Рішення № 140713062, 29.09.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/514/26провадження №: 2/398/1835/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"29" вересня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Дорош Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2005434 від 06.01.2025 року в розмірі 39000,00 грн. та понесених судових витрат. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06.01.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №2005434 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 6 000,00 грн, строком на 350 днів, зі сплатою відсотків за користування позикою в розмірі 1% в день. 21.07.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №21-07/25, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, зокрема до відповідача за договором №2005434 про надання споживчого кредиту від 06.01.2025 року. Взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за договором в розмірі 39 000,00 грн, з яких: 6 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 11 760,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 06.01.2025 року до 21.07.2025 рок (дата укладення договору факторингу); 9 240,00 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 22.07.2025 року до 19.01.2026 року; 12 000,00 грн заборгованість за пенею та штрафами.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представником позивача подано заяву, в якій він просить позовні вимоги задовольнити, розглядати справу у його відсутність та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило, відзив на позов не подано.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Істотними умовами договору позики, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. ст. 1046 1048 ЦК України, є умови про суму і строк позики, умови і порядок її надання, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

06.01.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №2005434 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 6 000,00 грн, строком на 350 днів, тобто з 06.01.2025 року до 22.12.2025 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1% на день. Договір містить додаток №1 «Графік платежів» та паспорт споживчого кредиту. Кредитний договір, додаток до нього та паспорт споживчого кредиту відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало кредит відповідачу в розмірі 6 000,00 грн шляхом безготівкового перерахування на банківську платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою №1-2207 від 22.07.2025 року та інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк». Зокрема, з інформації банку вбачається, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована та видана на ім`я відповідача та 06.01.2025 року на зазначену картку зараховано кошти в сумі 6 000,00 грн.

21.07.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №21-07/25, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №21-07/25 від 21.07.2025 року до договору факторингу №23/04/26 від 23.04.2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до відповідача за договором №2005434 про надання споживчого кредиту від 06.01.2025 року.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за договором №2005434 про надання споживчого кредиту від 06.01.2025 року.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, у зв`язку з чим за кредитним договором виникла заборгованість в загальному розмірі 39 000,00 грн, з яких: 6 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 11 760,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 06.01.2025 року до 21.07.2025 рок (дата укладення договору факторингу); 9 240,00 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 22.07.2025 року до 19.01.2026 року; 12 000,00 грн заборгованість за пенею та штрафами.

Пунктом 1.4. кредитного договору передбачено, що кредит надається строком на 350 днів, тобто з 06.01.2025 року до 22.12.2025 року та зазначена дата є кінцевим терміном повернення кредиту.

З наданого розрахунку вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховувались за період з 06.01.2025 року до 22.12.2025 року, тобто в межах строку кредитування, визначеного договором. Відтак розрахунок заборгованості в частині заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом відповідає умовам кредитного договору та є математично правильним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 000,00 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом, за період з 06.01.2025 року до 22.12.2025 року, в загальному розмірі 21 000,00 грн, є обґрунтованими.

Щодо нарахування пені за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Пунктом 18 ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки, пеня нарахована позивачем в період дії в Україні воєнного стану, що суперечить вищезазначеній нормі ЦК України, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 12 000,00 грн не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач не виконала передбачені договором і законом зобов`язання ні перед первісним кредитором, ні перед новим кредитором позивачем, внаслідок чого утворилася заборгованість, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу; 11 760,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 06.01.2025 року до 21.07.2025 рок (дата укладення договору факторингу); 9 240,00 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 22.07.2025 року до 19.01.2026 року, а всього 27 000,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з вищезазначених підстав.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3, 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем додано договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року та витяг з акту №25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 року, відповідно до якого позивачу надано послуги правової допомоги на загальну суму 13 000,00 грн.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Верховний Суду у справі №873/212/21 дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Суд враховує, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є складною та не потребує значного часу і об`єму робіт щодо підготовки матеріалів для подання до суду відповідної позовної заяви, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача подав позовну заяву через систему «Електронний суд», жодного разу в судове засідання не з`явився, обмежившись поданням заяви про розгляд справи без його участі.

З урахуванням переліку наданих послуг адвокатом, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає необхідним зменшити понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та абз. 1 п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до задоволених вимог (69,23%), в розмірі 1 843,18 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 81, 141, 258, 259, 263 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Партнерс» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором №2005434 про надання споживчого кредиту від 06.01.2025 року станом 19.01.2026 року в розмірі 27 000 (двадцять сім тисяч) грн 00 коп, яка складається з:

6 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

11 760,00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 06.01.2025 року до 21.07.2025 рок (дата укладення договору факторингу);

9 240,00 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 22.07.2025 року до 19.01.2026 року.

В іншій частині позовних в имог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Факторинг Партнерс» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судовий збір в розмірі 1 843 (одна тисяча вісімсот сорок три) грн 18 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя Л.І. Стручкова