Рішення № 140716023, 19.10.2026, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/514/26

2/290/649/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 жовтня 2026 рокуселище РоманівРоманівський районний суд Житомирської області в складі судді Шакалова А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", ЄДРПОУ 44276926, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс, 306, м. Київ до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. Рух справи.

1.1. Представник позивача звернувся з позовною заявою до суду 21 травня 2026 року.

1.2. Ухвалою Романівського районного суду від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Копію ухвали направлено сторонам по справі.

1.3. Відповідач повідомлений про розгляд справи в порядку ч. 10 ст. 187 ЦПК України.

1.4. З метою отримання інформації щодо місця реєстрації відповідача суд робив запит до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, проте з наданих відповідей суду не вдалось встановити місце проживання відповідача, у зв`язку з чим на виконання положень частини 6 і 7 статті 187 ЦПК України, вказує на те, що останнє відоме місце проживання відповідача знаходиться під територіальною юрисдикцією Романівського районного суду Житомирської області.

1.5. З урахуванням вимог ч. 8 ст. 178, ч. 5, 8 ст. 279 ЦПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

2.Позиція сторін.

2.1. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 25.10.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_2 (далі позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 101749549.

2.2. 10.02.2022 було укладено договір № 10-02/2022-50 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101749549. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101749549. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 101749549.

2.3. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №101749549 від 25.10.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 14109.00 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 3000.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11109.00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 16 000, 00 грн., які позивач просить стягнути на свою користь.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

1.Обставини справи встановлені судом.

1.1. Відповідно до договору про надання споживчого кредиту №101749549 від 25.10.2021 року відповідач та первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" уклали споживчий кредит на наступних умовах:

1. Строк кредитування 30 днів;

2. Сума кредиту 3000 грн.

3. Фіксована ставка становить 5 %.

1.2. Договір підписано одноразовим ідентифікатором L15740.

1.3. 10.02.2022 було укладено договір № 10-02/2022-50 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101749549. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101749549. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 101749549.

1.4. Факт переказу коштів відповідачу підтверджується доказами, наданими позивачем: платіжною інструкцією №dd7512a9-d6c9-4564-bda5-22576c0c9519_637707791464297047 від 25.10.2021 про зарахування на карту відповідача №516780ххххххх3497 коштів в розмірі 3000 грн.

1.9. З матеріалів справи суду відомо, що заборгованість за договором відповідачем не погашалась, проценти за користування коштами не сплачувались, у зв`язку з чим виникла заборгованість відповідача за договором перед позивачем 14109.00 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 3000.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11109.00 грн.

2.Законодавство, що регулює спірні правовідносини сторін.

2.1. Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

2.2. Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

2.3. Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

2.4. Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

2.5. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

2.6. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

2.7. Доказів спростування презумпції дійсності укладеного кредитного договору відповідачем не надано.

2.8.Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

2.9. Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

2.10. Як встановлено судом та не спростовано відповідачем право грошової вимоги заборгованості за кредитним договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр».

2.11. Встановивши, що ТОВ «Коллект Центр» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги по кредитному договору, а відповідач прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом його підписання, однак останній у порушення умов вказаного договору не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення суми непогашеного тіла кредиту у розмірі 3000 грн., оскільки зазначене підтверджується доказами, що знаходяться в матеріалах справи.

2.12. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

2.13. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України).

2.14. Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

2.15. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

2.16. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України).

2.17. Суд звертає увагу на те, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

2.18. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України.

2.19. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

2.20. Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося і право позивача нараховувати проценти за кредитом.

2.21. З розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи, судом установлено, що первісний кредитор здійснював нарахування процентів за користування кредитом у межах строку кредитування, з урахуванням його пролонгації. Загальна сума заборгованості за нарахованими процентами, зазначена в розрахунку, становить 9 009 грн. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за процентами в розмірі 9 009 грн, оскільки її нарахування та розмір підтверджуються належними й допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

2.22. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

2.23. Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

2.24. Жодних доказів, які б спростовували суму заборгованості відповідачем суду не надано, свій розрахунок не наведений, тобто, відповідач не спростував докази, надані банком щодо цього факту.

2.25. Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за кредитним договором № 101749549 від 25.10.2021 у сумі 12009 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 3000 грн., за процентами в межах строку кредитування 9009 грн.

3. Розподіл судових витрат.

3.1. Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

3.2. Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

3.3. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

3.4. Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

3.5. Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

3.6. Суд встановив, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу становлять 9000 грн.

3.7. Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд дійшов до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 2 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

3.8. Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При ухваленні рішення суд керувався ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

1.Рішення суду.

1.1.Позов задовольнити частково.

1.2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (ЄДРПОУ: 44276926, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс, 306, м. Київ) заборгованість в розмірі 12009 грн.

1.3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн. та судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2266,10 грн.

2. Процедура набрання рішенням законної сили та процедури оскарження.

2.1. Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяАндрій ШАКАЛОВ