Ухвала суду № 140727051, 12.10.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/10525/26

Номер провадження 1-кс/711/3267/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчої - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

розглянувши в режимі відеоконференцзв`язку у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшої слідчої ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №42025120000000111 від 08.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який не є особою з інвалідністю, одруженого, зі слів працюючого охоронцем Гаражного кооперативу №9, раніше несудимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старша слідча ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернулась до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданим в рамках кримінального провадження №42025120000000111 від 08.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з утриманням в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», без визначення застави.

В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025120000000111 від 08.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України.

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в умовах дії на території України воєнного стану, введеного указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому неодноразово продовженого указами Президента України, в невстановлений час, але не пізніше червня 2025 року, не маючи законних джерел доходів, розробивши злочинний план, маючи злочинний умисел на вчинення особливо тяжких злочинів, що полягали у висуненні потерпілим вимоги майнового характеру із застосуванням психологічного та фізичного тиску, керуючись корисливим мотивом, вступив в злочину змову з ОСОБА_7 .

Слід врахувати, що ОСОБА_5 , кримінальне прізвисько « ОСОБА_8 » або «Касир молодший», має великі амбіції, щодо досягнення певних ієрархічних сходинок та визнання в кримінальному світі, має широке коло спілкування у кримінальних колах міста та схильний до протизаконних способів заробітку.

При залученні співучасника організатор врахував, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має кримінальне прізвисько « ОСОБА_9 », у квітні 2025 року звільнився із місць позбавлення волі, де попередньо неодноразово відбував покарання за майнові та насильницькі злочини. ОСОБА_5 залучаючи ОСОБА_7 врахував, що той, має фізично розвинену статуру та є особою схильною до проявів жорстокості та безжальності.

У такому складі, вони за попередньою змовою вчинили три епізоди вимагання, які інкримінуються їм у цьому кримінальному провадженні, ситуативно залучаючи до вчинення окремих злочинів інших осіб.

Під час спільної з ОСОБА_7 злочинної діяльності ОСОБА_5 усвідомив, що для скоєння зазначених злочинів їм необхідні співучасники, кожен з яких буде виконувати обумовлені функції, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану. В результаті чого ОСОБА_5 , не пізніше листопада 2025 року, прийняв рішення створити організовану злочинну групу, до складу якої, окрім нього та ОСОБА_7 , увійшов ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Так ОСОБА_5 , усвідомив, що для ефективного здійснення вимагань в осіб, які самі займаються злочинною діяльністю (зокрема, торгівля наркотиками і не тільки), необхідно застосовувати не лише погрози і насильство, а й підвищити авторитет організованої групи у кримінальних колах міста. З цією метою в невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше листопада 2025 року, він залучив до організованої злочинної групи, яка створена для вчинення злочинної діяльності ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_12 »), який неодноразово відбував покарання та раніше мав неофіційний статус «смотрящого» за ДУ «Кіровоградський слідчий ізолятор». Залучивши ОСОБА_10 , ОСОБА_5 врахував, що той у кримінальному середовищі має статус «бродяги», широкі знайомства та певний авторитет у кримінальних колах, який мав позитивно послугувати діяльності організованої злочинної групи та поширенню злочинного впливу і кримінального авторитету самого ОСОБА_5 , серед населення м. Олександрія та Кіровоградської області загалом.

Також усвідомлюючи, що для ефективного вчинення вимагань необхідно також залучити осіб, які будуть виконувати допоміжні функції, ОСОБА_5 за допомогою ОСОБА_7 залучив до спільної злочинної діяльності ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_13 »), якого він та ОСОБА_7 і раніше епізодично залучали до окремих злочинів.

Реалізуючи свої наміри, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів розробив злочинний план щодо організації стійкої організованої групи, для вчинення особливо тяжких злочинів, що полягали у висуненні потерпілим вимоги майнового характеру із застосуванням психологічного та фізичного тиску.

План злочинної діяльності організованої злочинної групи та свої наміри щодо розподілу функцій і ролей кожного із учасників, ОСОБА_5 у різний час довів до відома всіх учасників групи. Ознайомившись з зазначеним планом, вказані особи дали свою згоду і діючи з корисливих мотивів, різночасно, об`єднались за взаємною згодою і бажанням у стійку організовану злочинну групу, для вчинення вимагань у осіб, з застосуванням психологічного та фізичного тиску, з корисливою метою на території м. Олександрія та Кіровоградської області.

Так ОСОБА_5 об`єднав противоправні дії учасників організованої злочинної групи, детально розподілив між ними злочинні функції та обов`язки, визначив способи виконання злочинного плану, відомого всім учасникам групи, і таким чином, забезпечив досягнення бажаного результату, а саме: заволодінням чужим майном шляхом вимагання.

З цього часу (з листопада 2025 року) організована злочинна діяльність ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 набула ознак згуртованості та стійкості, про що свідчить вчинення ними у період з листопада 2025 по 13 січня 2026 (включно) п`яти задокументованих епізодів вимагань, до вчинення яких ситуативно залучались і інші особи ( ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ), які діяли за попередньою змовою із основними учасниками злочинного угруповання.

З листопада 2025 року ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , ОСОБА_11 маючи єдність намірів, ретельно готувались до скоєння злочинів, у тому числі, спільно розробляли плани по їх реалізації, розподіляли ролі кожного з них та функції залучених осіб, при скоєнні злочинів, підшуковували осіб для злочинних посягань.

Для забезпечення можливості постійного безперешкодного спілкування між собою члени організованої групи використовували мобільні телефони з абонентськими номерами операторів мобільного зв`язку, що діють в Україні та здебільшого спілкування відбувалось з використанням мобільних додатків з можливістю аудіо розмов, що фіксуються в інтернет мережі.

Так, в організованій групі ОСОБА_5 виконував роль організатора, керівника, а також безпосереднього виконавця злочинів та відповідно до розробленого плану вчинення злочинів, з яким попередньо були ознайомлені ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 виконував наступні функції:

- здійснив підбір членів організованої злочинної групи та об`єднав їх у стійку організовану злочинну групу, ініціював здійснення певного виду злочинної діяльності, а також спосіб вчинення злочинів;

- керував організованою групою, тобто вчиняв дії, спрямовані на управління процесом підтримання її функціонування та здійснення нею злочинної діяльності;

- визначив мету і напрями злочинної діяльності організованої злочинної групи, розподіляв функціональні обов`язки членів організованої злочинної групи, координував їх дії, визначав конкретні завдання, які ставились перед її учасниками;

- забезпечував дотримання загальних правил поведінки членів організованої злочинної групи та підтримував дисципліну;

- планував здійснення злочинної діяльності організованої злочинної групи, тобто конкретне вчинення злочинів ;

- підшуковував осіб, щодо яких можливо вчинити злочини серед осіб, які займаються торгівлею наркотиками або мають боргові зобов`язання, що дасть формальний привід висунути їм претензії та майнові вимоги, організовував збирання та перевірку інформації щодо потенційних потерпілих;

- приймав остаточне рішення на вчинення вимагання щодо конкретної особи після обговорення з іншими членами організованої групи;

- безпосередньо приймав участь у вчиненні злочинів, зокрема, висував вимоги майнового характеру, вчиняв висловлював погрози фізичним насильством до осіб, застосовував фізичне насильство та психологічний тиск до таких осіб, узгоджував з потерпілими остаточну суми коштів (майна), які ті готові передати учасникам організованої групи в обмін на припинення фізичного або психологічного тиску, в окремих випадках безпосередньо отримував такі кошти, за необхідності знаходив та влаштовував варіанти продажу майна потерпілих, зокрема їх автомобілів;

- організовував заходи щодо прикриття діяльності організованої групи, які полягали у нерозголошенні даних про осіб, які брали участь у вчиненні злочинів, приймав міри, щодо відмови потерпілих від звернень в поліцію та уникнення будь-якого документування їх злочинів правоохоронними органами;

- забезпечував демонстрацію зброї при вчиненні злочинів та застосування інших предметів, для здійснення психологічного та фізичного тиску на осіб (потерпілих);

- забезпечив використання для вчинення злочинів автомобілі, якими користувався на постійній основі BMW545i, д.н.з. НОМЕР_1 ; Skoda Octavia Tour, д.н.з. НОМЕР_2 ;

- організовував угоди спрямовані на заставу чи продаж автомобілів потерпілих, з метою отримання грошових коштів «тут і зараз», для подальшої передачі потерпілими членам групи;

- визначав порядок розподілу та розподіляв між членами організованої злочинної групи грошові кошти, отримані за результатами вчинених вимагань, у тому числі передачу частини злочинних доходів до злодійського «общака».

ОСОБА_7 , виявивши бажання вчиняти злочини у складі організованої злочинної групи, добровільно увійшовши у її склад і являючись її учасником, виконував роль безпосереднього виконавця злочинів та здійснював наступні функції:

- збирав інформацію про осіб, щодо які, на його думку, займаються певною незаконною діяльністю та щодо який можна висунути вимоги майнового характеру;

- в окремих випадках, забезпечував організовану злочинну групу автотранспортом для використання його у злочинній діяльності, тобто доставляв співучасників на керованому ним автомобілі до місця вчинення злочинів та у зворотному напрямку, використовував автомобілі, якими користувався для переслідування потерпілих, їхнє перехоплення;

- безпосередньо приймав участь у вчиненні злочинів під час чого здійснював залякування потерпілих шляхом погроз або безпосереднього застосування фізичного насильства, за погодженням з організатором висував вимоги потерпілим щодо передачі коштів або майна та безпосередньо отримував коштів (майна) від потерпілих;

- надавав допомогу ОСОБА_5 у розподілі грошових коштів, отриманих за результатами вчинених вимагань.

ОСОБА_10 , виявивши бажання вчиняти злочини у складі організованої злочинної групи, добровільно увійшовши у її склад і являючись її учасником, виконував роль безпосереднього виконавця злочинів та здійснював наступні функції:

- збирав інформацію про осіб, щодо які, на його думку, займаються певною незаконною діяльністю та щодо який можна висунути вимоги майнового характеру;

- безпосередньо приймав участь у вчиненні злочинів, під час чого з відома організатора висував вимоги майнового характеру, вчиняв висловлював погрози фізичним насильством до осіб, застосовував фізичне насильство та психологічний тиск до таких осіб, узгоджував з потерпілими остаточну суми коштів (майна), які ті готові передати учасникам організованої групи в обмін на припинення фізичного або психологічного тиску, в окремих випадках безпосередньо отримував такі кошти;

- під час вчинення злочинів, під час чого використовував свій авторитет в злодійському світі, задля більш ефективного тиску на потерпілих;

- приймав участь у розподілі між членами організованої злочинної групи грошових коштів, отриманих за результатами вчинених вимагань.

ОСОБА_11 , виявивши бажання вчиняти злочини у складі організованої злочинної групи, добровільно увійшовши у її склад і являючись її учасником, виконував роль безпосереднього виконавця злочинів та здійснював наступні функції:

- збирав інформацію про осіб, щодо які, на його думку, займаються певною незаконною діяльністю та щодо який можна висунути вимоги майнового характеру;

- під час вчинення злочинів здійснював первісне залякування потерпілих шляхом погроз або безпосереднього застосування фізичного насильства;

- в окремих випадках за вказівкою ОСОБА_5 висував вимоги потерпілим щодо передачі коштів або майна;

- в окремих випадках за вказівкою ОСОБА_5 безпосередньо отримував кошти (майно) від потерпілих.

Зорганізувавшись у стійку організовану групу, до складу якої увійшли ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , визначившись у єдності її цілей та намірів, спрямованих на вимагання грошових коштів в окремих громадян, члени групи стали дотримуватись визначених злочинним планом правил поведінки та приймати участь у вчинюваних нею злочинах, при цьому виконуючи передбачені планами вчинення злочинів функції, спрямовані на досягнення єдиних злочинних цілей організованої групи у вигляді матеріальної вигоди, яку злочинним шляхом отримував кожен її член.

Створена та керована ОСОБА_5 організована злочинна група, у період з листопада по 13.01.2026 року вчинила на території Кіровоградської області низку вимагань при наступних обставинах.

1.Так, реалізуючи єдиний злочинний намір учасників організованої злочинної групи ОСОБА_5 , діючи в умовах дії на території України воєнного стану, введеного указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому неодноразово продовженого указами Президента України, на початку листопада 2025 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи намір на вчинення вимагання, із можливістю застосуванням при цьому до власника майна насильницьких дій та погроз вчинення насильницьких дій, після обговорення з іншими членами організованої групи визначив об`єкт злочинного посягання, а саме ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Після чого, ОСОБА_5 спільно з іншими учасниками організованої групи, маючи єдність намірів, почав готуватися до вчинення злочину, у тому числі після обговорення з іншими учасниками організованої групи ОСОБА_5 погодив план з його реалізації та розподілив ролі та функції кожного з них при вчиненні вказаного злочину. З цією метою, члени групи вивчили особу потерпілого, тобто його рід занять, біографію, адресу проживання та авто транспорт, яким користується чи володіє, коло спілкування та наявність родини та інші питання, які б могли вплинути на вчинення злочину.

ОСОБА_5 після обговорення з іншими членами організованої групи визначив потерпілому підставу вимог підозру на вчинення ОСОБА_16 збуту наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Олександрія, Кіровоградської області.

У подальшому 08.11.2025, близько 21 години ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , діючи у складі організованої та керованої ОСОБА_5 групи, відповідно до заздалегідь обумовленого плану, схваленого усіма учасниками групи, що передбачав розподіл функцій кожного співучасника злочину, спрямованих на досягнення цього плану, з метою вчинення злочинної діяльності, спонукані злочинним умислом і корисливим мотивом, зупинили автомобіль BMW 319і під керуванням ОСОБА_16 поблизу культурно-спортивного комплексу «Ніка», що знаходиться за адресою: м. Олександрія, вул. Шевченка, 58б, тобто зупинили (у якому знаходились також дружина та дитина останнього).

У ході спілкування ОСОБА_7 , в присутності ОСОБА_11 та за його підтримки, з метою здійснення фізичного тиску на ОСОБА_16 , одразу наніс декілька ударів кулаком в область обличчя останнього, висловивши йому претензію в тому, що він нібито є продавцем наркотичних засобів. Отримавши негативну відповідь від ОСОБА_16 на це твердження, ОСОБА_7 продовжив фізичний тиск на нього шляхом нанесення ще ряду ударів в різні частини тіла.

Через декілька хвилин того ж дня, 08.11.2025, на місце події приїхав автомобіль Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 , в якому знаходився ОСОБА_10 , після чого ОСОБА_17 надали вказівку сідати на заднє сидіння автомобіля, якій він підкорився, тобто змусили його сісти в вказаний автомобіль. ОСОБА_7 та ОСОБА_11 також сіли у вказаний автомобіль по обох боках потерпілого.

У ході спілкування в автомобілі Skoda Octavia, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , повторно висловили останньому претензію в тому, що він нібито є продавцем наркотичних засобів, а тому для уникнення отримання тілесних ушкоджень в якості покарання має виплатити їм грошову суму в розмірі 10000 (десять тисяч) доларів США. Одночасно, ОСОБА_7 , за підтримки ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , погрожував ОСОБА_18 нанесенням тілесних ушкоджень йому та його дружині, а також пошкодженням будинку, де вони проживають шляхом підриву за допомогою гранати, здійснюючи таким чином психологічний тиск на нього, а також на підтвердження своїх намірів, з метою посилення фізичного тиску, наносив удари кулаками в область голови та тулубу ОСОБА_16 , а також демонстрував ніж.

Розцінюючи погрози ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 як реальні, побоюючись за життя та здоров`я свої та своєї дружини, а також цілісність майна, ОСОБА_16 , внаслідок психологічного та фізичного тиску з боку вказаних осіб, вимушено погодився з «боргом», однак повідомив що такої суми не має, після чого його розмір було знижено вищевказаними особами до 6000 (шести тисяч) доларів США за умови виплати частини «боргу» того ж дня.

У подальшому того ж дня, 08.11.2025 дружина ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , обготівкувала в банкоматі АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень, які ОСОБА_16 передав ОСОБА_11 в якості оплати частини неіснуючого боргу перед ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 .

Наступного дня, 09.11.2025, ОСОБА_11 , на виконання власної ролі відповідно до заздалегідь обумовленого плану діяльності злочинної групи, узгоджено з ОСОБА_5 , ОСОБА_20 та ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, зустрівся у невстановленому в ході досудового розслідування та місці та у невстановлений в ході досудового розслідування час, із ОСОБА_16 , який передав йому ще 60000 (шістдесят тисяч) гривень, які було попередньо отримано ОСОБА_19 в якості кредитних та обготівковано, відповідно, для передачі ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 .

Після передачі ОСОБА_11 грошових коштів, ОСОБА_16 повідомив йому, що більше грошей він не має і відсутні можливості для їх отримання, у відповідь на що ОСОБА_11 почав погрожувати ОСОБА_16 прибуттям на місце події ОСОБА_7 , який дотримає свої обіцянки та нанесе тілесні ушкодження ОСОБА_16 та ушкодження його будинку, якщо останній не виплатить решту «боргу».

Розцінюючи погрози ОСОБА_11 , як реальні, побоюючись за своє життя та здоров`я, а також цілісність майна, ОСОБА_16 , на вимогу ОСОБА_11 , який діяв відповідно до відведених йому функцій, безоплатно віддав ОСОБА_11 належний йому автомобіль марки BMW 319і, склавши розписку про його начебто продаж за грошові 120000 (сто двадцять) тисяч гривень, для виконання вимог висунутих учасниками організованої групи.

Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, з погрозою пошкодження майна потерпілих (вимагання), вчиненій організованою групою в умовах воєнного стану, вчинених повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

2. У подальшому, повторно, реалізуючи єдиний злочинний намір учасників організованої злочинної групи ОСОБА_5 , діючи в умовах дії на території України воєнного стану, введеного указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому неодноразово продовженого указами Президента України, на початку листопада 2025 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи намір на вчинення вимагання, із можливістю застосуванням при цьому до особи насильницьких дій та погроз вчинення насильницьких дій, після обговорення з іншими членами організованої групи визначив об`єкт злочинного посягання, а саме ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Після чого, ОСОБА_5 спільно з іншими учасниками організованої групи, маючи єдність намірів, почав готуватися до вчинення злочину, у тому числі після обговорення з іншими учасниками організованої групи ОСОБА_5 погодив план з його реалізації та розподілив ролі та функції кожного з них при вчиненні вказаного злочину. З цією метою, члени групи вивчили особу потерпілого, тобто його рід занять, біографію, адресу проживання та авто транспорт, яким користується чи володіє, коло спілкування та наявність родини та інші питання, які б могли вплинути на вчинення злочину.

ОСОБА_5 після обговорення з іншими членами організованої групи визначив потерпілому підставу вимог підозру на вчинення ОСОБА_21 збуту (так званих закладок) наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Олександрія, Кіровоградської області.

Так, 13.11.2025, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено ОСОБА_11 , діючи у складі організованої та керованої ОСОБА_5 організованої групи, відповідно до заздалегідь обумовленого плану, схваленого усіма учасниками групи, що передбачав розподіл функцій кожного співучасника злочину, спрямованих на досягнення цього плану, з метою вчинення злочинної діяльності, спонукані злочинним умислом і корисливим мотивом, за попередньою домовленістю по телефону, зустрівся з ОСОБА_21 , біля під`їзду будинку за місцем проживання останнього, тобто за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_11 зустрівшись у вказаному місці з ОСОБА_21 , з метою здійснення фізичного тиску на останнього, одразу наніс йому декілька ударів кулаком в область черевної порожнини, висловивши йому претензію в тому, що він нібито є збувачем чи закладчиком наркотичних засобів та психотропних речовин. Отримавши негативну відповідь від ОСОБА_21 на це твердження, ОСОБА_11 продовжив психологічний тиск на нього та надав йому вказівку сідати до нього в автомобіль, після чого відвіз його у невстановлене ході досудового розслідування точне місце, у приміщення житлової квартири, де на виконання власних ролей в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності їх чекали ОСОБА_5 та ОСОБА_7 для продовження спілкування з ОСОБА_21 .

У ході спілкування ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , в присутності та за підтримки ОСОБА_11 , повідомили ОСОБА_21 про те, що їм нібито відомо, що він здійснює збут наркотичних речовин на території м. Олександрії, а тому, для «подальшого спокійного життя» він має заплатити їм грошові кошти, розмір суми яких озвучить ОСОБА_11 .

Покинувши разом з ОСОБА_21 приміщення даної квартири, ОСОБА_11 , діючи умисно, разом та узгоджено з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , повідомив ОСОБА_21 про необхідність виплати ним грошових коштів в розмірі 3000 (трьох тисяч) доларів США для забезпечення його подальшої безпеки.

У подальшому, продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, 14.11.2025 о 15 год. 19 хв., ОСОБА_21 зустрівся з ОСОБА_11 біля кафе «Chef-Chick», що знаходиться по вул. Софіївській 32 в м. Олександрія, Кіровоградської області, який з метою продовження реалізації заздалегідь обумовленого з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, повідомив, що нібито домовився з іншими учасниками групи про зменшення суми грошових коштів, яку має їм заплатити ОСОБА_21 , тобто до 1500 (однієї тисячі п`ятисот) доларів США.

При цьому ОСОБА_11 діючи умисно, з корисливих мотивів, разом та узгоджено з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , висловлював погрози нанесення ОСОБА_21 тілесних ушкоджень ним особисто та/або ОСОБА_7 , в разі не виплати вказаних коштів частково чи повністю, здійснюючи таким чином на останнього психологічний тиск, внаслідок чого ОСОБА_21 здійснив переказ грошових коштів в розмірі 500 (п`ятсот) гривень на банківську картку « НОМЕР_4 », надану ОСОБА_11 , таким чином виконавши частину незаконних вимог, висунутих учасниками організованої групи.

У подальшому, продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, 28.11.2025 о 16 год. 05 хв., ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у складі організованої та керованої ОСОБА_5 групи за раніше розробленим планом вчинення злочину, схваленим усіма учасниками організованої злочинної групи, що передбачав розподіл функцій кожного співучасника злочину, спрямованих на досягнення цього плану, зустрілись з ОСОБА_21 біля гриль-бару «Дикий Кабан», що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, просп. Соборний, буд. 92, повідомили, що ОСОБА_21 зобов`язаний виплатити їм грошові кошти в розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США для вирішення питання власної безпеки. Дізнавшись, що такими грошима ОСОБА_21 не володіє, члени групи наполегливо запропонували йому придбати побутову техніку в магазині «Комфі», оформивши при цьому кредит чи розтермінування оплати та віддати вказану техніку їх, в рахунок оплати вигаданого боргу перед членами групи, на що останній вимушено погодився та вирушив додому за паспортом громадянина України, який був необхідний для оформлення кредиту.

Того ж дня, 28.11.2025 о 17 год. 22 хв. ОСОБА_21 повернувся до попереднього місця біля гриль-бару «Дикий Кабан», де знаходились ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , які з метою продовження реалізації заздалегідь обумовленого з іншими учасниками групи плану злочинної діяльності, діючи спільно та узгоджено, продовжили наполягати на наявності у них інформації про те, що ОСОБА_21 здійснює збут наркотичних речовин, за що має борг перед ними, здійснюючи таким чином на останнього психологічний тиск, що супроводжувався фізичним тиском, який здійснював ОСОБА_7 шляхом відтягування аксесуару у вигляді сережки, яка знаходилася у вусі ОСОБА_21 , що супроводжувалось погрозами нанесення тілесних ушкоджень, в тому числі відриву вуха. Отримавши завдяки своїм неправомірним діям вимушену згоду ОСОБА_21 на придбання побутової техніки в кредит з їх подальшою передачею членам організованої злочинної групи, тобто ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , дані особи на автомобілі Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_7 вирушили до магазину «COMFY», що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пл. Соборна, буд. 2, куди увійшли о 17 год. 38 хв.

Однак у подальшому, перебуваючи у приміщенні вищевказаного магазину, спроби придбати побутову техніку в кредит не вдались у зв`язку з відмовою банківських установ у наданні кредиту потерпілому ОСОБА_21 , після чого, ОСОБА_7 діючи умисно, з корисливих мотивів, у складі організованої та керованої ОСОБА_5 групи, разом та узгоджено з ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , за раніше розробленим планом вчинення злочину, схваленим усіма учасниками організованої групи, що передбачав розподіл функцій кожного співучасника злочину, спрямованих на досягнення цього плану, повідомив ОСОБА_21 що тепер свій «борг» він віддаватиме працюючи різноробочим у визначеному ним банному комплексі чи інших роботах на які він вкаже.

Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненій організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

3. У подальшому, повторно, реалізуючи єдиний злочинний намір учасників організованої злочинної групи ОСОБА_5 , діючи в умовах дії на території України воєнного стану, введеного указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому неодноразово продовженого указами Президента України, в листопаді 2025 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, умисно, з корисливих мотивів, маючи намір на вчинення вимагання, із можливістю застосування при цьому до власника майна насильницьких дій та погроз вчинення насильницьких дій, після обговорення з іншими членами організованої групи визначив об`єкт злочинного посягання, а саме ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Після чого, ОСОБА_5 спільно з іншими учасниками організованої групи, маючи єдність намірів, почав готуватися до вчинення злочину, у тому числі після обговорення з іншими учасниками організованої групи ОСОБА_5 погодив план з його реалізації та розподілив ролі та функції кожного з них при вчиненні вказаного злочину. З цією метою, члени групи вивчили особу потерпілого, тобто його рід занять, біографію, адресу проживання та авто транспорт, яким користується чи володіє, коло спілкування та наявність родини та інші питання, які б могли вплинути на вчинення злочину.

Окрім учасників організованої злочинної групи, ОСОБА_5 для вчинення цього злочину, залучив в якості пособника ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з яким мав попередню домовленість, згідно якої він, у разі відсутності у потерпілого коштів для виконання незаконних вимог, мав сприяти вчиненню вимагання шляхом надання на місці вчинення злочину грошової позики потерпілому для виконання незаконних вимог висунутих іншими співучасниками під заставу належного потерпілому автомобіля, або надання таких коштів в якості оплати за придбання ОСОБА_14 автомобіля потерпілого, а також сприяти приховуванню злочину, зокрема шляхом переховування автомобіля потерпілого. При цьому, ОСОБА_14 не був учасником організованої групи, проте за необхідності залучався ОСОБА_5 для вчинення вимагань в ролі пособника за попередньою змовою.

ОСОБА_5 після обговорення з іншими членами організованої групи визначив потерпілому підставу вимог підозру на вчинення ОСОБА_22 збуту наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Олександрія, Кіровоградської області.

Реалізуючи спільний злочинний намір, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , діючи у складі організованої групи, відповідно до заздалегідь обумовленого плану, схваленого усіма учасниками групи, що передбачав розподіл функцій кожного співучасника злочину, спрямованих на досягнення цього плану, спонукані злочинним умислом і корисливим мотивом, ліючи за попередньою змовою із ОСОБА_14 , у період з 23.11.2025 по 03.12.2025 вчиняли дії щодо вимагання у ОСОБА_22 грошових коштів з метою заволодіння ними.

Так, ОСОБА_7 за погодженням з організатором, у невстановлений час, викликав ОСОБА_22 на зустріч у приміщенні кафе «У Миши» за адресою: м. Олександрія, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 10, яка відбулася 23.11.2025, не пізніше 11 год. 59 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, під час якої ОСОБА_22 зустрівся у вказаному місці з ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 .

Під час спілкування ОСОБА_10 , виконуючи свою частину спільного плану, в присутності інших учасників організованої групи, повідомив ОСОБА_22 про свій авторитет в злочинному світі, та те, що їм нібито відомо, що він співпрацює з особою, яка здійснює збут наркотичних речовин та психотропних засобів на території м. Олександрії, а тому він має заплатити їм грошові кошти в розмірі 10000 (десяти тисяч) доларів США, як компенсацію. Крім цього, ОСОБА_10 , за підтримки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , висловив погрози ОСОБА_22 нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, пошкодженням його автомобіля та руйнуванням будинку, де він проживає, здійснивши таким чином психологічний тиск на нього.

Розцінюючи слова ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , як реальні, побоюючись за своє життя, здоров`я та цілісність майна, ОСОБА_22 вимушено погодився з вимогою, однак повідомив, що такої суми не має, після чого ОСОБА_10 за погодженням ОСОБА_5 повідомив, що розмір його «боргу» знижено до 5000 (п`яти тисяч) доларів США за умови виплати частини «боргу» негайно та висунув вимогу продати своє авто Audi A5, а ОСОБА_5 , відповідно до заздалегідь обумовленого плану, повідомив, що у нього є людина, яка зможе дати вказану суму коштів негайно під заставу автомобіля ОСОБА_22 , на що останній погодився.

Цього ж дня, близько 11 год. год. 59 хв., оскільки під час вчинення вимагання виникли перешкоди у вигляді відсутності коштів у потерпілого, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_14 про необхідність його допомоги для досягнення кінцевої мети вимагання у ОСОБА_22 , та спілкуючись з ОСОБА_14 обговорював варіанти переоформлення автомобіля ОСОБА_22 , суму грошових коштів, які необхідні для втілення даного плану та подальші дії.

Після цього ОСОБА_14 , виконуючи роль пособника у вимаганні, використовуючи мобільний зв`язок та мережу інтернет, розпочав процес переоформлення на своє ім`я, через цифровий сервіс «Дія» автомобіля марки Audi A5, д.н.з. НОМЕР_6 VIN: НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_22 , за грошові кошти в розмірі 5000 (п`ять тисяч) доларів США, із можливістю його зворотного викупу за ту ж суму.

Однак оформлення даного правочину через цифровий сервіс «Дія» не вдалось у зв`язку з наявними у ОСОБА_22 обтяженнями, що виникли через його заборгованості мікрофінансовим установам, про що ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_5 . Тому ОСОБА_5 , притримуючись попередньо обговореного з членами групи плану, в присутності та за підтримки ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , надав вказівку ОСОБА_22 скласти письмову розписку, відповідно до якої він бере у ОСОБА_14 в борг грошові кошти в розмірі 3000 (три тисячі) доларів США, під заставу яких залишає власний автомобіль марки Audi A5 д.н.з. НОМЕР_6 . ОСОБА_5 , в свою чергу, сповістив ОСОБА_14 про необхідність прибути для написання розписки та передачі авто, на що ОСОБА_14 відповів згодою.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного плану, ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , того ж дня, 23.11.2025, в період з 12 год. 59 хв. до 13 год. 38 хв., перебуваючи на території АЗС «БРСМ», що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 16, куди прибув в ОСОБА_14 , продовжуючи застосовувати психологічний тиск, схилили ОСОБА_22 скласти вищевказану розписку та передати ОСОБА_14 свій автомобіль, а ОСОБА_14 передав йому грошові кошти в розмірі 3000 (три тисячі) доларів США, які ОСОБА_22 відразу ж передав ОСОБА_10 в присутності ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , виконавши таким чином незаконну вимогу учасників організованої групи.

Після цього, 03.12.2025 у невстановлений у ході досудового розслідування точний час, але не раніше 10 год., ОСОБА_22 намагаючись уникнути непоправних наслідків та втрати свого автомобіля, зустрівся з ОСОБА_14 , передав йому грошові кошти в розмірі 3000 (три тисячі) доларів США та отримав від нього належний йому автомобіль, що зберігався ОСОБА_14 у невстановленому в ході досудового розслідування гаражі гаражного кооперативу № НОМЕР_8 , що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, просп. Соборний, 129.

Водночас ОСОБА_14 , діючи за попередньою змовою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 як учасниками організованої групи, на виконання власної ролі пособника, шляхом здійснення телефонного дзвінка ОСОБА_5 о 10 год. 42 хв. 03.12.2025 повідомив про факт отримання автомобіля ОСОБА_22 та почувши від ОСОБА_5 , про невідповідність його дій попередньому плану, намагався всіляко виправити ситуацію та повідомив напрямок його руху, узгоджував варіанти його перехоплення, з метою отримання додаткових грошових коштів від ОСОБА_22 , а також переслідував його аж до моменту прибуття на місце події ОСОБА_7 .

У подальшому, того ж дня, 03.12.2025, о 10 год. 46 хв. ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_5 , прибув на автомобілі Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_5 на територію автомийки «LuxWash», що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 16а, де виконавши аварійний маневр в сторону автомобіля Audi A5 д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_22 та побіг до нього, в свою чергу останній побачивши ОСОБА_7 , побоюючись за своє життя та здоров`я, а також цілісність майна, почав тікати.

У цей час на місце злочину прибули ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , які, разом із ОСОБА_7 , з метою продовження реалізації попередньо розробленого плану злочинної діяльності групи, почали розмову із ОСОБА_23 , у ході якої здійснювали на нього психологічний тиск, направлений на отримання від нього решти «боргу», а саме, грошової суми в розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США, що супроводжувалось погрозами та демонстрацією фізичної та кількісної переваги.

Внаслідок даного тиску, сприймаючи погрози реальними та побоюючись за своє життя, здоров`я та цілісність майна, того ж дня, 03.12.2025 ОСОБА_24 , під примусом ОСОБА_5 та інших учасників організованої групи, перебуваючи у приватного нотаріуса оформив генеральну довіреність на належний йому автомобіль марки Audi A5 д.н.з. НОМЕР_6 VIN: НОМЕР_7 на ім`я особи, яку йому повідомив ОСОБА_5 , фактично продавши його за грошові кошти в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) доларів США.

Отримавши грошові кошти за продаж автомобіля, ОСОБА_23 повністю виконав вимоги ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , передавши їм 2000 (дві тисячі) доларів США.

Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вимозі передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим, з погрозою пошкодження його майна, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, вчиненій організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

4. У подальшому, повторно, реалізуючи єдиний злочинний намір учасників організованої злочинної групи ОСОБА_5 , діючи в умовах дії на території України воєнного стану, введеного указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому неодноразово продовженого указами Президента України, в кінці листопада 2025 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи намір на вчинення вимагання, із можливістю застосування при цьому до власника майна насильницьких дій та погроз вчинення насильницьких дій, після обговорення з іншими членами організованої групи визначив об`єкт злочинного посягання, а саме ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Після чого, ОСОБА_5 спільно з іншими учасниками організованої групи, маючи єдність намірів, почав готуватися до вчинення злочину, у тому числі після обговорення з іншими учасниками організованої групи ОСОБА_5 погодив план з його реалізації та розподілив ролі та функції кожного з них при вчиненні вказаного злочину. З цією метою, члени групи вивчили особу потерпілого, тобто його рід занять, біографію, адресу проживання та авто транспорт, яким користується чи володіє, коло спілкування та наявність родини та інші питання, які б могли вплинути на вчинення злочину.

Окрім учасників організованої злочинної групи ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , для вчинення конкретного злочину ОСОБА_5 додатково залучив у якості виконавця ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Окрім учасників організованої злочинної групи, ОСОБА_5 для вчинення цього злочину, залучив в якості пособника ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з яким мав попередню домовленість, згідно якої він, у разі відсутності у потерпілого коштів для виконання незаконних вимог, мав сприяти вчиненню вимагання шляхом надання на місці вчинення злочину грошової позики потерпілому для виконання незаконних вимог висунутих іншими співучасниками під заставу належного потерпілому автомобіля, або надання таких коштів в якості оплати за придбання ОСОБА_14 автомобіля потерпілого, а також сприяти приховуванню злочину, зокрема шляхом переховування автомобіля потерпілого. При цьому, ОСОБА_14 не був учасником оргнанізованої групи, проте за необхідності залучався ОСОБА_5 для вчинення вимагань в ролі пособника за попередньою змовою.

ОСОБА_5 погодив як підставу висунення вимог потерпілому наявність неіснуючого боргу перед ОСОБА_7 у ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який є братом ОСОБА_25 .

Так, 27.11.2025 близько 14-15 год., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , виконуючи за участі ОСОБА_15 свою частину спільного плану організованої групи, біля школи № 2, по вул. Шевченка, в м. Олександрія, висунув ОСОБА_25 та його брату ОСОБА_26 грошову вимогу в розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США у зв`язку з начебто наявністю боргу, та з метою підтвердження серйозності вказаної вимоги, ОСОБА_7 та ОСОБА_15 нанесли невстановлену в ході досудового слідства кількість ударів руками в область обличчя ОСОБА_26 . У цей час в хід подій втрутився ОСОБА_25 , який словесно припинив побиття брата, повідомивши, що готовий взяти на себе вирішення його проблем. В свою чергу, ОСОБА_7 здійснив телефонний дзвінок іншим учасникам організованої групи, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , які прибули на місце, близько 16 години цього дня та під час спілкування з ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , повідомили їм про необхідність виконання грошової вимоги в розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США вже ОСОБА_25 , погрожуючи при цьому фізичною розправою, а також аргументуючи серйозність вимоги та погроз авторитетом ОСОБА_10 в злочинному світі.

Через деякий час у цей же день, 27.11.2025, ОСОБА_25 зателефонував ОСОБА_7 та наказав приїхати до магазину «777», що знаходиться в м. Олександрія по вул. Святомиколаївській 23, для вирішення питання, щодо передачі грошових коштів. ОСОБА_25 підкорився та через пів-години після дзвінка під`їхав до вказаного магазину, де його чекали ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , а також ОСОБА_15 , які відповідно до визначених їм ролей та їх функцій продовжили психічно тиснути на нього та вимагати грошові кошти в ОСОБА_25 , при цьому члени організованої злочинної групи, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_15 , погрожували фізичним насильством ОСОБА_25 та його рідним у разі відмови від виплати вказаної суми. Усвідомлюючи реальність погроз, ОСОБА_25 був змушений підкоритись цій вимозі та надав обіцянку знайти кошти і передати членам групи. Після чого ОСОБА_7 , виконуючи спільний план, дав вказівку ОСОБА_15 сідати в автомобіль ОСОБА_25 марки «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_9 та супроводжувати та контролювати його, щоб останній не звернувся до правоохоронних органів за допомогою або не зник, що ОСОБА_15 і зробив. Через близько 2 годин, під час того як ОСОБА_15 перебував в його автомобілі, до ОСОБА_25 зателефонували члени організованої злочинної групи ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та наказали їхати до магазину «АТБ».

27.11.2025 о 19.53 год. ОСОБА_25 , на автомобілі «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_9 , разом з ОСОБА_15 , який знаходився у вказаному автомобілі, приїхав до магазину АТБ № 681, що за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Гетьмана Мазепи 19, де його чекали ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , з метою продовження злочинної діяльності, спонукані злочинним умислом і корисливим мотивом.

Так, ОСОБА_5 ОСОБА_7 та ОСОБА_10 діючи у складі організованої злочинної групи, підтримуючи вищевказану вимогу грошових коштів та наполегливо бажаючи отримати їх будь-яким шляхом, продовжуючи психологічний тиск на потерпілого, висунули ОСОБА_25 вимогу розрахуватись за борг шляхом закладення свого автомобіля за 2000 (дві тисячі) доларів США ОСОБА_14 , якого виходячи з обставин вчинення злочину, а саме відсутності у потерпілого коштів, ОСОБА_5 вирішив залучити для полегшення досягнення мети злочину.

ОСОБА_25 , знаючи раніше вказаних осіб та розуміючи, що погрози фізичною розправою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 є реальними, погодився закласти свій автомобіль.

Через деякий час, через 15-20 хв. дотримуючись попередньо обумовлених домовленостей з ОСОБА_5 , до місця зустрічі приїхав ОСОБА_14 , який поспілкувавшись з членами організованої групи та ОСОБА_25 і усвідомлюючи, що стосовно ОСОБА_25 вчиняється вимагання, оглянув автомобіль та зазначив ОСОБА_25 , щоб він написав розписку, що ніби то бере в борг у ОСОБА_14 , грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, а в заставу залишає свій автомобіль «Chevrolet Lacetti» д.н.з. НОМЕР_9 . Після написання розписки ОСОБА_25 , 27.11.2025 близько 21 години передав її разом з ключами від автомобіля та свідоцтвом про реєстрацію вказаного транспортного засобу ОСОБА_14 , а останній передав грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США учасникам організованої групи, які на місці розділили їх між собою та ОСОБА_15 .

В свою чергу, автомобіль «Chevrolet Lacetti» д.н.з. НОМЕР_9 , був переданий ОСОБА_14 , який став переховувати його у невстановленому досудовим розслідуванням місці.

Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вимозі передачі чужого майна чи права на майно з погрозою насильства над потерпілим, вчиненій організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

5. Реалізуючи єдиний злочинний намір учасників організованої злочинної групи ОСОБА_5 , діючи в умовах дії на території України воєнного стану, введеного указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому неодноразово продовженого указами Президента України, на початку листопада 2025 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи намір на вчинення вимагання, із можливістю застосуванням при цьому до власника майна насильницьких дій та погроз вчинення насильницьких дій, після обговорення з іншими членами організованої групи визначив об`єкт злочинного посягання, а саме ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Після чого, ОСОБА_5 спільно з іншими учасниками організованої групи, маючи єдність намірів, почав готуватися до вчинення злочину, у тому числі після обговорення з іншими учасниками організованої групи ОСОБА_5 погодив план з його реалізації та розподілив ролі та функції кожного з них при вчиненні вказаного злочину. З цією метою, члени групи вивчили особу потерпілого, тобто його рід занять, біографію, адресу проживання та авто транспорт, яким користується чи володіє, коло спілкування та наявність родини та інші питання, які б могли вплинути на вчинення злочину.

ОСОБА_5 після обговорення з іншими членами організованої групи визначив потерпілому підставу вимог наявність неіснуючого боргу у ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_12 перед ОСОБА_7 , а також його ймовірну причетність до збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.

Так, 23.11.2025, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 діючи у складі організованої та керованої ОСОБА_5 групи, приїхали за адресою проживання ОСОБА_27 , за адресою: АДРЕСА_3 , де і зустрілись з ним, при цьому «пригадали» йому, що він має боргове зобов`язання у розмірі 200 (двісті) доларів США, а оскільки він уже тривалий час його не виконує, тому тепер протягом найближчих трьох днів має віддати їм 2000 (дві тисячі) доларів США. Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , повідомили ОСОБА_27 , що у разі відмови від виплати вказаної суми, він та його співмешканка отримають тілесні ушкодження, а також пошкодження квартири, де він проживає.

На підтвердження своїх слів та намірів, на виконання власної ролі у вищевказаному плані злочинної діяльності організованої групи, ОСОБА_7 , з метою здійснення фізичного тиску на ОСОБА_27 наніс останньому удари руками та ногами в різні частини тіла, в наслідок чого ОСОБА_27 отримав тілесні ушкодження закриті переломи основної фаланги другого пальця правої стопи та третьої плюсневої кістки правої стопи та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

В подальшому, ОСОБА_5 , дотримуючись попередньо розробленого плану та виконуючи власну роль в ньому, з метою продовження психологічного тиску на ОСОБА_27 неодноразово телефонував ОСОБА_27 та наполягав на «передачі» їм грошових коштів в розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США, а в разі якщо це не відбудеться, то ОСОБА_7 повторно нанесе ОСОБА_27 тілесні ушкодження.

Після цього, продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, 24.11.2025 та 25.11.2025, ОСОБА_7 , на виконання власної ролі у вищевказаному плані злочинної діяльності організованої групи, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , з метою продовження психологічного тиску на ОСОБА_27 , кидали каміння по вікнах квартири в якій проживав останній за адресою: АДРЕСА_4 , в результаті чого пошкодив 5 вікон. У подальшому, члени організованої злочинної групи, використовуючи надумані приводи та тяжкий психологічний стан потерпілого ОСОБА_27 збільшили розмір так званого боргу до 3000 (трьох тисяч) доларів США.

13.01.2025 ОСОБА_27 надав працівникам правоохоронних органів добровільну згоду на участь у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, у якому і прийняв участь. Цього ж дня, близько 15 год 38 хв. до ОСОБА_27 , який знаходився поблизу супермаркету «VDALO», що за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, просп. Соборний 22А під`їхав на автомобілі «ДЕО Ланос», д.н.з. НОМЕР_10 , ОСОБА_10 , який продовжував дотримуватись попереднього плану, узгодженого та відомого всім членам організованої групи та мав намір отримати грошові кошти, які попередньо, вимагали, разом з членами групи. З цією метою він наполегливо запропонував ОСОБА_27 сісти в його автомобіль «проїхатись», що вони і зробили. В подальшому ОСОБА_10 , рухаючись вулицями м. Олександрія Кіровоградської області, для отримання силової і кількісної підтримки викликав ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та домовився про спільну зустріч, для прийняття остаточного рішення та надання гарантій безпеки ОСОБА_5 . Після чого, близько 15 год. 44 хв., діючи за попередньо розробленим планом ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 , прибули на автомобілі «Вольво В50», д.н.з НОМЕР_11 та зустрілись з ОСОБА_10 , який прибув з ОСОБА_27 , поблизу будинку, за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. 6-го грудня 192, де в ході розмови ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 переконували та гарантували йому, що в разі передачі їм грошових коштів, ніхто з них його більше не чіпатиме і «питання буде вирішене». По закінченню розмови ОСОБА_5 з ОСОБА_7 сіли в автомобіль «Вольво» та поїхали в невстановленому напрямку, а ОСОБА_10 сів в автомобіль «Део Ланос» разом з ОСОБА_27 і продовжили рух по вул. 6-го грудня. Під час руху, близько 15 год 49 хв. ОСОБА_10 дав вказівку ОСОБА_27 «сюда ложи» і вказав зором на кишеню передніх правих пасажирських дверей, в свою чергу ОСОБА_27 , побоюючись за своє здоров`я та перебуваючи у вкрай тривожному стані, під постійним фізичним та психологічним тиском членів організованої злочинної групи, виконав вказівку ОСОБА_10 та поклав у вказане місце грошові кошти в розмірі 3000 (три) тисячі доларів США, які йому попередньо вручили працівники правоохоронного органу, з метою використання в ході спеціального слідчого експерименту. Після цього ОСОБА_10 зупинив автомобіль поблизу будинку № 141/1 по вул. 6-го грудня в м. Олександрія, Кіровоградської області.

Після чого ОСОБА_10 та пізніше ОСОБА_5 з ОСОБА_7 були затримані працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, з погрозою пошкодження майна потерпілого (вимагання), поєднаній з пошкодженням майна та з насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчиненій організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Разом з цим, до листопада 2025 року, тобто до моменту переходу до більш складної форми співучасті у вигляді організованої групи, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою, приблизно з червня 2025 року вчинили епізоди вимагання, які інкримінуються їм у цьому кримінальному провадженні, ситуативно залучаючи до вчинення окремих злочинів інших осіб.

1. На початку червня 2025 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, житель м. Олександрії Кіровоградської області, ОСОБА_5 , не займаючись і не бажаючи займатись суспільно-корисною працею, настирливо виношуючи наміри щодо здійснення злочинної діяльності з метою збагачення за рахунок чужої власності, достовірно знаючи про введення із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, обрав предметом протиправних посягань чуже майно, а способом заволодіння ним висунення власникам вимог передачі належного їм майна чи права на майно з погрозою застосування насильства над власниками та застосуванням такого насильства.

Ставши на шлях реалізації своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 , усвідомлюючи неможливість їх втілення одноособово, розробивши загальний план злочинної діяльності, залучив до здійснення злочинного задуму у якості виконавця ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також ОСОБА_5 для вчинення цього злочину, залучив в якості пособника ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з яким мав попередню домовленість, згідно якої він, у разі відсутності у потерпілого коштів для виконання незаконних вимог, мав сприяти вчиненню вимагання шляхом надання на місці вчинення злочину грошової позики потерпілому для виконання незаконних вимог висунутих іншими співучасниками під заставу належного потерпілому автомобіля, або надання таких коштів в якості оплати за придбання ОСОБА_14 автомобіля потерпілого, а також сприяти приховуванню злочину, зокрема шляхом переховування автомобіля потерпілого.

Поінформувавши вказаних осіб, щодо своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 запропонував вказаним особам спільну участь у їх реалізації шляхом вчинення вимагання із застосуванням при цьому до власників майна насильницьких дій та погроз вчинення насильницьких дій.

Усвідомлюючи протиправність пропозиції ОСОБА_5 , спонукані корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_8 , надали свою згоду на участь у спільній злочинній діяльності.

З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_5 , діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , відповідно до заздалегідь обумовленого плану злочинної діяльності групи, обрав ОСОБА_28 та її цивільного чоловіка ОСОБА_29 , як осіб до яких можна вчинити вимогу з погрозою застосування насильства, а підставою вимог нібито невиконане фінансове зобов`язання ОСОБА_28 та ОСОБА_29 перед ОСОБА_30 .

Так, 17.06.2025, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , спонукані злочинним умислом і корисливим мотивом, реалізуючи свій злочинний план, діючи відповідно до заздалегідь розподілених ролей, прибули на зустріч із ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , яка відбулась на території мікрорайону «Перемога», що в м. Олександрія.

У ході спілкування ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , повідомили ОСОБА_28 та ОСОБА_29 про необхідність виплати ними їм грошових коштів в розмірі 4400 (чотири тисячі чотириста) доларів США в якості оплати боргу, який виник у них перед їх спільним знайомим ОСОБА_31 з того часу, коли ОСОБА_28 та ОСОБА_29 взяли у нього в борг грошові кошти в розмірі 1300 (одна тисяча триста) доларів США під виплату 10% від суми боргу щомісячно та під заставу належного їм автомобіля «Lincoln Town Car».

ОСОБА_28 та ОСОБА_29 відповіли, що у них на даний момент немає такої суми у відповідь на що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 почали висловлювати погрози нанесення їм тілесних ушкоджень та здійснення фізичної розправи над ними в разі відмови від повернення коштів.

Того ж дня, 17.06.2025 здійснюючи психологічний тиск на ОСОБА_28 та ОСОБА_29 шляхом демонстрації фізичної переваги, що супроводжувалась озвученням вказаних погроз, які ОСОБА_28 та ОСОБА_29 сприймали як реальні, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підштовхнули перших до укладання нової угоди щодо закладення ще одного автомобіля, який на той момент був у них в користуванні, марки «Medsedes-Benz С300» д.н.з. НОМЕР_12 нібито третій особі ОСОБА_14 , який діяв на виконання власної ролі відповідно до заздалегідь обумовленого плану діяльності злочинної групи, за грошові кошти в розмірі 2200 (дві тисячі двісті) доларів США під 10% щомісячної виплати.

Отримавши від ОСОБА_14 грошові кошти в розмірі 2200 доларів США в якості оплати за отримання ним автомобіля «Medsedes-Benz С300» д.н.з. НОМЕР_12 , знаходячись на території АЗС «БРСМ», що за адресою: м. Олександрія, вул. Гетьмана Мазепи 16, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , на вимогу ОСОБА_5 та ОСОБА_7 передали ОСОБА_5 в якості часткового погашення боргу за автомобіль «Lincoln Town Car».

Наступного дня, 18.06.2025, у невстановлений в ході досудового розслідування час але не пізніше 20 год. 50 хв., ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, прибули до місця проживання ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , за адресою: АДРЕСА_5 і озвучивши їм вимогу повернення решти грошових коштів, а саме 2200 (дві тисячі двісті) доларів США.

Дізнавшись від ОСОБА_28 та ОСОБА_29 що такими коштами вони не володіють, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , на виконання заздалегідь обумовленого злочинного плану, шляхом озвучення погроз фізичною розправою та нанесення тілесних ушкоджень змусили перших сісти до них в автомобіль та, коли вони підкорились даній вимозі, вивезли їх у невстановлене в ході досудового розслідування місце, що являє собою лісосмугу за межами м. Олександрії Олександрійського району Кіровоградської області, з орієнтовними координатами 484129.8330510.6.

По дорозі до місця призначення, ОСОБА_7 , на виконання власної ролі у злочинному плані групи, за відома та згоди інших учасників групи, перебуваючи в салоні автомобіля, почав наносити удари кулаками в область голови та тулуба ОСОБА_29 , подавлюючи таким чином його волю, здійснюючи фізичний тиск на нього та психологічний тиск на його цивільну дружину ОСОБА_28 . Прибувши на місце призначення, ОСОБА_7 продовжив нанесення ударів кулаками в область щелепи та тулуба ОСОБА_29 , що супроводжувались вимогами ОСОБА_5 щодо пошуку та передачі грошових коштів.

Перебуваючи у вказаній лісосмузі, вчиняючи вищевказані дії, направлені на фізичний та психологічний тиск потерпілих, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 змусили ОСОБА_28 шляхом використання належного їй мобільного телефону з доступом до мережі інтернет скористатись послугами онлайн-установ та отримати гроші в кредит для розрахунку з ними. Таким чином, ОСОБА_28 взяла 3 (три) кредити на загальну суму 64000 (шістдесят чотири тисячі гривень), які перерахувала на надані ОСОБА_7 підконтрольні йому банківські картки 18.06.2025 о 20 год. 51 хв., о 22 год. 12 хв. та о 23 год. 16 хв. відповідно, розрахувавшись таким чином за автомобіль «Lincoln Town Car» повністю.

У подальшому, 28.08.2025, потерпіла ОСОБА_28 зустрілась з ОСОБА_5 який, діючи на виконання власної ролі у злочинному плані групи, повідомив, що для того, щоб отримати автомобіль «Medsedes-Benz С300» д.н.з. НОМЕР_12 вона та її цивільний чоловік ОСОБА_29 мають виплатити йому загальну суму в розмірі 6000 (шість тисяч) доларів США, з яких 3500 (три тисячі п`ятсот) доларів це їхні гроші «за роботу», а решта за сам автомобіль.

Після цього, 06.09.2025 о 14 год. 15 хв. у приміщенні піцерії «San Remo», що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пл. Соборна, буд. 7, відбулась зустріч потерпілої ОСОБА_28 з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які, діючи на виконання власної ролі у злочинному плані групи, повторили вимогу передачі їм грошових коштів у вищевказаному розрахунку, що супроводжувались погрозами ОСОБА_7 в нанесенні ОСОБА_28 тілесних ушкоджень. Пізніше, у ході цієї ж зустрічі суму «за роботу» ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було зменшено до 2000 (двох тисяч) доларів США.

Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілими (вимагання), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

2. Також, з метою реалізації свого злочинного наміру, не пізніше 07.08.2025, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , залучив в якості співучасника ОСОБА_32 ІНФОРМАЦІЯ_6 , який згідно задуму ОСОБА_5 мав здійснювати пошук потенційних потерпілих серед осіб, які займаються торгівлею наркотиками або мають боргові зобов`язання, що дасть формальний привід висунути їм претензії та майнові вимоги, а також надавати допомогу під час вчинення вимагань, тобто сприяти вчиненню таких злочинів ОСОБА_5 та іншими особами, яких він залучить.

Виконуючи роль пособника, ОСОБА_33 у невстановлений час, але не пізніше 07.08.2025 повідомив ОСОБА_5 інформацію щодо ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_13 як особу до якої можна вчинити вимогу з погрозою застосування насильства та/або насильство з метою отримання належного йому майна чи права на майно, а підставою вимог нібито існуюче фінансове зобов`язання у нього перед ОСОБА_35 , тобто надав пораду, яка сприяла вчиненню вимагання стосовно ОСОБА_36

ОСОБА_5 , прийнявши рішення про вимагання щодо ОСОБА_36 , для вчинення цього злочину, вирішив залучити в якості співучасника ОСОБА_37 ІНФОРМАЦІЯ_14 , який за задумом ОСОБА_5 мав забезпечувати фізичний та психологічний вплив щодо потерпілого.

Розуміючи протиправність пропозиції ОСОБА_5 , спонукані корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, ОСОБА_33 та ОСОБА_38 , усвідомлюючи дію в державі воєнного стану, надали свою згоду на участь у спільній злочинній діяльності.

Реалізуючи спільний злочинний намір, ОСОБА_5 , ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , діючи за попередньою змовою групою осіб протягом серпня-листопада 2025 року вчиняли дії щодо вимагання у ОСОБА_36 коштів та прав на майно з метою заволодіння ними.

Так, 07.08.2025, близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_5 та ОСОБА_38 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_35 , спонукані злочинним умислом і корисливим мотивом, реалізуючи свій злочинний план відповідно до заздалегідь розподілених ролей, прибули на зустріч із ОСОБА_40 , поблизу його адреси проживання, біля будинку за адресою: АДРЕСА_6 . У ході спілкування ОСОБА_5 та ОСОБА_38 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_35 , повідомили ОСОБА_41 про необхідність виплати ним їм грошових коштів в розмірі 27000 (двадцять сім тисяч) гривень в якості оплати боргу, який нібито виник у нього перед ОСОБА_42 . В разі відмови від виплати «боргу», ОСОБА_5 та ОСОБА_38 погрожували нанесенням тілесних ушкоджень ОСОБА_43 .

У подальшому, продовжуючи спільний злочинний намір, 20.08.2025, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_44 та ОСОБА_35 , на автомобілі Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 знову прибув до місця, поблизу адреси проживання ОСОБА_36 , будинку АДРЕСА_7 , зустрів ОСОБА_36 та наказав сісти до нього в автомобіль, на заднє сидіння та поїхали в сторону «Олександрійського шоссе» та по ходу слідування вони зупинились та поблизу буд. 143а по вул. 6-го грудня в м. Олександрія в автомобіль сів ОСОБА_45 .

Після цього вони проїхали до садового товариства «Гірник», в м.Олександрія, заїхали в зелену зону, з лівої сторони від вивіски товариства, з координатами 4865781233.100, де ОСОБА_38 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, витягнув за шию ОСОБА_36 з автомобіля на землю та наніс удари кулаками в область потилиці, шиї та грудей ОСОБА_36 , таким чином здійснюючи фізичний вплив на нього, що супроводжувався психологічним тиском з боку ОСОБА_46 та ОСОБА_5 , які були направлені на отримання від ОСОБА_36 грошових коштів, суму яких призначили вказані особи і яка складала 27 000 (двадцять сім тисяч) гривень неіснуючого відшкодування вигаданої шкоди.

У подальшому, 25.09.2025, близько 15 год. 45 хв., перебуваючи біля ТЦ «Grand Plaza», що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, просп. Соборний, буд. 77, ОСОБА_47 домовився та зустрівся з ОСОБА_5 , який на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_35 та ОСОБА_44 , повідомив, що ОСОБА_47 має виплатити їм хоча б половину грошових коштів, щоб він ( ОСОБА_5 ) утримав ОСОБА_46 від нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_43 . Одночасно наголосив ОСОБА_41 про збільшення суми грошових коштів, які він має передати на їх вимогу, а саме 30 000 (тридцять тисяч) грн.

У подальшому, продовжуючи спільний злочинний намір, 26.09.2025 близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_5 та ОСОБА_38 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_35 , на автомобілі Nissan Altima, д.н.з. НОМЕР_13 , під керуванням ОСОБА_46 зустріли ОСОБА_36 біля проїжджої частини по вул.6-го грудня в м. Олександрія, поблизу магазину «Міленніум» та наказали сісти до них в автомобіль, на заднє сидіння, де знаходився ОСОБА_5 .

Після того як ОСОБА_47 сів в автомобіль, ОСОБА_38 та ОСОБА_5 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, у зв`язку з невиплатою ОСОБА_40 грошових коштів в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн, запропонували йому як альтернативу виплаті коштів фактичну передачу у власність ОСОБА_46 права володіння та користування земельною ділянкою в обслуговуючому кооперативі садово-городньому товаристві «Івушка» (ОК СГТ «Івушка»), розташованою за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Виноградна, буд. 24 на території м. Олександрія, що належить дружині ОСОБА_36 - ОСОБА_48 .

Коли на вищевказані умови ОСОБА_47 не погодився, ОСОБА_38 та ОСОБА_5 на автомобілі Nissan Altima, д.н.з. НОМЕР_13 , вивезли ОСОБА_36 у лісосмугу, яка знаходиться між населеними пунктами за межами м. Олександрія, між м. Олександрія та с. Звенигородка Олександрійського району Кіровоградської області, з орієнтовними координатами 4865428033,092754, де діючи за попередньою змовою, відповідно до заздалегідь обумовленого з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, з метою здійснення психологічного тиску на ОСОБА_36 , ОСОБА_38 продемонстрував йому предмет, зовні схожий на гумовий кийок, який дістав з багажника автомобіля та повідомив, що буде його бити.

ОСОБА_5 , в свою чергу, продемонстрував предмет зовні схожий на пістолет, який частково утримувався за поясом штанів.

Отримавши відмову ОСОБА_36 від передачі права власності на вищевказану земельну ділянку, ОСОБА_5 , взявши до рук гумовий кийок у ОСОБА_46 , почав наносити ним удари по задній частині обох стегон ОСОБА_36 , внаслідок чого останні отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин обох стегон, що супроводжувалось вимогами ОСОБА_46 та ОСОБА_5 щодо передачі грошових коштів або права власності на земельну ділянку.

При цьому, продовжуючи спільний злочинний намір щодо отримання коштів чи майна від потерпілого, ОСОБА_33 , виконуючи роль пособника, спільно з ОСОБА_44 , за вказівкою ОСОБА_5 протягом жовтня-листопада 2025 року здійснював пошук ОСОБА_36 в м. Олександрія Кіровоградської області для отримання від нього коштів (майна) згідно раніше висунутих вимог, а в протилежному випадку - для продовження застосування щодо нього фізичного насильства, тобто усував перешкоди для досягнення злочинної мети групи. Також ОСОБА_33 , виконуючи роль пособника, надавав поради ОСОБА_5 щодо наявного у ОСОБА_36 майна, яке може бути отримано співучасниками вимагання в якості виконання раніше висунутих незаконних вимог.

Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вимозі передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

3. Крім цього в ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.08.2025, ОСОБА_5 , діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_49 ІНФОРМАЦІЯ_14 та ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_10 , відповідно до заздалегідь обумовленого плану злочинної діяльності групи, визначив ОСОБА_50 ІНФОРМАЦІЯ_15 та його цивільну дружину ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_16 як осіб до яких можна вчинити вимогу з погрозою застосування насильства та/або насильство з метою отримання належного їм майна (грошових коштів), а підставою вимог підозру на здійснення даними особами злочинної діяльності, що полягала у виготовленні та продажі у мережі інтернет підробних документів на території м. Олександрія.

Поінформувавши вказаних осіб, щодо своїх злочинних намірів, ОСОБА_5 запропонував останнім спільну участь у їх реалізації шляхом вчинення вимагання із застосуванням при цьому до власників майна насильницьких дій та погроз вчинення насильницьких дій.

Усвідомлюючи протиправність пропозиції ОСОБА_5 , спонукані корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_52 ІНФОРМАЦІЯ_14 та ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_10 надали свою згоду на участь у спільній злочинній діяльності.

З метою реалізації свого злочинного наміру, 23.08.2025, близько 15 год. 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_44 , спонукані злочинним умислом і корисливим мотивом, реалізуючи свій злочинний план відповідно до заздалегідь розподілених ролей, прибули до будинку, за адресою: АДРЕСА_8 , де викликали ОСОБА_53 та зустрілись з ним.

У ході спілкування ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_44 , повідомили ОСОБА_54 про те, що їм нібито відомо, що він з дружиною займається незаконною діяльністю, що полягає у виготовленні та продаж у мережі інтернет підробних документів, а тому, для того, щоб «працювати безпечно» вони тепер зобов`язані виплачувати їм щомісячно грошові кошти в розмірі 15% від свого доходу від незаконної діяльності.

Отримавши відповідь ОСОБА_53 про те, що вони такою діяльністю більше не займаються, ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_44 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, з метою здійснення фізичного та психологічного тиску на ОСОБА_53 , почали почергово та одночасно наносити удари останньому в область голови. Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_15 відвезли ОСОБА_53 до ОСОБА_5 , який в ході особистого спілкування повторив вищевказану вимогу ОСОБА_7 та ОСОБА_15 та повідомив, що у разі відмови ОСОБА_53 від даних умов, ОСОБА_7 продовжить наносити йому тілесні ушкодження.

У подальшому, продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, 05.09.2025, близько 01 год. 15 хв., ОСОБА_7 телефонував на номер телефону ОСОБА_55 в інтернет-месенджері, а оскільки остання не піднімала слухавку, надіслав на номер телефону голосове повідомлення, в якому погрожував нанесенням їй та її чоловіку ОСОБА_54 тілесних ушкоджень, пошкодженням майна (вікон будинку, де вони проживали), а також фізичною розправою над ОСОБА_56 в разі її відмови вийти на вулицю, за адресою: АДРЕСА_8 , щоб поспілкуватись з ним.

Розцінюючи погрози ОСОБА_7 як реальні, побоюючись за життя та здоров`я своє та свого чоловіка, а також за цілісність майна, ОСОБА_57 ( ОСОБА_58 ) вийшла до території біля будинку за місцем проживання, за за адресою: АДРЕСА_8 та зустрілась з ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , які діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_44 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, з метою здійснення фізичного та психологічного тиску на неї та ОСОБА_53 , застосували відносно неї газовий балончик сльозогінної дії та повідомили вимогу того, щоб вона була завжди з ними на зв`язку і те, що є необхідність її зустрічі з ОСОБА_5 , на що остання вимушено погодилась.

06.09.2025, в невстановлений в ході досудового слідства час, ОСОБА_59 за вимогою ОСОБА_7 прибула на зустріч з останнім в центральному парку м. Олександрія, де він на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності наполягав, щоб ОСОБА_59 займалась незаконною діяльністю та сплачувала їм відсоток від прибутку.

У подальшому, 09.09.2025 ОСОБА_5 та ОСОБА_38 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , спонукані злочинним умислом і корисливим мотивом, за попередньою домовленістю прибули на зустріч із ОСОБА_60 до піцерії «Сан Ремо», що за адресою: Соборна площа 7, м. Олександрія.

У ході спілкування ОСОБА_5 та ОСОБА_38 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, повідомили ОСОБА_60 , що у разі, якщо вона, її чоловік і його брат будуть продовжувати займатись протиправною діяльністю, направленою на виготовлення та продаж підробних документів, то вони мають надавати їм відсоток від свого доходу від такої діяльності.

Отримавши відповідь ОСОБА_60 про те, що такою діяльністю вони займатись не планують, ОСОБА_5 та ОСОБА_38 повідомили, що якщо їм стане відомо про те, що вони почали такою діяльністю займатись і не поставили їх про це до відома та не заплатили частину доходу, то ОСОБА_7 за їх відома та згоди продовжить їх переслідувати з метою отримання грошових коштів, а також примушували займатись протиправною діяльністю від якої вони будуть отримувати відсоток.

У подальшому, продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру, 01.12.2025 о 16 год. 26 хв. ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , спонуканий злочинним умислом і корисливим мотивом, перебуваючи за кермом автомобіля «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_3 , за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_56 , до яких о 16 год. 51 хв. приєднався ОСОБА_45 .

Зупинившись в одному із дворів житлових багатоквартирних будинків, що на території мікрорайону «БАМ», в м. Олександрії, більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено, о 16 год. 58 хв. 01.12.2025, ОСОБА_5 вийшов з автомобіля та тимчасово пішов у невідомому напрямку, а ОСОБА_38 , на виконання власної ролі в заздалегідь обумовленому з іншими учасниками групи плані злочинної діяльності, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , за вказівкою ОСОБА_5 , почав спілкування з ОСОБА_56 щодо необхідності передачі останнім грошових коштів.

Так у ході даного спілкування ОСОБА_38 повідомив, що у нього нібито є свідок того, що ОСОБА_61 реально продовжує займатись вищевказаною протиправною діяльністю, а тому останній має передати йому грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) доларів США в якості оплати факту здійснення своєї протиправної діяльності, а в разі відмови він та його цивільна дружина систематично отримуватимуть тілесні ушкодження від ОСОБА_7 та/або нього особисто.

Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілими, з погрозою пошкодження їхнього майна (вимагання), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства потерпілого, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Крім цього в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений під час досудового розслідування час але не пізніше 02 год. 42 хв. 14.01.2026, у невстановленому в ході досудового розслідування місці за невстановлених обставин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 р. «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992 р., «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 р., за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав та зберігав в обраному ним місці, а саме в салоні автомобіля, яким користується, 1 (один) предмет, зовні схожий на пістолет та 8 (вісім) предметів, зовні схожих на патрони (набої) до пістолету.

В подальшому, в ході досудового розслідування, а саме в період часу з 02 год. 42 хв. до 03 год 23 хв 14.01.2026, працівниками поліції на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького, за адресою: м. Олександрія, вулиця 6-го грудня, будинок 141/5, проведено обшук автомобіля BMW моделі 535i, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 vin: НОМЕР_14 (сувенірний д.н.з. НОМЕР_15 ), який перебуває у власності ОСОБА_62 (дружини ОСОБА_5 ), та яким фактично користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого в задній частині підлокітника було виявлено та вилучено:

- 1 (один) предмет, зовні схожий на пістолет, який відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-26/1177-БЛ від 28.01.2026, являється нарізною короткоствольною вогнепальною зброєю - самозарядним пістолетом системи Макарова (ПМ), калібру 9х18 мм, серійний номер на магазині НОМЕР_16 , промислового виготовлення, виробництва СРСР, придатний до стрільби.

- 8 (вісім) предметів, зовні схожих на патрони (набої) до пістолету, які відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-26/1177-БЛ від 28.01.2026, являються боєприпасами - 9-мм (9х19 мм), пістолетними патронами з кулями зі сталевим сердечником, промислового виготовлення, які можуть використовуватись для стрільби з пістолетів Макарова (ПМ), автоматичних пістолетів Стечкіна (АПС), пістолетів ФОРТ-12, ФОРТ-14, Форт-17 та ін. Дані патрони придатні для стрільби.

Таким чином, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні придбання та зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

13.01.2026 ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

14.01.2026 ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст 189 КК України.

15.01.2026 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницький підозрюваному ОСОБА_10 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13.03.2026, без визначення розміру застави.

11.02.2026 ОСОБА_5 повідомлений про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст 189, ч.1 ст 263 КК України.

24.08.2026 ОСОБА_5 повідомлений про зміну підозри та нову підозру, у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України (у складі організованої групи).

10.03.2026 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницький підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.05.2026.

06.03.2026 слідчим суддею Подільського районного суду м. Кропивницький строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025120000000111 продовжений до шести місяців, тобто до 13.07.2026.

06.05.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.07.2026.

29.06.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025120000000111 продовжений до дев`яти місяців, тобто до 13.10.2026.

30.06.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28.08.2026.

26.08.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.10.2026.

08.10.2026 ОСОБА_5 повідомлений про зміну раніше повідомленої підозри у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження: заявою ОСОБА_21 , ОСОБА_27 , ОСОБА_22 , ОСОБА_16 , ОСОБА_59 про вчинений злочин; допитом потерпілого ОСОБА_21 , ОСОБА_27 , ОСОБА_22 , ОСОБА_16 , ОСОБА_59 ; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілим ОСОБА_21 , ОСОБА_27 ОСОБА_22 , ОСОБА_16 , ОСОБА_59 ; розсекреченими протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: № 5914/55/110-25 від 29.12.2025, № 61/27/1242 від 30.12.2025; № 61/27/1241 від 30.12.2025; № 61/27/1111т від 28.11.2025; № 61/27/1110т від 28.11.2025; № 79/55/110-26 від 07.01.2026; № 87/55/110-26 від 08.01.2026; № 39/55/110-26 від 02.02.2026; № 61/27/788/т від 28.08.2025; № 61/27/841/т від 06.09.2025; № 61/27/1141/т від 10.12.2025; протоколом проведеного слідчого експерименту з ОСОБА_16 , ОСОБА_59 , протоколом обшуку від 13.01.2026 за місцем проживання ОСОБА_5 та авто та іншими матеріалами кримінального провадження.

Досудове розслідування кримінального провадження завершене 08.10.2026 та сторонам надано доступ, у порядку ст. 290 КПК України, до матеріалів кримінального провадження.

Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування стороною захисту на цей час триває.

Частиною 10 ст. 290 КПК України передбачено, що сторонам кримінального провадження надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. Крім того, згідно з ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення сторін з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України не включається у строки досудового розслідування.

Зважаючи на кількість матеріалів досудового розслідування, а також на кількість осіб зі сторони захисту, на даний час у сторони обвинувачення відсутні підстави для звернення до суду з клопотанням про обмеження часу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Таким чином, стороні обвинувачення з незалежних від неї причин не вистачить часу до 13.10.2026 для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки сторона захисту продовжує ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, крім того необхідно час для складання та затвердження обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а також вручення копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування стороні захисту.

На даний час необхідність в раніше застосованому щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою не відпала, оскільки заявлені раніше ризики до вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися.

З урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного та її бажання уникнути кримінальної відповідальності, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, які продовжують мати місце і на даний час:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України можливість підозрюваного ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Так, маючи при цьому всі можливості та засоби, за відсутності стійких соціальних зв`язків, зокрема у вигляді офіційного (легального) постійного місця роботи, підозрюваний може ухилитись від явки до слідчого, прокурора або суду.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, оскільки за їх вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих, яким на протязі тривалого часу разом з іншими співучасниками, висловлював погрози вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілим та їх близьким, які проживають в одному місті з підозрюваними, свідків, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні. Встановлення об`єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, можливе в тому числі шляхом проведення допитів та інших слідчих (розшукових) дій за участі мешканців Олександрійського району Кіровоградської області.

Зважаючи на обставини, встановлені у ході досудового розслідування, у сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що для мінімізації негативних наслідків для себе, підозрюваний, використовуючи вплив на учасників кримінального провадження з метою зміни їх показів або перешкоджання безпосереднього дослідження судом їх показів як це передбачено ст. 23 КПК України, має можливість незаконно впливати на свідків.

Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його «вразливій» стадії;

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини скоєння підготовки до злочину та обставини, необхідні для встановлення істини у кримінальному провадженні, у тому числі інформацію щодо своєї ролі та конкретних дій, а також про інші факти чи об`єкти, що мають значення;

- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Так, підозрюваний систематично вчиняв злочини на протязі тривалого часу, які на даний час викриті з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку із чим останній може вчинити протиправні дії на продовження кримінальних правопорушень, у яких підозрюється.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, останньому необхідно продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як такого, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного в рамках даного кримінального провадження.

У відповідності до практики Європейського суду, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та суворість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому, не можуть бути визначальними при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

По справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, в даному випадку переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою.

Однак, у відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки вказаний злочин передбачає застосування насильства і є злочином проти життя та здоров`я особи.

При цьому на переконання органу досудового розслідування, жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до слідчого, прокурора та суд на першу вимогу. Крім того, обирати запобіжний захід відносно підозрюваного домашній арешт недоцільно, оскільки перебуваючи під домашнім арештом зможе переховування від органів досудового розслідування та/або суду та в цілому вказаний захід не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Ураховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 особливо тяжких злочинів, з метою запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, а також з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідча, за погодженням з прокурором звернулась до слідчого судді з даним клопотанням та просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів без визначення застави.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідча ОСОБА_4 підтримали клопотання, просили його задоволити, посилаючись на обставини викладені у ньому та додані до нього докази. Також прокурор вказав, що на даний час стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження, яке налічує понад 25 томів та потребує значного часу для ознайомлення, а також повідомлення про підозру семи особам, через що сторона обвинувачення не може виконати в повному обсязі вимоги ст. 290 КПК України та скерувати до суду обвинувальні акти щодо підозрюваних. В той же час, застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід закінчується 13.10.2026, тому виникла необхідність у його продовженні. При цьому прокурор посилався на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується здобутими досудовим розслідуванням доказами, зокрема, протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій. Ризики, які були встановлені слідчими суддями при обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу та при його продовженні не втратили своєї актуальності та продовжують існувати. При цьому зазначив, що наявність соціальних зв`язків підозрюваного не переважають суспільний інтерес та ризики, встановлені судом. Відтак, на думку сторони обвинувачення, є всі підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 без визначення застави.

Захисник ОСОБА_63 заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, з огляду на необґрунтованість підозри та недоведеність зазначених прокурором ризиків. При цьому вказувала, що оскільки досудове розслідування закінчено, стороні захисту відкрито матеріали для ознайомлення, а тому слідчий суддя не має повноважень на продовження строку дії запобіжного заходу. Вважає, що прокурором не доведено, що застосуванні іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. Просила, врахувати міцні соціальні зв`язки її підзахисного і позитивні характеристики та відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Підозрюваний ОСОБА_5 повністю підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, та характеризуючі документи, надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 199 КПК зобов`язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що постановою заступника Генерального прокурора від 02.04.2026 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025120000000111, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, доручено слідчим СУ ГУНП в Черкаській області.

Так, з 02.04.2026 СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025120000000111, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, які згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення яких санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна; а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

13.01.2026 ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 14.01.2026 останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України.

15.01.2026 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницький підозрюваному ОСОБА_10 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13.03.2026, без визначення розміру застави.

11.02.2026 ОСОБА_5 повідомлений про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст 189, ч.1 ст 263 КК України.

24.08.2026 ОСОБА_5 повідомлений про зміну підозри та нову підозру, у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України (у складі організованої групи).

10.03.2026 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницький підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08.05.2026.

06.03.2026 слідчим суддею Подільського районного суду м. Кропивницький строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025120000000111 продовжений до шести місяців, тобто до 13.07.2026.

06.05.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.07.2026.

29.06.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси строк досудового розслідування у кримінальному провадженні 42025120000000111 продовжений до дев`яти місяців, тобто до 13.10.2026.

30.06.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28.08.2026.

26.08.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.10.2026.

08.10.2026 ОСОБА_5 повідомлений про зміну раніше повідомленої підозри у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України, а саме у:

- вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, з погрозою пошкодження майна потерпілих (вимагання), вчиненій організованою групою в умовах воєнного стану, вчинених повторно;

- вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненій організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану;

- вимозі передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим, з погрозою пошкодження його майна, з погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, вчиненій організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану;

- вимозі передачі чужого майна чи права на майно з погрозою насильства над потерпілим, вчиненій організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану;

- вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, з погрозою пошкодження майна потерпілого (вимагання), поєднаній з пошкодженням майна та з насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчиненій організованою групою, повторно, в умовах воєнного стану;

- вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілими (вимагання), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стан;

- вимозі передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану;

- вчиненні вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілими, з погрозою пошкодження їхнього майна (вимагання), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства потерпілого, в умовах воєнного стану;

- вчиненні придбання та зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Висновок про те, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, залишається обґрунтованою та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання, а саме: заявою ОСОБА_21 , ОСОБА_27 , ОСОБА_22 , ОСОБА_16 , ОСОБА_59 про вчинений злочин; допитом потерпілого ОСОБА_21 , ОСОБА_27 , ОСОБА_22 , ОСОБА_16 , ОСОБА_59 ; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілим ОСОБА_21 , ОСОБА_27 ОСОБА_22 , ОСОБА_16 , ОСОБА_59 ; розсекреченими протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: № 5914/55/110-25 від 29.12.2025, № 61/27/1242 від 30.12.2025; № 61/27/1241 від 30.12.2025; № 61/27/1111т від 28.11.2025; № 61/27/1110т від 28.11.2025; № 79/55/110-26 від 07.01.2026; № 87/55/110-26 від 08.01.2026; № 39/55/110-26 від 02.02.2026; № 61/27/788/т від 28.08.2025; № 61/27/841/т від 06.09.2025; № 61/27/1141/т від 10.12.2025; протоколом проведеного слідчого експерименту з ОСОБА_16 , ОСОБА_59 , протоколом обшуку від 13.01.2026 за місцем проживання ОСОБА_5 та авто та іншими матеріалами кримінального провадження.

При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" N 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Таким чином, на думку слідчого судді, надані стороною обвинувачення докази переконали б неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України.

При цьому, питання наявності обґрунтованої підозри перевірялась слідчими суддями під час постановлення ухвал про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та при продовженні застосованого запобіжного заходу.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів.

Стосовно позиції сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, то фактично адвокат дає оцінку доказам, зібраним стороною обвинувачення на предмет їх належності та допустимості, що є на цей час передчасним. Крім того, позиція сторони захисту, фактично не виключає можливість застосування до ОСОБА_5 , який є підозрюваним, запобіжного заходу, відповідно до ст. 176 КПК України.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановленні слідчим суддею при застосуванні до останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки продовження існування ризиків, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за інкриміновані в провину ОСОБА_5 , в тому числі особливо тяжкі злочини, санкцією яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, оскільки з урахуванням санкції ч. 4 ст. 189 КК України у разі засудження останнього до нього не може бути застосовано положення ст. 75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність реального відбуття покарання, яке йому загрожує, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту.

Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, зокрема, що ОСОБА_5 одружений, наявність малолітньої дитини, має постійне місце проживання та роботи, за якими характеризується з позитивної сторони, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність вказаних вище обставин не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду.

Що стосується ризику впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

Крім того, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , викладених у підозрі в даній редакції, слідчий суддя вважає, що ризик впливу підозрюваним на потерпілих шляхом застосування до останніх погроз з метою зміни наданих ними показів чи відмови від дачі таких показів, є досить обґрунтованим.

Крім того, слід враховувати, що потерпілі та свідки проживають в одному населеному пункті із підозрюваним, та можливу обізнаність останнього про місце їх проживання, а тому ризик впливу підозрюваного ОСОБА_5 на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні є досить реальним.

Також, слід врахувати наявність у даному кримінальному провадженні інших підозрюваних, з якими, відповідно до обставин викладених у підозрі в даній редакції, підозрюваний ОСОБА_5 діяв спільно під керівництвом останнього, вони є особисто знайомими, мали постійний зв`язок, їх дії були узгоджені, що вбачається з протоколів за результатами НСРД. Отже, наведене свідчить, що існує ризик того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі матиме реальну можливість спілкування з вказаними особами та змогу особисто або за допомогою третіх осіб незаконно впливати на них, на їхнє ставлення до вчинених злочинів, побудову власної версії подій для виправдання своїх дій та уникнення кримінальної відповідальності, що перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжких корисливих злочинів, його протиправні дії викриті з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку із чим останній може вчинити протиправні дії на продовження кримінальних правопорушень, у яких підозрюється, чи вчинити інші злочини, що свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.

В той же час, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є необґрунтованим належним чином та виступає формальним доводом сторони обвинувачення, оскільки досудове розслідування закінчено та стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення.

Таким чином, підстави, за яких було застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.

За таких обставин, з урахуванням наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначений дій.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів, а також наявність достатніх підстав вважати, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином підстави, за яких слідчим суддею було застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та при його продовженні, а також обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, відтак слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження обраного останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На переконання слідчого судді, такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні, є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 , тяжкого та особливо тяжких кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про доцільність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує наступне.

29.06.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025120000000111 продовжений до дев`яти місяців, тобто до 13.10.2026.

26.08.2026 ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси, продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 13.10.2026, включно, без визначення розміру застави.

08.10.2026 стороною обвинувачення повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження відповідно до вимог статті 290 КПК України.

Таким чином, дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного, закінчується 13.10.2026, що стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

Пунктом 5 частини першої статті 3 КПК України встановлено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Частинами першою та третьою статті 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Згідно з частиною першою статті 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Абзацом 1 частини третьої статті 219 КПК України передбачено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Як встановлено слідчим суддею, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, які налічують понад 25 томів, підозрюваними у даному кримінальному провадженні є сім осіб, що підтверджує доводи прокурора, щодо потребування значного часового проміжку для ознайомлення підозрюваних та їхніх захисника з матеріалами кримінального провадження.

Вказані обставини з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України надають слідчому судді підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого до підозрюваного ОСОБА_7 ще на 60 днів, оскільки, такий строк має бути достатнім для вчинення усіх необхідних дій та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених статтею 290 КПК України.

Статтею 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У свою чергу частина четверта статті 132 КПК України визначає, що ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Положеннями статті 203 КПК України визначено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України.

Указане підтверджується і тим, що відкриття матеріалів іншій стороні, порядок якого визначений статтею 290 КПК України, регламентовано параграфом 3 глави 24 КПК України, яким визначено одну з форм закінчення досудового розслідування звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

За змістом статті 290 КПК України вбачається, що повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування здійснюється слідчим чи прокурором виключно у разі складання обвинувального акта та/або клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, що є передумовою для подальшого направлення обвинувального акту до суду для його розгляду по суті.

Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Частина шоста статті 199 КПК України передбачає, що у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Враховуючи наведені положення у системному взаємозв`язку між собою, вбачається і те, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , за настання обставин визначених статтею 290 КПК України може бути продовжений до проведення підготовчого судового засідання.

З огляду на вказане, враховуючи дані про особу підозрюваного, особливості його життєдіяльності, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, обставини та особливості події кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжкими, слідчий суддя вважає належними доводи прокурора в частині необхідності продовження застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу на строк 60 днів, що, на переконання слідчого судді, буде достатнім для вчинення усіх необхідних дій та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених статтею 290 КПК України.

При цьому, враховуючи особливості події кримінальних правопорушень, викладених у повідомлені про підозру, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжкими злочинами, вчиненими із погрозами застосування насильства над потерпілими, вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а саме можливості переховуватись від слідства та суду, спілкуванню підозрюваного зі свідками, потерпілими та з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні та можливого вчинення інших кримінальних правопорушень.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

З урахуванням досліджених у судовому засіданні матеріалів досудового розслідування та обставин вчинення кримінальних правопорушень, висвітлених в підозрі у даній редакції, які в тому числі є особливо тяжкими злочинами, вчиненими із погрозами застосування насильства над потерпілими, підстав для визначення розміру застави при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшої слідчої ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №42025120000000111 від 08.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України задовільнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 10.12.2026 включно, з утриманням в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали визначити до 10 грудня 2026 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, слідчому та направити підозрюваному, його захиснику, а також до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.

Слідчий суддя: ОСОБА_1