.07.2025 між ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №16/07/25-Е згідно умов якого ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №489662867 від 10.03.2024.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 16.07.2025 за договором факторингу №16/07/25-Е від ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 40874 грн. 00 коп.

З розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором №489662867 від 10.03.2024 встановлено, що відповідач належним чином умови кредитного договору не виконував в зв`язку з чим допустив утворення заборгованості у розмірі 40874,00 грн. з якої 9400,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 31474,88 грн. заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Згідно ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 06.07.2026 АТ КБ "ПРИВАТБАНК" витребувано інформацію про те чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) платіжну картку (платіжні картки) : маска Карти: НОМЕР_7; про факт зарахування коштів: зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_1 за період від 10.03.2024 до 15.03.2024 в сумі 9400,00 грн.; емітент Карти - АТ КБ "ПРИВАТБАНК"; чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ); - чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками): маска Карти: НОМЕР_7; чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ). У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) зарахування на платіжну Карту (маска Карти) НОМЕР_1; за період від 10.03.2024 до 15.03.2024 в сумі 9400,00 грн.; емітент Карти - АТ КБ "ПРИВАТБАНК", витребувано інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію.

Із витребуваних судом доказів, наданих АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на виконання ухвали суду від 06.07.2026, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було емітовано платіжну картку № НОМЕР_6 . 10.03.2024 на вище зазначену платіжку картку, що належить ОСОБА_1 , було здійснено зарахування коштів в сумі 9400 гривень.

Номер мобільного телефону НОМЕР_2 був фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_6 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.625 ЦПК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, зваживши у сукупності надані позивачем докази по справі, суд приходить до висновку, що первісний кредитор умови договору виконав, надав відповідачу кошти на умовах передбачених договором. У свою чергу відповідач, підписавши договір, добровільно погодився на визначені у ньому умови, взявши на себе відповідні зобов`язання. Разом із тим, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, тому суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, проте лише частковому, оскільки суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимоги заборгованості за процентами за користування кредитом з розрахунку максимального розміру денної процентної ставки, виходячи із положень ст.8 ч.5 Закону України ''Про споживче кредитування'', з урахуванням пункту 17 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення".

Так, Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. Відповідно до ст. 1 Закону, що містить визначення термінів, 1-1) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; 1-2) денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Законом України № 3498-IX було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки. Перший етап (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року): протягом перших 120 днів після набрання чинності законом максимальна денна процентна ставка для договорів, які укладені в цей період, не могла перевищувати 2,5 %. Другий етап (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року): наступні 120 днів характеризувалися подальшим обмеженням ставки - максимальна денна процентна ставка для договорів, які були укладені в цей період, була знижена до рівня 1,5 %. Третій етап (з 20 серпня 2024 року): після завершення 240-денного перехідного періоду максимальна денна процентна ставка для договорів про споживчий кредит не може перевищувати 1,0 %.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Тобто, нарахування денної процентної ставки в більшому розмірі ніж визначено в перехідних положеннях є неправомірним.

Дійсно, кредитний договір було укладено 10 березня 2024 року, тобто, в період, коли встановлена законом процентна ставка не могла перевищувати 2,5%.

Проте, починаючи з 22 квітня 2024 року законом було обмежено максимальний розмір відсотків, який підлягав нарахуванню за кредитним договором, та встановив, що розмір процентної ставки не повинен перевищувати 1,5% за день.

Оскільки, дія кредитного договору продовжилася після 22 квітня 2024 року, кредитор під нарахування відсотків повинен був обмежитися максимально допустимим розміром процентної ставки, тобто, на рівні 1,5%.

Поряд з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості, кредитор в період з 22.04.2024 по 22.07.2024 здійснював нарахування відсотків у розмірі 2,5% в день (що становить 235,00 грн. в день) Проте, таке нарахування не відповідає умовам п.17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а також ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки, з 22 квітня 2024 року максимально допустимий розмір процентної ставки, що підлягав застосуванню до зазначеного кредитного договору не повинен був перевищувати 1,5% та 1% у відповідні періоди.

Суд звертає увагу на те, що первісний кредитор є фінансовою компанією, що здійснює надання грошових коштів в кредит (позику), а тому, в силу цього повинен був бути обізнаний із п.17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а також ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», які на момент укладання договору уже встановлювали граничний розмір відсотків з урахуванням перехідного періоду від 22 квітня 2024 року до 23 липня 2024 року (тобто, до часу розірвання кредитного договору).

У зв`язку з чим, у період з 22.04.2024 по 22.07.2024 підлягали нарахуванню відсотки, обмежені розміром 1,5% в день.

Тому, розмір відсотків за період з 22.04.2024 по 22.07.2024 (92 дні), розрахованих за встановленою чинним законодавством процентною ставкою (1,5% в день) повинен становити 12972 гривень (9400*1,5%*92).

09.04.2024 нараховано 4,90% денної процентної ставки, що склало 460,60 грн., з чим суд в силу положень п.17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а також ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» не погоджується.

За період із 10.03.2024 по 25.03.2024 (15 днів) проценти нараховувалися кредитором за зниженою ставкою 2,34% в день користування і склали сукупно за цей період 3285 гривень, з чим у повній мірі погоджується суд.

Тому, з урахуванням зазначеного, загальний розмір відсотків, який міг бути нарахований первісним кредитором з урахуванням обмеженої процентної ставки протягом строку кредитування та який підлягає стягненню з відповідача становить: з 10.03.2024 по 25.03.2024 (розмір денної процентної ставки 2,34%)=3285,00 грн.; з 26.03.2024 по 21.04.2024 (розмір денної процентної ставки 2,50%)=5405,00 грн.; з 22.04.2024 по 22.07.2024 (розмір денної процентної ставки 1,5%)=11703, а всього відсотків за користування кредитом на загальну суму 20393,00 грн. та з врахуванням при цьому добровільно сплачених ОСОБА_1 17.05.2024 відсотків в сумі 16,00 грн., сума відсотків за користування кредитними коштами, що підлягає стягненню становить 20377,00 грн.

Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо погашення суми кредиту, що є істотним порушенням договору кредиту, укладеного між сторонами, оскільки, Кредитор внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати суму кредиту та суму відсотків за користування даним кредитом, на що позивач розраховував при укладенні договору, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборговану суму тіла кредиту в розмірі 9400,00 грн. та відсотків за користування кредитним коштами в розмірі 20377,00 грн., а всього заборгованості за кредитним договором в розмірі 29777,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення кредитної заборгованості.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» від 03.12.2025, №4695-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривні 00 копійок.

Відтак, сума судового збору, що підлягає до сплати за звернення юридичної особи до суду із позовною заявою майнового характеру становить не менше 3328 гривень та не більше 1164800 гривень.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 2662 гривні 40 копійок, про що свідчить платіжна інструкція в національній валюті №51580 від 05.06.2026, оскільки, позовну заяву подано ТОВ «ФК «ЕЙС» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому позивачем сплачено судовий збір у відповідності до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті ; Закону України «Про судовий збір» (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімумум для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та розраховано з урахуванням положень ч.3 ст.4 вище вказаного Закону, тобто із застосуванням пониженого коефіцієнту 0,8 (3328,00 грн. х 0,8=2662,40 грн.).

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1939,58 грн. (2662,40 грн (сума судового збору, сплаченого за подання позовної заяви)/40874,00 грн. (ціна позову) х 29777 грн. (розмір позовних вимог, який підлягає до задоволення) грн.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2026 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-01, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Із додаткової угоди № 25771011294 від 11.01.2026 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 клієнт доручив, а адвокатське бюро приймає на себе обов`язок надавати юридичну допомогу, в тому числі по Дроздовському Ю.С.

Із акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, який підписаний сторонами договору, адвокатом наведено перелік виконаних робіт з урахуванням витраченого часу на суму 7000 грн.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, суд керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, враховуючи обставини даної справи, позицію відповідача, співмірність заявлених витрат зі складністю справи та розумності їх розміру, суд дійшов висновку про зменшення заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача вказаних витрат у розмірі 3000 грн.

На підставі ст., ст.525, 526, 538, 549- 551,611, 614, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст., ст.10, 11, 81, 141, 263 - 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнит частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки буд. 6, кабінет 13), заборгованість за кредитним договором №489662867від 10.03.2024 на загальну суму 29777 (двадцять девять тисяч сімсот сімдесят сім) гривень 00 копійок, з яких:

- 9400,00 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту;

- 20377,00 грн. простроченої заборгованості за процентами.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» судовий збір в розмірі 1939 (однієї тисячі дев`ятсот тридцяти дев`яти) гривень 58 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» витрати за надання правничої допомоги в розмірі 3000 (трьох тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Згідно вимог ст.265 ч.5 п.4 ЦПК України реквізити сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки буд. 6, кабінет 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації згідно відомостей ЄДДР: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_4 .

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК