Рішення № 140715549, 19.10.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3797/26 Провадження № 2/0274/2762/26 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 12001-10/2024 від 09.10.2024 у загальному розмірі 26 720 грн та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 09.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 12001-10/2024, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 8 000 грн строком на 120 днів із процентною ставкою 1,00 % на день на залишок заборгованості та одноразовою комісією за видачу кредиту.

Відповідно до умов договору повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюються згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною договору.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору. Однак відповідач належним чином умов договору не виконав, платежів на погашення кредиту та процентів за користування ним не здійснював.

27.01.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 27012025, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

За твердженням позивача, станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача становила 26 000 грн, з яких 8 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 880 грн - заборгованість за процентами та 9 120 грн - заборгованість за штрафом.

З урахуванням нарахування процентів до закінчення встановленого договором строку кредитування загальна заборгованість відповідача, за розрахунком позивача, становить 26 720 грн, з яких: 8 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9 600 грн - заборгованість за процентами та 9 120 грн - заборгованість за штрафом.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором та перехід до нього права вимоги за договором факторингу, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 26 720 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 15.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у АТ КБ "Приватбанк" 01001 відомості: чи є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) власником банківської карти № НОМЕР_2 ?; чи надходили кошти на рахунок банківської картки № НОМЕР_2 у розмірі 8000,00 гривень в період з 09.10.2024 до 14.10.2024?

Представник позивача належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.

10.07.2026 надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідач заперечує факт укладення Кредитного договору №12001-10/2024 від 09.10.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ним на суму 8000,00 грн, а також виконання кредитодавцем зобов`язання про перерахунок коштів на рахунок відповідача, не погоджується з розрахунком заборгованості та стягненням такої суми процентів, штрафу з відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу представник зазначила, що доказів їх понесення позивачем не надано.

Зазначає, що відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи, отримує лише державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю у розмірі 2595 грн.

30.07.2026 від представника позивача надійшли письмові пояснення, згідно яких договір був укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови. Відповіддю від 06.07.2026 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтвердив, що банківська картка № НОМЕР_5 належить ОСОБА_1 . 09.10.2024 на цю картку було зараховано 8 000,00 грн, і кошти успішно надійшли на відповідний рахунок власника картки. Даний доказ, очевидно вказує на укладення кредитного договору та наявність у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 12001-10/2024 від 09.10.2024.

Товариством були надані підтверджуючі документи, щодо обсягу і вартості наданої правової допомоги, отже, фактично за своєю природою дані послуги носять у собі складний характер виконаної роботи, а тому, зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. не є завищеними та належним чином обґрунтованими, що ніяким чином не суперечить принципу розподілу судових витрат.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законодавства України.

Статтею 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 12, ч. ч. 1, 3 ст. 13, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Судом встановлено, що 09.10.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 12001-10/2024.

Згідно з умовами договору товариство надало відповідачу фінансовий кредит у сумі 8000 грн строком на 120 днів із процентною ставкою 1,00 % на день на залишок заборгованості та одноразовою комісією за видачу кредиту.

Відповідно до п. 1.5 договору детальні терміни повернення кредиту, сплати процентів та комісії визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту. Згідно з п. 1.6 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі в національній валюті на рахунок клієнта за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 . Кредит вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Пункти 2.16-2.18 договору визначають порядок прийняття клієнтом пропозиції укласти договір із використанням одноразового ідентифікатора та накладення електронних підписів на відповідні документи.

На підтвердження укладення договору позивач надав копії договору про надання фінансового кредиту № 12001-10/2024 від 09.10.2024, заявки-анкети клієнта, паспорта споживчого кредиту, додатка № 1 до договору, довідки про ідентифікацію з протоколом підписання та листа-повідомлення про перерахування коштів. «CTAP ФАЙНЕНС ГРУП» ОСОБА_1 був ідентифікований ТОВ "Селфі Кредит" одноразовим ідентифікатором W2516 09.10.2024, номер телефону НОМЕР_4 .

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договор недійсним не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному ст. 204 ЦК України.

Ураховуючи наведене, між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем досягнуто домовленості у письмовій формі щодо розміру кредиту, процентної ставки та інших умов, визначених договором.

Переказ коштів 09.10.2024 на суму 8000 грн на картковий рахунок НОМЕР_2 , що відкритий на ім"я ОСОБА_1 , зазначений у договорі, підтверджується інформацією ТОВ «УHIBEPCAЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 30.09.2025 вих №20250930-6153 та випискою по банківському рахунку, наданому АТ "Приватбанк" від 25.06.2026.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором, станом на дату відступлення права вимоги за відповідачем обліковувалася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8000 грн, за процентами - 8880 грн та за штрафом - 9120 грн.

27.01.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 27012025.

Відповідно до умов цього договору ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які є боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», у тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 12001-10/2024 від 09.10.2024.

Перехід права вимоги до позивача підтверджується договором факторингу № 27012025 від 27.01.2025, витягом із реєстру боржників та актом приймання-передачі реєстру боржників до зазначеного договору факторингу.

Позивачем також надано розрахунок заборгованості станом на дату закінчення строку кредитування, відповідно до якого загальний розмір заборгованості відповідача становить 26720 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9600 грн - заборгованість за процентами та 9120 грн - заборгованість за штрафом.

11.05.2026 ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» на адресу відповідача направлено досудову вимогу, у якій повідомило про наявність договору факторингу та необхідність сплати заборгованості за кредитом.

Із системного аналізу норм права та змісту кредитного договору і договору відступлення прав вимоги, слід зробити висновок, що позивач, як новий кредитор, набув права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Представник відповідача заперечував проти заявленого розміру заборгованості, посилаючись, зокрема, на неналежність розрахунку процентів. Водночас суд оцінює наданий позивачем розрахунок у сукупності з умовами кредитного договору, графіком платежів та іншими доказами у справі. Жодних доказів, які б спростовували суму заборгованості відповідачем суду не надано, свій розрахунок не наведений.

У зв`язку із тим, що відповідач отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірі та у строки, зазначені в договорі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із ОСОБА_1 за кредитним договором № 12001-10/2024 від 09.10.2024 заборгованості за тілом кредиту 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9600 грн - заборгованість за процентами; всього на суму 17600 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафу за кредитним договором № 12001-10/2024 від 09.10.2024 в сумі 9120 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного відсутні підстави для стягнення з відповідача 9120,00 грн штрафу за кредитним договором № 12001-10/2024 від 09.10.2024, оскільки такий нараховано позивачем у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню в цій частині.

За наведеного позов підлягає частковому задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені понесені ним судові витрати у вигляді судового збору.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди І та ІІ групи, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

З долучених представником відповідача до відзиву документів вбачається, що ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності до 30.06.2030.

Відповідно до правової позиції ВСУ від 01.03.2017 у справі № 703/686/15-ц з відповідача який є інвалідом ІІ групи, судовий збір не стягується навіть у разі, якщо рішення ухвалено не на його користь.

Ураховуючи викладене, судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1753,68 грн судового збору компенсуються за рахунок держави.

Вирішуючи питання про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, які позивач визначив у розмірі 8 000,00 грн, суд доходить таких висновків.

Відповідно до вимог ст.133ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

На обґрунтування заявлених вимог позивач надав договір № 0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025, укладений між адвокатським об`єднанням «Апологет» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», акт наданих послуг правової (правничої) допомоги та детальний опис наданих послуг,відповідно до якого адвокатом надані такі послуги: усна консультація- 30 хв, ознайомлення із матеріалами кредитної справи 2 години, погодження правової позиції 30 хв, складення позовної заяви - 3 години 30 хв, подання позовної заяви 1 шт.

Розподіляючи понесені витрати на професійну правничу допомогу суд враховує, що позовні вимоги задоволено частково.

Ураховуючи особливості предмета спору, суб`єктний склад правовідносин, малозначність справи, а також характер виконаної адвокатом роботи (адвокатом було складено позовну заяву, що, враховуючи типовість справи, не потребувало значної кількості часу, адвокат не приймав участі у судових засіданнях), зважаючи на розмір грошових коштів, на стягнення яких було заявлено позовні вимоги, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу є завищеними, а тому приходить до висновку про зменшення розміру зазначених витрат та стягнення у відповідності до ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача витратна правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 247, 258-265, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 12001-10/2024 від 09.10.2024 у розмірі 17600,00 грн та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Компенсувати витрати зі сплати судового збору в розмірі 1753,68 грн, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА