Рішення № 140717089, 19.10.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6542/26

Провадження № 2/357/5564/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 300 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 29.02.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1469855 про надання споживчого кредиту. Позичальник свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав, однак останній свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав. ТОВ «Слон Кредит» відступив право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

21.05.2026 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні 27.07.2026, здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Представник позивача заявив про розгляд справи за його відсутності, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судові засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлялась належним чином за адресою зареєстрованого місця проживання та вказаною у позовній заяві адресою, з відзивом (запереченнями) на позов до суду не звертався, тому суд ухвалив провести по справі заочний розгляд відповідно до ст. 280 ЦПК України.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Судом встановлено наступне.

29.02.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір № 1469855 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», ввідповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 1 500 грн під 2,50% в день, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.4 договору строк кредиту 350 днів.

Згідно із п. 9.2 договору, він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

Також між сторонами погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту за договором № 1469855 від 29.02.2024 (додаток № 1) та паспорт споживчого кредиту.

Згідно з умовами договору № 1469855 від 29.02.2024, ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 1 500 грн.

Пунктом 1.10 договору закріплено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 14 625,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 13 691,25 грн.

Від ТОВ «Слон Кредит» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на підставі договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024, з урахуванням акта прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 24122024 від 24.12.2024, перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі до відповідача за кредитним договором № 1469855.

В матеріалах справи наявні паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості за договором, укладеним з ОСОБА_1 .

При вирішенні справи суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у статті 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач порушив взяті зобов`язання, оскільки за ним рахується заборгованість у розмірі 15 300 грн, яка складається: 1 500 грн заборгованість за основною сумою боргу; 11 137 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1 912,50 грн заборгованість за відсотками за 51 календарний день; 750 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Схожа правова норма міститься у п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», за змістом якої установлено, що неустойка (штраф, пеня) за договором про споживчий кредит, нараховані у період з 1 березня 2020 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

З огляду на вказане, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача нарахованих штрафних санкцій в розмірі 750 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведених норм та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, що заявлені позивачем в розмірі 10 000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 133 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що разом з позовом представником позивача надано докази на підтвердження розміру витрат на правову допомогу, а саме:

1) договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М., відповідно п.п. 1.1 адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту;

2) заявка № 18085 від 12.03.2026 на виконання доручення по договору № 10/12-2024 від 10.12.2024;

3) акт № 18085 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором № 10/12-2024 від 10.12.2024, складений 10.04.2026 на суму 10 000 грн;

4) рахунок на оплату №18085-10/04-2026 від 10 квітня 2026 р;

5) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10 від 18.09.2020.

З наданих документів вбачається, що під час розгляду даної справи у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області зі сторони позивача були понесені та заявлені до стягнення судові витрати на правничу допомогу адвоката Столітнього М.М. в розмірі 10 000 грн, в тому числі: первинна консультація - 440 грн (0,5 год.); дослідження наданих документів - 840 грн (1 год.); аналіз практики - 440 грн (0,5 год.); підготовка декількох позицій - 840 грн (1 год.); письмова юридична консультація - 840 грн (1 год.); проведення дій по отриманню доказів - 840 грн (1 год.); складення позову - 1 640 грн (2 год.); оформлення додатків до позову - 840 грн (1 год.); складення процесуальних документів - 1 640 грн (2 год); представництво інтересів клієнта - 1 640 грн (2 год.).

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (ст. 137 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на незначну складність справи, співмірність заявлених витрат ціні позову, обсяг наданої адвокатом правової допомоги та витраченого часу в межах даної справи, кількість подібних позовів в провадженні суду та часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача та стягнення витрат на правову допомогу на суму 3 000 грн, що на думку суду відповідає критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, є доцільним і справедливим в межах цієї справи.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто 2 531,94 грн (2662,40 х 95,1%).

Керуючись ст. 13, 81, 141, 258, 264, 265, 273, 280, 282, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 1469855 від 29.02.2024 у розмірі 14 550 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн та судовий збір у розмірі 2 531,94 грн.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, м. Київ, код ЄДРПОУ: 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А. Ю. Цуранов