Рішення № 140715499, 19.10.2026, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 159/5599/26

Провадження № 2/169/797/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого Тітівалова Р. К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

28 серпня 2026 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 23 вересня 2025 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір № 23.09.2025-100002664, відповідно до якого отримав кредит у розмірі 5500 гривень. 25 вересня 2025 року між відповідачем та ТОВ «Споживчий центр» було укладено додатковий договір до кредитного договору № 23.09.2025-100002664 від 23 вересня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав другий транш у розмірі 7500 гривень шляхом безготівкового переказу на його банківський рахунок. Вказуючи, що у зв`язку з невиконанням відповідачем належним чином умов договору у нього виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5634,94 гривень, за процентами 2620 гривень, за процентами на підставі статті 625 ЦК України 7500 гривень, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.

Представниця відповідача 09 жовтня 2026 року подала відзив на позов, в якому вказала, що підстави для стягнення процентів на підставі статті 625 ЦК України, комісії за надання та обслуговування кредиту відсутні, просила позов задовольнити частково на суму 6229 гривень 26 копійок та стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 гривень (а. с. 52-56).

Представниця позивача 12 жовтня 2026 року подала відповідь на відзив, в якій зазначила, що позовні вимоги про стягнення процентів на підставі статті 625 ЦК України позивач не заявляв, комісія за надання та обслуговування кредиту нарахована законно відповідно до положень Закону України «Про споживче кредитування», просила позов задовольнити повністю та зменшити на підставі частини п`ятої статті 137 ЦПК України заявлені представницею відповідача витрати на правничу допомогу до 2000 гривень (а. с. 65-71).

У судове засідання представниця позивача не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи (а. с. 40, 41), у позовній заяві та відповіді на відзив просила розглядати справу без її участі (а. с. 10, 71).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, клопотань не подавав.

Представниця відповідача у судовому засіданні просила позов задовольнити частково на суму 6229 гривень 26 копійок та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.

Заслухавши представницю відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Судом встановлено, що 23 вересня 2025 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір № 23.09.2025-100002664 (далі Договір), відповідно до умов якого отримав кредит на суму 5500 гривень на строк 217 днів (до 27 квітня 2026 року) зі сплатою відсотків за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою (процентна ставка «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів; процентна ставка «Економ» у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»), шляхом безготівкового переказу на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , згідно з узгодженим між сторонами графіком, а також комісії, пов`язаної з наданням кредиту в розмірі 9 % від суми кредиту, що дорівнює 495 гривень, та комісії з обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 495 гривень у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Договір укладений на умовах його строковості, платності та поворотності (а. с. 26-29).

Пунктом 17 Договору передбачено, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/ їх частини та/ або комісії / її частини у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до статті 625 ЦК України. Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання за кожен день прострочення його виконання.

Заявка, пропозиція та відповідь позичальника про прийняття пропозиції підписані відповідачем за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора Е898, який направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер НОМЕР_2 , який він вказував при реєстрації на сайті.

На виконання умов Договору 23 вересня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» перерахувало кошти в сумі 5500 гривень на банківську картку відповідача № НОМЕР_3 за допомогою системи iРay.ua (ID платежу 871979214) (а. с. 30).

25 вересня 2025 року сторони уклади Додатковий договір до кредитного договору (оферти) № 23.09.2025-100002664.

Сума погодженого сторонами кредиту з дати укладення Додаткового договору становить 7500 гривень, яка складається з усіх траншів, зазначених у Договорі та укладених сторонами Додаткових договорах. За Додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику другий транш у розмір 2000 гривень на строк 215 днів з дати його надання (до 27 квітня 2026 року) шляхом безготівкового переказу на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . Сторони домовились, що позичальник зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням другого траншу, в розмірі 9 % від суми другого траншу, що дорівнює 180 гривень, яка нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі траншу, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування з дати укладення додаткового договору встановлюється у розмірі 675 гривень, починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом (а. с. 31-33).

Додатковий договір був підписаний 25 вересня 2025 року за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора К129, який направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер НОМЕР_2 , який він вказував при реєстрації на сайті.

На виконання умов Додаткового договору від 25 вересня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» перерахувало кошти в сумі 2000 гривень на банківську картку відповідача № НОМЕР_3 за допомогою системи iРay.ua (ID платежу 873578742 (а. с. 34).

ТОВ «Споживчий центр», надавши відповідачу кредит, свої зобов`язання за Договором виконало, цей договір є укладеним відповідно до вимог статей 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071ск20).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (частина перша статті 1056-1 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Споживчий центр» станом на 24 серпня 2026 року видно, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 15755,2 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту 5634,94 гривень, заборгованість за процентами 2620,26 гривень, та процентами на підставі статті 625 ЦК України 7500 гривень (а. с. 35-37).

Враховуючи, що відповідач фактично отримав та використовував кошти, перераховані ТОВ «Споживчий центр» на кредитну картку, що й було предметом укладеного Договору та Додаткового договору, але не повернув їх, то суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту, що ним фактично отримана і на час розгляду цієї справи не повернута, у розмірі 5634,94 гривень є підставними і підлягають до задоволення.

Також, виходячи зі змісту Договору та Додаткового договору, позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом підлягають до задоволення і з відповідача слід стягнути 2620,26 гривень процентів.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просив також стягнути з відповідача проценти на підставі статті 625 ЦК України у розмірі 7500 гривень.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на вказане, нараховані позивачем проценти на підставі статті 625 ЦК України у розмірі 7500 гривень, сплата яких передбачена Договором, підлягають списанню і в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Доводи представниці відповідача про безпідставність нарахування комісії на надання та обслуговування кредиту і необхідність сплачених відповідачем сум комісій зарахувати в тіло кредиту суд до уваги не бере з таких підстав.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до частини першої, другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У пунктах 8, 9 Договору зазначено, що комісія, пов`язана з наданням кредиту становить 9 % від суми кредиту, що дорівнює 495 гривень. Комісія з обслуговування кредитної заборгованості становить 495 гривень у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Такий же ж розмір комісії визначений у Графіку платежів до кредитного договору, та в Додатковому договорі, що підписаний відповідачем, - 675 гривень (а. с. 26 на звороті, 28, 31, 32).

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених норм матеріального права суд дійшов висновку про наявність у розглядуваному випадку передбачених законом підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, яка складається з основної суми боргу та процентів за користування кредитними, оскільки останній порушив його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов`язань, а саме, неповерненні грошових коштів у визначений договором строк.

Представниця відповідача у відзиві на позов просила стягнути з позивача 8000 гривень, сплачених відповідачем за надання професійної правничої допомоги, на підтвердження чого надала копії ордеру серії АР № 1353391 від 09 жовтня 2026 року, договору про надання правничої допомоги від 25 вересня 2026 року, акт здачі-прийняття наданих послуг від 29 вересня 2026 року, квитанція до прибуткового ордера №б-н від 29 вересня 2026 року (а. с. 58-60).

Представниця позивача відповідно до положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України подала клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому, вказуючи, що справа є незначної складності, витрати на правничу допомогу відповідача є необґрунтованими та значно завищеними, непропорційними до предмета та ціни позову, ознайомлення з матеріалами справи не є видом адвокатської діяльності, просила зменшити витрати на правничу допомогу відповідача до 2000 гривень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши опис витрат на правову допомогу від 29 вересня 2026 року, суд дійшов висновку, що лише зазначені в пункті 2 акту надані адвокатом послуги, вартість яких становить 6000 гривень, в розумінні закону є правничою допомогою.

Вказані в пункті 1, опису послуги фактично і є підготовкою відзиву та охоплюються пунктом 2.

Водночас суд вважає за необхідне клопотання представниці позивачки про зменшення розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково та зменшити його до 4000 гривень у зв`язку з неспівмірністю зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг.

Відповідно до положень частини десятої статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, з урахуванням того, що позов задоволений частково (52,4 %), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 1395 гривень 10 копійок (2662,4 грн * 52,4 % = 1395,1 грн) та витрати, пов`язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, у розмірі 68 гривень 63 копійки (130,98 грн * 52,4% = 68,63 грн), а всього: 1463,73 гривень.

З огляду на те, що в позові відмовлено на 47,6 %, то з позивача на користь відповідача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1904 гривні (4000 грн * 47,6 % = 1904 грн).

Враховуючи, що на позивача покладено більшу суму судових витрат, то в контексті положень частини десятої статті 141 ЦПК України з нього слід стягнути різницю судових витрат в користь відповідача у розмірі 440,27 гривень (1904 грн 1463,73 грн = 440,27 грн).

На підставі викладеного, статей 526, 514, 530, 610, 625, 629, 634, 1048, 1054, 1056-1,1077 ЦК України та керуючись статтями 131, 137, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 23.09.2025 -100002664 від 23 вересня 2025 року в розмірі 8255 (вісім тисяч двісті п`ятдесят п`ять) гривень 20 (двадцять) копійок, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 5634 (п`ять тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 94 (дев`яносто чотири) копійки, заборгованість за процентами 2620 (дві тисячі шістсот двадцять) гривень 26 (двадцять шість) копійок.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в користь ОСОБА_1 різницю судових витрат у розмірі 440 (чотириста сорок) гривень 27 (двадцять сім) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місця знаходження: вулиця Саксаганського, 133-А, місто Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

Представниця позивача: Лисенко Олена Сергіївна, адреса місця знаходження: Саксаганського, 133-А, місто Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Представниця відповідача: Скользнєва Валерія Владиславівна, адреса місця знаходження: вулиця В. Зайцева, 4, офіс 18, місто Запоріжжя, Запорізька область.

Головуючий

Повне рішення складене 19 жовтня 2026 року.