Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 570/3666/26
Номер провадження 2/570/2829/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
судді Гнатущенко Ю.В.
з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Венера Фінанс») в особі представника Пархомчука С.В. звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 7620,80 грн, а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.04.2025 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 135481 про надання коштів на умовах фінансового кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, за яким відповідачці було надано грошові кошти у розмірі 4000,00 грн.
19.12.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» (далі Первісний кредитор) та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/2 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 року до договору факторингу №19122025/2, ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 7620,80 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 2620,80 грн; послуг з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору 1000,00 грн.
Ухвалою суду від 28.07.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзиву до суду не подала. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідачка була повідомлена належним чином, про що свідчить її підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Також про дату, час та місце розгляду справи відповідачка була повідомлена шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Строки для подання відзиву закінчились, відповідачка у судове засідання не з`явилася, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Згідно із ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 21.04.2025 між ТОВ «Авіра Груп» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 135481 (далі Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідачці було надано фінансовий кредит у розмірі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором, кредит надається строком на 90 днів, однак у будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
За змістом п. 1.3., 1.5. Кредитного договору, за користування кредитом відповідачка зобов`язалася сплатити товариству 262,8 % річних від суми кредиту, що становить 0,72 % на добу; тип процентної ставки - фіксована; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів. Кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Датою надання кредиту є (21.04.2025). Датою повернення кредиту є (19.07.2025).
Також пунктом 1.4. Кредитного договору передбачено, що за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною.
У матеріалах справи наявні документи, які підтверджують укладення відповідачкою кредитного договору № 135481 від 21.04.2025 р. в електронній формі, погодження істотних умов кредитування та підписання електронних документів одноразовим ідентифікатором KL5828.
На підтвердження факту видачі кредитних коштів позивачем подано підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, відповідно до якого 21.04.2025 на платіжну картку НОМЕР_1 було здійснено успішний переказ грошових коштів в розмірі 4000,00 грн.
19.12.2025 року між ТОВ «Авіра Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Венера Фінанс», як фактором, було укладено договір факторингу №19122025/2.
Пунктом 4.1. Договору факторингу передбачено, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі, наведеній в Додатку № 1 до цього Договору.
Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу №19122025/2 від 19.12.2025 р., наданим суду разом із позовною заявою, підтверджується перехід права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 135481 від 21.04.2025 р. від ТОВ «Авіра Груп» до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» у розмірі 7620,80 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 4000,00 грн, заборгованість за відсотками - 2620,80 грн, послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту - 1000,00 грн.
Оплата за Договором факторингу підтверджується платіжними інструкціями АТ «КОМІНБАНК» №182 від 19.12.2025 р., № 211 від 22.01.2026 р. та № 235 від 18.02.2026 р.; призначення платежу усіх перерахованих платіжних інструкцій: «Оплата послуг згідно договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 р».
Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а якщо правочин відповідно до закону або домовленості сторін має бути підписаний, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, і воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
За змістом статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у спорах, пов`язаних з укладенням кредитних договорів в електронній формі, звертав увагу на необхідність перевірки належної ідентифікації позичальника, факту направлення та використання одноразового ідентифікатора, зв`язку відповідної дії з укладенням конкретного договору, а також підтвердження фактичного надання кредитних коштів. Такий підхід узгоджується з правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19 та від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1077 ЦК Україн,и за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.
За статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Докази повернення основної суми боргу за кредитним договором №135481 від 21.04.2025 у матеріалах справи відсутні, тому суд виходить з того, що такий борг повернуто не було.
За таких обставин, враховуючи порушення відповідачкою умов договору, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог з боку відповідачки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню, відповідно до статті 141 ЦПК України із відповідачки на користь позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» підлягає стягненню судовий збір у повному обсязі, тобто у розмірі 2662 грн 40 коп.
Сторона позивача у позовній заяві також у заяві вх.№19112 від 28.09.2026 р. просить стягнути з відповідачки судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до вказаної вище заяви позивачем додано: копію акта про отримання правової допомоги від 21.09.2026 р.; копію довіреності від 09.04.2026 р.; копію рахунку на оплату послуг адвоката Пархомчука С.В.; копію платіжної інструкції №5179 від 21.09.2026 р.
Також позивачем до позовної заяви були додані копія договору про надання правової допомоги №09/04/2026 від 09 квітня 2026 року, укладеного між ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» та АБ «ПАРХОМЧУК ТА ПАРТНЕРИ» в особі адвоката Пархомчука С.В., та копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8096/10, виданого 18.07.2019 р. Радою адвокатів Київської області на ім`я Пархомчука Сергія Валерійовича.
Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами з урахуванням їх реальності, необхідності, розумності та співмірності зі складністю справи, ціною позову і обсягом наданих послуг.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3ст.2 ЦПК України).
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.137 ЦПК України).
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч.3 ст.4 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст.13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність "адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.
Такі висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 31 травня 2023 року у справі №757/13974/21-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. При цьому, законодавство не наводить форму та вимоги до документа, який підтверджує факт сплати клієнтом адвокатського гонорару.
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Факт понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Пархомчуком С.В., у розмірі 15500,00 грн під час розгляду цієї справи підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами, тому підстави для відмови у стягненні таких витрат з відповідачки відсутні.
Разом з цим, враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також виходячи з розумності їхнього розміру, з конкретних обставин справи, з ціни позову, зі значення справи для сторони, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором №135481 від 21.04.2025 в розмірі 7620,80 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 4000,00 грн, заборгованість за відсотками - 2620,80 грн, послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту - 1000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони справи:
Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43561872, адреса: вул. Львівська, буд. 23, кв. оф.703, м. Київ, Київ Київ.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Гнатущенко Ю.В.
Судове рішення № 140720597, Рівненський районний суд Рівненської області було прийнято 30.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 570/3666/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: