Рішення № 140727891, 19.10.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/1134/26

Провадження № 2/463/1099/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді- Жовніра Г.Б.,

з участю секретаря судового засідання- Патуляк Х.В.,

представника позивача - Діденка В.Є.,

представника відповідача - Лондар А.С.,

представника третьої особи - Гонсьор Д.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа Автогаражний кооператив «Заводський» про визнання права власності на гараж-,

в с т а н о в и в :

представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на гараж № НОМЕР_1 загальною площею 38,2 м.кв., що розташований за адресою: Львівська область, Львівський район, Львівська територіальна громада, м. Львів, автогаражний кооператив «Заводський» м. Львів, вул. Польова, будинок 44.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є членом автогаражного кооперативу «Заводський» та повністю сплатив пайовий внесок у грудні 1999 року. У 1995 році ним було побудовано гараж № НОМЕР_1 із підвалом загальною площею 38,2 кв. м, що підтверджується технічним паспортом та довідкою кооперативу про повну сплату пайового внеску і введення гаража в експлуатацію у 1997 році. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 17.05.1990 № 207 для розміщення гаражів працівників підприємства та мешканців району було виділено земельну ділянку площею 0,43 га за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас рішення про передачу цієї земельної ділянки у власність або користування кооперативу Львівською міською радою не приймалося. Позивач зазначає, що звернувся до Львівської міської ради щодо безоплатної передачі у власність земельної ділянки під гаражем, однак для цього йому необхідно надати документ, що підтверджує право власності на гараж. З цією метою 11.06.2025 він звернувся до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію права власності, проте рішенням від 05.08.2025 № 80231632 йому відмовлено у реєстрації у зв`язку з неподанням документа про прийняття гаража в експлуатацію. Як стверджує позивач, документи про прийняття гаража в експлуатацію не збереглися, а отримати їх копії неможливо, оскільки відповідні документи до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю не передавалися. Водночас, на його думку, повна сплата пайового внеску, довідка кооперативу про введення гаража в експлуатацію та відсутність у технічному паспорті відомостей про самочинне будівництво підтверджують правомірність набуття ним права власності на гараж. Посилаючись на положення законодавства щодо набуття права власності членом кооперативу в разі повної сплати пайового внеску, позивач вважає, що визнання права власності в судовому порядку є належним способом захисту його прав.

З огляду на викладене просить визнати за ним право власності на гараж (гаражний бокс) № НОМЕР_1 загальною площею 38,2 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 19.02.2026 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судового засідання від 02.04.2026 року залучено Управління державної реєстрації Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 26526811) та Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 40181003), у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача, до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа Автогаражний кооператив «Заводський» про визнання права власності на гараж.

06.04.2026 представником Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради подано пояснення в яких зазначає, що державним реєстратором було зупинено розгляд заяви позивача про державну реєстрацію права власності на гараж № НОМЕР_1 , а надалі відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв`язку з неподанням документа, що підтверджує прийняття об`єкта в експлуатацію. Управління вказує, що довідка гаражного кооперативу про членство та повну сплату пайового внеску, а також технічний паспорт не є документами, які підтверджують прийняття гаража в експлуатацію. Оскільки право власності на спірний гараж за позивачем раніше не реєструвалося, а документ про прийняття об`єкта в експлуатацію не подано, Управління вважає, що задоволення позову не усуне необхідності дотримання вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності. Крім того, третя особа вказує на невідповідність адреси гаража, зазначеної у позовних вимогах, адресі, за якою технічно можливо провести державну реєстрацію права власності, та зазначає, що в разі задоволення позову в заявленій редакції виконання судового рішення буде технічно неможливим.

На підставі розпорядження керівника апарату Личаківського районного суду м. Львова від 15.04.2026 призначено повторний автоматизований розподіл усіх невирішених справ, матеріалів, що перебували у провадженні судді Бобрової Ю.Ю.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 визначено суддю Жовніра Г.Б. для розгляду вказаної справи.

Ухвалою від 16.04.2026 прийнято справу до свого провадження.

У письмових поясненнях від 12.05.2026 третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю зазначає, що в Інспекції відсутні документи, які надавали право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також документи про прийняття гаража № 42 в експлуатацію. Позивач із заявою про реєстрацію декларації про готовність зазначеного об`єкта до експлуатації до Інспекції не звертався. Вказує, що за відсутності дозвільних документів гараж має ознаки самочинного будівництва, а його прийняття в експлуатацію можливе за передбаченою законодавством процедурою, зокрема після визнання права власності в судовому порядку, проведення технічного обстеження та підтвердження можливості його надійної і безпечної експлуатації. Водночас третя особа звертає увагу, що Львівською міською радою не приймалося рішення про передачу автогаражному кооперативу «Заводський» земельної ділянки на АДРЕСА_1 у власність або користування, у зв`язку з чим позивач не має документів, які посвідчують право на земельну ділянку, необхідних для проходження процедури прийняття гаража в експлуатацію. З огляду на викладене зазначає про неможливість оформлення прийняття гаража в експлуатацію в установленому порядку за відсутності належно оформленого права на земельну ділянку та залишає вирішення питання щодо задоволення позовних вимог на розсуд суду.

Ухвалою суду від 25.05.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та зазначив, що позивач повністю сплатив пайовий внесок за спірний гараж, що підтверджується довідкою гаражного кооперативу. При цьому земельна ділянка, на якій розташований гараж, була надана кооперативу в користування, однак у власність не передавалася, що унеможливлює належне оформлення відповідних документів. Представник позивача погодився із зауваженнями представника третьої особи щодо відсутності необхідності зазначати в позові адресу гаража із вказівкою на вулицю та номер будинку.

Представник відповідача Львівської міської ради проти задоволення позову заперечувала, зазначивши, що позивачу відмовлено в державній реєстрації права власності через відсутність належних правовстановлюючих документів. На її думку, довідка про сплату пайового внеску не є достатньою підставою для реєстрації права власності, оскільки необхідним документом є документ про прийняття об`єкта нерухомості в експлуатацію. Крім того, хоча земельну ділянку було надано кооперативу в користування, останній не звертався для оформлення державного акта на право користування землею. Представник відповідача також зазначила, що наразі оформлення права на земельну ділянку ускладнене наявністю самочинно збудованих об`єктів, а оформлення права власності на гараж є неможливим через невирішене питання щодо належного оформлення земельної ділянки. Водночас Львівська міська рада не ініціювала питання про знесення гаражів та не оспорює право кооперативу на користування відповідною земельною ділянкою.

Представник третьої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради зазначив, що позивач звертався із заявою про державну реєстрацію права власності на гараж, однак йому було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів. Вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Також звернув увагу, що під час зазначення гаража в межах гаражного кооперативу немає необхідності вказувати вулицю та номер будинку, оскільки державна реєстрація права власності здійснюється із зазначенням міста та назви гаражного кооперативу.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши в сукупності зібрані докази, суд встановив наступне.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши в сукупності зібрані докази, суд встановив наступне.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Як вбачається з довідок автогаражного кооперативу «Заводський», ОСОБА_1 є членом зазначеного кооперативу та йому належить гаражний бокс № НОМЕР_1 загальною площею 38,2 кв. м, цегляний, із підвалом по всьому периметру, побудований за власні кошти на земельній ділянці, відведеній кооперативу. Також у довідках зазначено про відсутність заборгованості за пайовими внесками та повну сплату позивачем пайового внеску у грудні 1995 року. Крім того, кооперативом підтверджено, що гараж введено в експлуатацію у 1997 році.

Відповідно до довідки Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 03.09.2018 № 27/10635, згідно з інвентаризаційними матеріалами зазначеного підприємства, станом на 29.12.2012 гаражний бокс № НОМЕР_1 в автогаражному кооперативі «Заводський», розташованому за адресою: м. Львів, вул. Польова, 44, на праві приватної власності не зареєстрований, свідоцтво про право власності на нього не видавалося.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 17.05.1990 № 207 з метою забезпечення працівників виробничого об`єднання «Львівзалізобетон» місцями для зберігання індивідуального автотранспорту було передбачено виділення земельної ділянки на АДРЕСА_1 для розміщення гаражів працівників об`єднання та мешканців міста. Цим же рішенням передбачено розроблення та погодження проєкту будівництва гаражного кооперативу, подальше відведення земельної ділянки після погодження проєктної документації та видачу державного акта на право користування землею відповідно до виконаного відведення.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-888цс16, вирішуючи спори щодо набуття права власності на майно, правовідносини щодо якого виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України та тривають до цього часу, суди повинні виходити з положень законодавства, яке діяло на час виникнення відповідних правовідносин, установити час і підстави виникнення права власності, з`ясувати, чи належить майно до нерухомих речей та чи підлягало воно державній реєстрації відповідно до законодавства, чинного на той час і на момент виникнення спору.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про власність», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за гараж, іншу будівлю чи приміщення, надані йому в користування, набував право власності на це майно.

Аналогічні роз`яснення містяться у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 року № 5 «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов`язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів», відповідно до якого член гаражно-будівельного кооперативу, який повністю вніс пай за наданий йому в користування гараж, набуває право власності на це майно та вправі розпоряджатися ним на власний розсуд.

Таким чином, необхідною умовою набуття права власності на гараж є повна сплата пайових внесків членом гаражного кооперативу.

Суд також враховує, що відповідно до довідки Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 03.09.2018 № 27/10635 право приватної власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 не було зареєстроване, а свідоцтво про право власності на нього не видавалося. Отже, позивач позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію права власності на спірне майно на підставі раніше виданих правовстановлюючих документів.

При цьому звернення позивача до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію права власності та отримання відмови у проведенні реєстраційних дій свідчать про наявність перешкод у реалізації ним права на оформлення належного йому майна. За таких обставин звернення до суду з вимогою про визнання права власності є способом захисту цивільного права, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач підтвердив своє членство в автогаражному кооперативі «Заводський», повну сплату пайового внеску за гаражний бокс № НОМЕР_1 та індивідуальні характеристики цього об`єкта. Відповідачем не спростовано наведених обставин, а матеріали справи не містять доказів наявності спору щодо сплати пайового внеску або належності гаража позивачу з боку інших членів кооперативу.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 загальною площею 38,2 кв. м, розташований в автогаражному кооперативі «Заводський» у м. Львові.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 328 ЦК України, ст. ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258265, 268 ЦПК України, суд-

у х в а л и в :

позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж (гаражний бокс) № НОМЕР_1 загальною площею 38,2 кв. м, розташований в автогаражному кооперативі «Заводський» у м. Львові.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 19 жовтня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: Львівська міська рада, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896;

Третя особа: Автогаражний кооператив «Заводський», місцезнаходження: м. Львів, вул. Польова, 44, код ЄДРПОУ 20857889;

Третя особа: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, місцезнаходження: м. Львів, вул. Городоцька, 299, код ЄДРПОУ 26526811.

Третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради, місцезнаходження: м. Львів, вул. Угорська, 7-А, код ЄДРПОУ 40181003.

Суддя Г.Б. Жовнір