Рішення № 140720058, 19.10.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2120/26

Провадження № 2/559/1779/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Представник ТОВ «ФК «Венера Фінанс» звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.07.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №285478, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 4000 грн., а відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у термін, встановлений Договором. 19.12.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ТзОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» було укладено Договір відступлення права вимоги №19122025/1 за яким ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №285478. Позивач зазначає, посилаючись на вимоги чинного законодавства, що у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань утворилася заборгованість у розмірі 7620,80 грн., яку і просив стягнути з відповідача, а також судові витрати у справі.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористався.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 04.06.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав 13.08.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзиву на позовну заяву не подав, додаткових заяв та клопотань до суду не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 01.07.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №285478. Договір укладено у електронній формі за допомогою ІТС Товариства. Відповідно до умов Договору відповідачу було надано кредит у розмірі 4000 грн. на строк 90 днів, до 28.09.2025 (п.1.1-1.2 Договору). Згідно п. 1.3 Договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,80% річних від суми кредиту в розрахунку 0,72% на добу. Тип процентної ставки - фіксована. За послуги з надання, обслуговування та повернення кредиту клієнт сплачує товариству 25% від суми кредиту. Кошти надаються безготівково шляхом їх перерахування на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом (а.с.14-16).

У Додатку №1 до Договору сторонами погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів та встановлено, що вартість кредиту становить 7592 грн. (а.с.16 зворот).

Відповідно до Довідки про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір №285478 від 01.07.2025, ідентифікований ТОВ «Клай Інвест». Акцепт договору позичальником, здійснений за допомогою аналога електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора, представленого у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, а саме: 01.07.2025 отримав одноразовий ідентифікатор: KL3325. Номер телефону на який було відправлено ідентифікатор 380634368761 (а.с.11).

Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідач та ТОВ «Клай Інвест» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Клай Інвест» свої зобов`язання за Договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 4000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , реквізити якої надані споживачем, що підтверджується повідомленням ТОВ «ПрофітГід» про успішність операції. При цьому, номер картки співпадає з номером рахунку позичальника, вказаним у п. 9 Договору «Реквізити та підписи сторін» (а.с.24).

19.12.2025 між ТзОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» було укладено Договір факторингу №19122025/1, відповідно до якого ТзОВ «Клай Інвест» передає ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Венера Фінанс» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (а.с.17-18).

На виконання умов вказаного договору факторингу, ТОВ «ФК «Венера Фінанс» сплатило ТОВ «Клай Інвест» грошові кошти в сумі 2 528 538,65 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями (а.с.22-23).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 19.12.2025 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №285478 від 01.07.2025 в сумі 7620,80 грн., з яких 4000 грн. - основний бог, 2620,80 грн. - заборгованість за відсотками та 1000 грн. - комісія. Вказана сума також відображена у виписці з особового рахунку ОСОБА_1 (а.с.10,9).

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача була надіслана досудова вимога про погашення кредитної заборгованості (а.с.8).

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісіями суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до п. 9 Договору під час користування кредитом товариство надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, за надання яких встановлена плата у розмірі 1350 грн. у кожному з двох чергових періодів.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

«Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача» - ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 16 листопада 2016 року, справа № 6-1746цс16, та в постанові від 4 червня 2018 року, справа № 758/8481/15-ц, з посиланням на пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а відповідні умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.

Згідно позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року, висловленої під час розгляду справи № 6-2071цс16, обслуговування кредиту не є послугою зі споживчого кредитування у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд робить висновок, що 01.07.2025 виникли договірні відносини між первісним кредитором ТОВ «Клай Інвест» та відповідачем у зв`язку з укладенням Договору про надання фінансового кредиту №285478. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні вказаного кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Кредитний договір було укладено в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. Кошти було надано безготівково шляхом зарахування на платіжну картку позичальника, вказану при укладені кредитного договору. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі.

Суми, які підлягають стягненню, відповідають умовам Договору та строку його дії. Так, строк дії Договору становить 90 днів, згідно п. 1.3 відсотки нараховуються за ставкою 0,72% в день, що становить 2 592 грн. (4000 грн. х 0,72% / 100% х 90 днів). Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті і правонаступник первісного кредитора вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів. Тому, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.

Щодо стягнення з відповідача комісії за надання та обслуговування кредиту згідно кредитного договору №.285478, суд враховує чинну судову практику і положення законодавства про захист прав споживачів, про що детально вказано в розділі IV: включення позивачем до розрахунку заборгованості комісії за послуги, що супроводжують кредит, або установа чи споживач вчиняє з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (надання кредиту) є неправомірним, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

В підсумку суд задовольняє позовні вимоги частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним. Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. На понесення ТОВ «ФК «Венера Фінанс» витрат на правничу допомогу в розмірі 15500 грн., надано: Договір про надання правничої допомоги №09/04/2026 від 09.04.2026; Акт отримання правової допомоги від 06.10.2026; рахунок на оплату від 06.10.2026 та платіжну інструкцію №5208 від 06.10.2026 (а.с.12-13, 37, 39, 41). Позовні вимоги задоволено судом на 87%, тому з відповідачки підлягає стягненню пропорційні сума судового збору в розмірі 2 136,29 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 13 485 грн. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Враховуючи наведене вище, ціну позову, а також те, що справа розглядалася у спрощеному провадженні без виклику сторін, розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у даній справі стягненню з відповідачки підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 137, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 512, 514, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором №285478 від 01.07.2025 у розмірі 6 620 (шість тисяч шістсот двадцять) гривень 80 копійок, з яких: 4000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 2620,80 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 316,29 грн. та 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а разом 6 316 (шість тисяч триста шістнадцять) гривень 29 копійок..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», код ЄДРПОУ 43561872, юридична адреса: вул. Львівська, 23 офіс 703, м. Київ, електронна адреса venera.fin21@gmail.com.

Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, РНОКПП НОМЕР_3 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.Ю. Жуковська