Ухвала суду № 140712904, 14.10.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/11862/26

Номер провадження 1-кс/404/4284/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Кропивницький

Слідча суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12026121010002296, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідувань 08.10.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 КК України.

В С Т А Н О В И ЛА:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчої судді з вищевказаним клопотанням, відповідно до якого просив накласти арешт на майно, а саме на: мобільний телефон чорного кольору марки Redmi Note 7, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-картою Vodafone, з абонентським номером стільникового зв`язку: НОМЕР_3 , який має пошкодження у вигляді надлому по середині корпусу та екрана мобільного телефону, який було упаковано до спец. пакету НПУ №CRI1153245, які належить гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом позбавлення його права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, для подальшого забезпечення збереження речових доказів, які могли зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ в даному кримінальному провадженні, та конфіскації майна як виду покарання.

На обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121010002 296 від 08.10.2026за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

08.10.2026 року о 17 год. 03 хв. на лінію «102» надійшло повідомлення від працівників роти ТОР в Кіровоградській області про те, що за адресою: м. Кропивницький, вул. Арсенія Тарковського, буд. 14 виявили гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час поверхневої перевірки останнього в правій кишені джинсів було виявлено близько 5 згортків обклеєних клейкою стрічкою, а також в нагрудній сумці в середині було виявлено, близько 15 згортків обклеєних клейкою стрічкою, з вмістом заборонених речовин, які останній зберігав з метою подальшого збуту.

Так, 08.10.2026 гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

В ході досудового розслідування 08.10.2026 року відповідно до протоколу особистого обшуку затриманого чи взятого під варту та огляду речей, що знаходяться при ньому у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одягненого в кепку темного кольору, джинсову куртку сіро-чорного кольору, чорну кофту з капюшоном, на якій наявний малюнок і надписи білого кольору,штани чорного кольору, кросівки білого кольору, сумку чорного кольору на ремінці, у останнього було виявлено та вилучено: мобільний телефон чорного кольору Redmi Note 7, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-картою Vodafone, з абонентським номером стільникового зв`язку: НОМЕР_3 , який має пошкодження у вигляді надлому по середині корпусу та екрана мобільного телефону.

09.10.2026 вилучені речі під час обшуку у ОСОБА_5 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026121010002296, оскільки є обґрунтовані підстави вважати, що вони використовувався, як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, могли зберегти на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене виникла необхідність у накладені арешту та забороні використання, а також забороні розпоряджатися вищевказаним вилученим майном, оскільки їх використання, а також розпорядження може призвести, до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а тому просив клопотання задовольнити.

Слідчий та власник майна про розгляд клопотання повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явились. Надали заяви про розгляд клопотання у їх відсутність, слідчий вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити.

Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя прийшла до такого висновку.

Встановлено, що у провадженні СВ Кропивницького РУП ГУ Національної поліції в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження №12026121010002296, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідувань 08.10.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.10.2026, в гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час його особистого обшуку було виявлено та вилучено: мобільний телефон чорного кольору Redmi Note 7, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-картою Vodafone, з абонентським номером стільникового зв`язку: НОМЕР_3 , який має пошкодження у вигляді надлому по середині корпусу та екрана мобільного телефону, який було упаковано до спец. пакету НПУ №CRI1153245.

Постановою слідчого СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 09.10.2026 майно, описане в прохальній частині клопотання, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12026121010002296.

Згідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до вимог ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Майно вважається тимчасово вилученим під час обшуку, огляду, відповідно до ч.2 ст.168 КПК України.

Як вказано вище, зазначені у клопотанні речі, щодо яких ставить питання накладення арешту, визнано речовими доказами.

Підставою накладення арешту на вказане майно є повне, всебічне дослідження усіх обставин кримінального правопорушення, для подальшого забезпечення збереження речових доказів, які могли зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ в даному кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен серед іншого враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) відповідність майна критеріям, зазначеним в статті 98 КПК (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК); 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб (частина 2 статті 173 КПК).

У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (частина 5 статті 173 КПК).

Сукупність наявних доказів переконує у тому, що слідчий згідно ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, правильно звернувся з клопотанням про накладення арешту на речі та документи з тих підстав, що вони є речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Майно, яке є речовим доказом та відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання)

На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та розпорядження речами, з метою запобігання зникнення, знищення, пошкодження, зміни. Держава гарантує право громадянина на забезпечення проведення ефективного досудового розслідування. Тимчасове обмеження конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер.

Враховуючи обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у цьому кримінальному провадженні, вважаю, що ініціатором клопотання доведено, що арешт вказаного майна на даній стадії досудового слідства необхідний з метою збереження речових доказів, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зважаючи на вказані обставини, слідча суддя вважає, що вказані у клопотанні речі, можуть бути знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, містять інформацію, яка підлягає встановленню в ході досудового розслідування, та можуть бути використані, як докази у даному провадженні.

Враховуючи, що матеріалами клопотання доведено сукупність підстав та розумних підозр вважати, що у разі не накладення арешту на вказане майно, його можуть відчужити, знищити, приховати, змінити, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання повністю.

Щодо посилання слідчого на підставу накладення арешту з метою подальшого забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову) та конфіскації майна як виду покарання, слідча суддя зазначає наступне.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України. Санкція ч.1 ст.307 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

Разом з тим, посилання слідчого на підставу накладення арешту з метою подальшого забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову) та конфіскації майна як виду покарання, не заслуговують на увагу, оскільки, до матеріалів клопотання не долучено доказів наявності матеріальної шкоди та заявленого цивільного позову.

Слідча суддя вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.170-173, 376 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на:

- мобільний телефон, чорного кольору марки «Redmi Note 7», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-картою Vodafone, з абонентським номером стільникового зв`язку: НОМЕР_3 , який має пошкодження у вигляді надлому по середині корпусу та екрана мобільного телефону, який було упаковано до спец. пакету НПУ №CRI1153245, власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1