Ухвала суду № 140712686, 19.10.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/5282/26

2/583/2633/26

У Х В А Л А

про залишення без руху

19 жовтня 2026 року м. Охтирка Сумської області

Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановила:

16.10.2026 до Охтирського міськрайонного суду Сумської області надійшов зазначений позов, згідно з яким позивачка просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований Охтирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 96.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У позовній заяві позивачкою зазначено з посиланням на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.06.2018 по справі №572/2088/17 про наявність підстав для звільнення її від сплати судового збору за подання позову відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасника бойових дій.

До позовної заяви на підтвердження наведеного долучено посвідчення ОСОБА_1 щодо статусу учасника бойових дій.

Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Вказана норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення встановлено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі №545/1149/17 виснувала, що вирішенні питання щодо стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено перелік пільг учасникам бойових дій.

У ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

З аналізу наведених норм убачається, що пільги, визначені п. 13 ч. 1 ст. 5 України «Про судовий збір», поширюються на учасників бойових дій лише у справах, пов`язаних з їх соціальним захистом.

Із змісту позовної заяви та позовних вимог вбачається, що спір у цій справі виник з сімейних відносин та не пов`язаний із соціальним захистом прав позивачки як учасника бойових дій, оскільки такий виник не із правовідносин, на які поширюється норма статті Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що механізми забезпечення єдності судової практики полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об`єднаної палати Касаційного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного суду.

За наведених обставин, відсутні підстави для звільнення позивачки від сплати судового збору у цій справі на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 України «Про судовий збір».

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору із позовних заяв про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 становить 3328 грн.

Таким чином, за вимогу про розірвання шлюбу має бути сплачено 1331,20 грн на рахунок: отримувач: ГУК Сумської області/Охтирська МТГ/22030101, код отримувача 37970404, рахунок UA278999980313121206000018538, призначення платежу: судовий збір, код 22030101, пункт 1.2.

За ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивачки на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачкою вищевказаних порушень ст. 177 ЦПК України, а саме: сплати судового збору в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 177, 187 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачці строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко