Ухвала суду № 140714199, 19.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
19.10.2026
Номер справи
520/33633/25
Номер документу
140714199
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання затвердження звіту про виконання судового рішення,

з питання зміни способу виконання судового рішення

19 жовтня 2026 року справа № 520/33633/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши поданий звіт про виконання рішення суду в порядку статті 3822 КАС України за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, владний суб"єкт, орган публічної адміністрації, адміністративний орган, ГУ, Управління) про: 1) визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що призвели до зупинки та невиплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , позбавлення статусу «особи з інвалідністю» у період з 9 серпня 2025 року до 1 листопада 2025 року, незаконними та такими, що порушили статті 3, 19, 21, 22, 24, 27, 28, 46, 68 Конституції України, Закон I058-IV та перевищили владу службових повноважень; 2) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_2 пенсію по інвалідності за період з 9 серпня 2025 року до 30 листопада 2025 року у розмірі 42.699,03 грн (сорок дві тисячі шістсот дев`яносто дев`ять грн три копійки), як того вимагає другий абзац пункту 1 статті 35 Закону 1058-IV; 3) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відшкодувати компенсацію завданої моральної школи у розмірі 25.000 грн (двадцять п`ять тисяч гривень) за кожний місяць, поки не буде виплачена пенсія з інвалідності за період з 09 серпня 2025 року до 30 листопада 2025 року у розмірі 42.699,03 грн (сорок дві тисячі шістсот дев`яносто дев`ять грн три копійки), починаючи з грудня 2025 року,

встановив:

13.07.2026 р. до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням даного судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у справі №520/33633/25 від 26.01.2026 р., встановити відповідний строк для цього до 31 серпня 2026 року; постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі №520/33633/25 від 26.01.2026 р., та направити її для виконання суб`єкту владних повноважень (боржнику) - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області.

Аргументуючи подану заяву зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №520/33633/25 набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, однак відповідач його у повному обсязі не виконав, оскільки, попри проведення перерахунку та нарахування доплати у сумі 42 699,03 грн, фактично виплачено лише 2 440,00 грн, а залишок заборгованості у розмірі 40 259,03 грн залишається невиплаченим. Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань та необхідність здійснення виплат у межах бюджетних призначень не можуть бути підставою для невиконання судового рішення, оскільки право на соціальний захист, гарантоване статтею 46 Конституції України, та право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, не можуть бути обмежені в умовах воєнного стану, а виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на справедливий суд.

Ухвалою суду від 14.07.2026р. було прийнято до провадження заяву позивача від 13.07.2026р. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №520/33633/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду докази про організаційно-правові заходи, спрямовані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026р. у справі №520/33633/25.

Відповідач 17.07.2026р. подав до суду інформацію щодо виконання рішення суду від 26.01.2026р. та зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №520/33633/25 відділом перерахунків пенсій № 4 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виконано рішення суду та проведено відповідний перерахунок пенсії за період з 09.08.2025 по 30.11.2025. За результатом проведеного перерахунку пенсії нараховано доплату в розмірі 42.699,03 грн. за період з 09.08.2025 по 30.11.2025, яку внесено до Реєстру судових рішень. В червні 2026 року позивачу нараховано до виплати додатковою відомістю частину минулої заборгованості у сумі 2440,00 грн. на поточний рахунок уповноваженої банківської установи. Отже, відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №520/33633/25 виконано в повному обсязі: поновлено нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з моменту фактичного припинення виплати пенсії, а саме: з 09.08.2025 до 30.11.2025 у сумі 12915,43 грн. щомісячно з урахуванням раніше здійснених платежів.

Ухвалою суду від 14.07.2026р. заяву позивача від 13.07.2026р. про встановлення судового контролю - задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом трьох місяців з дня отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суд від 26.01.2026р. по справі №520/33633/25 в частині виплати пенсії. Заяву в решті вимог - залишено без задоволення.

Відповідач 12.10.2026р. подав до суду звіт про виконання судового рішення, у якому зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №520/33633/25 провів перерахунок пенсії позивача та нарахував заборгованість у розмірі 42 699,03 грн, частину якої виплачено, а залишок станом на 08.10.2026 становить 38 300,43 грн. Відповідач стверджує, що вжив усіх залежних від нього заходів для повного виконання судового рішення, зокрема звернувся до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів, однак подальша виплата заборгованості залежить від наявності бюджетних асигнувань та фінансування, на які він не може впливати. Посилаючись на відсутність умисного ухилення від виконання рішення та достатність вжитих заходів, відповідач просить прийняти звіт про виконання судового рішення, а в разі його неприйняття - звільнити керівника Головного управління від сплати штрафу.

14.10.2026р. заявником подані до суду заперечення стосовно прийняття звіту, вважаючи його таким, що не підтверджує фактичного виконання судового рішення, оскільки із належних до виплати 40 259,03 грн заборгованості виплачено лише 1 958,60 грн, а залишок боргу станом на 08.10.2026 становить 38 300,43 грн, що підтверджується самим відповідачем у поданому звіті. Позивач зазначає, що звернення відповідача до Пенсійного фонду України із запитом про виділення коштів та отримання відмови не є належним виконанням судового рішення, а відсутність бюджетного фінансування не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку виконати рішення суду, яке набрало законної сили. З огляду на викладене позивач просить відмовити у прийнятті звіту, визнати наведені відповідачем причини невиконання судового рішення неповажними, встановити новий строк для подання звіту про його виконання та накласти на керівника відповідача штраф у розмірі, передбаченому частиною другою статті 382 КАС України.

Вирішуючи юридичну долю поданих процесуальних документів, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У межах даної справи позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що призвели до зупинки та невиплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , позбавлення статусу «особи з інвалідністю» у період з 9 серпня 2025 року до 1 листопада 2025 року, незаконними та такими, що порушили статті З, 19, 21, 22, 24, 27, 28, 46, 68 Конституції України, Закон I058-IV та перевищили владу службових повноважень; 2) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_2 пенсію по інвалідності за період з 9 серпня 2025 року до 30 листопада 2025 року у розмірі 42699,03 грн (сорок дві тисячі шістсот дев`яносто дев`ять грн три копійки), як того вимагає другий абзац пункту 1 статті 35 Закону 1058-IV; 3) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відшкодувати компенсацію завданої моральної школи у розмірі 25000 грн (двадцять п`ять тисяч гривень) за кожний місяць, поки не буде виплачена пенсія з інвалідності за період з 09 серпня 2025 року до 30 листопада 2025 року у розмірі 42699.03 грн (сорок дві тисячі шістсот дев`яносто дев`ять грн три копійки), починаючи з грудня 2025 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 р. позов було задоволено частково. З виходом за межі позову було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 09.08.2025р. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з моменту фактичного припинення виплати пенсії - з 09.08.2025р. до 30.11.2025р. у сумі 12.915,43грн. щомісячно з урахуванням раніше здійснених платежів. Позов у решті вимог - залишено без задоволення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_1 ) 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок) у якості компенсації витрат на оплату судового збору.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2026 р. у справі №520/33633/25 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 по справі №520/33633/25 було залишено без змін.

Отже, предметом розгляду у справі №520/33633/25 є управлінське волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу поновлення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з моменту фактичного припинення виплати пенсії - з 09.08.2025р. до 30.11.2025р. у сумі 12.915,43грн. щомісячно з урахуванням раніше здійснених платежів.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішення суду набрало законної сили 10.04.2026 р. та 04.06.2026р. за заявою позивач отримав виконавчі листи по даній справі.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.07.2026 року №43944-41611/Ч-05/8-2000/26 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2026 по справі № 520/33633/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області проведено перерахунок пенсії від 17.04.2026 №205250001762 і нараховано доплату в розмірі - 42.699,03 грн. за період з 09.08.2025 по 30.11.2025, яку внесено до Реєстру судових рішень.

В червні 2026 року нараховано до виплати додатковою відомістю частину минулої заборгованості у сумі - 2.440,00 грн. на поточний рахунок уповноваженої банківської установи; у вересні 2026р. нараховано до виплати додатковою відомістю частину минулої заборгованості у сумі - 1.958,60 грн. на поточний рахунок уповноваженої банківської установи.

Залишок невиплачених коштів, нарахованих на виконання рішення суду становить - 38.300,43 гривень.

Для забезпечення виконання рішення суду в повному обсязі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області до Пенсійного фонду України 30.07.2026 надіслано лист за вих. № 2000-0504-5/131884 щодо виділення коштів, на який листом від 19.08.2026р. №2800-030102-9/64072 Департаментом пенсійного забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг Пенсійного фонду України було повідомлено, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.

До установлених обставин справи підлягають застосуванню згадані вище норми права.

Виконання постановлених судових актів в адміністративних справах гарантовано ст.55, п.9 ч.1 ст.129, ст.1291 Конституції України, ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних 1950 року, ч.2 ст.13 від 02.06.2016р. №1402-VIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч.2 ст.14, ч.1 ст.370, ч.2 ст.372 КАС України.

Статтею 3811 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.3811); суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-3823 і 383 цього Кодексу (ч.2 ст.3811).

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.382 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ у спорах тієї категорії, що є предметом розгляду у цій справі, суд у разі подання позивачем відповідного процесуального документа повинен безальтернативно обтяжити суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов"язком подати звіт про виконання судового рішення.

Суд бере до уваги, що виконання постановлених судових актів в адміністративних справах гарантовано ст.55, п.9 ч.1 ст.129, ст.129-1 Конституції України, ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних 1950 року, ч.2 ст.13 від 02.06.2016р. №1402-VIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч.2 ст.14, ч.1 ст.370, ч.2 ст.372 КАС України.

У силу застереження спеціальної норми процесуального закону - абз.2 ч.3 ст.378 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Дана норма знаходиться у кореспонденції з ч. 9 ст. 3823 КАС України, відповідно до якої суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

Судом встановлено, що наразі борг у розмірі - 38.300,43грн заявнику не виплачений, що визнається суб"єктом владних повноважень.

Указаний борг існує понад 2 місяці від події набрання законної сили судовим актом у справі №520/33633/25.

Суд відмічає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 23.06.2021р. у справі №520/13014/2020 вимога про стягнення заборгованості не дублює вимогу про зобов`язання нарахувати і виплатити заборгованість, ці вимоги є двома різними способами захисту порушеного права, які передбачають відмінний механізм виконання судових рішень; списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Закону України від 05.06.2012р. №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права є вимога про стягнення коштів.

До того ж, у контексті застосування до спірних правовідносин принципу юридичної визначеності як невід"ємної складової проголошеного ст.8 Конституції України верховенства права, суд доходить до переконання про те, що застосування такого способу захисту як стягнення заборгованості (стягнення коштів за боргом) у публічно-правових спорах може бути застосовано виключно у тому випадку, коли матеріали справи містять достатній обсяг обєктивних даних, котрі поза розумним сумнівом доводять той факт, що майбутня подія виплати коштів позивачу з урахуванням обмеженості наданих у розпорядження субєкту владних повноважень публічних фінансових ресурсів обєктивно не здатна призвести до погіршення правового становища інших громадян отримувачів поточних грошових платежів.

З огляду на зміст абз.2 ч.3 ст.378 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ (який не передбачає ймовірності жодного розсуду суду та виключає правомірність установлення будь-яких обставин, окрім: категорії спору; набрання судовим актом законної сили; тривалості існування боргу) та на підтверджені матеріалами справи обставини існування боргу у відносинах із перерахунку пенсії понад два місяці з дня набрання законної сили відповідним судовим актом суд вважає за необхідне змінити спосіб виконання рішення суду.

Окрім того, відповідно до частин 1 і 2 ст. 3823 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 3821 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Також ч. 5 ст. 3823 КАС України передбачено, що якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

За повідомленими Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області обставинами, з урахуванням доданих до матеріалів справи доказів, суд вважає, що відповідач у цій справі вживає достатні заходи для виконання судового рішення в межах наданих йому повноважень, а невиконання рішення суду обумовлене відсутністю бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень, а також відповідного порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Як передбачено ч. 2 ст. 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

За приписами ч.ч. 3-4 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Згідно з ч. 10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 11 ст. 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

За правовою позицією строни відповідача, Головним управлінням було вчинено необхідні дії, спрямовані на виконання судового рішення, та вжито всіх можливих та залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення. Подальші заходи щодо виділення коштів із Державного бюджету на фінансування виконання вказаного судового рішення від діяльності головного управління не залежать, у зв`язку з чим неможливо зазначити строк виконання судового рішення у повному обсязі. Ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі. Враховуючи викладене, Головне управління не може визначити орієнтовні строки повного виконання судового рішення в частині виплати всієї суми заборгованості, оскільки виплата напряму залежить від виділених бюджетних асигнувань та враховуючи принцип пропорційності виплати коштів кількості проведених перерахунків на виконання судових рішень. Отже, з урахуванням вище зазначеного, Головним управлінням здійснено усі можливі дії для повного та належного виконання Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2026 по справі № 520/33633/25 в межах наданих повноважень, керівником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснені достатні та вичерпні дії, які спрямовані на виконання судового рішення в повному обсязі.

Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Однак, специфіка застосування цієї міри юридичної відповідальності полягає у тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту.

Суд вважає, що накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу у порядку ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини у діянні особи, тобто умисного невиконання рішення суду, недобросовісності у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду (постанова Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19).

Суд відмічає, що запроваджена законодавцем у ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ міра юридичної відповідальності у вигляді стягнення штрафу з керівника відповідача - суб"єкта владних повноважень за невиконання рішення суду (у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за правовою природою, характером, спрямованістю, призначенням та підставою застосування є цілком ідентичною до аналогічної міри юридичної відповідальності, запровадженої законодавцем для суб"єкта владних повноважень - боржника у виконавчому провадженні із правовим статусом юридичної особи публічного права у приписах ч.2 ст.63, ч.3 ст.63, ч.1 ст.75, ч.2 ст.75 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження" (штраф у сумі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Поряд із тим, ч.5 ст.3823 КАС України передбачено право суду зменшити штраф або ж взагалі звільнити від його сплати за невиконання судового рішення у частині здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо) у разі подання боржником доказів вжиття його керівником всіх необхідних заходів для виконання рішення суду.

При цьому, ця міра юридичної відповідальності у вигляді штрафу застосовується не до суб"єкта владних повноважень, який є учасником спірних правовідносин, а до іншого суб`єкта права - керівника суб"єкта владних повноважень і штраф підлягає сплаті за рахунок власного майна фізичної особи - громадянина, а не за рахунок фінансових активів суб"єкта владних повноважень.

Також суд зауважує, що розмір штрафу згідно ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ у даному конкретному випадку є явним та очевидним втручанням у право керівника суб"єкта владних повноважень на мирне володіння майном у розумінні ст.1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних 1950 року, а ухвала про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення за правилами ст.382-3823 КАС України є обов"язковою процедурною передумовою для вирішення питання про накладення згаданого штрафу.

Розмір юридичної відповідальності за ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ (від 20 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) є явно та очевидно неспівмірним з максимальним розміром юридичної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за ст.382 Кримінального кодексу України (ч.2 ст.382 Кримінального кодексу України - штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до п.5 підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України для відповідного року)).

Тож станом на 01.01.2026р. за вчинення одного і того ж самого діяння (невиконання рішення адміністративного суду) мінімальний розмір штрафу за ч.3 ст.3833 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (66.560,00грн. = 3.328,00грн. згідно з абз.4 ст.7 закону України від 03.12.2025р. №4695-ІХ "Про Державний бюджет України на 2026 рік" * 20) більш як 3,91 разів перевищує максимальний розмір штрафу за ст.382 Кримінального кодексу України (17.000,00грн. = 17,00грн. * 1000), що кваліфікується судом у якості невиправданого втручання у мирне володіння приватним майном керівником суб"єкта владних повноважень у розумінні ст.1 Першої протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відтак, з урахуванням установлених обставин справи, обсягу досліджених доказів та змісту згаданих вище норм матеріального і процесуального права, суд доходить висновку, що на даний час відсутні правові підстави для застосування до керівника суб"єкта владних повноважень - ГУ ПФУ в Харківській області заходу процесуального примусу у вигляді штрафу згідно з ч.3 ст.3823 КАС України через відсутність у матеріалах справи достатнього обсягу доказів наявності вини керівника суб"єкта владних повноважень у невиконанні рішення суду, а також відсутності доказів невчинення керівником суб"єкта владних повноважень достатнього обсягу організаційно-правових заходів, спрямованих на створення умов для виконання судового акту.

Натомість, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем здійснено нарахування належної позивачу суми пенсії (тобто судовий акт виконано в частині нарахування пенсії), а також вжито реальних організаційних та фінансових заходів, спрямованих на забезпечення виконання судового рішення.

Суд нагадує, що у червні 2026 року заявнику нараховано до виплати додатковою відомістю частину минулої заборгованості у сумі - 2.440,00 грн. на поточний рахунок уповноваженої банківської установи; у вересні 2026р. заявнику нараховано до виплати додатковою відомістю частину минулої заборгованості у сумі - 1.958,60 грн. на поточний рахунок уповноваженої банківської установи.

Залишок невиплачених коштів, нарахованих на виконання рішення суду становить - 38.300,43 гривень.

Тож, судовий акт суб"єктом владних повноважень виконано в частині окремих епізодів виплит боргу.

Водночас фактичне перерахування грошових коштів залежить від надходження відповідних бюджетних асигнувань від вищого органу фінансового забезпечення, на які відповідач не має безпосереднього впливу, оскільки не є розпорядником бюджетних коштів, а тому об`єктивна затримка у виплаті грошових коштів зумовлена відсутністю фінансування з державного бюджету, а не умисними або недобросовісними діями посадових осіб відповідача.

За таких умов, суд доходить до переконання про відсутність у справі доказів наявності вини керівника ГУ ПФУ в Харківській області, доказів умисного ухилення цього суб"єкта права від виконання судового рішення чи доказів недобросовісної поведінки керівника суб"єкта владних повноважень.

Підтверджений матеріалами справи факт вчинення керівником суб"єкта владних повноважень дій, спрямованих на забезпечення виконання рішення суду виключає можливість застосування до штрафу у порядку ч.3 ст.3823 КАС України, у зв`язку з чим клопотання позивача про накладення штрафу підлягає залишенню без задоволення.

Суд вважає, що положення абз.2 ч.3 ст.378 КАС України у редакції закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ містять імперативні приписи, у силу яких існування боргу у понад 2 місяці з набрання законної сили судовим актом у спорі з приводу нарахування і виплати пенсії є безальтернативною підставою безвідносно до будь-яких інших факторів та правової позиції сторони позивача на зміну способу виконання означеного судового акту з зобов"язання виплати кошти на стягнення коштів.

Тож, суд вважає за можливе відхилити звіт про виконання судового рішення без установлення нового строку для подання звіту, згідно з ч.5 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ звільнити керівника суб"єкта владних повноважень від штрафу у порядку ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ (бо приєднані до справи докази містять об"єктивні дані про фактичне виконання суб"єктом владних повноважень постановленого судового акту у межах фізичних можливостей), зміни спосіб виконання постановленого судового акту на стягнення коштів із суб"єкта владних повноважень, припинити раніше установлений судовий контроль, оскільки зміна способу виконання судового акту - спонукання суб"єкта владних повноважень до виплати боргу на спосіб виконання судового акту - стягнення боргу за приписами Закону України від 05.06.2012р. №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" зумовлює обтяження обов"язком подальшого примусового виконання судового акту не відповідача у справі - терорган системи ПФУ, а відповідного суб"єкта владних повноважень системи Державної казначейської служби України.

При розгляді заяви про зміну способу виконання судового акту, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував існуючі правові механізми з`ясування об`єктивної істини; надав розгорнуту оцінку усім юридично значимим факторам та обставинам об"єктивної дійсності; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій детальній оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Керуючись ст. ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 166-167, 241-243, 248, 256, 295, 378, 3822 - 3823 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

1.У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.10.2026р. у справі №520/33633/25 - відмовити.

2.Клопотання ОСОБА_1 від 14.10.2026р. про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від накладення штрафу у порядку ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ за невиконання рішення суду від 21.07.2026р. у справі №520/33633/25.

3. Змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026р. у справі №520/33633/25.

4.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження - майдан Свободи, буд. 5, Держпром 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022; ідентифікаційний код 14099344) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_1 ) 38.300,43 грн (тридцять вісім тисяч триста гривень 43 копійки) боргу з виплати пенсії за період 09.08.2025р.-30.06.2026р.

5.Припинити судовий контроль у порядку ст.382 КАС України, установлений згідно з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2026р. у справі №520/33633/25.

6.Роз"яснити, що ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати прийняття.

Суддя А.В. Сліденко

Часті запитання

Який тип судового документу № 140714199 ?

Документ № 140714199 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 140714199 ?

Дата ухвалення - 19.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140714199 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140714199 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 140714199, Харківський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 140714199, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 140714199 відноситься до справи № 520/33633/25

Це рішення відноситься до справи № 520/33633/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140714198
Наступний документ : 140714200