Рішення № 140727504, 19.10.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/1949/26

(провадження № 2/439/1151/26)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

19 жовтня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді Рахімової О.В..,

при секретарі Кашуба Л.О.,

розглянувши в місті Броди у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" звернулося до Бродівського районного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 254440 від 30 березня 2024 року в розмірі 21 488 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 30.03.2024 між ТОВ «Клай Інвест» (первісний кредитор, раніше ТОВ «Займер») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 254440 в електронній формі шляхом використання одноразового ідентифікатора (SMS-повідомлення). Відповідачу на картковий рахунок було перераховано кредитні кошти в сумі 5000 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, 23.12.2024 між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір факторингу № 23122024/1, відповідно до якого право грошової вимоги перейшло до нового кредитора ТОВ «Діджи Фінанс».

Станом на час звернення до суду загальна сума заборгованості за договором становить 21 488 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн; заборгованість за відсотками 5238 грн; заборгованість за комісіями 1250 грн; заборгованість за пенею 10 000 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 488 грн, а також судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Позивачем повністю дотримано вимоги ч. 1 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України щодо надсилання відповідачу копії позовної заяви разом з доданими до неї документами, що підтверджується описом вкладення та трекінгом відправлення.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився повторно, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату судового засідання, відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, час та дату розгляду даної цивільної справи, відзив на позовну заяву не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до приписів ст. 12, ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 30 березня 2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ: 42146903; первісний кредитор) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) було укладено Індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 254440.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору кредитодавець надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 90 днів (до 27.06.2024 року) на умовах строковості, зворотності та платності.

Згідно з п. 1.3, 1.4 Договору за користування кредитом встановлено фіксовану процентну ставку в розмірі 803 % річних (2,2 % на добу). За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення передбачено комісію в розмірі 25 % від суми фінансового кредиту (1 250,00 грн).

Відповідно до п. 1.5, 1.6, 2.2, 7.10, 7.11 Договору кредит надається у безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом (№ НОМЕР_2 ), а датою укладення Договору є дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта. Договір укладено в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями та підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором (KL3420), що згідно із Законом України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до власноручного підпису.

Невід`ємною частиною Договору є Графік розрахунків (Додаток № 1 від 30.03.2024 року) та Публічна пропозиція (оферта) Товариства.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що у разі неповернення кредиту у строк, зазначений в п. 1.2 Договору, позичальник зобов`язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов Договору, починаючи з першого дня прострочення.

На виконання ухвали Бродівського районного суду Львівської області від АТ «Універсал Банк» надійшов лист із доданою випискою про рух коштів по рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що обслуговується за допомогою платіжної картки № НОМЕР_3 .

Згідно з дослідженою випискою про рух коштів по вказаному рахунку за 30 березня 2024 року зафіксовано транзакцію із зарахування на картковий рахунок відповідача коштів у сумі 5 000,00 грн.

Таким чином, факт надання кредитодавцем (первісним кредитором) фінансового кредиту у визначеному договором розмірі 5 000,00 грн та факт отримання зазначених коштів саме відповідачем ОСОБА_1 повністю підтверджуються належними, допустимими та достовірними письмовими доказами, наданими банківською установою.

Як доказ правонаступництва та переходу права вимоги судом досліджено Договір факторингу № 23122024/1 від 23 грудня 2024 року, укладений між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (клієнт / первісний кредитор) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (фактор / новий кредитор).

Відповідно до пунктів 2.1, 4.1 Договору факторингу клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги за кредитними договорами, зазначеними в Реєстрі прав вимог, а фактор прийняти їх та сплатити суму фінансування; при цьому право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог. Згідно з п. 2.2 Договору факторингу разом з правом вимоги до фактора переходять усі інші права та обов`язки клієнта за кредитними договорами.

Згідно з витягом із Реєстру прав вимог (Додаток № 1 до Договору факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024 року) та Актом приймання-передачі від 23.12.2024 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 254440 від 30.03.2024 року в загальному розмірі 21 488,00 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 5 238,00 грн заборгованість за відсотками; 1 250,00 грн заборгованість за комісією; 10 000,00 грн заборгованість за пенею.

Оцінюючи розмір заборгованості за Кредитним договором № 254440 від 30 березня 2024 року, суд виходить з наданого позивачем та дослідженого у судовому засіданні деталізованого розрахунку заборгованості.

Як убачається з наданого розрахунку, кредитодавцем 30.03.2024 року було перераховано позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 .

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати належних платежів, станом на дату розрахунку утворилася заборгованість у загальному розмірі 21 488,00 грн, яка складається з наступних елементів: заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту) 5 000,00 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом 5 238,00 грн (нараховані за період користування кредитом відповідно до умов договору); заборгованість за комісією 1 250,00 грн (згідно з п. 1.4 Договору); заборгованість за пенею 10 000,00 грн (нарахована за період прострочення виконання зобов`язань відповідно до п. 5.3 Договору).

Як слідує з розрахунку, протягом дії договору відповідачем сплати на погашення заборгованості здійснено не було.

Суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам укладеного між сторонами договору та нормам чинного законодавства, є арифметично правильним, відповідачем у встановленому порядку не спростований, а власний контррозрахунок заборгованості суду наданий не був.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Всупереч умовам кредитного Договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «Діджи фінанс», ні - попереднього кредитора.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Крім того, ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

У порушення норм закону та умов Договору відповідач зобов`язання належним чином не виконав, тому з останнього слід стягнути на користь ТОВ «Діджи фінанс» заявлену заборгованість.

Судовим розглядом було встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачем не оспорювався, недійсним в судовому порядку не визнавався , а відтак є чинним і підлягає до виконання його сторонами. Відповідач під час укладення вказаного договору, ознайомилась з його текстом та змістом в цілому, що підтверджується особистим підписом позичальника.

Таким чином, відповідачу первісним кредитором була надана уся інформація, що надається кредитодавцем споживачу відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки, кредитний договір був підписаний відповідачем без будь-яких застережень, суд приходить до висновку, що остання погодилась з його умовами, та зобов`язалась виконувати їх.

Правильність наданих товариством розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ. У спростування зазначених представником позивача доводів відповідач будь-яких доказів не надав.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами.

Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомлений з умовами кредитування, уклавши кредитний договір, не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором на загальну суму 21 488 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01 червня 2026 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (Клієнт) в особі директора Романенка М.Е. та Фізичною особою-підприємцем Білецьким Богданом Михайловичем (Виконавець).

Відповідно до п. 1.1, 2.1.3 Договору Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги (правову допомогу), у тому числі щодо представництва інтересів Клієнта в судах загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судах, підготовки, підписання та подання від імені Клієнта позовних заяв та інших процесуальних документів.

Додатковою угодою до Договору від 21 липня 2026 року сторони розширили предмет договору, передбачивши представництво та захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості із гр. ОСОБА_1 , а також визначили порядок оплати юридичних послуг на підставі підписаного сторонами Акта про надання послуг і Детального опису робіт.

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг), вартість виконаних виконавцем робіт (консультації, правовий аналіз, складання позовної заяви та формування додатків) становить 6 000,00 грн.

Згідно з ч.1 п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 та частина 8 статті 141 ЦПК України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

Ураховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

З огляду на викладене та відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Керуючись: ст.ст. 512, 526, 543, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; рахунок IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Кредитним договором № 254440 від 30.03.2024 року в розмірі 21 488 (двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Суддя О.В. Рахімова