Рішення № 140717463, 19.10.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 357/2755/26

Провадження № 2/364/425/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченко О.В.,

за участі секретаря Бондаренко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в с-щі Володарка Київської області цивільну

справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

представник позивача - адвокат Тищенко Марина Юріївна ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 тел. НОМЕР_2 адреса АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 ,

до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ,

третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, ЄДРПОУ 35615529, адреса: 09107, вул. Першотравнева, 8, м. Біла Церква, Київська область,

про позбавлення батьківських прав,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Володарського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про позбавлення батьківських прав, мотивуючи тим, що вона разом із ОСОБА_2 до 18 травня 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після розірвання шлюбу син залишився проживати разом із нею. Батько дитини понад 10 років ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. З моменту розірвання шлюбу він повністю втратив інтерес до життя сина, а саме він не бере участі у його вихованні, не цікавиться станом його здоров`я, фізичним, духовним та моральним розвитком, жодного разу не відвідав дитину, не привітав його з днем народження чи іншими святами, не виявляв ініціативи щодо спілкування телефоном чи через інші засоби зв`язку. ОСОБА_1 в позовній заяві вказує що вона ніколи не чинила жодних перешкод у спілкуванні батька з сином. Ніколи не змінювала місце проживання без повідомлення, не блокувала номери телефонів та була відкритою до участі батька у житті дитини. ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів, що свідчить про повну відсутність наміру батька дитини виконувати свої батьківські обов`язки по відношенню до своєї дитини, в зв`язку з даними обставинами ОСОБА_1 просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП: НОМЕР_4 ), відносно сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву, якою просила розгляд справи проводити без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений.

Представник третьої особи: Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради, в судове засідання не з`явився, направив клопотання, яким просив розгляд справи проводити без його участі за наявними матеріалами справи.

Судовий розгляд справи здійснюється з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд визнав наявних у справі матеріалів достатніми для встановлення прав та взаємовідносин сторін.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, розглянувши матеріали справи, ознайомившись з висновком про доцільність позбавлення батьківських прав, взявши до уваги позицію позивача та її представника, позицію Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради, дослідивши письмові докази вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

По справі встановлено, що сторони по справі до 18.05.2012 року перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с. 11-12). За час спільного проживання в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 (а.с. 15). Дитина проживає разом з матір`ю, що стверджено Витягом з реєстру територіальної громади (а.с. 17-18) та перебуває на її утриманні.

В позовній заяві та у судовому засіданні позивачка вказувала, що моменту розірвання шлюбу батько дитини, не цікавиться життям сина, його здоров`ям, кошти на його утримання не передає тощо. Згідно характеристики наданої дитині Білоцерківською гімназією-початкової школи № 11 Білоцерківської міської ради Київської області батько дитини на зв`язок не виходив, на батьківські збори не з`являвся (а.с. 21) .

Судом встановлено, що батько дитини ОСОБА_2 ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє зацікавленості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами сина, розвитком, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням, не спілкується з дитиною, не приймає участі у його вихованні.

Батько дитини має заборгованість на сплаті аліментів, що стверджено розрахунком, заборгованості, виданим Білоцерківським відділом державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 29.01.2026 року (а.с. 20), що свідчить про про повну відсутність наміру батька дитини виконувати свої батьківські обов`язки.

Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради надали Рішення Виконавчого Комітету Білоцерківської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 95).

У статті 12 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду

Тлумачення частини другої статті 171 СК України свідчить, що вона закріплює випадки, коли думка дитини має бути вислухана обов`язково. До таких випадків належить: вирішення спору між батьками, іншими особами щодо її виховання (стаття 159 СК України); вирішення спору між батьками, іншими особами щодо її місця проживання (стаття 161 СК України); вирішення спору про позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України); вирішення спору про поновлення батьківських прав (стаття 169 СК України); вирішення спору щодо управління її майном (стаття 177 СК України).

Суд заслухав неповнолітнього в судому засіданні, враховує думку дитини при ухваленні даного рішення, оскільки питання позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав безпосередньо стосується його подальшого життя.

Встановлені судом та зазначені вище обставини справи свідчать про ухиляння відповідачем від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, що може бути підставою для позбавлення його батьківських прав, оскільки наявні факти винної поведінки батька та свідомого нехтування своїми обов`язками по відношенню до дитини.

Така позиція суду узгоджена із діючим законодавством.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.164 СК України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Так, згідно ч. 8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

В п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року „ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено , що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний стан, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарання, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до вимог ст. 12. Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків у відношенні сина, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, матеріальне забезпечення, зокрема: не забезпечує та не турбується про наявність необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з сином, тобто не надає дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляє жодного інтересу до дитини, що є правовою підставою для позбавлення його батьківських прав.

Судом не встановлено будь-яких об`єктивних підстав, які б зумовлювали таку тривалу неналежну поведінку батька по відношенню до сина. Тому суд приходить до переконання, що інші заходи впливу на відповідача, окрім позбавлення його батьківських прав, будуть недостатніми, а позбавлення батьківських прав буде відповідати в першу чергу саме інтересам дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Аналогічної позиції притримується і судова практика . Зокрема, у Постанові Великої Палати Верховного суду від 29.05.2019 у справі № 357/17852/15 визначено, що «Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть переважати інтереси батьків. При цьому при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформувати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Крізь призму врахування найкращих інтересів дитини та враховуючи, що одним з основних прав дитини є її право висловлювати свою думку та право на врахування її думки щодо питань, які стосуються її життя, суд бере до уваги що в даному провадженні дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в силу свого віку висловила свою думку при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав його батька та зазначив, що не заперечує проти позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 .

Таким чином, встановлені судом обставини вказують, що вимоги позивачки щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 базуються на законі.

Так, статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована Верховної Радою України від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

За змістом ч. 1 ст. 27 цієї Конвенції визнано право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Суд при визначенні основних інтересів дитини враховує не тільки можливість забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, а й необхідність виключення умов, якими було б завдано шкоду здоров`ю та розвитку дитини.

Вирішуючи питання судових витрат, які в цій справі складаються з судового збору, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Позивач при зверненні до суду сплатила судові витрати у виді судового збору у розмірі - 1331,20 гривень, отже з відповідача стягуються судові витрати у розмірі судового збору визначено державою для розгляду справ даної категорії, що складає - 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст. ст. 4, 5, 6, 141, 150, 155, 157, 164-167, 171 СК України, ст. ст. 7, 10, 76, 89, 133, 141, 206, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, ЄДРПОУ 35615529, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ), відносно сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна ) гривення 20 копійок.

Рішення суду після набрання законної сили надіслати до Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Володарського районного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного рішення або безпосередньо до апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 19.10.2026 року.

Суддя: О. В. Ткаченко