Постанова № 140715282, 16.10.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/6623/26

Провадження № 3/159/2278/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Денисюк Т.В., розглянувши матеріали справ, які надійшли від відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштований,

за вчинення правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 173-2 КУпАП,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 10.10.2026 приблизно о 13.00 годині за місцем проживання в АДРЕСА_1 вчинив у присутності неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_3 , яке полягало в образах останньої нецензурною лайкою, завданні їй стусанів, штовханні, чим завдав фізичного болю, але не заподіяв тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , внаслідок чого завдав шкоди психічному та фізичному здоров`ю потерпілої ОСОБА_3 , а також психічному здоров`ю дитини ОСОБА_2 .

Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 173-2 КУпАП (протокол серії ВАД №664678 від 10.10.2026) та ч.2 ст. 173-2 КУпАП (протокол серії ВАД № 664679 від 10.10.2026).

Усі протоколи суд розглядає одночасно за правилами ст.36 КУпАП.

Належним чином повідомлений працівником поліції під час складання протоколів про адміністративні правопорушення під особистий підпис, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення справи не подав.

З огляду на вищевикладене, керуючись приписами ст.268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності особи.

Дослідивши матеріали справи, переглянувши долучений до протоколу відеозапис, суддя доходить такого висновку.

Диспозиція ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За дії, передбачені частиною першою цієї статті, які вчинені стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Об`єктивна сторона правопорушень полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого, в тому числі якщо такі дії вчинені стосовно малолітньої чи неповнолітньої дитини.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VІІІ домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Положеннями вищевказаного Закону визначено, що:

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.251 КУпАП).

Суд з`ясовує усі обставини справи на підставі поданих доказів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 173-2 КУпАП повністю доводиться зібраними у справі доказами, а саме: електронним рапортом поліції від 10.10.2026 про надходження повідомлення від ОСОБА_4 про те, що його зять ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство щодо своєї дружина та неповнолітнього сина; протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №664678 та серії ВАД № 664679 від 10.10.2026, в яких вказані дата, час, місце вчинення правопорушень; заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 10.10.2026, в яких остання повідомила, що 10.10.2026 приблизно о 13 годині повернулася з неповнолітнім сином додому, а чоловік , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, почав безпідставно її ображати, завдавати стусанів, шарпати, такі неправомірні дії вчиняв у присутності сина; формою оцінки ризиків вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства щодо ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_2 , відеозаписом події.

Долучені до протоколу докази, в сукупності з зафіксованими нагрудними камерами поліцейських, які прибули за викликом, є достатніми для доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Суд звертає увагу, що дитина, яка бачить насилля щодо інших, є не свідком, а жертвою домашнього насильства (пункт 2 частини першої статті 1, стаття 22 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VІІІ).

Визначаючи вид стягнення для ОСОБА_1 , враховую конкретні обставини вчинення правопорушень, відсутність даних про вчинення останнім даних про вчинення домашнього насильства у минулому, вважаю, що відносно останнього необхідно обрати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі у межах санкції статті за більш серйозне правопорушення (ч.2 ст. 173-2 КУпАП) без призначення останньому корекційної програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

На підставі ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Керуючись статтями 33, 36, 40-1, 221, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Законом України «Про судовий збір», суддя

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 173-2 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень (реквізити сплати штрафу - Отримувач : ГУК у Волин.обл/м.Ковель/21081100, Номер рахунку (IBAN) UA308999980313080106000003564, Код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371. Справа №159/6624/26, протокол серії ВАД №664678 від 10.10.2026).

Штраф має бути сплачений добровільно протягом 15 днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, відповідно до ч.2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови штраф підлягає стягненню в подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (реквізити сплати судового збору - отримувач коштів : ГУКу м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету : 22030106. Справа №159/6624/26, протокол серії ВАД №664678 від 10.10.2026).

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову звернути до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

СуддяТ. В. Денисюк