Рішення № 140715822, 19.10.2026, Лугинський районний суд Житомирської області

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,

тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124

____________________

Справа № 281/449/26

Провадження по справі 2/281/443/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Данчука В. В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом. Зазначивши, що 21.04.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 135447 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору. Згідно умов кредитного договору, товариство надало 18.04.2025 клієнту фінансовий кредит в сумі 4000,00 грн. на строк 90 днів, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 4460,80 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 400,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 460,80 грн. 19.12.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/2, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19 грудня 2025 року до договору факторингу №19122025/2, ТОВ Фінансова Компанія «Венера Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . На підставі викладеного вище, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 135447 від 21.04.2025 в розмірі 4460,80 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн; понесені витрати на правову допомогу у розмірі 15500,00 грн.

Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 08.06.2026 року відкрито провадження в указаній справі. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження отримав, про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке міститься в матеріалах справи, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм об`єктивну та неупереджену оцінку, враховуючи відсутність заперечень проти позову з боку відповідача, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 610 ЦК України, передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що між сторонами діють цивільні правовідносини, основані на договорі.

21.04.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 135447. Відповідно до умов договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 19.07.2025. Договір діє до повного його виконання сторонами. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів. За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує товариству 25% від суми фінансового кредиту. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною (а. с. 15-20).

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL2497.

До договору долучено графік розрахунків, відповідно до якого загальна вартість кредиту 7592,00 грн, яка складається з: суми кредиту за договором 4000,00 грн; проценти за користування кредиту 2592,00 грн. Кількість днів у розрахунковому періоді 90.

Довідка про ідентифікацію вказує, що ОСОБА_1 була ідентифікована ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп», з якою укладено договір № 135447 від 21.04.2025 (а. с. 12).

Інформаційна довідка ТОВ «ПрофітГід» підтверджує, що ТОВ «ПрофітГід» було здійснено 21.04.2025 успішний переказ грошових коштів 4000,00 грн, на рахунок отримувача, платіжна картка НОМЕР_1 , призначення переказу: видача кредиту #135447 (а. с. 28).

19 грудня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (Фактор) укладено договір факторингу №19122025/2. Факт переходу права вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» до ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №19122025/2 відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 за договором № 135447 від 21.04.2025 становить 4460,80 грн., яка складається: тіло кредиту 4000,00 грн.; борг за відсотками 460,80 грн. (а. с. 21-23, 10).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем вимог Договору утворилась заборгованість.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 135447, складеної ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс», ОСОБА_1 станом на 20.02.2026 має загальну заборгованість за кредитним договором № 135447 від 21.04.2025 у сумі 4460,80 грн., яка складається: тіло кредиту 4000,00 грн.; борг за відсотками 460,80 грн. (а.с. 9).

20 березня 2026 року ТОВ «Венера Фінанс» направило ОСОБА_1 вимогу про виконання зобов`язання за кредитним договором № 135447 від 21.04.2025 року (а. с. 8).

Відповідач жодним чином заявлені до нього позовні вимоги не спростував, відзиву на позов не надав, тому суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивач при подачі позову сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Таким чином, з огляду на задоволення позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2662,40 гривень на відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Крім того, у порядку розподілу судових витрат позивач просить суд стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15500,00 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Заявляючи в порядку п. 9 ч. 1 ст. 175 ЦПК України 15500,00 гривень попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат на правову допомогу, позивач та його представник, окрім копії договору про надання правової допомоги № 09/04/2026 від 09.04.2026 року, укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» та адвокатським бюро «Пархомчук та Партнери» будь-яких інших доказів документального підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, не надали.

Тобто, позивач не надав суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15500,00 гривень.

На підставі ст. 509, 526, 530, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. 2-3, 12, 19, 81, 89, 128, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за договором № 135447 від 21.04.2025 року в розмірі 4460 (чотири тисячі чотириста шістдесят) гривень 80 копійок, з яких 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок заборгованість за тілом кредиту; 460 (чотириста шістдесят) гривень 80 копійок заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс»: адреса: м. Київ вул. Львівська, 23, офіс 703, ЄДРПОУ:43561872.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Данчук