Рішення № 140713533, 19.10.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/789/26

Єдиний унікальний №733/1267/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2026 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді Т.В. Карапиш

за участю секретаря Л.М. Чигрин,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 31871 гривня 00 копійок. Позов обґрунтовує тим, що 31 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачкою було укладено договір про споживчий кредит № 9489133 в електронній формі, створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства на сайті miloan.ua, відповідно до якого остання отримала від кредитодавця грошові кошти в розмірі 5000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача із загальним строком кредиту 345 днів з 31.05.2024 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 511,00% річних на фактичну заборгованість за кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів; 511,00% річних на фактичну заборгованість за кредитом протягом решти строку кредитування; комісія за надання кредиту 1150,00 грн.

28 жовтня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ, у відповідності до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за плату, права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «МІЛОАН» і боржниками.

Внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом, що підлягають стягненню з останньої становить 31871,00 грн., з яких: 4900,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 1050,00 грн. прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту; 21021,00 грн. прострочена заборгованість за відсотками; 4900,00 грн. заборгованість по неустойці та/або процентами за порушення грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 31871,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та 8000,00 грн. на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 56,57). В позовній заяві просив розглядати справу без його участі та не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується оголошенням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (а.с. 63).

Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Заяви про розгляд справи за відсутності та відзиву на позов відповідачка не надала, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України вирішив справу на підставі наявних у ній даних та доказів, тобто про заочний розгляд справи, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 31 травня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» на сайті товариства (https://miloan.ua) укладений договір про споживчий кредит № 9489133 від 31.05.2024 року, підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразового ідентифікатора «919669» (а.с. 12-17).

Сума (загальний розмір кредиту) становить 5000,00 грн. (п. 1.2 Договору).

Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів з 31.05.2024 (дата надання кредиту) (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору, остаточний термін повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом 11.05.2025.

Згідно п.п. 1.5.2, 1.5.3 Договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів нараховуються за ставкою 511,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом; 511,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом протягом решти строку кредитування.

Комісія за надання кредиту 1150,00 грн., яка нараховується за ставкою 23,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.п. 1.5.1 Договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору, пролонгація та право позичальника продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту за цим договором не передбачені, якщо інше не буде встановлено додатковою домовленістю сторін.

Згідно п. 6.1. Договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальниці ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 5000,00 грн. на платіжну картку останньої № НОМЕР_2 , що підтверджується копією платіжного доручення ТОВ ФК Контрактовий дім № 132601863 від 31.05.2024 року (а.с. 23), повідомленням АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 22.09.2026 року № БТ/Е-41581 (а.с. 62).

28 жовтня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ, у відповідності до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за плату, права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «МІЛОАН» і боржниками (а.с. 27,зворот-330.

Відповідно до Копії реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 111-МЛ від 28.10.2024 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 18494,00 грн., з яких: 4200,00 грн. залишок заборгованості по тілу кредиту; 700,00 грн. залишок простроченої заборгованості по кредиту; 882,00 грн. залишок по нарахованим процентам за користування кредитом; 6762,00 грн. залишок простроченої заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитом; 700,00 грн. залишок по нарахованій комісії за надання кредиту; 350,00 грн. залишок простроченої заборгованості по комісії за надання кредиту; 4900,00 грн. залишок по неустойці (а.с. 39,зворот).

Позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, має право на здійснення таких видів економічної діяльності, як, зокрема, 64.92 Інші види кредитування (основний); 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення) (а.с. 40,зворот-41).

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

У відповідності до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2. ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документів, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору (ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

У відповідності до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 № 3498-ХІ (далі - Закон № 3498-ХІ), відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Зазначений Закон № 3498-ХІ набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ХІ, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинностізакономчи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні взаконі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-ІХ встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже, якщо договір було укладено раніше 24 грудня 2023 року, то розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22 квітня 2024 року); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 22.04.2024 до 20.08.2024 року).

Вказане свідчить про те, що у випадку продовження дії кредитних договорів після набрання чинності Законом України № 3498-ІХ, умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.

Відповідно до копії відомості про щоденні нарахування та погашення (а.с. 23,зворот-24) та розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 9489133 від 31.05.2024 року (а.с. 25,зворот-26), внаслідок невиконання своїх зобов`язань за договором, у ОСОБА_1 утворилася заборгованість в сумі 31871,00 грн., з яких: 4900,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 1050,00 грн. прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту; 21021,00 грн. прострочена заборгованість за відсотками; 4900,00 грн. заборгованість по неустойці та/або процентами за порушення грошового зобов`язання.

Договір про споживчий кредит № 9489133 від 31.05.2024 року було укладено 31.05.2024 року, тобто після набрання чинності Законом № 3498-ХІ, але ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не враховуючи п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», нараховували відсотки за договором у розмірі 1,4%, 1,3% та 1,2% на день (з 20.08.2024 року по 11.05.2025 року).

У постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року № 296/7213/15 визначено, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 9489133 від 31.05.2024 року у сумі 24466,40 грн., з яких: 4900,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 1050,00 грн. прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту; 18516,40 грн. прострочена заборгованість за відсотками (2170,00 грн. (з 31.05.2024 по 30.06.2024 включно за ставкою 1,4% на день (70 грн. х 31 день = 2170,00 грн.) + 1029,00 грн. (за ставкою 1,4% (від суми кредиту 4900,00 грн.) (68,60 грн. х 15 днів = 1029,00 грн.) + 1008,00 грн. (з 16.07.2024 по 30.07.2024 року 67,20 грн. х 15 днів = 1008,00 грн.) + 987,00 грн. (1,3% з 31.07.2024 по 14.08.2024 року 65,80 х 15 днів = 987,00 грн.) + 386,40 грн. (з 15.08.2024 по 20.08.2024 року 64,40 грн. х 6 днів = 386,40 грн.) + 12936,00 грн. (1% на день від 4900,00 грн. (з 21.08.2024 року по 11.05.2025 року включно) 49,00 грн. х 264 дні = 12936,00 грн.).

Як визначено до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи вищевикладене, за встановлених обставин стягнення суми заборгованості по неустойці та/або процентами за порушення грошового зобов`язання в сумі 4900,00 грн. за договором про споживчий кредит № 9489133 від 31.05.2024 року у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно із ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позов майнового характеру задоволено на 76,77% (24466,40 : 31871,00 х 100), а тому понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. (а.с. 9) підлягають розподілу за правилами ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідно становить 2043,92 грн. (2662,40 х 76,77% = 2043,92) судового збору.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року (а.с. 43); копію ордера на надання правничої допомоги серії ВС № 1408806 від 20.10.2025 року (а.с. 43,зворот); копію Акту № Д/28008 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 15.07.2026 року на суму 8000,00 грн. (а.с. 44); копію детального опису наданих послуг до Акту № Д/28008 від 15.07.2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року (а.с. 44,зворот); копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АО «АПОЛОГЕТ» (а.с. 40,41); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29.09.2012 року (а.с. 41,зворот).

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання. Матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час. Даний спір є спором незначної складності, а тому враховуючи малозначність справи та те, що справу розглянути в одному судовому засіданні, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4,19,76,81, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279, 280, 281-283, 354 ЦПК України, ст. 257, ч.1 ст. 258, ч.1 ст. 261, ч.5 ст. 261, ст.ст. 264, 512, 514, 516, 526, 530, 610-611, 625, 629, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ІВАN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО: 300614, ЄДРПОУ: 35234236) заборгованість за договором про споживчий кредит № 103686289 від 04.12.2023 року в розмірі 24466 (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят шість) гривень 40 копійок, з яких: 4900,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 1050,00 грн. прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту; 18516,40 грн. прострочена заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ІВАN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО: 300614, ЄДРПОУ: 35234236) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2043 (дві тисячі сорок три) гривні 92 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ІВАN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО: 300614, ЄДРПОУ: 35234236) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачці в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Ічнянським районним судом за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місце знаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ІВАN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО: 300614, ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Суддя Т. В. Карапиш