Рішення № 140718815, 19.10.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/910/26

Провадження № 2/529/755/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

19 жовтня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Петренко Л.Є.

за участю секретаря - Звягольської В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанси» звернувся до Диканського районного суду Полтавської області з позовною заявою, сформованою в системі «Електронний суд» та просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 17.02.2024 між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 251471, який підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору ТОВ «Клай Інвест» надало останній кредит у загальній сумі 4000 грн, які відповідачка зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування ними.

ТОВ «Клай Інвест» взяті на себе зобов`язання виконало, надавши відповідачці кредит відповідно умов цього договору шляхом перерахування їх на картковий рахунок останньої.

23.12.2024 ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ ''Діджи Фінанс'' уклали договір відступлення прав вимоги, відповідно умов якого ТОВ «Клай Інвест» відступило право вимоги і за Кредитним договором №251471 від 17.02.2024 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідачки.

Згідно з договором відступлення сума боргу перед новим кредитором ТОВ ''Діджи Фінанс'' становить 18 836 грн 80 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн; заборгованість за відсотками 5 836 грн 80 коп, заборгованість за комісіями 1000 грн., заборгованість за пенею 8000 грн.

Вказані обставини і слугували підставою для звернення представника з вказаним позовом до суду.

20.08.2026 ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області відкрито провадження у справі, визначено порядок її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Крім того вказаною ухвалою задоволено клопотання представника позивач та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо карткового рахунку та зарахування на нього кредитних коштів.

Ухвала в частині витребування доказів виконана 07.09.2026.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у самій позовній заяві вказав про розгляд справи у його відсутність.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, однак про розгляд справи повідомлена належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, які знаходяться у матеріалах справи.

Правом на надання відзиву або ж заперечення відповідачка ОСОБА_1 не скористалась.

З огляду на те, що у справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутність відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.02.2024 між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 251471, відповідно до умов якого ТОВ «Клай Інвест» надало останній кредит у гривні в загальній сумі 4000 грн, а відповідачка ОСОБА_1 зобов`язалася одержати та повернути кошти по кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (а.с.10-14).

Строк кредитного договору становить 90 днів, тобто до 16.05.2024 п. 1.2 договору.

Сторони в п. 1.3 кредитного договору узгодили розмір відсотків за користування кредитом, які становлять 2,2 % на добу. Тип процентної ставки фіксована.

За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує товариству 25 % від суми кредиту 1.4 договору.

Кредит надається у безготівковій формі у національній валюті за реквізитами платіжної банківської картки вказаної клієнтом, яки вказаний в п. 9 НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію клієнта, їй надіслано на номер телефону, який вказано у системі, унікальний ідентифікатор КL3446, яким вона і підписала вказаний електронний кредитний договір (а.с.42).

Кредитні кошти позикодавцем зараховані на банківський рахунок належний відповідачці ОСОБА_1 , який нею вказаний у самому кредитному договорі, що підтверджується відповідною довідкою наданою АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 66-67).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку відповідачка ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору в частині сплати заборгованості жодних платежів не вносила, як наслідок має заборгованість в загальній сумі 18 863 грн 80 коп, яка складається з заборгованості по тілу кредиту розміром 4 000 грн., нарахованих відсотків 5 836 грн 80 коп, заборгованості за комісіями 1000 грн, пені 8 000 грн.

Відсотки нараховувались по 25.04.2024 тобто в строк кредитування, після вказаної дати жодних нарахувань кредитодавцем не здійснювалось. Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що по 21.04.2026 відсотки нараховувались в розмірі 2,2 %, як передбачено умовами кредитного договору, а з 22.04.2024 по 25.04.2024 на дотримання вимог п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» денна відстокова ставка була визначено в ромірі 1,2 % - 48 грн. 60 коп.

Норми права, які підлягають застосуванню.

Як вбачається із матеріалів справи, договір між ТОВ «Клай Інвест» та відповідачкою ОСОБА_1 укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі - ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено та підтверджено дослідженими доказами, що сторони договору досягли згоди з усіх істотних умов договору перед його укладанням (сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка по кредиту, розмір процентів за користування кредитом в гривні, загальна вартість кредиту для позичальника з урахуванням процентної ставки та виходячи з обраних споживачем умов кредитування), тому в силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до вимоги ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

В свою чергу відповідачкою ОСОБА_1 не надано доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 000 грн, нарахованих відсотків в розмірі 5 836 грн 80 коп, а також комісії в сумі 1 000 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо нарахування позивачем пені в розмір 8 000 грн., суд зазначає наступне.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 рокуза№64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

Отже, беручи до уваги період виникнення зазначених договірних відносин кредитування, та період відповідного прострочення, вимоги позивача у частині нарахування пені в сумі 8 000 грн. не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є безпідставними, а тому не підлягають до задоволення.

Щодо відступлення права вимоги, суд зазначає наступне.

23.12.2024 ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ ''ДІДЖИ ФІНАНС'' укладено договір факторингу № 23122024/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Клай Інвест» передає (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «Клай Інвест» права грошової вимоги до боржників, які вказані у реєстрі прав вимоги у формі наведеної у додатку № 1 до цього договору (а.с. 43-47).

Згідно з платіжними інструкціями № 11416 від 13.02.2025, № 11147 від 15.01.2025, № 11010 від 23.12.2024 ТОВ «Діджи Фінанси» здійснило оплату ТОВ «Клай Інвест» за відступлення прав вимоги (а.с. 18-19).

Відповідно до витягу з додатку №1 до Договору Факторингу № 23122024/1 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №251471 від 17.02.2024 в сумі 18 836 грн 80 коп, з яких 4 000 грн заборгованість по тілу, заборгованість по відсотках 5 836 грн 80 коп, 1 000 заборгованість по комісії, 8 0000 заборгованість за пенею (а.с. 36).

Встановлено, що після відступлення права вимоги будь-яких штрафних санкцій позивачем нараховано не було.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема і в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ТОВ «Діджи Фінанс» наділено правом грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором надання коштів у кредит.

Отже, враховуючи вище викладене, позовні вимоги до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 10 836 грн 80 коп, яка складається з тіла кредиту в сумі 4 000 грн., відсотків в сумі 5 836 грн 80 коп та комісії 1 000 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.

Позивач просить стягнути на його користь з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 грн. та сплачений судовий збір 2 662 грн. 40 коп..

Відповідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Так, позовні вимоги позивача ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають задоволенню на 57,52 % (10 836,8 х 100 : 18 836,8).

Відтак, виходячи з загального розміру вартості правничої допомоги заявленої стороною позивача, сума що підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача становить 3 451 грн 20 коп (6 000 х 57,52% : 100)

Крім того, з відповідачки ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір в сумі пропорційно задоволених позовних вимог, а саме 1 531 грн. 41 коп. (2 662,4 х 57,52: 100).

Керуючись статтями 76-81, 141, 258-259, 264-265, 354-355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 44559822, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Пумб», МФО 334851) заборгованість за кредитним договором № 251471 від 17.02.2024, яка складається із заборгованості за тілом в сумі 4 000 грн, відсотків в сумі 5 836 грн 80 коп, комісій 1000 грн, а всього 10 836 (десять тисяч вісімсот тридцять шість) грн 80 коп, а також понесені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, які складаються з судового збору в сумі 1 531 грн 41 коп, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 451 грн 20 коп, а всього 4 982 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят дві) грн. 61 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, а саме безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуюча Л.Є. Петренко