Рішення № 140716041, 19.10.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року Чернігів Справа № 620/6638/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області, в якому просить:

визнати протиправними дії територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи у: Державній податковій інспекції у м. Чернігові з 10.01.2006 по 31.07.2006 (06 місяців 21 день) та територіальному управлінні Служби судової охорони у Чернігівській області з 13.11.2023 по 29.02.2024 (3 місяці 16 днів). Разом: 10 місяців 7 днів;

зобов`язати територіальне управління Служби судової охорони у Чернігівській області перерахувати ОСОБА_1 вислугу років у Службі судової охорони відповідно до пункту 5 розділу І Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя №2236/0/15-21 від 18.11.2021, та зарахувати до вислуги років для обчислення стажу служби в Службі судової охорони час роботи у Державній податковій інспекції у м. Чернігові з 10.01.2006 по 31.07.2006 (06 місяців 21 день) та територіальному управлінні Служби судової охорони у Чернігівській області з 13.11.2023 по 29.02.2024 (3 місяці 16 днів).

Позовні вимоги мотивує тим, що незарахування відповідачем періодів роботи в державних органах до стажу служби у Службі судової охорони суперечить приписами закону, а покликання відповідача на відсутність у затвердженому переліку посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони, як на підставу для відмови у зарахуванні часу роботи у державних органах до стажу служби у Службі судової охорони, є протиправним. Вказує, що Рішенням Вищої ради правосуддя від 18.11.2021 №2236/0/15-21 внесені зміни до Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, яке є спеціальним нормативним актом, при цьому не містить в собі позицій щодо необхідності формування переліку посад, по яких здійснюється зарахування періодів роботи в державних органах до стажу служби.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що наказом Голови Служби судової охорони від 24.10.2022 №454 «Про затвердження Переліку посад співробітників Служби судового охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах» затверджено перелік посад і вищого складу, в якому посада головного спеціаліста режимно-секретного органу територіального управління Служби судової охорони в Чернігівській області, на яку призначено позивачку з 01.03.2024, відсутня. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» не є нормативним актом, який визначає правила обчислення стажу служби для встановлення надбавки за стаж служби та тривалості додаткової оплачуваної відпустки під час проходження служби в Службі судової охорони, її положення визначають виключно умови призначення пенсій за вислугу років та порядок обчислення вислуги років для її призначення. Тому відсутні підстави для врахування позивачці до вислуги років в Службі судової охорони часу роботи у Державній податковій інспекції у м.Чернігові з 10.01.2006 по 31.07.2006 та територіальному управлінні Служби судової охорони у Чернігівській області з 13.11.2023 по 29.02.2024.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

Відповідно до витягу з наказу територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області від 29.02.2024 №86о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до Служби судової охорони, зараховано з 01.03.2024 до списків особового складу співробітників Служби судової охорони територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області та призначено на посаду головного спеціаліста режимно-секретного органу територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області. Встановлена вислуга років для виплати надбавки за стаж служби співробітникам Служби судової охорони та визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки станом на 01.03.2024 15 років 02 місяці 04 дні (а.с. 21, 35).

Згідно з витягом з наказу Служби судової охорони від 01.03.2024 №124 о/с ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання середнього складу «майор Служби судової охорони» (а.с. 22).

Відповідно до витягу з наказу територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області від 10.01.2025 №24о/с «Про оголошення вислуги років особовому складу територіального управління» вислуга років позивачки для виплати надбавки за стаж служби співробітникам Служби судової охорони та визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки станом на 01.01.2025 16 років 00 місяців 04 дні (а.с. 37)

15.04.2025 позивачка звернулась до начальника тимчасового виконувача обов`язків начальника територіального управління Служби судової охорони із рапортом, у якому просила зарахувати до стажу служби у Службі судової охорони стаж (час) роботи в державних органах, зокрема у Державній податковій інспекції у м. Чернігові з 10.01.2006 по 31.07.2006 (06 місяців 21 день) та територіальному управлінні Служби судової охорони у Чернігівській області з 13.11.2023 по 29.02.2024 (3 місяці 16 днів) (а.с. 1315, 3941).

Листом від 19.05.2025 №55.05-139 відповідач повідомив, що оскільки в Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, посада головного спеціаліста режимно-секретного органу територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області не міститься, підстави для зарахування позивачці до стажу служби в Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах відсутні (а.с. 16, 42).

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Згідно зі статтею 161 Закону №1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя. Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби. Структуру та штатну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи.

Частинами 13 статті 162-1 Закону №1402-VIII передбачено, що до працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України «Про державну службу». Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частин 3 і 5 статті 163 Закону №1402-VIII на співробітників Служби судової охорони поширюються обмеження та вимоги, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», а також передбачені для поліцейських Законом України «Про Національну поліцію» обмеження, пов`язані зі службою в поліції.

Час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 164 Закону №1402-VIII спеціальним званням середнього класу є, зокрема майор Служби судової охорони.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 №1052/0/15-19 затверджено Положення про порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони (далі - Положення).

Положенням (із змінами, внесеними згідно з Рішенням Вищої ради правосуддя №2236/0/15-21 від 18.11.2021) унормовано наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу І Положення час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей".

Пункт 5 Положення містить бланкетну норму до Закону України від 09.04.1999 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі Закону №2262-ХІІ) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей" (далі Постанова №393).

Отже, приписи даних норм підлягають застосуванню під час вирішення даного спору.

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Пунктом «и» частини 1 статті 17 Закону №2262-ХІІ передбачено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державним бюро розслідувань, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

Абзацом 12 пункту 1 Постанова №393 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 №435) передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони.

Механізм виплати грошового забезпечення працівникам Служби судової охорони, визначено Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384).

Приписам Порядку №384 передбачено, що до щомісячних основних видів грошового забезпечення працівників ССО, серед іншого, належить надбавка за вислугу років (підпункт 3 пункту 5 розділу І Порядку №384).

Відповідно до пунктів 8, 9 Розділу І Порядку №384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади, серед іншого, в територіальних орган Служби судової охорони. Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.

Надбавка за стаж служби співробітникам виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 5 до Постанови №289. Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби співробітникам проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи співробітника та оголошується відповідним наказом Служби або територіального управління Служби в разі призначення (переміщення) на посаду та щороку станом на 1 січня. До вислуги років для виплати співробітникам надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постановою №393 (пункти 17-19 розділу ІІ Порядку №384).

Аналіз положень пункту «и» частини 1 статті 17 Закону №2262-XII, абзацу 12 пункту 1 Постанови №393, пункту 5 Положення, пунктів 8, 9 розділу І та пунктів 17-19 розділу ІІ Порядку №384 дає підстави дійти висновку, що даними нормами права визначено за особою право на зарахування до стажу в Службі судової охорони, стажу (часу) роботи в державних органах. При цьому, таке право закріплене в Законі №2262-XII, порядок його підтвердження - Постановою №393, а порядок його реалізації - Порядком №384 та Положенням.

ОСОБА_1 проходила службу в Державній податковій інспекції у м.Чернігові з 10.01.2006 по 31.07.2006 та в територіальному управлінні Служби судової охорони у Чернігівській області з 13.11.2023 по 29.02.2024, що підтверджується записами в трудовій книжці позивачки НОМЕР_1 від 13.01.2006, витягами з наказів територіального управлінні Служби судової охорони у Чернігівській області від 01.11.2023 №531 о/с та від 23.02.2024 №73 о/с та не заперечується відповідачем (а.с. 1720, 33, 34).

Водночас відповідачем визначається (не заперечується), що періоди роботи позивачки в Державній податковій інспекції у м.Чернігові з 10.01.2006 по 31.07.2006 та в територіальному управлінні Служби судової охорони у Чернігівській області з 13.11.2023 по 29.02.2024 є часом роботи в державних органах.

Свою відмову у зарахуванні цих періодів роботи до стажу служби в Службі судової охорони відповідач мотивував тим, що Перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, затверджений Головою Служби судової охорони, не містить посади, яку займає позивачка, отже і відсутні підстави для врахування часу попередньої роботи в державних органах.

Так, наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 №454 затверджено Перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах (а.с. 43).

Наказом Служби судової охорони від 05.12.2022 №519 до вказаного Переліку внесено зміни, у зв`язку з чим до нього внесені такі посади (а.с. 44):

«1. Перший заступник Голови Служби судової охорони, заступники Голови Служби судової охорони;

2. Начальники управлінь, відділів, служб, секторів та їх заступники центрального органу управління Служби судової охорони.»

Відтак, Перелік, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 №454 (зі змінами), включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони.

Водночас, нормами чинного законодавства право зарахування до стажу служби у Службі судової охорони, яке дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки, не поставлено в залежність від того, в центральному чи територіальному органі Служби судової охорони вони проходять службу.

У даному контексті слід зазначити, що пунктом «и» частини 1 статті 17 Закону №2262-ХІІ передбачено зарахування відповідного попереднього часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони саме на посади середнього і вищого складу.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання «майор служби судової охорони», що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Закону№1402-VIII є спеціальним званням середнього складу, а на момент подання рапорту позивачка обіймала посаду головного спеціаліста режимно-секретного органу територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області, що додатково підтверджує перебування позивачки на посаді у Службі судової охорони, у разі переходу на яку підлягає зарахуванню попередній період роботи в державних органах.

За таких обставин, у контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що за особою, у разі її переходу на службу до Служби судової охорони, зберігається право на зарахування до її стажу в Службі судової охорони, періоду (часу) роботи в державних органах, що, у свою чергу, свідчить про безпідставність твердження відповідача про те, що перелік, затверджений наказом Служби судової охорони від 24.10.2022 №454 (зі змінами), який включає лише керівні посади центрального органу управління Служби судової охорони, може слугувати підставою для відмови у зарахуванні спірного стажу позивачки.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформував сталу судову практику під час вирішення питання щодо незатвердження державним органом списку посад, які дають право на зарахування до стажу служби часу роботи в державних органах (постанови від 18.11.2019 у справі №813/5876/15, від 20.09.2019 у справі №813/904/15, від 04.10.2018 у справі №819/1695/16 тощо).

Верховний Суд вказав, що Закон № 2262-XII для окремих категорій осіб передбачає гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення та затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для окремих категорій осіб як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Крім того, принцип юридичної визначеності, закріплений у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності - в даному випадку відсутність визначеного переліку посад середнього і вищого складу територіальних управлінь Служби судової охорони для обрахунку стажу.

Таким чином, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, зокрема про надання для співробітників Служби судової охорони певних гарантій щодо права на зарахування до стажу служби часу роботи в державних органах, то ці позитивні зобов`язання мають виконуватися, а відповідач, відступаючи від гарантованих позивачу прав та правомірних сподівань, порушує принцип верховенства права.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях на тому, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя, а отже, реалізація зазначеної вище гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку (переліку) посад.

Відтак, суд доходить висновку, що не зарахування відповідачем зазначених періодів до стажу служби позивачки у Службі судової охорони суперечить приписам Положення, а доводи відповідача про відсутність у затвердженому переліку посад середнього складу територіальних управлінь Служби судової охорони, як на підставу для відмови позивачці у зарахуванні спірних періодів до стажу служби у Службі судової охорони, є протиправним.

Також суд зазначає, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії, і якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, під дискреційними повноваженнями розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації можливу поведінку (дії, бездіяльність) між альтернативами варіантами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас суб`єкт владних повноважень за даних, конкретних фактичних обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд.

Крім цього, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже суд вважає, що в даному випадку належним способом захисту порушених прав позивачки є зобов`язання відповідача зарахувати відповідні періоди її роботи в державних органах до стажу служби у Службі судової охорони.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів суду правомірності своїх дій та рішень. Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачкою судового збору у розмірі 1211,20 грн (а.с. 8).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки належить стягнути сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 227, 241246, 250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи у: Державній податковій інспекції у м. Чернігові з 10.01.2006 по 31.07.2006 та територіальному управлінні Служби судової охорони у Чернігівській області з 13.11.2023 по 29.02.2024.

Зобов`язати територіальне управління Служби судової охорони у Чернігівській області перерахувати ОСОБА_1 вислугу років у Службі судової охорони відповідно до пункту 5 розділу І Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони з урахуванням змін, внесених рішенням Вищої ради правосуддя №2236/0/15-21 від 18.11.2021, та зарахувати до вислуги років для обчислення стажу служби в Службі судової охорони час роботи у Державній податковій інспекції у м. Чернігові з 10.01.2006 по 31.07.2006 та територіальному управлінні Служби судової охорони у Чернігівській області з 13.11.2023 по 29.02.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань територіального управління Служби судового охорони в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Територіальне управління Служби судової охорони у Чернігівській області (вул.Княжа, 16, м.Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14000, код ЄДРПОУ 43559575).

Повне рішення суду складено 19 жовтня 2026 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО