Рішення № 140726352, 19.10.2026, Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа № 621/3452/25

Провадження 2/621/513/26

19 жовтня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого суддя В.Філіп`єва,

за участі секретаря судового засідання А. Головіної

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр",

представник позивача М. Ткаченко (не з`явився),

відповідач - ОСОБА_1 (не з`явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ "Коллект Центр" М.Ткаченко звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 77558413 від 02.09.2021 року, укладеному між ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" та відповідачем, в загальному розмірі 18970,02 гривень, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 гривень.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 03.12.2025 року позовну заяву прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників про дату і час судове засідання.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Представник позивача у позовній заяві просить провести розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, повторно в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позов не подав.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області, в зв`язку з повторною неявкою відповідача, постановлено провести заочний розгляд справи.

В зв`язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вирішує спір згідно положень ч. 8 статті 178 ЦПК України за матеріалами, наявними в цивільній справі.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В обґрунтування позову зазначено, що 02.09.2021 року між первісним кредитором ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики № 77558413. Згідно умов п. 1. Договору, Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти (надалі "Позику"), без забезпечення, на погоджений строк (надалі "Строк Позики"), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Позику та сплачувати проценти Позикодавцю відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах, тобто Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити плату (Проценти) від суми Позики протягом Строку Позики згідно Графіка платежів, або достроково. Згідно з умовами якого відповідач отримав позику в сумі 8506,000 гривень (п. 2.1. Договору), зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою - 1,6%, яка нараховується за кожен день користування позикою (п. 2.3. Договору). та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Згідно умов п. 12 Договору, договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

27.01.2022 року було укладено договір № 27/01/2022 відповідно до якого ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77558413.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77558413. Таким чином, ТОВ "Коллект Центр" наділено правом вимоги до відповідача за договором № 77558413.

Станом на день подання позовної заяви строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. Загальний розмір заборгованості за Договором № 77558413 від 02.09.2021 року станом на день подання позовної заяви становить 18970,02 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 8506,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 10308,36 гривень; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 гривень; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 гривень; заборгованість за комісіями - 0,00 гривень; інфляційні збитки 136,09 гривень; нараховані 3% річних - 19,57 гривень (а. с. 1- 4).

Невиконання відповідачем умов укладеного договору стало підставою для звернення до суду з даним позовом, в зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в загальному розмірі 18970,02 гривень, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 9000,00 гривень.

Ознайомившись з позицією сторін та дослідивши письмові докази, додані до матеріалів справи, суд встановив наступне.

02.09.2021 року між ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 77558413.

Згідно п. 1. Договору, Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики згідно Графіка платежів, або достроково.

Згідно до п. 2.1. - 2.3. Договору про надання позики,

сума Позики становить 8506,00 гривень,

строк Позики - 64 днів, тобто до 04.11.2021 року

процентна ставка (базова) 1,6% (фіксована),

дата надання кредиту 02.09.2021 року,

знижена процентна ставка/день - 1,60%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частини) за день 2,70%, пеня % день (не застосовується в період карантину), орієнтовна реальна річна процентна ставка - 20975,73%,

орієнтовна загальна вартість позики - 14561,36 гривень.

Згідно п. п. 5.1, 5.2 Договору позики, підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що: 5.1. Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" (TM "MYCREDIT"), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою "OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)" для споживачів фінансових послуг ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" (ТМ "MYCREDIT"), розміщених за адресою https://mycredit.ua/ua/akcii/ 5.2. Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents license/ (надалі "Правила"), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Відповідно до п. 4 Договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики. Також сторонами узгоджено у п. 17 Договору, що якщо сума позики, зазначена в п.п. 2.1 п. 2 Договору перевищує розмірі однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк нараховується процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною), в розмірі визначеному п. 2 Договору за кожен день такого користування (а. с. 7).

Згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком 1 до Договору:

дата видачі кредиту 02.09.2021 року,

сума кредиту за позикою 8506,00 гривень,

проценти за користування - 6055,36 гривень,

реальна річна процентна ставка 20975,73%,

загальна вартість кредиту 14561,36 гривень (а. с. 7 зворот).

Договір позики № 77558413 та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором 3vuWT2qI3W.

Підписання договору та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, електронним підписом відповідачем свідчить про його обізнаність з умовами кредитування.

На виконання умов укладеного договору, позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника № НОМЕР_1 у розмірі 8506,00 гривень, який зазначений ним в договорі, що підтверджується листом АТ "Таскомбанк" про підтвердження платежу на рахунок картки № НОМЕР_2 в сумі 8506,00, гривень, дата операції 02.09.2021 року 15:39:51 год., код авторизації 441101, відправник ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів". Додаткова інформація про платіж: ОСОБА_1 , договір 77558413, дата договору 02.09.2021 року (а. с. 8).

27.01.2022 року укладено договір № 27/01/2022 відповідно до якого ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77558413, укладеним з відповідачам, про що також свідчить витяг з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 27/01/2022. Загальна сума заборгованості згідно витягу 18814,36 гривень (а. с. 20 - 24, 35).

10.01.2023 року укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 7755841, укладеним з відповідачем, про що також свідчить витяг з реєстру боржників до договору № 10-01/2023 року. Таким чином, позивач ТОВ "Коллект Центр" набуло в законний спосіб право вимоги до відповідача за договором № 77558413. Загальна сума заборгованості згідно витягу 18970,02 гривень (а. с. 36 - 41, 54).

Як вбачається з розрахунку первісного кредитора ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів", за період з 02.01.2021 року по 27.01.2022 року, заборгованість відповідача складала: 18814,36 гривень, з яких: 8506,00 гривень - заборгованість за позикою, 10308,36 заборгованість за процентами (а. с. 10 - 11).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Вердикт Капітал", станом на 10.01.2023 року, заборгованість відповідача складала: 18970,02 гривень, з яких: 8506,00 гривень - заборгованість за позикою, 10308,36 заборгованість за процентами, 19,57 гривень - 3% річних, 136,09 гривень - інфляційні збитки (а. с. 12).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Коллект Центр", станом на 30.09.2025 року, заборгованість відповідача складала: 18970,02 гривень, з яких: 8506,00 гривень - заборгованість за позикою, 10308,36 заборгованість за процентами, 19,57 гривень - 3% річних, 136,09 гривень - інфляційні збитки (а. с. 13).

Доказів погашення відповідачем заборгованості за кредитом чи часткового внесення платежів в рахунок погашення матеріали справи не містять.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76 - 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За загальним правилом, встановленим статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одним з видів зобов`язання є договір, вимоги до укладення якого встановлені главою 52 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, загальні вимоги до кредитного договору встановлені нормами Цивільного кодексу України, а також Законами України "Про споживче кредитування" та "Про захист прав споживачів".

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийнятої 09 квітня 1985 року N 39/248 зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Згідно ч. 5, ч. 6 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно частин першої, другої статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзацем 2 частини другої статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Частиною першою статті 13 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує особа, що прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, який надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

В свою чергу, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Судом встановлено, що відповідач шляхом застосування одноразового паролю підписав електронні примірники: договір позики № 77558413, графік платежів, в яких сторони узгодили всі істотні умови кредитування, тобто акцептував запропоновану оферту, після чого отримав на власний рахунок грошові кошти в обумовленому розмірі.

Отже, кредитний договір позики між сторонами є таким, що укладений в електронній формі, та відповідає письмовій формі правочину.

Відповідно до положень §2 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад", за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. (ч. 1, ч. 3 статті 1054 ЦК України)

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка. У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов`язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Аналогічні положення містяться в статті 536 Цивільного кодексу України, згідно яких за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 1049 Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судовим розглядом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір в електронній формі, за яким позивач надав відповідачеві у користування кредитні кошти на умовах строковості, платності та поверненості.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, кредитні кошти разом з процентами та комісією не повернув, в зв`язку з чим позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є обґрунтованою та підлягає задоволенню в межах узгодженого сторонами розміру тіла кредиту, відсотків та комісії.

Як встановлено в судовому засіданні, та підтверджується умовами укладеного Договору та Таблицею (додатком № 1 до Договору), строк надання кредиту визначено сторонами в 64 дні, тобто до 04.11.2021 року, і при цьому сторонами узгоджена вартість кредиту: 14561,36 гривень, з яких сума кредиту становить 8506,00 гривень, проценти за користування - 6055,36 гривень.

При цьому, позивачем у розрахунку заборгованості необгрунтовано збільшено розмір процентів до 10308,36 гривень, в зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 18970,02 гривні.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 28.03.2018 (справа № 444/9519/12), від 13.06.2018 (справа № 548/981/15-ц) неодноразово зазначала, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється. Права та інтереси кредитора в охоронних правовідносинах забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України.

Враховуючи викладене, нарахування позивачем процентів за користування кредитом після спливу строку кредитування є необгрунтованим.

Крім того, в позовній заяві містяться вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за користування грошовими коштами в розмірі - 19,57 гривень та інфляційні збитки за користування грошовими коштами в розмірі - 136,09 гривень (згідно статті 625 Цивільного кодексу України), які були нараховані ТОВ "Вердикт Капітал" за період 27.01.2022 року - 23.02.2022 року та які на дату відступлення права вимоги ТОВ "Коллект Центр" заявлені до стягнення від загальної суми позовних вимог.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказаною статтею визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання, незалежно від підстав його виникнення, та є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних як складова грошового зобов`язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання боржниками. Такого правового висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).

Крім того, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18), «чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу. Невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності» (постанова Верховного Суду від 29.11.2019 № 805/5043/15-а).

При цьому, як зазначила у своїй постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19) Велика Палата Верховного Суду, невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі №657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 02.07.2025 року по справі № 903/602/24, роз`яснила судам, що "в разі якщо позовна давність за вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду згідно діючого законодавства спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану... Одночасно з цим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)"

Судом встановлено, що на момент звернення до суду грошове зобов`язання, яке виникло на підставі кредитного договору, відповідачем не погашено, таке порушення є триваючим, а отже позивач як новий кредитор має право нараховувати індекс інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення до 23.02.2022 року.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період з 27.01.2022 по 23.02.2022 року, індекс інфляції у лютому 2022 становив 101,60, розмір заборгованості на який мають нараховуватися штрафні санкції визначено Договором - 14561,36 гривень, а отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягають:

14 561,00 x 1.01600000 - 14 561,00 = 232,98 грн - інфляційне збільшення;

14 561,00 x 3 % x 28 днів : 365 : 100 = 33,51 грн. (3% річних)

Таким чином, з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за Договором кредиту в сумі 14561,36 гривень, інфляційне збільшення - 232,98 гривень, 3% річних - 33,51 гривень, а разом: 14827, 85 гривень

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне:

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду Договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 року, укладений між ТОВ "Коллект Центр" та адвокатським об`єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНС", заявку на надання юридичної допомоги № 46 від 01.09.2025 року з зазначенням виду послуги та їх вартості, витяг з акту № 14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 року з зазначенням виду послуг та їх вартості; копію прайс-листа адвокатського об`єднання "ЛІГАЛ АССІСТАНС" про види послуг та їх вартість (а. с. 66 - 96).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.

Суд приймає до уваги, що розглядувана справа може віднесена до справ незначної складності, законодавство і судова практика у цій категорії справ є сталою, не викликає значного суспільного інтересу під час її розгляду. Крім того, справа розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутністю учасників справи, а отже супровід справи у суді першої інстанції адвокатом не здійснювався.

За таких обставин суд вбачає наявність підстав для зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, та необхідність стягнення з відповідача вказаних витрат в розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень, що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Крім того, статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви до суду пропорційно сумі задоволених позовних вимог. (78%)

На підставі викладеного, керуючись статями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 274-279, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за договором позики № 77558413 від 02.09.2021 року у розмірі 14827 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять сім) гривень 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", код ЄДРПОУ 44276926, витрати зі сплати судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 1889 (одну тисячу вісімсот вісімдесят дев`ять) гривень 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", код ЄДРПОУ 44276926, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ,

Суддя В. Філіп`єва