Рішення № 140720612, 01.10.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 567/808/26

Номер провадження 2/570/2412/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в особі представниці Доненко Д.А. звернулося до Острозького районного суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 22483,20 грн, а також судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначає, що 28.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (Кредитодавець) і ОСОБА_1 (Позичальник) за допомогою Вебсайту (creditkasa.com.ua) було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії (Кредитний договір) №1489-8641, відповідно до умов якого товариство надало відповідачці кредит у розмірі 4800,00 грн для задоволення її особистих потреб, а відповідачка зобов`язувалася повернути кредитні кошти у встановлені договором строки та сплатити відповідні проценти за користування кредитом.

Внаслідок неналежного виконання відповідачкою своїх зобов`язань за договором станом на 27.03.2026 року загальний розмір заборгованості відповідачки за Кредитним договором становить 22483,20 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 4800,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 14563,20 гривень, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 2400,00 гривень; заборгованість по комісії 720,00 гривень.

16.09.2025 р. відповідачка ОСОБА_1 подала до суду відзив вх.№18282, у якому в заперечення позовних вимог зазначила наступне.

Відповідачка не заперечує, що 28 грудня 2024 року через систему платежів LigPay вона уклала договір про споживчий кредит з товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та отримала кошти у розмірі 4800,00 грн. на 30 днів (до 26 січня 2025 року), розмір процентної ставки - невідомий та комісії за надання кредиту - 720,00 грн.

Водночас, як у паспорті споживчого кредиту, так і у позовній заяві вказана інформація відсутня, а ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - Позивач) посилається лише на вказаний кредитний договір.

Відповідачка звертає увагу суду, що копія кредитного договору та додатки до нього є складні для читання. З них неможливо встановити чи спростувати доводи на яких ґрунтується позов.

Суд зобов`язаний надавати оцінку електронному договору, оскільки він є електронним доказом у розумінні процесуального законодавства України.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності всебічного дослідження таких документів, особливо у спорах щодо електронних кредитних договорів.

Також відповідачка зазначає, що не погоджується із розрахованою стороною позивача сумою боргу у позовній заяві, вказуючи на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточнюючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

В даній справі, як вказує відповідачка, погоджена сума кредиту становила 4800,00 грн. зі строком - 30 днів із сплатою процентів за користування коштами та комісії.

Тобто, право нараховувати проценти за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору 26.01.2025, а тому, починаючи із зазначеної дати, товариство не мало права нараховувати проценти за користування кредитом.

Отже, згідно п.2.3. Кредитного договору до 26 січня 2025 року потрібно було повернути Позивачу 6312,00 грн., а саме суму кредиту - 4800,00 грн., проценти за користування та комісію - 1512 грн.

Відтак, заборгованість за сумою кредиту становить - 6312,00 грн, а не 22483,20 грн.

У зв`язку з цим, Позивачем невірно нарахована та стягується заборгованість станом на 27 березня 2026 року.

Відповідачка звертає увагу суду на те, що навіть при строку кредитування на 365 днів нараховані відсотки не можуть становити 14563,20 грн. Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Очевидно, що визначений розмір процентів є непропорційно великою сумою компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості кредиту), не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, при стягненні заявленої Позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено строк кредитування в 30 днів, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом. Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Розрахунок заборгованості має ґрунтуватися на чітких правових підставах, таких, як договір, закон, тощо.

Сума заборгованості має бути розрахована з урахуванням усіх належних платежів, відсотків, пені, штрафів та інших нарахувань, передбачених договором або законом.

Усі нарахування мають бути обґрунтовані та розраховані відповідно до умов договору та законодавства.

Слід відмітити, що належними доказами, які підтверджують наявність кредитної заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Таким чином, належними доказами щодо заборгованості по кредиту за кредитним договором можуть бути виписки за картковими рахунками (по кредитному договору). Проте до позову не було надано первинних документів, а виписка по рахунку відповідача є нечитабельною.

Крім того, виписка по рахунку, яка додана до позову, не є первинним бухгалтерським документом, а є відображенням односторонніх арифметичних обчислень Позивача і не є підставою для встановлення певних фактів та обставин, що мають значення для справи (не зазначено періоду утворення заборгованості по тілу кредиту, періоду нарахування відсотків за користування кредитом, тощо).

Стосовно стягнення заборгованості по сумі за порушення грошового зобов`язання за ст. 625 ЦК України в розмірі 2400 грн. слід відмітити наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, оплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання,часткове виконання), за такими договорами підлягають списанню кредитодавцем.?

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №706/68/23 та від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Оскільки, законодавець на рівні ЦК України передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку сплатити платежі за прострочення невиконання грошового зобов`язання, суд повинен відмовити в задоволенні вимог про стягнення з Відповідача заборгованості по сумі за порушення грошового зобов`язання в розмірі 2400 грн.

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» та висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 комісія за обслуговування кредитного договору не стягується.

Отже, враховуючи наведене, відповідачки просить у відзиві задоволити позовну заяву частково на суму 5592,00 грн.

Також відповідачка просить розподіл судових витрат здійснити відповідно до статті 141 ЦПК України.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 13.05.2026 р. справу передано за підсудністю на розгляд до Рівненського районного суду Рівненської області.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 08.07.2026 р. позов залишено без руху.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 28.07.2026 р. позов прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом учасників.

У судове засідання представниця позивача не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. Разом із позовною заявою представником позивача директором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Є.В. Резуєвим подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача; також зазначено, що сторона позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, у прохальній частині відзиву на позовну заяву просить розглянути справу за її відсутності, оскільки станом на сьогодні вона проживає та працює поза межами Рівненської області.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши позицію щодо спору кожної зі сторін, яку вони наводять у своїх заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (Кредитодавець) і ОСОБА_1 (Позичальник) за допомогою Вебсайту (creditcasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1489-8641 (Кредитним договором), відповідно до умов якого товариство надало відповідачці кредит для задоволення особистих потреб Позичальника у сумі 4800,00 грн.

Відповідно до п.4.8. Кредитного договору Базовий період складає 30 (тридцять цілих, нуль сотих ) календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду крім наступного випадку: якщо у поточному Базовому періоді Позичальник не має заборгованості зі сплати процентів, комісії та суми Кредиту (тобто Позичальником здійснено дострокове повернення Кредиту) перебіг Базового періоду припиняється в дату повного виконання грошових зобов`язань Позичальника за Договором. Якщо у Позичальника відсутня будь-яка заборгованість за Договором, то в дату отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит у порядку, передбаченому п. 4.5. цього Договору, починається перебіг нового Базового періоду, за виключенням випадку якщо у Позичальника наявна заборгованість зі сплати процентів, комісії або суми Кредиту, у такому разі перебіг Базового періоду продовжується відповідно до умов Договору. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.

Пунктом 4.10. Кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою:

- 1.00% (одна ціла, нуль сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою;

- 0.75% (нуль цілих, сімдесят п`ять сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Згідно з п. 4.11. Кредитного договору комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п`ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту.

У п. 4.13. Кредитного договору вказується, що строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 27.12.2025 року.

Пунктом 10.1. Кредитного договору також передбачено, що Позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.п.10.2, 10.3 цього Договору, користується програмами лояльності Кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування Кредитом з урахуванням наступного:

Промо-ставка (вид акційної процентної ставки) становить 0.55% (нуль цілих, п`ятдесят п`ять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом протягом перших 30 (тридцять ) календарних днів першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця. Позичальнику протягом вказаної у цьому абзаці кількості календарних днів першого Базового періоду надана можливість сплати процентів за користуванням Кредитом за Промо-ставкою.

З договору № 1489-8641 вбачається, що відповідач підписав цей договір шляхом використання електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора (одноразового пароля) A0292.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отримання відповідачкою кредитних коштів, передбачених умовами кредитного договору, підтверджено Довідкою про перерахування суми кредиту №1489-8641 від 28.12.2024 р., з якої вбачається, що 28.12.2024 р. позивачем видано відповідачці кредит на суму 4800,00 грн. шляхом зарахування цих коштів на картку ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 .

Також на підтвердження здійснення такої операції позивачем надано квитанцію LiqPay АТ КБ «ПриватБанк», ID операції НОМЕР_2 , з якої вбачається зарахування 28.12.2024 р. грошових коштів у розмірі 4800,00 грн на платіжну картку 516874*44, призначення платежу: «Видача кредитних коштів за договором 1489-8641, 2024-12-28».

Таким чином, виконання позивачем зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі підтверджено належними та достатніми доказами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань (ст.525 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до положень ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також відповідачка у відзиві вказує, що не заперечує проти факту укладення 28.12.2024 р. кредитного договору із ТОВ «УкрКредитФінанс» та отримання нею грошових коштів у розмірі 4800,00 грн відповідно до згаданого договору.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, факт укладення кредитного договору та факт надання позивачем відповідачці грошових коштів у розмірі 4800,00 грн на виконання умов вказаного договору є беззаперечними.

Позивачем надано розрахунок заборгованості відповідачки за кредитним договором №1489-8641 від 28.12.2024 року, станом на 27.03.2026 р., з якого вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором складає 22483,20 грн, а саме за основним боргом 4800,00 грн, залишок відсотків 14563,20 грн, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України 2400,00 грн, залишок комісій 720,00 грн.

Положеннями п.п. 4.10., 4.13. Кредитного договору передбачено строк кредитування 365 днів, який ділиться на два періоди: протягом перших 180 днів передбачено нарахування відсотків за користування кредитом за ставкою 1.00% від суми кредиту, а починаючи зі 181 дня передбачено нарахування відсотків за користування кредитом за ставкою 0.75%. Також вказані положення містяться в Паспорті споживчого кредиту.

Також у п.4.13. Кредитного договору уточнено дату повернення кредиту 28.12.2025 р.

Пунктом 10.1. Кредитного договору також передбачено можливість застосування промо-ставки при нарахуванні відсотків за перші 30 днів Базового періоду.

У розрахунку заборгованості відображено нарахування відсотків за кожен день строку кредитування. Як вбачається із вказаного розрахунку, з 28.12.2024 р. по 26.01.2025 р. (включно) позивач нараховував відсотки за промо-ставкою 0.55% від суми кредиту, що у грошовому виразі становило 26,40 грн. З 27.01.2025 р. по 25.06.2025 р. (включно), тобто з 31 (тридцять першого) дня строку кредитування по 180 (сто вісімдесятий) день включно відсотки нараховувалися за ставкою 1.00%, що у грошовому виразі складало 48,00 грн. З 26.06.2025 р. по 28.12.2025 р. (включно) тобто, зі 181 (сто вісімдесят першого) дня строку кредитування по 365 (триста шістдесят п`ятий) день включно відсотки нараховувалися за ставкою 0,74%, що у грошовому виразі склало 35,52 грн.

Після 28.12.2025 р., що є останнім днем строку кредитування, встановленого пунктом 4.13. Кредитного договору, нарахування за відсотками за користування кредитом були припинені, що також відображено у розрахунку заборгованості.

Зважаючи на наведене, суд робить висновок, що відсотки за користування кредитом за Кредитним договором №1489-8641 від 28.12.2024 року нараховані відповідно до положень вказаного договору та у межах строку кредитування, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 14563,20 грн підлягають задоволенню.

Водночас, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки суми заборгованості за залишком відсотків за ст.625 ЦК України не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Згідно із п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69).

Норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України (постанова Великої Палати ВС від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), постанова КЦС ВС від 08 листопада 2023 року у справі № 755/3412/22).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває і до сьогодні.

Кредитний договір №1489-8641 укладено 28.12.2024 року, тобто в період дії воєнного стану на території України.

Отже, правові підстави для стягнення з відповідачки відсотків відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 2400,00 грн за кредитним договором №1489-8641 від 28.12.2024 року - відсутні.

Зважаючи на викладене вище, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, складає 20083,20 грн, з них:

- 4800,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 14563,20 грн сума заборгованості за відсотками;

- 720,00 грн сума заборгованості за комісією.

В решті позовних вимог слід відмовити у зв`язку з відсутністю правових підстав для їхнього задоволення.

Щодо судового збору суд зазначає, що відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2378 грн. 20 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (20083,20 * 2662,40 / 22483,20).

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за Кредитним договором №1489-8641 від 28.12.2024 р., в розмірі 20083,20 грн, з них: 4800,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 14563,20 грн сума заборгованості за відсотками, 720,00 грн сума заборгованості за комісією.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2378,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Сторони справи:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", код ЄДРПОУ 38548598, адреса: бульв. Лесі Українки, буд. 26, кв. офіс 407, м. Київ.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Гнатущенко Ю.В.