Рішення № 140727766, 12.10.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/2243/26

провадження № 2/445/1991/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О. М.

секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обгрунтування вимог позовної заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина. Родинні зв`язки із померлим ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження, а 01.04.2016 року він змінив своє прізвище із ОСОБА_3 на ОСОБА_4 . На час відкриття спадщини він не проживав разом з батьком, тому зобов`язаний був подати заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до нотаріальної контори, однак не подав такої з причин, що не залежали від його волі та в сукупності з іншими обставинами створили для нього об`єктивні труднощі в цьому. Зокрема, позивач вказує, що його батьки розірвали шлюб 26.05.2006 року, після чого його вихованням та утриманням займалася мати. Батько протягом багатьох років ухилявся від виконання батьківських обов`язків щодо нього, не цікавився його життям, вихованням та здоров`ям, у зв`язку з чим комісією у справах дітей від 23.05.2012 року було надано висновок про доцільність позбавлення батька батьківських прав відносно нього. Так як він не підтримував зв`язків з своїм батьком через вказані вище причини, то і про його смерть йому не було нічого відомо. Лише через дев`ять місяців з часу відкриття спадщини він дізнався від своєї матері про смерть батька. Окрім того, зазначає, що смерть батька настала в перші місяці повномасштабного вторгнення рф на територію України, в період якого він перебував на військовій службі, що в свою чергу також ускладнювало можливість звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Просить визнати зазначені вище причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважним та визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини - два місяці.

Позивач в судове засіданння не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив здовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відусутності, проти задоволення позову не заперечує.

Ознайомившись із доводами позовної заяви, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з копії свідоцтва про народження, а також з свідоцтва про зміну імені, померлий ОСОБА_2 доводився батьком позивача.

Як встановлено із висновку комісії з питань захисту прав дитини від 23.05.2012 року комісією прийнято висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_5 .

З витягу із спадкового реєстру №86435610 від 21.08.2026 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ніхто із можливих спадкоємців не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 входить земельна ділянка площею 1,4276 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Колтівської сільської ради Золочівського району Львівської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №048199.

Згідно довідки №775 від 07.07.2026, виданої начальником НЦ ім. В.Вишиваного (в/ч НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом з 08.08.2018 по 29.06.2023 у НЦ НГ України; з 2.06.2023 по 24.05.2024 - у в/ч НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; з 24.05.2024 по даний час - в НЦ НГ України.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини суд враховує наступне.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив.

Відповідно до ч.1,2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Норми ст. 1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.

Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_2 .

Позивач, згідно вимог ст. 1269, 1270 ЦК України з 11.04.2022 року до 11.10.2022 року повинен був подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , проте, такої у вказаний строк не подав.

Як роз`яснено у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (зокрема у постановах від 30 січня 2020 року у справі № 487/2399/18, від 25 листопада 2020 року у справі № 645/1170/19 тощо), вирішуючи питання про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд має перевірити наявність поважних причин пропуску такого строку. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини слід вважати причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінюючи поважність причин пропуску позивачем ОСОБА_1 шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд бере до уваги обставини в їх сукупності, якими є, зокрема, відсутність сімейних зв`язків та ухилення батька від виконання обов`язків. Фактична відсутність будь-якого спілкування та комунікації між ними зумовила об`єктивну необізнаність позивача про стан здоров`я, життя та, відповідно, про факт смерті спадкодавця своєчасно. Про смерть батька позивач дізнався згодом (після спливу шестимісячного строку з дня відкриття спадщини) від своєї матері. Окрім того, як встановлено судом, смерть батька настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у перші місяці повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. У цей період та впродовж тривалого часу позивач проходив військову службу за контрактом, що підтверджується довідкою військової частини. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду щодо застосування положень законодавства в умовах воєнного стану, безпосереднє виконання військового обов`язку та захист Батьківщини в умовах збройної агресії є об`єктивною, непереборною перешкодою, яка істотно ускладнює своєчасну реалізацію спадкових прав та звернення до нотаріальної контори у встановлений законом шестимісячний строк.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах КЦС ВС (зокрема у справі № 686/9292/18), право на спадщину є об`єктом майнових прав особи, захист якого гарантовано статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд зобов`язаний забезпечити баланс між інтересами спадкоємців та стабільністю цивільних відносин, не допускаючи формального підходу до визначення поважності причин пропуску строку, якщо затримка зумовлена об`єктивними, незалежними від волі особи чинниками.

Таким чином, наявність об`єктивних перешкод (тривала відсутність родинного спілкування та проходження військової служби в умовах воєнного стану під час перебігу шестимісячного строку) унеможливила своєчасне звернення позивача із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, немає.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що причини, з яких позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини, є поважними, а тому йому слід визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 11, 13, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, ст. 1216-1223, 1261, 1268-1270, 1272 ЦК України, суд -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини -задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.10.2026 року.

Суддя О. М. Кіпчарський