Рішення № 140713097, 19.10.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5115/26провадження №: 2/398/4519/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"19" жовтня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Воронцова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 28 000,00 грн та судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн і витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 липня 2025 року між первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту № 9251044, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн. Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховані на його платіжну картку. Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість. 03 березня 2026 року на підставі договору факторингу № 03032026 право вимоги за цим договором перейшло до позивача.

Згідно з розрахунком позивача загальна сума заборгованості становить 33 000,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 18 000,00 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом; 5 000,00 грн - заборгованості за штрафними санкціями. Вимог про стягнення штрафних санкцій позивач у межах цього позову не заявляє, у зв`язку з чим просить стягнути 28 000,00 грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування в АТ «ОТП БАНК» доказів щодо належності відповідачу платіжної картки та зарахування на неї кредитних коштів.

На виконання зазначеної ухвали 05 жовтня 2026 року до суду надійшов лист АТ «ОТП БАНК» від 24 вересня 2026 року № 68-3-23-23/14533-БТ з витребуваною інформацією та звітом-рахунком за рахунком відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримано в повному обсязі та зазначено, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи й ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи він повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової повістки поштою за зареєстрованим місцем його проживання. До суду повернувся конверт із зазначенням причини повернення «адресат відсутній», що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається днем вручення судової повістки, оскільки іншої адреси відповідач суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву, інших заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило, причин неявки він не повідомив.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд цієї справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України суд підписав рішення без його проголошення; відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору, його умови та видача коштів

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту, підписаного відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «K0571» 17.07.2025 о 17:28:10, відповідач ОСОБА_1 до укладення договору отримав інформацію про умови кредитування, процентні ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту.

17 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту № 9251044. Суд дослідив електронну копію цього договору. Відповідач підписав договір і додаток до нього (графік платежів) електронним підписом одноразовим ідентифікатором «A7535» 17.07.2025 о 17:28:21.

Договором встановлені такі основні умови кредитування:

- сума кредиту - 10 000,00 грн (п. 1.3);

- строк кредиту - 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.4); згідно з графіком платежів кредит підлягав поверненню не пізніше 12.07.2026 (додаток № 1 до договору);

- стандартна процентна ставка - 1,00 % на день, що застосовується у межах строку кредиту (п. 1.5.1); знижена процентна ставка 0,01 % на день застосовується за умови сплати споживачем до 16.08.2025 або протягом трьох календарних днів після цієї дати коштів у сумі не менше суми першого платежу за графіком; у разі невиконання цієї умови користування кредитом здійснюється за стандартною ставкою (п. 1.5.2); тип процентної ставки - фіксована (п. 1.5);

- денна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 1,00 %, загальні витрати за кредитом - 36 000,00 грн (пп. 1.7.1, 1.8.1);

- проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту; до періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту, але не включається перша дата сплати процентів за графіком (пп. 3.1, 3.2);

- кредит надається в безготівковій формі за реквізитами платіжної картки споживача № НОМЕР_1 (п. 2.1).

На виконання умов договору первісний кредитор через ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» перерахував кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн на платіжну картку відповідача, що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 04.03.2026 № 250 про успішність операцій, зазначених у додатку до нього (операція № 805748255 від 17.07.2025 о 17:29 на суму 10 000,00 грн на картку № НОМЕР_1 ), а також додатком до листа ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» від 16.03.2026 № 3138/26-Е, згідно з яким 17.07.2025 здійснено транзакцію № 805748255 на суму 10 000,00 грн за договором № 9251044.

Факт належності рахунку відповідачу та зарахування на нього кредитних коштів підтверджено наданою на виконання ухвали суду інформацією АТ «ОТП БАНК» від 24.09.2026, згідно з якою платіжна картка № НОМЕР_1 випускалась на ім`я ОСОБА_1 до карткового рахунку НОМЕР_2 , а номер телефону НОМЕР_3 , зазначений у кредитному договорі, міститься в анкетних даних відповідача. Згідно з доданим звітом-рахунком за період з 17.07.2025 по 22.07.2025, 17.07.2025 на цей рахунок зараховано 10 000,00 грн з описом операції «Зарахування переказу MoneySend IPAY_CREDIT_MC1 AVENTU(E8510354), Kiev, UKR», після чого відповідач розпорядився цими коштами.

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Згідно з карткою обліку договору (розрахунком заборгованості), складеною первісним кредитором, та випискою з особового рахунку за період з 03.03.2026 по 01.06.2026, складеною позивачем, відповідач жодного платежу на погашення заборгованості не здійснив. Оскільки умову для застосування зниженої процентної ставки відповідач не виконав, проценти нараховувалися за стандартною ставкою 1,00 % на день у розмірі 100,00 грн за день за період з 17.07.2025 по 13.01.2026 (за винятком 16.08.2025 - першої дати сплати процентів), тобто за 180 днів, у загальній сумі 18 000,00 грн. З 14.01.2026 нарахування процентів припинено. Також первісним кредитором нараховано штраф у розмірі 5 000,00 грн, вимог про стягнення якого позивач не заявив.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача, яку заявлено до стягнення, становить 28 000,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18 000,00 грн - заборгованість за процентами. Власного контррозрахунку, доказів погашення заборгованості або спростування правильності нарахувань відповідач суду не надав.

Перехід права вимоги

03 березня 2026 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (Фактор) укладено договір факторингу № 03032026, за умовами п. 1.2 якого права вимоги переходять до Фактора в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників. Перехід до позивача права вимоги до ОСОБА_1 підтверджується Реєстром боржників від 03.03.2026 (витяг), у якому під порядковим номером 3720 зазначено заборгованість відповідача за кредитним договором № 9251044 у загальному розмірі 33 000,00 грн (тіло кредиту - 10 000,00 грн, проценти - 18 000,00 грн, штрафи - 5 000,00 грн), та Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 03.03.2026. Оплатність відступлення підтверджується платіжною інструкцією № 1031 від 16.03.2026 на суму 6 420 000,64 грн з призначенням платежу «Оплата за відступлення Прав Вимог згідно Договору факторингу № 03032026 від 03.03.2026 р.», що відповідає ціні продажу, визначеній у Реєстрі боржників.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений строк, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. За ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується як відношення загальних витрат за споживчим кредитом до загального розміру кредиту, поділене на строк кредитування у днях; згідно з ч. 5 цієї статті максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 17 липня 2025 року між первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі договору про надання споживчого кредиту № 9251044, укладеного в електронній формі. Відповідач був обізнаний з умовами кредитування, у тому числі з розміром і порядком нарахування процентів, та погодився з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 207 ЦК України прирівнюється до власноручного підпису і створює для сторін відповідні правові наслідки.

Належне виконання первісним кредитором свого зобов`язання щодо надання кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн підтверджується листом платіжної установи ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», а також наданою на виконання ухвали суду інформацією АТ «ОТП БАНК» та звітом-рахунком, згідно з якими зазначена в договорі платіжна картка випущена на ім`я відповідача, зазначений у договорі номер телефону міститься в його анкетних даних, а 17.07.2025 на його рахунок зараховано кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн. Договірні зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів відповідач не виконав.

Строк кредитування за договором (360 днів) сплив 12.07.2026, тобто до звернення позивача до суду. Отже, строк виконання зобов`язання з повернення всієї суми кредиту та сплати процентів настав за умовами самого договору, незалежно від направлення первісним кредитором вимоги про дострокове повернення кредиту.

Оцінюючи обґрунтованість заявленого до стягнення розміру процентів у сумі 18 000,00 грн, суд виходить з такого. Умова про застосування зниженої процентної ставки (сплата першого платежу до 16.08.2025 або протягом трьох днів після цієї дати) відповідачем виконана не була, тому відповідно до п. 1.5.2 договору користування кредитом здійснювалося за стандартною ставкою 1,00 % на день. Денна процентна ставка за договором, розрахована саме за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом (36 000,00 грн / 10 000,00 грн / 360 днів ? 100 % = 1,00 %), не перевищує граничного розміру, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Проценти нараховані за 180 днів користування кредитом у період з 17.07.2025 по 13.01.2026 (100,00 грн ? 180 днів = 18 000,00 грн), тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування (360 днів, до 12.07.2026), і не перевищують розміру процентів, передбаченого графіком платежів за стандартною ставкою: за перші шість розрахункових періодів (до 13.01.2026) - 18 000,00 грн, за весь строк кредитування - 36 000,00 грн. Суд перевірив наданий розрахунок і визнає його арифметично правильним та таким, що відповідає умовам договору.

Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування правильності нарахувань, не подав власного контррозрахунку та не надав доказів погашення боргу.

Враховуючи, що до позивача на підставі договору факторингу № 03032026 від 03.03.2026 перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором, факт цього переходу документально підтверджений витягом із Реєстру боржників, актом прийому-передачі та платіжною інструкцією про оплату відступлення, а заявлений до стягнення розмір заборгованості не перевищує обсягу відступлених прав, позивач набув статусу нового кредитора та має право вимагати виконання зобов`язання. Неповідомлення боржника про відступлення права грошової вимоги не звільняє його від обов`язку погасити заборгованість.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі на загальну суму 28 000,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 18 000,00 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн, понесення яких підтверджується платіжною інструкцією № 51116 від 29.07.2026.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов таких висновків.

На підтвердження таких витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткову угоду № 25771569724 від 25.05.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026, свідоцтво та довіреність адвоката, відповідно до яких позивачу Адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» в особі адвоката Тимошенка О.О. надано послуги професійної правничої допомоги (складання позовної заяви - 5 000,00 грн, вивчення матеріалів справи - 1 000,00 грн, підготовка адвокатського запиту - 500,00 грн, підготовка клопотання - 500,00 грн) на загальну суму 7 000,00 грн.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Частинами 3, 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Верховний Суд у справі № 873/212/21 дійшов висновку, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих послуг і витраченим часом. Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 345/136/18 та від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, навіть за відсутності клопотання відповідача про їх зменшення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини: заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Керуючись критеріями обґрунтованості та співмірності судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, а саме того, що заборгованість виникла за договором споживчого кредитування, беручи до уваги, що ця справа є малозначною, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а позовна заява є типовою для адвоката, суд визнає обґрунтованим стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 9251044 від 17 липня 2025 року у загальному розмірі 28 000 (двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Суддя В.В. Орловський