Ухвала суду № 140717180, 19.10.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13367/26

Провадження № 2-а/357/471/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Бебешко М. М.

при секретарі Ільницька І. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

04 серпня 2026 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 серпня 2026 року інспектором з паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Бровко Наталією Григорівною було винесено повідомлення (постанову) серії ЛВ № 01176742 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 700,00 грн. Згідно тексту постанови порушення правил паркування нібито було зафіксовано 01.08.2026 о 15:37:54 за адресою: м. Львів, пл. Андрія Парубія, 4 на транспортному засобі SUBARU, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить її на праві власності. Вважає вказану постанову незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. На момент фіксації правопорушення (01.08.2026 о 15:37) за кермом автомобіля перебував її товариш ОСОБА_2 , який самостійно здійснював рух за маршрутом м. Біла Церква м. Львів. Вона особисто у м. Львові цього дня не перебувала, автомобілем не керувала і зупинку на площі Андрія Парубія не здійснювала. Даний факт підтверджується особистою письмовою заявою ОСОБА_3 , яка додається до цього позову. Оскільки вона фізично не вчиняла жодних дій щодо паркування автомобіля, в моїх діях повністю відсутній склад та подія адміністративного правопорушення. ОСОБА_2 є особою з інвалідністю З групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 25.09.2024. Метою його поїздки до м. Львова було транспортування неповнолітньої дитини позивача, яка виїжджала за кордон на відпочинок у межах державної програми допомоги членам сімей загиблих військовослужбовців. Водій ОСОБА_2 здійснив вимушену зупинку на площі Андрія Парубія з метою короткочасного відпочинку. Відповідно до ч. 6 ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», транспортні засоби, якими керують особи з інвалідністю, мають право на безкоштовну зупинку та паркування. Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, відповідальність настає виключно за неоплату вартості послуг з користування майданчиком особою, яка не має відповідних пільг. Оскільки водій є особою з інвалідністю, він мав законне право на безкоштовне паркування, а отже, подія правопорушення відсутня.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано відповідачу надати до суду належним чином завірені копії документів, які стали підставою для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1

16 вересня 2026 року від представника відповідача надійшли клопотання про закриття провадження, в якому вказали, що після встановлення особи до адміністративної відповідальності буде притягнуто власника або належного користувача, за яким згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів зареєстровано транспортний засіб SUBARU, державний номерний знак НОМЕР_1 у встановлені строки відповідно до чинного законодавства. Виходячи із документів, долучених позивачем до позовної заяви зазначаємо, що нею оскаржується повідомлення про притягнення до тексті позову воно іменується як постанова про накладення адміністративно триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крі стягнення. Тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, так як публічно-правовий спір відсутній, більше того, юридичний спір між Департаментом та позивачем відсутній.

Відповідно до ч. 4 ст. 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 КУПАП, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування та інші персональні дані). Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.

При цьому, повідомлення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю суттю не породжує для позивача жодних прав і обов`язків, а відтак і не створює для останнього права на захист.

Повідомлення не є актом індивідуальної дії, оскільки не містить і не повинне містити інформації про особу, якої воно стосується. Таким актом є постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з оскаржуваного позивачем акта, останній не може бути застосований до позивача, оскільки не містить щодо нього будь-якої інформації.

До того ж, відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню є саме постанова органів (посадових осіб, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, а не повідомлення. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЛВ № 01176742 від 01.08.2026 року не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а є лише процесуальним документом, який залишається на лобовому склі транспортного засобу у разі відсутності в інспектора з паркування технічної можливості встановити відповідальну особу, передбачену ч. 1 ст. 14-2 КУпАП (власника чи користувача транспортного засобу) на місці вчинення правопорушення.

Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності не складається стосовно конкретної особи, не є виконавчим документом, не несе жодних прав та обов`язків для конкретної особи, а лише інформує про факт вчинення адміністративного правопорушення та пропонує добровільно сплатити 50 відсотків розміру штрафу за нього. Саме постанова про притягнення до адміністративної відповідальності відповідальної особи є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке створює права та обов`язки для конкретної особи, і можливість оскарження цієї постанови прямо передбачена у главі 24 КУПАП. Зважаючи на викладене, позов про окреме оскарження повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, а не самого рішення суб`єкту владних повноважень, винесеного у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Відтак, в цій судовій справі відсутній предмет спору, що є об`єктом розгляду у суді, а саму позовну заяву подано передчасно. Тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 238 КАС України. Так як публічно-правовий спір відсутній, більше того, юридичний спір відсутній як такий і відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України вимоги позивача не належать до юрисдикції судів.

Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомленні про розгляд справи, та подали на обґрунтування своїх вимог заяви по суті справи, заперечень щодо розгляду справи з викликом сторін до суду не надходило, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось на підставі ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

01 серпня 2026 року інспектором паркуванням з паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Бровко Ксенією Григорівною було винесено Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ЛВ №01176742 в режимі фото/відеозйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу (ПДР України) SUBARU, державний номерний знак НОМЕР_1 01.08.2026 15:37:54 пл. Андрія Парубія, 4. Не оплата паркування на платному паркувальному майданчику, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, п. 15 Правил дорожнього руху. У відношенні власника (належного користувача) транспортного засобу буде винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 700,0 грн.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП належить до компетенції інспекторів з паркування, у відповідності до абзацу 3 ст. 219 КУпАП (від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, 3 і 7 ст. 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування).

Відповідно до положення ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе, зокрема, відповідальна особа - фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.

Відповідно до абзацу 3, 4 статті 279-1 КУпАП якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення). Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.

Позивач, звертаючись до суду з позовом просить скасувати та долучає до матеріалів справи повідомлення про притягнення до адміністративної справи до постанови серії ЛВ № 01176742 від 01.08.2026. Відповідач, звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, оскільки позивачем оскаржується повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, яке не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні ст. 287-288 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Так згідно п. 4 ч. 1 ст. 288 КУпАП виключно постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

Отже, суд погоджується з доводами відповідача з тим, що повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути оскаржено до суду, оскільки таке повідомлення не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не тягне наслідки для позивача. Крім того, відповідач підтверджує, що за даним повідомленням постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не виносилась.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд роз`яснює позивачу, що в разі винесення відносно неї постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП позивач має право звернутись до суду з оскарженням такої постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 19, 72-77, 238, 241-246, 255, 279-1, 288, 295 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

СуддяМ. М. Бебешко