Рішення № 140715797, 19.10.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 295/15480/25

2/296/787/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" звернулось до Богунського районного суду м.Житомира через підсистему "Електронний суд" із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (ЄДРПОУ: 43311346, місце знаходження: 08205, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33) суму заборгованості за договором позики №1639335 в розмірі 11 155,45 грн, з яких: 3 520,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 635,45 грн - сума заборгованості за відсотками;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (ЄДРПОУ: 43311346, місце знаходження: 08205, м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33) суму cплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачкою по справі ОСОБА_1 було укладено договір позики №1639335 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), який підписано останньою з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором lCQheTMQ3b, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала грошові кошти в розмірі 3 520,00 грн строком на 20 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день, та зобов`язалась їх повернути і сплатити проценти за користування позикою. Також вказує, що позикодавець виконав свої зобов`язання за договором позики шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 3 520,00 грн на банківський рахунок відповідачки № НОМЕР_2 . Крім того, зазначає, що 26 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" було укладено договір факторингу №2610, згідно умов якого ТОВ "Фінансова компанія управління активами" набуло право вимоги за договором позики №1639335 від 31.03.2021. 03 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" було укладено договір факторингу №030423-ФК, відповідно до умов якого та згідно з реєстром прав вимог до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" набуло право вимоги до відповідачки за договором позики №1639335 на загальну суму 11 225,28 грн. Оскільки відповідачка ОСОБА_1 не повернула грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язанням, у неї виникла заборгованість, яка становить 11 155,45 грн та складається з наступного: 3 520,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 635,45 грн - сума заборгованості за відсотками.

Ухвалою судді Богунського районного суду м.Житомира Перекупки І.Г. від 13 листопада 2025 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - передано на розгляд до Корольовського районного суду м.Житомира.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Петровської М.В. у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребувано докази за клопотанням позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавала. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з судовою повісткою - повідомленням по цивільній справі направлялись на адресу відповідачки за зареєстрованим місцем її проживання, у відповідності до приписів ЦПК України. Крім того, відповідачка ОСОБА_1 08.12.2025 в приміщенні суду ознайомилась з матеріалами справи, що підтверджується відповідною заявою, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 31 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (далі - позикодавець) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №1639335, який підписано останньою у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовим ідентифікатором lCQheTMQ3b.

Відповідно до п.1. вищевказаного договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Положеннями п.2. договору позики передбачені наступні істотні умови позики: сума позики - 3 520,00 грн; строк позики (строк договору) - 20 днів; процентна ставка (базова) - 1,99 % в день (фіксована); дата надання позики - 31.03.2021; дата повернення позики - 20.04.2021; знижена процентна ставка/день - 0,01%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3,65 %; орієнтовна загальна вартість позики - 3 527,04 грн.

Відповідно до п.3. договору, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Згідно п.п.4.2. п.4. договору позики, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі "правила"), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

В пункті 11 договору позики (юридичні адреси та реквізити сторін) позичальником ОСОБА_1 вказано рахунок (номер картки), на який необхідно переказати грошові кошти на виконання умов договору: НОМЕР_2 .

Відповідно до копії платіжної інструкції/операції №675e23c2-0b37-4830-b27b-bdc13dadd0a1 від 31.03.2021 та довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінекспрес" №30/09/25-10659 від 30.09.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" 31.03.2021 перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 кредитні кошти в розмірі 3 520,00 грн.

Факт належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) картки з номером № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) та використання нею кредитних коштів підтверджується відповіддю АТ КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-251216/10311-БТ від 18.12.2025 та доданою до відповіді випискою про рух коштів по вказаній картці, наданими на виконання ухвали суду про витребування доказів.

26 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (далі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" (далі - фактор) було укладено договір факторингу №2610, згідно із умовами п.1.1. розділу 1 якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток №1 до цього договору), в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали Клієнту за кредитними договорами (право вимоги).

Відповідно до п.5.1. розділу 5 договору факторингу, клієнт, на підставі даного договору, з врахуванням п.5.2. цього договору, відступає фактору, а фактор набуває права вимоги, та зобов`язується сплатити клієнту ціну продажу згідно розділу 6 цього договору. З моменту відступлення прав вимоги, всі гарантії, надані боржниками щодо портфеля заборгованості, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги фактору переходять всі пов`язані з ними права, зокрема, права грошової вимоги щодо нарахованих та неоплачених боржниками процентів та всі способи забезпечення зобов`язань, пов`язані з портфелем заборгованості.

Згідно п.6.2. розділу 6 договору факторингу, ціна продажу за цим договором становить 7 841 694,32 грн.

26 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" підписали акт прийому - передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу №2610 від 26 жовтня 2021 року (додаток №4 до договору факторингу).

Реєстром прав вимог №2 до договору факторингу №2610 від 26.10.2021 підтверджено відступлення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №1639335 від 31.03.2021 на загальну суму 11 225,28 грн, з яких: 3 520,00 грн - сума заборгованості за тілом; 7 705,28 грн - сума заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом. Ціна придбання, належна до сплати клієнту за цим реєстром складає 7 841 694,32 грн.

На виконання умов договору факторингу №2610 від 26.10.2021, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" та Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" було складено акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2021 року - грудень 2022 року, згідно якого станом на 31.12.2022 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" наявна заборгованість за договором факторингу №2610 від 26.10.2021 в розмірі 1 157 902,04 грн. Вказаний вище документ підписано електронними підписами та скріплено електронними печатками в сервісі Вчасно.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" та Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" було складено акт звірки взаємних розрахунків за 2023 рік, згідно якого станом на 31.12.2023 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" відсутня заборгованість за договором факторингу №2610 від 26.10.2021. Вказаний вище документ підписано електронними підписами та скріплено електронними печатками в сервісі Вчасно.

03 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" (далі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (далі - фактор) було укладено договір факторингу №030423-ФК, згідно умов п.1.1. якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток №1 до цього договору), в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (право вимоги).

Відповідно до п.5.1. розділу 5 договору факторингу, клієнт, на підставі даного договору, з врахуванням п.5.2. цього договору, відступає фактору, а фактор набуває права вимоги, та зобов`язується сплатити клієнту ціну продажу згідно розділу 6 цього договору. З моменту відступлення прав вимоги, всі гарантії, надані боржниками щодо портфеля заборгованості, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги фактору переходять всі пов`язані з ними права, зокрема, права грошової вимоги щодо нарахованих та неоплачених боржниками процентів та всі способи забезпечення зобов`язань, пов`язані з портфелем заборгованості.

Відповідно до п.5.2. розділу 5 договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому - передачі реєстру заборгованостей, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Згідно п.6.2. розділу 6 договору факторингу, ціна продажу за цим договором становить 22 573 367,99 грн.

03 квітня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" підписали акт прийому - передачі реєстру заборгованостей до договору факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року (додаток №4 до договору факторингу), та акт прийому - передачі інформації згідно реєстру заборгованості в електронному вигляді за договором факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року (додаток №5 до договору факторингу).

Відповідно до реєстру боржників від 03.04.2023 (додаток №1 до договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" набуло права грошової вимоги до відповідачки по справі ОСОБА_1 за договором №1639335 від 31.03.2021 на загальну суму 11 225,28 грн, з яких: 3 520,00 грн - сума заборгованості за тілом; 7 705,28 грн - сума заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом.

На виконання умов договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" склали акт звірки взаємних розрахунків за період 03.04.2023 - 01.11.2024, згідно якого станом на 01.11.2024 у ТОВ "Фінпром Маркет" відсутня заборгованість за договором факторингу №030423-ФК від 03.04.2023.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку суми заборгованості, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", заборгованість відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем за договором позики №1639335 від 31.03.2021 за період з 31.03.2021 по 15.10.2025 становить 11 155,45 грн та складається з наступного: 3 520,00 грн - заборгованість за тілом позики; 7 635,45 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами частин 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (частина 12 стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами частини 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За приписами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з вимогами частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У статті 516 ЦК України зазначен, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини 1 статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №1639335 від 31 березня 2021 року був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, підписаний відповідачкою, та при його укладенні погоджено всі істотні умови надання грошових коштів у позику. При цьому, факт отримання відповідачкою ОСОБА_1 коштів за договором позики та факт їх використання підтверджуються наявними у справі доказами, а саме копією платіжної інструкції/операції №675e23c2-0b37-4830-b27b-bdc13dadd0a1 від 31.03.2021, довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінекспрес" №30/09/25-10659 від 30.09.2025, відповіддю АТ КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-251216/10311-БТ від 18.12.2025 та доданою до відповіді випискою про рух коштів по вказаній картці.

Матеріали справи не містять та відповідачкою ОСОБА_1 не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання грошових коштів у позику. Зазначений договір недійсним не визнано.

Також, дослідженими судом договорами факторингу, реєстрами боржників, актами прийому -передачі реєстру заборгованостей за договорами факторингу, актами звірки взаємних розрахунків, підтверджено, що право вимоги за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №1639335 від 31 березня 2021 року було відступлено Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", яке в свою чергу відступило право вимоги на користь позивача по справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет".

Суд звертає увагу на те, що в даному випадку моментом переходу до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" права грошової вимоги за договором позики №1639335 від 31 березня 2021 року є підписання сторонами додатків №4 та №5 до договору факторингу, що відповідає вимогам пункту 5.2. договору факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року.

Таким чином, оскільки отримані за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №1639335 від 31 березня 2021 року грошові кошти за тілом кредиту в розмірі 3 520,00 грн відповідачкою ОСОБА_1 не були повернуті, а також беручи до уваги доведення факту користування вищевказаними коштами, суд погоджується, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника ОСОБА_1 виконати обов`язок з повернення вищевказаних коштів, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення з відповідачки відсотків за користування кредитними коштами, суд зазначає наступне.

За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно умов укладеного договору позики №1639335 від 31 березня 2021 року позикодавець 31.03.2021 надав відповідачці ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3 520,00 грн строком на 20 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована), тобто в строк до 20.04.2021.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Нарахування відсотків за користування кредитом після спливу строку кредитування законом не передбачене.

Матеріали справи не містять доказів пролонгації укладеного договору позики №1639335 від 31 березня 2021 року.

Посилання позивача на пункт 6.5. Правил про надання грошових коштів у позику від 11.02.2021, яким передбачено строк автопролонгації договору не більше 90 календарних днів, є необґрунтованим, оскільки наявні в матеріалах справи Правила надання грошових коштів у позику у відповідінй редакції відповідачкою по справі ОСОБА_1 не підписані, а тому, згідно роз`яснень, що викладені у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17, з огляду на їх мінливий характер, такі Умови та Правила не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін.

Відтак, враховуючи умови укладеного договору позики №1639335 від 31 березня 2021 року, зокрема беручи до уваги строк дії договору (дату надання та кінцеву дату повернення коштів), суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача відсотків за користування коштами в розмірі 1 400,96 грн (із розрахунку 3 520,00 грн х 1,99% х 20 днів).

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" підлягає частковому задоволенню, а загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 становить 4 920,96 грн (3 520,00 грн (тіло позики) + 1 400,96 грн (відсотки за користування позикою).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 068,58 грн (4 920,96 грн /11 155,45 грн * 2 422,40 грн) підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

На підтвердження понесення позивачем витрат на отримання правової допомоги позивачем були надані наступні документи: договір №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року про надання правничої допомоги, який укладено між адвокатом Ткачук Юлією Олегівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет"; витяг з акту №3-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 06 жовтня 2025 року за договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 (додаток №2 до договору про надання правничої допомоги); платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №579939275.1 від 15.10.2025; ордер на надання правничої допомоги серії АХ №1287257 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2099.

Положеннями договору №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року про надання правничої допомоги передбачено наступне: правнича допомога, що надається за цим договором, полягає у здійсненні адвокатом комплексу заходів, спрямованих на стягнення належної до сплати клієнту заборгованості боржнків за договорами позики, право вимоги за якими належить клієнту у судовому порядку а також у здійсненні захисту прав та інтересів клієнта, пов`язаних із стягненням заборгованості з боржників у спорах, що виникли внаслідок заходів, вжитих як клієнтом, так і адвокатом, по стягненню заборгованості у судовому порядку (п.1.1. договору); за надання правничої допомоги у відповідності до положень даного договору клієнт сплачує адвокату винагороду (п.4.1. договору).

Згідно витягу з акту №3-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 06 жовтня 2025 року за договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025, адвокатом Ткаченко Ю.О. були надані такі послуги щодо боржника ОСОБА_1 : 1) вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - 500 грн; 2) cудовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді (адвокат самостійно подає позовну заяву від імені клієнта, представляє інтереси як представник клієнта в суді) - 4 000 грн.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведені приписи, категорію справи, розгляд якої проведено в порядку спрощеного позовного провадження без фіксації судового/судових засідань за допомогою технічних засобів, обсяг наданих позивачем доказів, часткове задоволення позову, cуд вважає обгрунтованими та доказово підтвердженими, співмірними до виконаних адвокатом робіт (аналіз документів, складення позовної заяви) понесені товариством витрати на правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн, а тому такі підлягають стягненню з відповідачки.

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33, Бучанський район, Київська область, код ЄДРПОУ 43311346) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованість за договором позики №1639335 від 31 березня 2021 року в розмірі 4 920,96 грн (чотири тисячі дев`ятсот двадцять гривень дев`яносто шість копійок).

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" 1 068,58 грн (одну тисячу шістдесят вісім гривень п`ятдесят вісім копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" витрати на правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

В решті вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 19.10.2026.

Суддя М. В. Петровська