Рішення № 140729657, 19.10.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/4311/25

19.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.,

за участі секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 14.11.2025 надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,0777 % за кожен день користування кредитом. Договір було підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора G-1034, направленого на зазначений нею номер телефону.

Позивач вказав, що свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу 5000,00 грн на банківську картку, однак відповідач належним чином умови договору не виконала та здійснила лише часткове погашення заборгованості в загальному розмірі 2071,15 грн.

Згідно з розрахунком позивача, станом на 30.10.2025 року заборгованість відповідача становить 12614,44 грн, з яких 4892,81 грн заборгованість за тілом кредиту, 7434,93 грн заборгованість за процентами та 286,70 грн заборгованість за комісією. Штрафні санкції позивачем не нараховувалися та до стягнення не заявлялися.

Позивач також зазначив, що проценти за користування кредитом після закінчення строку дії договору не нараховувалися, а заявлена до стягнення заборгованість складається лише з сум, нарахованих відповідно до умов кредитного договору. Позивач вважав правомірним також нарахування комісії за надання кредиту.

Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 12614,44 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відомостей про подання відповідачем відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову чи інших заяв по суті спору у наданих матеріалах не міститься.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок та строки подання учасниками справи заяв по суті справи. Крім того, судом витребувано у банку-емітента АТ «Ощадбанк» інформацію щодо емітування банківської картки на ім`я відповідача та факту зарахування на неї кредитних коштів.

Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

До суду 25.05.2026 надійшла відповідь АТ «Ощадбанк» на виконання ухвали суду, відповідно до якої підтверджено факт відкриття на ім`я ОСОБА_1 банківського рахунку. Згідно з випискою про рух коштів за вказаним рахунком підтверджено факт зарахування на нього грошових коштів у розмірі 5000,00 грн.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача. Був належно повідомленим про розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, на її поштову адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній».

У ситуації, що розглядається, суд прийшов до висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення по справі не відкладаючи її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 23.01.2022 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 330553-КС-002 про надання кредиту в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями та підписання його позичальником одноразовим ідентифікатором G-1034.

Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов`язався надати відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, а відповідач повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов договору. Процентна ставка за користування кредитом визначена у розмірі 1,0777 % за кожен день користування кредитом.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 23.01.2022 перерахувало відповідачу кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн на банківський рахунок, реквізити якого були зазначені відповідачем під час оформлення кредиту.

Факт належності відповідного банківського рахунку відповідачу та зарахування на нього кредитних коштів підтверджено відповіддю АТ «ОЩАДБАНК» від 25.05.2026, наданою на виконання ухвали суду, згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, а випискою про рух коштів підтверджено зарахування на нього 23.01.2022 грошових коштів у сумі 5000,00 грн.

Таким чином, суд вважає доведеним факт виконання позивачем свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів за Договором № 330553-КС-002 від 23.01.2022.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, відповідач здійснила часткове погашення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 2071,15 грн, однак свої зобов`язання щодо повного та своєчасного повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконала.

Станом на 30.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 330553-КС-002 від 23.01.2022, за розрахунком позивача, становить 12614,44 грн, з яких: 4892,81 грн заборгованість за тілом кредиту, 7434,93 грн заборгованість за процентами та 286,70 грн заборгованість за комісією. Заборгованість за штрафами відсутня.

Отже, між сторонами виникли договірні правовідносини з приводу надання та повернення кредитних коштів, у межах яких позивач виконав свої договірні зобов`язання, тоді як відповідач належним чином їх не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, заявлена позивачем до стягнення.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Як вже було встановлено судом, кредитні договори у справі, що підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразових ідентифікаторів, який були надіслані на номер мобільного телефону відповідача, що повністю узгоджується із процедурою укладення кредитного договору, визначеною Законом України «Про електронну комерцію».

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 330553-КС-002 про надання кредиту в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора G-1034.

Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом і комісію відповідно до умов договору.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів підтверджено належними та допустимими доказами, у тому числі відповіддю АТ «ОЩАДБАНК» від 25.05.2026, наданою на виконання ухвали суду. Вказаною відповіддю підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, а випискою про рух коштів підтверджено зарахування 23.01.2022 року на цей рахунок грошових коштів у сумі 5000,00 грн.

Таким чином, факт укладення кредитного договору та фактичного отримання відповідачем кредитних коштів знайшов своє підтвердження матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала. Відповідач здійснила лише часткову оплату за договором у загальному розмірі 2071,15 грн, однак заборгованість у повному обсязі не погасила.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30.10.2025 року заборгованість відповідача за Договором № 330553-КС-002 від 23.01.2022 року становить 12614,44 грн, з яких: 4892,81 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту, 7434,93 грн сума прострочених платежів по процентах та 286,70 грн сума прострочених платежів за комісією.

Зазначений розрахунок заборгованості суд вважає належним та допустимим доказом розміру заборгованості, оскільки він узгоджується з умовами укладеного між сторонами кредитного договору та іншими матеріалами справи. Доказів проведення відповідачем інших платежів, які б не були враховані позивачем при визначенні розміру заборгованості, або доказів неправильності проведеного розрахунку суду не надано.

Щодо комісії за надання кредиту суд виходить із того, що її сплата прямо передбачена умовами укладеного між сторонами кредитного договору та графіком платежів, з якими відповідач погодилася при укладенні договору. Відповідачем не заявлено вимог про визнання відповідних положень кредитного договору недійсними, не надано доказів їх зміни чи припинення, а також не спростовано обов`язку зі сплати передбаченої договором комісії.

Відтак суд не встановив правових підстав для виключення суми комісії із розміру заборгованості, заявленої позивачем до стягнення.

Посилання позивача на укладення кредитного договору в електронній формі суд вважає обґрунтованими. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Використання відповідачем одноразового ідентифікатора G-1034 для підписання договору, у сукупності з фактом перерахування кредитних коштів на відкритий на її ім`я банківський рахунок та подальшим частковим виконанням договірних зобов`язань, підтверджує факт укладення кредитного договору та прийняття відповідачем його умов.

Таким чином, судом встановлено факт виникнення між сторонами договірних правовідносин, отримання відповідачем кредитних коштів, погодження сторонами умов кредитування та неналежного виконання відповідачем обов`язку щодо повернення кредиту і сплати передбачених договором платежів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором № 330553-КС-002 від 23.01.2022 року в розмірі 12614,44 грн, що складається з 4892,81 грн заборгованості за тілом кредиту, 7434,93 грн заборгованості за процентами та 286,70 грн заборгованості за комісією.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом, наявним у матеріалах справи.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» задоволено в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 629, 638, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за Договором № 330553-КС-002 про надання кредиту від 23.01.2022 року в розмірі 12 614 (дванадцять тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 44 копійки, що складається з:

?заборгованості за тілом кредиту 4 892,81 грн;

?заборгованості за процентами 7 434,93 грн;

?заборгованості за комісією 286,70 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА