Ухвала суду № 140719821, 14.10.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1776/26 Провадження № 1-кс/304/671/2026У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 рокум. Перечин

Слідча суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 72025071020000034 від 18 липня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, працюючого на посаді монтажника зв`язку-кабельника у ПП «Геркон», раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

У С Т А Н О В И Л А :

Детектив Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчої судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Необхідність такого заходу сторона обвинувачення пов`язує з обґрунтованою підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері незаконного виготовлення й обігу алкогольної продукції та підроблених марок акцизного податку, вчинених, за версією слідства, за попередньою змовою групою осіб, а також із необхідністю запобігання процесуальним ризикам.

У кримінальному провадженні № 72025071020000034, відомості про яке внесено до ЄРДР 18 липня 2025 року за ознаками правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України, 09 жовтня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 199 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_7 організував функціонування незаконного виробництва алкогольних напоїв у приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , постачання етилового спирту, використання тари та маркування продукції підробленими марками акцизного податку. Готову продукцію, за твердженням сторони обвинувачення, зберігали для подальшого збуту та реалізовували через мережу торговельних закладів на території Закарпатської області.

ОСОБА_4 інкримінується участь у відповідній спільній діяльності, зокрема в придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та збуті алкогольних напоїв, а також дії щодо підроблених марок акцизного податку. За повідомленням про підозру, він, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_7 , із використанням транспортних засобів Volkswagen Crafter і Renault Master організовував та здійснював транспортування виготовленої продукції з метою подальшої реалізації в торговельних точках Закарпатської області. Ці обставини на стадії розгляду клопотання є твердженнями сторони обвинувачення та не означають встановлення винуватості.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування тримання під вартою, наполягаючи на необхідності забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання передбаченим кримінальним процесуальним законом ризикам.

Стороною захисту надано відомості про особу ОСОБА_4 , його працевлаштування, позитивну характеристику за місцем роботи та заробітну плату. Підозрюваний у судовому засіданні пояснив, що допомагав своєму батькові ОСОБА_7 та виконував його вказівки, зазначивши, що робив те, про що просив батько. Вказані пояснення враховуються саме як опис підозрюваним свого фактичного становища та характеру участі; вони не є беззастережним визнанням кожного епізоду й усіх юридичних ознак інкримінованих діянь.

Відповідно до статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Згідно зі статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи до вирішення справи по суті повинно бути законним, необхідним та не ґрунтуватися виключно на тяжкості пред`явленого обвинувачення.

За змістом статей 177, 178, 183, 184 та 194 КПК України для застосування тримання під вартою необхідно встановити обґрунтовану підозру, наявність конкретних процесуальних ризиків та доведеність недостатності більш м`яких запобіжних заходів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. За пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України воно може застосовуватися до раніше не судимої особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за який передбачено позбавлення волі на строк понад п`ять років, за дотримання загальних вимог до необхідності й пропорційності.

Частина друга статті 199 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років із конфіскацією майна. З огляду на це формальні законодавчі передумови, передбачені пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України, у цьому випадку наявні. Однак лише така санкція не створює презумпції необхідності тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» (Buzadji v. the Republic of Moldova, заява № 23755/07, рішення Великої палати від 05 липня 2016 року) наголосив на обов`язку суду наводити належні та достатні підстави позбавлення особи свободи, а не обмежуватися загальними посиланнями на тяжкість підозри, ризик узгодження позицій чи абстрактне припущення про втечу.

Щодо обґрунтованості підозри

З матеріалів клопотання вбачається, що 09 березня 2026 року проведено обстеження публічно недоступного місця нежитлових приміщень у с. Концово на вул. Миру, буд. 120. Згідно з викладеними в матеріалах відомостями, виявлено готову алкогольну продукцію, матеріали для маркування та марки акцизного податку, частину яких відібрано для експертного дослідження.

Відповідно до висновку експерта від 14 квітня 2026 року № СЕ-19/107-26/4034-ДД частина досліджених марок акцизного податку за способом виготовлення не відповідає аналогічним маркам, які перебувають в офіційному обігу на території України. Висновком експерта від 27 квітня 2026 року № 1766-Е встановлено, що рідина у пляшці з етикеткою «Тиса Коньяк України Закарпатський Ординарний Чотири зірочки» є кустарно виготовленою водно-спиртовою сумішшю з об`ємною часткою етилового спирту 40,90 відсотка та не відповідає встановленим вимогам до відповідного алкогольного напою.

У матеріалах також наведено висновок експерта від 10 вересня 2026 року № СЕ-19/109-26/11520-ФХД, за яким рідина в одній зі скляних банок є спиртом етиловим із вмістом етилового спирту 95,2 відсотка, а за дослідженими показниками не відповідає вимогам ДСТУ для спирту етилового ректифікованого. Інші висновки експертів, долучені до матеріалів клопотання, стосуються невідповідності марок акцизного податку, відібраних із пляшок у торговельних закладах, маркам, які перебувають в офіційному обігу.

Зазначені матеріали на цьому етапі підтверджують наявність об`єктивних ознак імовірного незаконного виготовлення алкогольної продукції та використання маркування, яке досліджувалося експертами. Водночас висновки експертиз про властивості рідин і спосіб виготовлення марок самі собою не встановлюють особу кожного причетного й не доводять умисел ОСОБА_4 щодо всіх інкримінованих епізодів.

Індивідуальний зв`язок ОСОБА_4 з відповідною діяльністю сторона обвинувачення, зокрема, обґрунтовує описаною у повідомленні про підозру його участю в перевезенні готової продукції та марок акцизного податку.

Окреме і безпосереднє значення для оцінки обґрунтованості підозри мають результати негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема відеоконтролю складського приміщення, про які повідомила сторона обвинувачення. Згідно з цими матеріалами, на відеозаписах зафіксовано ОСОБА_4 під час виконання виробничих операцій: розливу алкогольної продукції в тару та наклеювання марок акцизного податку на пляшки. Ці дані, за умови їх належного процесуального оформлення та допустимості, мають індивідуалізуюче значення, оскільки стосуються не лише загального функціонування приміщення, а конкретних дій підозрюваного в ньому.

Таким чином, версія підозрюваного про те, що він лише допомагав батькові й виконував його вказівки, не спростовує об`єктивно зафіксованого виконання ним дій, безпосередньо пов`язаних із виготовленням і маркуванням продукції. Водночас на цьому етапі такі відомості самі по собі не доводять, що ОСОБА_4 самостійно організовував виробництво, визначав порядок його здійснення або керував іншими особами; наведена організаційна роль інкримінується ОСОБА_7 . Також сам факт наклеювання марок не усуває необхідності встановити обізнаність особи про їх підроблення та мету відповідних дій під час подальшого розгляду справи.

Поєднання відомостей відеоконтролю з протоколами слідчих дій, експертними дослідженнями підроблених марок та показаннями щодо перевезення і користування приміщенням забезпечує на цій стадії достатній фактичний зв`язок підозрюваного з інкримінованою спільною діяльністю. Це саме стандарт обґрунтованої підозри, а не остаточний висновок про доведеність вини.

Сукупність наведених фактичних даних, включно з відомостями відеоконтролю складського приміщення, на цьому етапі дає достатні підстави вважати можливою причетність ОСОБА_4 до описаного в повідомленні про підозру комплексу дій. Для висновку про обґрунтованість підозри не вимагається доведення винуватості поза розумним сумнівом, однак наведене не означає попереднього вирішення питання про його винуватість за кожною з інкримінованих статей КК України.

Щодо ризиків, передбачених статтею 177 КПК України

Слідча суддя оцінює процесуальні ризики з урахуванням конкретного характеру інкримінованої діяльності, кола учасників, наявних контактів і відомостей про підозрюваного. Самої лише тяжкості можливого покарання або факту участі у провадженні кількох членів однієї сім`ї недостатньо для автоматичного висновку про наявність ризиків.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, слідча суддя враховує, що предметом доказування в цьому провадженні є, серед іншого, роль окремих учасників у використанні приміщення, забезпеченні сировиною, розливі та маркуванні продукції, її перевезенні й реалізації. Відомості відеоконтролю дають підстави оцінювати зв`язок ОСОБА_4 не тільки з перевезенням продукції, а й із роботою безпосередньо у виробничому приміщенні. Зміст його дій та взаємодії з іншими учасниками може бути предметом показань осіб, які працювали в цьому приміщенні. Зі змісту матеріалів також убачається наявність у ОСОБА_4 особистих контактів з іншими учасниками ймовірної спільної діяльності та з особами, які можуть повідомити істотні обставини щодо оренди та фактичного використання приміщення.

Зокрема, свідок ОСОБА_8 уже надав показання щодо контактів з особами, названими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , із приводу приміщення, де, за версією слідства, було налагоджено незаконне виробництво. Зміст саме цих показань час, учасники і мета домовленостей щодо приміщення безпосередньо пов`язаний з обставинами підозри. Особистий зв`язок ОСОБА_4 з батьком, якому також повідомлено про підозру, та іншими фігурантами провадження створює можливість позапроцесуальних контактів щодо зазначених питань. Тому існує конкретний процесуальний інтерес у запобіганні незаконному впливу з метою спотворення показань або узгодження неправдивих відомостей.

При цьому слідча суддя не встановлює факту вже вчиненого підозрюваним тиску на свідків чи інших підозрюваних та не розцінює реалізацію права на захист, включно із законним спілкуванням із захисником або близькими родичами, як незаконний вплив. Однак за обставин цього провадження ризик такого впливу оцінюється як актуальний з огляду на характер контактів та незавершеність перевірки обставин взаємодії між учасниками.

Щодо ризику переховування за пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України суд ураховує тяжкість можливого покарання за ч. 2 ст. 199 КК України та роль, яку, за версією сторони обвинувачення, виконував підозрюваний у переміщенні продукції. Водночас суду не надано конкретних відомостей про спроби ОСОБА_4 залишити місце проживання, ухилитися від явки за викликом або підготувати виїзд за кордон. Він має сталу адресу фактичного проживання та офіційно працевлаштований. Ці обставини істотно зменшують переконливість доводів про переховування, і самі по собі тяжкість підозри та місце проживання в прикордонній області не можуть обґрунтувати взяття під варту.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбачений пунктом 4 частини першої статті 177 КПК України, не можна вважати доведеним лише через загальне припущення про можливу неявку або невиконання обов`язків у майбутньому. Конкретних дій із знищення доказів або іншого активного перешкоджання підозрюваним з досліджених матеріалів суд не встановив. Відтак вирішальне значення для оцінки необхідності запобіжного заходу має встановлений ризик незаконного впливу та обставини його можливого здійснення.

Щодо відомостей про особу ОСОБА_4 .

Відповідно до статті 178 КПК України слідча суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, неодружений, має місце реєстрації та фактичне місце проживання, постійно проживає в Закарпатській області. Наведені обставини не дозволяють вважати його особою без соціальних зв`язків.

Із довідки-характеристики ПП «Геркон» від 14 жовтня 2026 року № 304 убачається, що підозрюваний працює на підприємстві з 01 квітня 2026 року на посаді монтажника зв`язку - кабельника. Роботодавець характеризує його як відповідального, дисциплінованого працівника, який сумлінно виконує доручення, дотримується трудової дисципліни та підтримує належні відносини в колективі.

Згідно з довідкою ПП «Геркон» від 14 жовтня 2026 року № 305, за квітень-вересень 2026 року підозрюваному нараховано 147 600 грн заробітної плати, утримано 26 568 грн податку на доходи фізичних осіб і 7 380 грн військового збору; фактично отриманий дохід за зазначений період становив 113 652 грн. За червень-вересень 2026 року фактично отримуваний дохід становив по 20 020 грн щомісяця.

Наведені документи об`єктивно підтверджують офіційну зайнятість і регулярний законний дохід, на відміну від випадків, коли наявність роботи заявлена лише зі слів підозрюваного. Слідча суддя надає цим відомостям належну вагу як обставинам, що зменшують ризик ухилення від слідства. Жодних достовірних даних про майнові активи, заощадження або інші джерела значних доходів ОСОБА_4 за матеріалами, які досліджувалися судом, не встановлено.

Щодо недостатності більш м`яких запобіжних заходів

Ураховуючи виключний характер тримання під вартою, слідча суддя окремо перевіряє можливість нейтралізації встановленого ризику застосуванням особистого зобов`язання, особистої поруки, застави чи домашнього арешту.

Особисте зобов`язання та особиста порука передбачають менш інтенсивний контроль за поведінкою підозрюваного. За конкретних обставин цього провадження, у якому йдеться про ймовірну координацію кількох осіб у використанні приміщення, виготовленні та переміщенні алкогольної продукції, самих лише обов`язків за викликами та загальної заборони окремих контактів суд не вважає достатнім для належного запобігання встановленому ризику незаконного впливу.

Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, обмежує свободу пересування та забезпечує контроль за місцезнаходженням, однак сам по собі не перешкоджає дистанційному спілкуванню телефоном або через електронні засоби зв`язку. У цьому провадженні визначальне значення мають відомості щодо домовленостей про користування виробничим приміщенням, забезпечення перевезення продукції та фактичної ролі окремих учасників. Відтак лише заборона залишати житло навіть за умови застосування електронного контролю не повністю усуває можливості позапроцесуальної координації відомостей щодо цих обставин.

Суд враховує, що іншим особам у межах цього провадження було застосовано менш суворі запобіжні заходи. Водночас однаковий вид запобіжного заходу не є обов`язковим щодо всіх осіб, які фігурують у спільному провадженні. На відміну від осіб, участь яких за матеріалами провадження обмежувалася окремими допоміжними виробничими операціями, стосовно ОСОБА_4 наявні відомості відеоконтролю про розлив та наклеювання марок, а також наведено дані щодо його участі у транспортуванні продукції для збуту та діях із підробленими марками акцизного податку. Така сукупність імовірних функцій свідчить про ширшу обізнаність із виробничим циклом та рухом продукції, що має індивідуальне значення для оцінки можливостей впливу на осіб, обізнаних з обставинами провадження, але не означає встановлення вини.

Слідча суддя не залишає поза увагою, що ОСОБА_4 не має судимостей, має житло та роботу, позитивно характеризується й у судовому засіданні дав пояснення щодо своєї ролі. Водночас на цьому початковому етапі провадження щодо нього триває перевірка взаємопов`язаних епізодів і контактів осіб, безпосередньо обізнаних із використанням приміщення, переміщенням продукції та домовленостями щодо збуту. За наведених обставин суд дійшов висновку про необхідність на визначений строк запобігти можливому неправомірному впливу на джерела доказів шляхом застосування тримання під вартою. Питання його подальшої необхідності підлягатиме повторній оцінці з урахуванням перебігу слідчих дій та актуальності ризиків.

Отже, на підставі сукупності наведених мотивів слідча суддя вважає доведеною недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів на час вирішення цього клопотання, за умови забезпечення передбаченої законом альтернативи внесення застави.

Щодо розміру застави

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України, постановляючи ухвалу про тримання під вартою, слідча суддя зобов`язана визначити розмір застави, крім установлених законом винятків. Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави має враховувати обставини інкримінованого діяння, майновий та сімейний стан, інші відомості про особу та доведені ризики, бути достатнім для гарантування виконання обов`язків і не бути завідомо непомірним.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України застава щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, за загальним правилом визначається в межах від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3 328 грн. Вісімдесят таких розмірів становлять 266 240 грн.

Визначаючи заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідча суддя враховує тяжкість найбільш суворого з інкримінованих злочинів, характер імовірної спільної діяльності, істотне значення для провадження показань осіб, які можуть пояснити роль окремих фігурантів у виробництві та збуті, а також необхідність створення відчутного стимулу для виконання процесуальних обов`язків у разі звільнення з-під варти.

Водночас суд окремо оцінює підтверджені доходи підозрюваного: за шість місяців офіційної роботи він фактично отримав 113 652 грн, а сума застави становить понад два такі шестимісячні доходи. Отже, визначена сума є істотною для його особистого фінансового становища. Однак застава за законом може бути внесена не тільки самим підозрюваним, а й заставодавцем; перевірені обставини не дають достатніх підстав вважати встановлену суму завідомо непропорційною з урахуванням характеру ймовірних дій, ступеня процесуальних ризиків та значення належної поведінки в подальшому розслідуванні.

Визначений розмір застави не виходить за передбачену законом загальну межу для тяжкого злочину; потреби застосовувати виняткове перевищення такої межі суд не встановлює. У разі внесення застави належна поведінка підозрюваного забезпечуватиметься сукупністю її майнового характеру та процесуальних обов`язків, установлених в оголошеній резолютивній частині ухвали.

Щодо строку дії запобіжного заходу та процесуальних обов`язків

Відповідно до статті 197 КПК України строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Оскільки ОСОБА_4 взято під варту в залі судового засідання 14 жовтня 2026 року і затримання до цього не передувало, строк обчислюється з моменту фактичного взяття під варту. Шістдесятиденний строк закінчується 12 грудня 2026 року включно, але в кожному разі в межах строку досудового розслідування.

За змістом частини п`ятої статті 194 КПК України, у разі внесення застави на підозрюваного можуть бути покладені обов`язки, необхідні для нейтралізації встановлених ризиків. У відповідній частині резолютивної частини ухвали визначено обов`язок прибувати за викликами, не відлучатися з території Закарпатської області без дозволу, утримуватися від спілкування зі свідками та експертами в цьому провадженні, повідомляти про зміну місця проживання та/або роботи, здати документи для виїзду за кордон за їх наявності.

Таким чином, оцінивши досліджені матеріали в сукупності, врахувавши вимоги статей 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197 КПК України, індивідуальні відомості про підозрюваного та характер встановленого ризику, слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість клопотання і необхідність застосування тримання під вартою із визначенням застави, достатньої для забезпечення належної процесуальної поведінки.

Керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 176178, 182184, 193197, 205, 309, 376 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 12 грудня 2026 року (включно), але в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок.

Застава може бути внесена підозрюваним або заставодавцем у будь-який момент у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA198201720355209001000018501, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. Код ЄДРПОУ 26213408).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд у залежності від стадії кримінального провадження.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

-не відлучатися з м. Ужгород Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

-утримуватися від спілкування із свідками, експертами у кримінальному провадженні № 72025071020000034;

-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_7 строком на 2 місяці, який починається з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваному, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 19 жовтня 2026 року.

Слідча суддя:ОСОБА_1