Ухвала суду № 140712824, 09.10.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/11828/26

Номер провадження 1-кс/404/4276/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року місто Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчої - ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погодженого прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури Південного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №62025150030000183, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

1.Суть клопотання.

Слідчий СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенант поліції ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на наявністю ризиків, а саме, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

ІІ. Позиції сторін.

Прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому. Вказав, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії. Щодо розбіжностей у повідомленні про підозру, на які посилався захисник, прокурор пояснив, що відповідні обставини підлягають встановленню та уточненню під час подальшого досудового розслідування на підставі зібраних доказів.

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Щодо себе вказав, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , даний об`єкт нерухомості належить йому на праві власності, зі слів проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має середню освіту, розлучений, має матір 76 років, яка проживає окремо, іншого нерухомого у власності не має, заощаджень, інвалідності немає. Вину не визнає.

Захисник заперечив проти задоволення клопотання та просив відмовити в його задоволенні. Зазначив, що сторона обвинувачення посилається на ч. 8 ст. 176 КПК України, яка, за доводами захисту, втратила чинність у зв`язку з визнанням її неконституційною, а тому необхідність тримання під вартою має бути обґрунтована з урахуванням індивідуальних обставин провадження.

Поставив під сумнів обґрунтованість підозри через розбіжності в матеріалах щодо дати та форми інкримінованого діяння, а також відсутність належних відомостей про дату виписки підозрюваного з психіатричного закладу та строк його прибуття до місця служби. Наголосив на необхідності врахування стану здоров`я підозрюваного та перевірки можливих поважних причин нез`явлення на службу.

Вважав недоведеними заявлені ризики та неможливість запобігти їм шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, посилаючись на відсутність конкретних даних про ухилення підозрюваного від слідства, можливий незаконний вплив на свідків, інше перешкоджання кримінальному провадженню або продовження протиправної поведінки.

Крім того, просив перевірити законність і строки затримання, зазначивши, що фактично підозрюваного затримано 05 жовтня 2026 року в місті Києві, тоді як протокол затримання складено лише 08 жовтня 2026 року в місті Кропивницькому. У зв`язку із цим наголосив на необхідності встановлення точного моменту фактичного затримання та перевірки дотримання вимог статей 206, 209, 211 КПК України.

ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025150030000183 від 10.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

08.10.2026 року ОСОБА_6 , в порядку передбаченому ст. 208 КПК України, затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

08.10.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Згідно повідомленої підозри, солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в тому, що він 06 січня 2024 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, та перебуваючи курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», діючи умисно в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст.ст. 1, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір тимчасово ухилитись від несення обов`язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування військової частини НОМЕР_1 , не з`явився вчасно до військової частини НОМЕР_1 , яка перебувала у АДРЕСА_1 , після проходження лікування в «Обласній клінічній психіатричній лікарні» Кіровоградської обласної ради, проводячи час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, до моменту затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ст. 208 КПК України 08.10.2026, слідчим слідчого відділу Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області у м. Кропивницький, по вулиці Вокзальна, буд. 58.

ОСОБА_6 , підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігання конкретним ризикам, передбаченим цією статтею. Підставою застосування запобіжного заходу є одночасна наявність обґрунтованої підозри та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, зазначені у частині першій цієї статті.

За частиною першою статті 194 КПК України слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами докази: наявність обґрунтованої підозри; наявність хоча б одного із зазначених у клопотанні ризиків; недостатність більш м`яких запобіжних заходів для запобігання доведеному ризику.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, а саме: повідомленням військової частини про вчинення кримінального правопорушення, матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини та іншими матеріалами кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Доводи захисника щодо розбіжностей у зазначенні дати та обставин інкримінованого діяння не спростовують обґрунтованості підозри з огляду на наявні матеріали службового розслідування, які підтверджують відсутність підозрюваного на службі з 13 листопада 2024 року, тобто після його зарахування до списків особового складу військової частини. Отже, зазначення в повідомленні про підозру дати 06 січня 2024 року не узгоджується з цими матеріалами, однак така розбіжність сама по собі не нівелює фактичних даних щодо відсутності підозрюваного на службі з 13 листопада 2024 року.

Розбіжності щодо форми інкримінованого діяння самовільного залишення місця служби чи нез`явлення вчасно на службу після лікування потребують уточнення під час досудового розслідування.

Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_6 конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Відтак, доводи захисника про необгрунтованість аргументів прокурора про обгрунтованість повідомленої його підзахисному підозри спростовуються вищевикладеним.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий, за погодженням з прокурором, посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України,- можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Згідно з вимогами ст.ст. 178, 183 КПК України, слідча суддя враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби в умовах воєнного стану, має вік 46 років, розлучений, утриманців немає, відсутнє постійне місце проживання, має у власності об`єкт нерухомого майна, рухомого майна та заощаджень немає, відтак має слабкі соціальні відсутні.

ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів. Санкція зазначеної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

З огляду на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та сукупність установлених обставин, слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування.

Цей ризик підтверджується не лише тяжкістю можливого покарання, а насамперед фактичною поведінкою, яка становить предмет підозри: ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні самовільного залишення військової частини, усвідомлював протиправний характер своїх дій, тривалий час був відсутній за місцем проходження військової служби та не повернувся до неї добровільно, а був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Водночас тривала свідома непокора обов`язку перебувати у визначеному місці та відсутність добровільного повернення об`єктивно свідчать про здатність підозрюваного змінити місце перебування і ухилятися від виконання обов`язків у майбутньому. Крім того, оцінюючи ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, слідча суддя враховує відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків і постійного місця проживання, що в сукупності з іншими встановленими обставинами підвищує ймовірність реалізації цього ризику.

Щодо наявності ризику впливу на свідків, то враховуючи обставини інкримінованого злочину, а саме те, що він є військовослужбовцем, знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, а тому має можливість вплинути на інших учасників кримінального провадження з використанням зв`язків, показання яких можуть зашкодити проведенню об`єктивного та неупередженого досудового розслідування даного кримінального провадження, ризик наявний.

Крім того, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ризик учинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, належним чином не обґрунтовано.

Фактичні обставини інкримінованого діяння враховані під час оцінки ризику переховування, однак без додаткових конкретних даних вони не доводять наміру ОСОБА_6 після застосування запобіжного заходу вчинити дезертирство чи інше кримінальне правопорушення.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - також належним чином не обґрунтований у клопотанні, не віднайшов об`єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

На даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

Оцінюючи пропорційність запобіжного заходу, слідча суддя відповідно до статті 178 КПК України враховує вагомість наданих доказів, тяжкість можливого покарання, вік і стан здоров`я підозрюваного, наявність постійного місця проживання, а також відсутність даних про тяжкі захворювання, які перешкоджають триманню під вартою.

З огляду на наведені обставини кримінального провадження, характер інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, а також встановлені судом ризики, слідча суддя доходить висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не запобігатиме ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Особисте зобов`язання або домашній арешт без додаткової майнової гарантії за встановленого ризику не забезпечать належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 , оскільки не створюють достатніх запобіжників від залишення ним місця проживання з огляду на попередній тривалий період відсутності у визначеному місці служби та відсутність добровільного повернення.

Крім того, особа не має постійного місця проживання, а місце реєстрації є віддаленим до місцязнаходження органу досудового розслідування, перебуває в безпосередній близості від зони проведення бойових дій, що ускладнить досягнення завдання кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Застава не може бути застосована з огляду на те, що сторона захисту не надала слідчій судді докази, що вона може бути внесена у розмірі в межах, визначених процесуальним законом, підозрюваним та не буде надмірним тягарем для останнього.

Щодо доводів захисника, щодо затримання ОСОБА_6 , а саме що фактичне затримання відбулося 05.10.2026 року в місті Києві, тоді як протокол затримання було складено 08 жовтня 2026 близько 15:15 в місті Кропивницькому, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його фактичного затримання.

Згідно з ч. 5 ст. 208 КПК України про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов`язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.211 КПК України затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Як вбачається з протоколу затримання від 08.10.2026 ОСОБА_6 фактично затримано 08.10.2026 о 12.00 год. В протоколі затримання вказано дату та час затримання. Від адвоката і підозрюваного будь-яких зауважень під час складання протоколу затримання не надходило, лише зауваження підозрюваного про незгоду із затриманням.

09.10.2026 слідчий звернувся до слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 .

З огляду на викладене, слідчий у строк визначений КПК України звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , а тому права підозрюваного не були порушені.

В матеріалах клопотання відсутні докази, що підтверджують затримання ОСОБА_6 в рамках даного кримінального провадження в інший період часу. ОСОБА_6 є військовослужбовцем, який повинен виконувати вимоги Конституції України, Законів України, статутів Збройних сил України, виконувати поставлені йому завдання, підкорятися наказам командирів і начальників, що з врахуванням воєнного стану свідчить що його статус військовослужбовця має певні обмеження щодо вільного пересування та проведення часу на свій розсуд. Знаходження ОСОБА_6 у військовому підрозділі у зв`язку з виконанням цим підрозділом делегованих йому функцій з метою забезпечення правопорядку серед військових не свідчить про свавільне позбавлення волі та не є затриманням в розумінні ст. 207-209 КПК України.

При цьому, слідча суддя звертає увагу на те, що у разі порушення прав чи інтересів особи, службовими (посадовими) особами при здійсненні ними свої повноважень, вказана особа для судового захисту вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_6 , визначити з 12 год. 00 хв. 08.10.2026 до 12 год. 00 хв. 06.12.2026.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, проте це є право, а не обов`язок слідчого судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

На початковій стадії досудового розслідування застосування тримання під вартою строком на 60 днів є домірним установленому ризику та необхідним для забезпечення участі підозрюваного у кримінальному провадженні. Водночас індивідуальні обставини справи не дають підстав позбавляти його реальної можливості звільнення під заставу з покладенням процесуальних обов`язків.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_6 , особу підозрюваного, його майновий стан, слідча суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 199 680 гривень, що відповідає 60 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ч.3 ст.183 КПК України, слідча суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_6 , визначити з 12 год. 00 хв. 08.10.2026 до 12 год. 00 хв. 06.12.2026.

Визначити розмір застави в сумі 199 680 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA768201720355219001015002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_6 .

З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 , до 06.12.2026 виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч.10 ст.182 КПК України.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1