Рішення № 140715038, 19.10.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/6011/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Вижницької РДА (РВА) Чернівецької області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Вижницької РДА (РВА) Чернівецької області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Вижницької РДА (РВА) Чернівецької області щодо неналежного виконання вимог чинного законодавства України та рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.12.2024 року по справі №600/2506/24-а про розмір нарахування та виплати - ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як батькові дитини з інвалідністю віком до 18 років та надбавки за догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» за період: січень - червень 2025 року;

- зобов`язати Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Вижницької РДА (РВА) Чернівецької області нарахувати та виплатити - ОСОБА_1 державну соціальної допомогу як батькові дитини з інвалідністю віком до 18 років та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» за період: з 01 січня 2025 по 30 червня 2025 року, з урахуванням проведених виплат.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є батьком та законним представником (опікуном) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має статус дитини з інвалідністю віком до 18 років. У зв`язку з цим він отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю віком від 6 до 18 років.

Позивач наголошував на тому, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у період із січня по червень 2025 року Управлінням ветеранської політики та соціального захисту населення Вижницької РДА (РВА) Чернівецької області йому виплачувались зазначені соціальні виплати у розмірі 3250,70 грн щомісяця, замість, на його думку, належних 6224,00 грн. На переконання позивача, такі виплати були здійснені у розмірі, нижчому за встановлений законом прожитковий мінімум.

Позивач вважає, що такі дії відповідача суперечать частині третій статті 46 Конституції України, Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», а також не відповідають висновкам Чернівецького окружного адміністративного суду, викладеним у рішенні від 04 грудня 2024 року у справі №600/2506/24-а.

На думку позивача, державна соціальна допомога на дитину з інвалідністю та надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю не можуть враховуватися сукупно при визначенні розміру соціального забезпечення, оскільки такі виплати мають різне призначення: допомога спрямована на утримання дитини з інвалідністю, тоді як надбавка на догляд виплачується особі, яка здійснює догляд за дитиною та не має інших доходів.

За твердженням позивача, унаслідок виплати соціальної допомоги та надбавки у меншому розмірі за період із січня по червень 2025 року утворилася недоплата в загальній сумі 17 839,80 грн, виходячи з різниці 2973,30 грн щомісячно.

З огляду на викладене, позивач просив суд визнати протиправними дії Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Вижницької РДА (РВА) Чернівецької області щодо неналежного нарахування та виплати йому державної соціальної допомоги та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю за період із січня по червень 2025 року, а також зобов`язати відповідача провести відповідне нарахування та виплату з урахуванням уже проведених виплат.

2. Відповідач правом передбаченим ст. 162 КАС України не скористався та відзиву не подав.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. ОСОБА_1 є батьком та законним представником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має статус дитини з інвалідністю віком до 18 років.

Позивач отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю віком від 6 до 18 років.

2. З матеріалів справи встановлено, що у період із січня по червень 2025 року Управлінням ветеранської політики та соціального захисту населення Вижницької РДА (РВА) Чернівецької області позивачу виплачувалися зазначені соціальні виплати у загальному розмірі 3250,70 грн щомісяця.

3. Позивач звернувся до відповідача із запитом, в якому просив призначити державну допомогу на дитину з інвалідністю з дитинства до 18 років.

4. Листом Управлінням соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації від 15.09.2025 року № 01-17/407 повідомлено позивача про те, що на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року по справі N 600/2506/24-а управлінням соцзахисту населення здійснено розрахунок суми доплати державної соціальної допомоги дітям інвалідам та надбавки на догляд з 01.01.2021 з урахуванням проведених виплат по 31.12.2024р., яку буде доплачено при поступленні коштів з державного бюджету для виконання судових рішень. Рішення суду не зобов`язало управління з 01.01.2025 року проводити нарахування допомоги. Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю призначена відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 3 лютого 2021 року N79.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" державна соціальна допомога призначається у таких розмірах; на дітей з інвалідністю віком до 18 років - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2024р. - (70% 1652,70). Відповідно до ст.3 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" надбавка на догляд на дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років призначається - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 10 років з 01.01.2024р - (50% 1552,70). Іншого розрахунку допомоги законодавством не передбачено.

5. Згідно рішення Чернівецького окружного адміністративного суду в справі № 600/2506/24-а від 04.12.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вижницької РДА - задоволено повністю.

Визнано протиправними дії щодо відмови Управління соціального захисту населення Вижницької РДА у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік» та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік».

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Вижницької РДА нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як батькові дитини з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік» та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік», починаючи з 01.01.2021 року, з урахуванням проведених виплат.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та перевіривши доводи учасників справи, виходить з такого.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

2. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком та законним представником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має статус дитини з інвалідністю віком до 18 років.

У зв`язку з цим позивачеві призначено та виплачується державна соціальна допомога на дитину з інвалідністю та надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком від 6 до 18 років.

3. Отже спірні правовідносини виникли у зв`язку з визначенням відповідачем розміру зазначених соціальних виплат за період з січня по червень 2025 року.

Як встановлено судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів, у зазначений період відповідач здійснював виплату позивачу державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю та надбавки на догляд у загальному розмірі 3250,70 грн щомісяця.

Позивач вважає, що такий розмір виплат не відповідає гарантованому державою рівню соціального забезпечення, оскільки державна соціальна допомога на дитину з інвалідністю та надбавка на догляд є різними за правовою природою соціальними виплатами та не можуть враховуватися одна за рахунок іншої.

4. Вирішуючи спір, суд виходить з того, що правові засади надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю визначені Законом України від 16 листопада 2000 року №2109-III «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (далі Закон №2109-III).

Відповідно до статті 1 Закону №2109-III право на державну соціальну допомогу мають, зокрема, діти з інвалідністю віком до 18 років.

Згідно зі статтею 2 Закону №2109-III державна соціальна допомога на дітей з інвалідністю віком до 18 років призначається у встановленому цим Законом розмірі.

Разом з тим, статтею 3 Закону №2109-III передбачено встановлення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю віком від 6 до 18 років.

5. Таким чином, законодавець передбачив дві різні за своїм призначенням соціальні виплати: державну соціальну допомогу, яка призначається на дитину з інвалідністю, та надбавку на догляд, яка призначається особі, яка фактично здійснює догляд за такою дитиною.

При цьому право на відповідні виплати та їх розмір не можуть визначатися виключно шляхом механічного додавання або віднімання передбачених Законом №2109-III складових без урахування конституційних гарантій права на соціальний захист.

6. Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 квітня 2024 року у справі №500/429/23, яка стосується аналогічних правовідносин щодо визначення розміру державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю.

У зазначеній постанові Верховний Суд виходив з того, що державна соціальна допомога на дитину з інвалідністю та надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю є різними видами соціального забезпечення, мають різне цільове призначення та стосуються різних осіб.

Зокрема, допомога призначається на утримання дитини з інвалідністю, тоді як надбавка на догляд має інше призначення та виплачується особі, яка здійснює догляд за дитиною з інвалідністю.

З огляду на це Верховний Суд дійшов висновку про неприпустимість підходу, за якого зазначені виплати об`єднуються в одну суму та така сума порівнюється з одним прожитковим мінімумом з метою визначення достатності соціального забезпечення.

Суд відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує наведений висновок Верховного Суду при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

7. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум, зокрема, для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 3196 грн, а для працездатних осіб 3028 грн.

Отже, з урахуванням наведеного правового висновку Верховного Суду розмір державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю у спірний період не може бути нижчим за прожитковий мінімум для дитини відповідного віку 3196 грн на місяць.

Водночас, надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю, яка здійснюється особі, що здійснює догляд за такою дитиною, не може бути врахована як складова допомоги на дитину для визначення дотримання гарантованого рівня соціального забезпечення самої дитини.

За наведених обставин надбавка на догляд має визначатися окремо, виходячи з прожиткового мінімуму для відповідної категорії осіб. Для працездатної особи у 2025 році такий прожитковий мінімум становить 3028 грн.

Таким чином, належний розмір двох самостійних соціальних виплат у спірному періоді становить 6224 грн щомісяця, з яких 3196 грн державна соціальна допомога на дитину з інвалідністю та 3028 грн надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю.

При цьому суд наголошує, що зазначені 6224 грн не є єдиною соціальною виплатою позивачу. Вказана сума складається з двох самостійних виплат, кожна з яких має окрему правову підставу, цільове призначення та спрямована на забезпечення соціальних потреб різних осіб.

Саме такий підхід відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 11 квітня 2024 року у справі №500/429/23.

8. Як убачається з матеріалів справи, фактичний розмір зазначених виплат, отриманий позивачем у кожному місяці з січня по червень 2025 року, становив 3250,70 грн.

Отже, різниця між належним та фактично виплаченим розміром соціальних виплат становить 2973,30 грн щомісяця (6224,00 грн 3250,70 грн).

За шість місяців з січня по червень 2025 року загальний розмір такої різниці становить 17 839,80 грн.

При цьому суд зауважує, що предметом цього спору є не встановлення права позивача на призначення державної соціальної допомоги та надбавки на догляд, оскільки таке право відповідачем фактично визнане шляхом призначення та здійснення відповідних виплат.

Спір стосується виключно правильності визначення їх розміру.

9. Посилання позивача на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі №600/2506/24-а суд враховує в межах предмета доказування у цій справі. Водночас суд виходить із того, що правомірність дій відповідача за період січеньчервень 2025 року повинна бути перевірена безпосередньо у межах цього спору з урахуванням фактичних обставин та нормативного регулювання, чинного у спірний період.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим, частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

10. Отже, саме на відповідача покладається обов`язок довести, що при визначенні розміру соціальних виплат позивачу у спірний період ним дотримано вимог Конституції України, Закону №2109-III та інших нормативно-правових актів.

Відповідачем не доведено, що виплата державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю та надбавки на догляд у загальному розмірі 3250,70 грн на місяць відповідає вимогам частини третьої статті 46 Конституції України з урахуванням правової позиції Верховного Суду у справі №500/429/23.

За таких обставин суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю у період з січня по червень 2025 року у визначеному відповідачем розмірі є протиправними.

11. Водночас суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату відповідних соціальних виплат за спірний період із застосуванням належних розмірів та з урахуванням сум, які вже були фактично виплачені.

При цьому суд не вбачає підстав для повторного вирішення відповідачем питання щодо наявності у позивача права на відповідні виплати, оскільки таке право вже встановлено фактом їх призначення та виплати.

12. Таким чином, для ефективного відновлення порушеного права позивача відповідача належить зобов`язати провести перерахунок державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю за період з 01 січня 2025 року по 30 червня 2025 року виходячи з розміру не менше 3196 грн на місяць та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю виходячи з розміру не менше 3028 грн на місяць, із виплатою відповідної різниці з урахуванням раніше виплачених сум. З огляду на викладене адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Вижницької РДА (РВА) Чернівецької області - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Вижницької РДА (РВА) Чернівецької області.

3.Зобов`язати Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Вижницької РДА (РВА) Чернівецької області провести ОСОБА_1 перерахунок державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю за період з 01 січня 2025 року по 30 червня 2025 року виходячи з розміру не менше 3196 грн на місяць та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю виходячи з розміру не менше 3028 грн на місяць, із виплатою відповідної різниці з урахуванням раніше виплачених сум.

4. Розподіл судових витрат не здійснюється.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач - Управління ветеранської політики та соціального захисту населення Вижницької РДА (РВА) Чернівецької області (вул. Українська, 88А ,м. Вижниця, Вижницький р-н, Чернівецька обл., 59200, код ЄДРПОУ: 03196274).

Суддя О.В. Боднарюк