Рішення № 140715806, 19.10.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/14402/25

2/296/415/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулось до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої, з урахуванням заяви, поданої в порядку усунення недоліків позовної заяви, просить:

- стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №2034057 від 18.01.2025 у розмірі 90 800,00 грн;

- стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн

- стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір №2034057, який підписано останньою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 20 000,00 гривень строком на 360 днів, та зобов`язалась його повернути і сплатити проценти за користування кредитом. Також вказує, що 21 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було укладено договір №21-07/25, відповідно до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права вимоги до відповідачки за договором №2034057. Оскільки відповідачка ОСОБА_1 не повернула грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язанням, у неї виникла заборгованість, яка становить 90 800,00 грн та складається з наступного: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 20 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 36 800,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 24 000,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 10 000,00 грн.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 21 січня 2026 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребувано докази за клопотанням позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавала. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з судовою повісткою - повідомленням у цивільній справі, двічі направлялися на адресу відповідачки за зареєстрованим місцем її проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, та востаннє вручені відповідачці особисто 20.05.2026, що підтверджується трекінгом відстеження поштових відправлень з сайту АТ «Укрпошта». Також відповідачка повідомлялась про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 18 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі - товариство) та ОСОБА_1 (далі - споживач) було укладено договір №2034057 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», який підписано останньою електронним підписом одноразовим ідентифікатором B488.

Положеннями розділу 1 вказаного вище договору передбачено наступне: на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.1.1.); сума кредиту (загальний розмір) складає: 20 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит (п.1.2.); строк кредиту - 360 днів (п.1.3.); періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (п.1.4.); Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору (п.1.5, п.п.1.5.1.); мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.6); денна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»:(72000 грн / 20000 грн) / 360 дн ? 100 % = 1 % в день (п.1.7., п.п.1.7.1); загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 72 000 грн (п.1.8., п.п.1.8.1.); орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333.95 % річних (п.1.9., п.п.1.9.1.); орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 92000 грн (п.1.10., п.п.1.10.1.); укладення цього договору не передбачає укладання договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Ця умова (тариф) залишається незмінною протягом усього строку договору (п.1.13.).

Відповідно до умов розділу 2 договору №2034057: кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 (п.2.1.); cума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 18.01.2025 або 19.01.2025. У випадку, якщо товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання договору, а у наступний календарний день, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п.1.3 договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується товариством в особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу споживача (п.2.1.); кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.2.1. договору (п.2.4.); датою сплати заборгованості за кредитом є дата отримання товариством грошових коштів або інформаційного повідомлення від посередника чи учасника платіжної системи, через яку було здійснено переказ коштів, про здійснення відповідного переказу з посиланням на номер кредитного договору/реєстраційний номер облікової картки споживача як платника податків, за умови, що в подальшому грошове відшкодування за такою операцією надійшло на рахунок товариства.

Відповідно до п.5.4. розділу 5 вищевказаного договору, у разі затримання споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу споживача, зазначену в договорі (або окремо надану споживачем товариству) та/або шляхом направлення повідомлення на додаткові контактні дані споживача, вказані в цьому договорі (або окремо повідомлені споживачем), в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо). Моментом отримання споживачем повідомлення є момент отримання товариством електронного підтвердження про таке направлення.

Згідно п.6.4. розділу 6 договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 3 000,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання (п.п. 6.4.1.); та у розмірі 600,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.п.6.4.2.).

У відповідності до наявного в матеріалах справи Графіку платежів (додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №2034057 від 18.01.2025), споживач ОСОБА_1 в строк до 13.01.2026 мала повернути кредит в загальному розмірі 92 000 грн, з яких: 20 000 грн - сума кредиту за договором; 72 000 грн - проценти за користування кредитом.

18 січня 2025 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором K608 підписала паспорт споживчого кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», в якому передбачені наступні основні умови кредитування: сума/ліміт кредиту 20 000 грн; строк кредитування 360 днів; стандартна процента ставка, відсотків річних:(застосовується протягом строку кредиту) 365% річних (1,00% в день); тип процентної ставки фіксована; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача , за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 92 000 грн; реальна річна процентна ставка, відсотків річних 2333,95%; штрафи 3000 гривень на 4 (четвертий) день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом та 600 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом.

Відповідно до повідомлення (листа) Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» вих.№20250722-1308 від 22.07.2025 та повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» вих.№2034057 від 05.09.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» 18.01.2025 успішно перерахувало грошові кошти на суму 20 000 грн на платіжну картку клієнта НОМЕР_2

Факт належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) картки з № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), а також переказ 18.01.2025 на цю картку кредитних коштів в сумі 20 000,00 грн підтверджується відповіддю Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-260130/60413-БТ від 02.02.2026 та доданою до відповіді випискою про рух коштів по вказаній картці, які надано на виконання ухвали суду про витребування доказів. Також у вказаній відповіді зазначені наступні номери телефонів які знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 : НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 .

Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», станом на 21.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 за договором №2034057 від 18.01.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту становила 66 800,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - тіло кредиту; 36 800,00 грн - відсотки за користування кредитом; 10 000,00 грн - штрафні санкції.

21 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - фактор) було укладено договір факторингу №21-07/25, згідно положень п.1.1. розділу 1 якого, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Відповідно до п.п.3.1.3. п.3.1. розділу 3 договору факторингу, право вимоги переходить до фактора після підписання сторонами цього договору, з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру боржників для друку за формою додатку 5 цього договору, та оплати фактором суми фінансування у строки, передбачені пунктом 4.2 договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами.

Згідно п.4.1. розділу 4 договору факторингу, сторони домовились, що фінансування (ціна договору) складає 2 400 344,00 гривні 00 копійок, без ПДВ.

Актом приймання-передачі Реєстру боржників до договору факторингу від 21.07.2025 №21-07/25 (додаток №5 до договору факторингу) підтверджено прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» реєстру боржників Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» в кількості 1526 боржників із загальною сумою заборгованості 38 056 161,72 грн.

Реєстром боржників (додаток №1 до договору факторингу) та витягом з реєстру боржників до договору факторингу №21-07/25 підтверджено відступлення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №2034057 від 18.01.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту на загальну суму 66 800,00 грн, яка складається з наступного: 20 000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 36 800,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами; 10 000,00 грн - сума заборгованості по штрафах/пені.

На виконання умов договору факторингу №21-07/25, Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» грошові кошти в розмірі 2 400 344,00 грн, згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів №539770001 від 21.07.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №2034057 від 18.01.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, складеним позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ОСОБА_1 станом на 03.12.2025 (за період з 22.07.2025 по 18.11.2025 включно) має заборгованість в розмірі 90 800,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 60 800,00 грн - заборгованість за відсотками (36 800,00 грн - заборгованість на дату відступлення права вимоги, і 24 000,00 грн - заборгованість нарахована за період з 22.07.2025 по 18.11.2025); заборгованість за пенею та/або штрафами - 10 000,00 грн.

21 жовтня 2025 року за вих.№16527098 Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» на електронну поштову адресу відповідачки по справі ОСОБА_1 було направлено вимоги про дострокове погашення заборгованості за договором №2034057 від 18.01.2025.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст.512 ЦК України).

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Правовий висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) та від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що договір №2034057 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 18 січня 2025 року був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, підписаний відповідачкою електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, та при його укладенні погоджено всі істотні умови кредитування. При цьому, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме повідомленням (листом) Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» вих.№20250722-1308 від 22.07.2025, повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» вих.№2034057 від 05.09.2025, повідомленням (відповіддю) Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-260130/60413-БТ від 02.02.2026, а їх використання підтверджується випискою про рух коштів по картці відповідачки.

Також, дослідженими судом договором факторингу, реєстром боржників, платіжною інструкцією, підтверджено, що право вимоги за договором №2034057 про надання споживчого кредиту від 18 січня 2025 року було відступлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» на користь позивача по справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс».

Суд звертає увагу, на те, що в спірному договорі міститься умова щодо необхідності повернення відповідачкою по справі ОСОБА_1 кредиту до 13.01.2026, при цьому, з позовом до суду позивач звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира 16.12.2025, тобто в період дії договору.

Разом з тим, згідно наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що в даній справі позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» було дотримано вимоги Закону України "Про споживче кредитування" та умови укладеного з відповідачкою договору №2034057 про надання споживчого кредиту від 18 січня 2025 року, а саме направлено на вказану відповідачкою у договорі електронну поштову адресу вимогу щодо необхідності дострокового повернення кредитних коштів через затримку сплати заборгованості на понад один календарний місяць. Вказану вище вимогу було направлено через кілька місяців після відступлення на користь позивача права вимоги за договором факторингу №21-07/25 (реєстр прав вимоги передано 21.07.2025, а вимогу направлено 21.10.2025).

Таким чином, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» має право на пред`явлення вимоги щодо дострокового стягнення в судовому порядку з відповідачки по справі ОСОБА_1 заборгованості за договором №2034057 про надання споживчого кредиту від 18 січня 2025 року.

Враховуючи вищевикладене, оскільки отримані за договором №2034057 про надання споживчого кредиту від 18 січня 2025 року кошти в добровільному порядку відповідачкою ОСОБА_1 не повернуті, відсотки за користування кредитними коштами нараховано в межах строку дії договору, а також беручи до уваги наявність доказів щодо направлення відповідачці вимоги про дострокове погашення заборгованості, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість в сумі 80 800,00 грн (20 000,00 грн - тіло кредиту; 60 800,00 грн - відсотки за користування кредитом), у зв`язку з чим позов в цих частинах підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідачки пені та/або штрафів в сумі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Положення п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного відсутні підстави для стягнення з відповідачки 10 000,00 грн пені/штрафів, оскільки такі нараховано позивачем та первісним кредитором у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 155,61 грн (80 800,00 грн /90 800,00 грн* 2 422,40 грн) підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» №01-11/2023 від 01.11.2023; заявку на надання юридичної допомоги №517 від 03.11.2025; витяг з акту №23 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025.

Так, згідно наявного в матеріалах справи договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - клієнт) та «Лігал Ассістанс», клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу, в тому числі представляти інтереси товариства в судах (розділ 1 та 2 договору).

Вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору (п.4.1 договору). Сума, визначена актом про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п.4.5 договору).

Згідно із прайс-листом АО «Лігал Ассістанс», заявкою на надання юридичної допомоги №517 від 03.11.2025, сторонами договору погоджено надання таких правових (юридичних) послуг: надання усної консультації з вивченням документів - вартість за 2 години 4 000 грн; підготовка проозицій - вартість за 3 години 6 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - вартість за 5 години 15 000 грн. Загальна сума понесених витрат за надані послуги становить 25 000 грн.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) від 5 липня 2012 року, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 19 Закону №5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведені приписи, незначну складність справи, розгляд якої проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та судового/судових засідань, обсяг наданих позивачем доказів, сталу судову практику щодо розгляду справ даної категорії, часткове задоволення позову, cуд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн, що на думку суду, є достатнім та справедливим.

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №2034057 про надання споживчого кредиту від 18 січня 2025 року в розмірі 80 800,00 грн (вісімдесят тисяч вісімсот гривень 00 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2 155,61 грн (дві тисячі сто п`ятдесят п`ять гривень шістдесят одну копійку) судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

В решті вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 19.10.2026.

Суддя М. В. Петровська