Рішення № 140726868, 14.10.2026, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа № 954/97/26

Провадження № 2/693/625/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14.10.2026р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді - Коцюбинської Ю.Д., за участю секретаря судового засідання - Олійник С.І., прокурора Семеруня О.І., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жашків цивільну справу за позовною заявою Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування вказав, що 06.10.2024р. після виклику швидкої допомоги та оцінки ситуації, неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було негайно вилучено та передано до «Центру соціальної підтримки» Добре вдома «Дніпропертовської обласної ради», оскільки мати неповнолітнього, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зловживає спиртними напоями та не виконує свої батьківські обов`язки щодо його виховання.

На даний час Самарівським міськрайонним судом Дніпропертовської області вирішується питання щодо позбавлення останньої батьківських прав відносно її неповнолітнього сина.

Згідно актового запису про народження батьком неповнолітнього ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , який зареєстрований по провул. Південний, м. Каховка, Херсонська область, але за вказаною адресою не проживає.

З 06.10.2024р. і по теперішній час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на зв`язок не виходив, дитиною не цікавиться, жодного разу сина не відвідував, до служби у справах дітей не звертався, його місце проживання не відоме. Батько ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться його станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням та підготовкою до самостійного життя.

З огляду на вказані обставини 26.11.2025р. Підгородненською міською радою Дніпровського району Дніпропетровської області було прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав батька стосовно дитини з метою захисту її прав та інтересів та подано до Нововоронцовського районного суду Херсонської області суду позовну заяву про позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення аліментів.

22.04.2026р. цивільна справа за вищевказаною позовною заявою надійшла за підсудністю з Нововоронцовського районного суду Херсонської області, так як з відповіді з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відповідач ОСОБА_1 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 .

27.07.2026р. на підставі ухвали Жашківського районного суду Черкаської області цивільну справу було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

15.07.2026р. у справі закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача, Підгородненської міської ради Дніпровського району, не з`явився, але надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

У судове засідання відповідач не з?явився по невідомих суду причинах, будучи належним чином повідомленим судовими повістками з поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній» та шляхом розміщення оголошення на сайті суду. Відзив на позовну заяву не подавав.

У судове засідання прокурор не з`явився, але надіслав на адресу суду письмову позицію, в якій зазначив, що з урахуванням всіх фактичних обставин справи та дослідження доказів проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Установлені обставини та досліджені письмові докази.

ОСОБА_1 являється батьком неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.6, 7-9).

12.12.2025р. рішенням виконавчого комітету Підгородненської міської ради затверджено висновок органу опіки та піклування Підгородненської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11-12).

Згідно відповіді №228 від 09.10.2026р. на запит від 09.10.2026р. №186, в.о. директора служби у справах дітей Підгородненської міської ради Данильчук Ю. повідомила, що станом на дату підготовки цієї відповіді ОСОБА_1 до Центру надання соціальних послуг із заявами, зверненнями або проханнями щодо отримання соціальної підтримки не звертався, соціальна робота з ним не проводилася. Центр надання соціальних послуг не здійснював відвідувань за місцем проживання ОСОБА_1 з метою проведення оцінювання його потреб, з`ясування умов проживання, сімейних обставин або визначення можливостей щодо участі у вихованні малолітньої дитини.

Відповідно до відповіді №297 від 12.10.2026р. на запит від 09.10.2026р. №187, начальник служби у справах дітей Підгородненської міської ради Данилова Г. повідомила, що протягом періоду з 23.10.2024р. по теперішній час батько не виявляв ініціативи щодо підтримання контактів із дитиною шляхом відвідувань закладу або звернення до нього.

З письмового пояснення матері неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , вбачається, що батько ОСОБА_2 - ОСОБА_1 жодного разу не цікавився життям та здоров`ям сина, матеріально не допомагає. За весь час, що він визнав себе батьком, у вихованні й утриманні сина участі не приймав.

У відповіді №246/01-14 від 07.10.2026р. на запит від 06.10.2026р. №954/97/26/9143/2026, начальник Служби у справах дітей Ментей І.М. повідомила, що 23.02.2026р. від Служби у справах дітей виконавчого комітету Підгородненської міської ради надійшов лист щодо отримання інформації про місце проживання внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , обстеження умов проживання з метою розгляду питання про позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дитини. За вказаною у листі адресою: АДРЕСА_1 , громадянина ОСОБА_1 не виявлено. Іншими відомостями та інформацією, які б свідчили про неналежне виконання гр. ОСОБА_1 батьківських обов`язків Служба не володіє.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Закон України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. При цьому, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини (справа «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року) свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага (ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20.07.2016 № 760/18209/15-ц та від 14.09.2016 № 216/2914/14-ц).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що відповідач дійсно не виконує своїх батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України, зокрема не створює належні умови проживання, не дбає про духовний і моральний розвиток дитини, не займається лікуванням, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, що стало підставою для відібрання дітей і влаштування додитячого будинку, суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача є доцільним та відповідає інтересам малолітньої дитини.

Проаналізувавши та надавши оцінку встановленим вище обставинам, приймаючи до уваги те, що відповідач не не з`явився до суду та не надав пояснень щодо своєї поведінки, що свідчить про небажання змінити свій спосіб життя та злісне ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, а також враховуючи насамперед інтереси дитини, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частинами 2, 3 ст. 166 СК України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку, починаючи з дня подання заяви до досягнення ними повноліття.

Положенням ч. 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За приписами ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Тобто, спосіб виконання обов`язку обирає саме особа, разом з якою проживає дитина. Той з батьків, на кого покладається обов`язок сплачувати аліменти, не може обирати в якому вигляді вони будуь нараховуватись.

Частиною 3 ст. 183 СК України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Отже, оскільки позивачем зазначена вимога про стягнення аліментів в розмірі, передбаченому законодавством та позивач обрав спосіб нарахування аліментів, вказана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 19, 81, 89, 247, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Передати малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (юр. адреса: вул. Центральна, 46, м. Підгородне, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52001) для подальшого влаштування.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_1 ) на користь малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 14.01.2026р., і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Ю. Д. Коцюбинська