Рішення № 140729660, 19.10.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/4847/25

19.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.,

за участі секретаря судового засідання Лакійчук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 24.12.2025 надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.09.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями було укладено Договір № 474384-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,15514127 % за кожен день користування кредитом. Договір було підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора UA-9356, направленого на зазначений ним номер телефону.

Позивач вказав, що свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу 5000,00 грн на банківську картку, зазначену ним під час оформлення кредиту. Однак відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно з розрахунком позивача, станом на 01.12.2025 року заборгованість відповідача становить 16120,72 грн, з яких 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 10370,72 грн заборгованість за процентами та 750,00 грн заборгованість за комісією. Штрафні санкції позивачем не нараховувалися та до стягнення не заявлялися.

Позивач також зазначив, що проценти за користування кредитом після закінчення строку дії договору не нараховувалися, а заявлена до стягнення заборгованість складається із сум, нарахованих відповідно до умов кредитного договору. Позивач вважав правомірним також нарахування комісії за надання кредиту.

Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 474384-КС-001 про надання кредиту від 05.09.2023 року в розмірі 16120,72 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а також витребувати у АТ «ОТП БАНК» докази щодо належності відповідачу банківської картки, на яку були перераховані кредитні кошти, та виписки про рух коштів за відповідним рахунком. Справу позивач просив розглянути в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відомостей про подання відповідачем відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову чи інших заяв по суті спору у наданих матеріалах не міститься.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 05.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок та строки подання учасниками справи заяв по суті справи. Крім того, судом витребувано у банку-емітента АТ «ОТП БАНК» інформацію щодо емітування банківської картки на ім`я відповідача та підтвердження факту зарахування коштів на карту.

Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

До суду 23.03.2026 року надійшла відповідь АТ «ОТП БАНК» на виконання ухвали суду, відповідно до якої повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 відкриті рахунки в АТ «ОТП БАНК» відсутні, у зв`язку з чим надати витребувану судом інформацію не вбачається можливим.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача. Був належно повідомленим про розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, на його поштову адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який повернувся не врученим з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».

У ситуації, що розглядається, суд прийшов до висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення по справі не відкладаючи її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 05.09.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 474384-КС-001 про надання кредиту в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями та підписання його позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора UA-9356.

Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов`язався надати відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, а відповідач повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов договору. Процентна ставка за користування кредитом визначена у розмірі 1,15514127 % за кожен день користування кредитом.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 05.09.2023 року перерахувало відповідачу кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , реквізити якої були зазначені відповідачем під час оформлення кредиту.

Факт укладення кредитного договору та погодження відповідачем його умов підтверджується Договором № 474384-КС-001 про надання кредиту від 05.09.2023 року, офертою, акцептом пропозиції, анкетою клієнта, паспортом споживчого кредиту, а також відомостями про використання одноразового ідентифікатора UA-9356, направленого на номер телефону, зазначений відповідачем під час оформлення кредиту.

Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується наданим позивачем доказом перерахування грошових коштів, відповідно до якого кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн були перераховані на банківську картку, реквізити якої зазначені відповідачем при укладенні кредитного договору.

З метою перевірки обставин щодо належності відповідачу банківської картки, на яку були перераховані кредитні кошти, судом було витребувано в АТ «ОТП БАНК» відповідну інформацію та виписки про рух коштів за рахунком.

23.03.2026 року до суду надійшла відповідь АТ «ОТП БАНК» на виконання ухвали суду, відповідно до якої повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 відкриті рахунки в АТ «ОТП БАНК» відсутні, у зв`язку з чим надати витребувану судом інформацію не вбачається можливим.

Разом з тим, надані позивачем документи щодо укладення електронного кредитного договору, його умов та перерахування кредитних коштів у сукупності підтверджують виникнення між сторонами договірних правовідносин та виконання позивачем свого обов`язку щодо надання кредиту.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення між сторонами Договору № 474384-КС-001 про надання кредиту від 05.09.2023 року та виконання позивачем свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, відповідач свої зобов`язання щодо належного та своєчасного повернення кредиту і сплати передбачених договором платежів не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Станом на 01.12.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 474384-КС-001 від 05.09.2023 року, за розрахунком позивача, становить 16120,72 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 10370,72 грн заборгованість за процентами та 750,00 грн заборгованість за комісією. Заборгованість за штрафами відсутня.

При цьому, як зазначено позивачем та підтверджується розрахунком заборгованості, після закінчення строку дії кредитного договору проценти за користування кредитом позивачем не нараховувалися.

Отже, між сторонами виникли договірні правовідносини з приводу надання та повернення кредитних коштів, у межах яких позивач виконав свої договірні зобов`язання щодо надання відповідачу кредиту, тоді як відповідач належним чином своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, заявлена позивачем до стягнення.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Як вже було встановлено судом, кредитні договори у справі, що підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразових ідентифікаторів, який були надіслані на номер мобільного телефону відповідача, що повністю узгоджується із процедурою укладення кредитного договору, визначеною Законом України «Про електронну комерцію».

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається.

Судом встановлено, що 05.09.2023 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 474384-КС-001 про надання кредиту в електронній формі, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 грн.

Разом з тим, вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує, що саме на позивача покладається обов`язок довести не лише факт укладення кредитного договору, а й факт фактичного отримання відповідачем кредитних коштів.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань щодо надання кредиту позивач посилається на перерахування 05.09.2023 року 5000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , яку, за твердженням позивача, відповідач зазначив під час оформлення кредиту.

Однак належних та допустимих доказів того, що зазначена банківська картка та відповідний рахунок належали саме ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

З метою перевірки зазначених обставин судом було витребувано в АТ «ОТП БАНК» інформацію щодо належності відповідачу банківської картки № НОМЕР_1 та виписки про рух коштів за відповідним рахунком.

До суду 23.03.2026 року надійшла відповідь АТ «ОТП БАНК» за вих. № 73-1-1/1786-БТ від 18.03.2026, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 відсутні відкриті рахунки, у зв`язку з чим банк не має можливості надати витребувану інформацію.

Таким чином, надана банком відповідь не підтверджує належність зазначеної картки відповідачу, а навпаки, свідчить про відсутність у АТ «ОТП БАНК» рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 .

Наданий позивачем доказ перерахування коштів сам по собі не підтверджує факту отримання цих коштів саме відповідачем, оскільки з нього не вбачається належність одержувачу коштів банківської картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи. При цьому відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд також враховує, що відповідно до статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сам факт укладення електронного кредитного договору та його підписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора підтверджує волевиявлення сторін щодо укладення договору, однак не є безумовним доказом фактичного отримання відповідачем кредитних коштів.

За таких обставин позивачем не доведено належними та допустимими доказами одну з істотних обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме факт передачі відповідачу кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн.

За відсутності доказів фактичного отримання відповідачем кредитних коштів вимоги про стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією є передчасними та необґрунтованими.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами обставини, на які посилається як на підставу позову, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» відсутні.

У зв`язку з цим у задоволенні позову ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено повністю, сплачений позивачем при поданні позову судовий збір у розмірі 2422,40 грн не підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок залишити за позивачем.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА