Ухвала суду № 140712662, 19.10.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/5186/26

1-кс/583/1138/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2026 р. м. Охтирка

Слідча суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 в м. Охтирка клопотання начальника СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 про надання дозволу на здійснення примусового відібрання біологічних зразків у кримінальному провадженню №12026200460000914 від 10 жовтня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 242, ч. 2 ст. 350 КК України,

УСТАНОВИЛА:

15 жовтня 2026 року на розгляд слідчої судді надійшло вказане клопотання начальника СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 про надання дозволу на здійснення примусового відібрання біологічних зразків у кримінальному провадженню №12026200460000914 від 10 жовтня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 242, ч. 2 ст. 350 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200460000914 від 10.10.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 350 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 350 КК України.

10 жовтня 2026 року об 11 год 07 хв ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України, 11 жовтня 2026 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КПК України, 12 жовтня 2026 року за ч. 2 ст. 242 КК України; 13 жовтня 2026 року ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та звільнено його з-під варти; 15 жовтня 2026 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

В ході досудового розслідування виникла необхідність у проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи з метою підтвердження або спростування факту незаконного зберігання підозрюваним психотропної речовини та встановлення наявності генетичних ознак людини, зокрема, підозрюваного ОСОБА_5 , на об`єктах, вилучених у ході проведення огляду місця події, що визнані речовими доказами у кримінальному провадженню та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, які можуть слугувати доказами для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, на біологічних зразках підозрюваного ОСОБА_5 .

Таким чином, для належного та повного проведення вказаного експертного дослідження необхідні біологічні взірці букального епітелію у підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

15 жовтня 2026 року підозрюваному ОСОБА_5 в присутності його захисника ОСОБА_6 пред`явлено постанову начальника СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 про відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 14 жовтня 2026 року, утім ОСОБА_5 під час ознайомлення із постановою відмовився в присутності свого захисника добровільно надати біологічні зразки, у зв`язку з чим слідчий звернувся до суду з цим клопотанням.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 підтримали клопотання, просили клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник, адвокат ОСОБА_6 , в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання та надали пояснення кожен окремо про те, що ОСОБА_5 не відмовляється від надання зразків біологічного матеріалу, але після того, коли буде проведена експертиза та встановлено які взагалі є сліди ДНК на пакеті.

Прокурор на такі пояснення вказав, що судова молекулярно-генетична експертиза буде призначена та на розгляд експерта будуть поставлені питання у комплексі, враховуючи зразки біологічного матеріалу підозрюваного.

Перевіривши доводи, викладені у клопотанні, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідча суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.

За змістом ч. 3 ст. 245 КПК України відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

У відповідності до п. 3 ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини», в редакції, яка набрала чинності з 06.02.2023, відбір біологічного матеріалу в осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 5 цього Закону, якщо під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні не була призначена експертиза з метою встановлення генетичних ознак особи, якій повідомлено про підозру, здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.

З наданих матеріалів убачається, що відібрання біологічних зразків необхідне для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи з метою ідентифікації відповідних слідів на речових доказах, виявлених органом досудового розслідування під час проведення слідчих дій, та встановлення їх належності підозрюваному ОСОБА_5 .

Проте відповідно до власноручних записів у постанові прокурора 15 жовтня 2024 року ОСОБА_5 відмовився від надання біологічних зразків, букального епітелію, в добровільному порядку.

Частиною 4 ст. 132 КПК України встановлено, що для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Крім того, за практикою Європейського суду з прав людини фізична недоторканність особи охоплюється поняттям "приватне життя", що охороняється статтею 8 Конвенції (рішення від 26 березня 1985 року у справі "X та Y проти Нідерландів") і стосується найбільш інтимних аспектів приватного життя, а обов`язкове медичне втручання, навіть незначне, становить втручання у це право.

ЄСПЛ допускає можливість здійснення примусового отримання зразків для дослідження, водночас регламентуючи чіткі умови та порядок здійснення такого втручання, наголошуючи, що отримання біологічних зразків можна проводити тільки за розпорядженням уповноваженої на це посадової особи, його може робити тільки акредитований лікар.

Також на момент розгляду клопотання про примусове відібрання біологічних зразків, слідчий суддя з огляду на практику ЄСПЛ зобов`язаний переконатись, що така маніпуляція буде безпечною для життя та здоров`я особи. На це наголошено і в рішенні ЄСПЛ у справі "Яллог проти Німеччини", в якому зазначається про необхідність проведення медичного обстеження до моменту примусового відібрання зразків для проведення експертизи. Виключно за таких умов, отримання біологічних зразків, що потребує порушення анатомічної цілісності тканини організму чи різного роду медичних маніпуляцій може бути визнано виправданим в розумінні практики ЄСПЛ.

У контексті збирання доказів у рамках кримінального провадження узяття зразків букального епітелію в підозрюваного становить обов`язкову медичну процедуру, котра, хоч і є малозначною, все ж має вважатися втручанням у право на приватне життя (рішення у справах "Jalloh v. Germany", п. 70; "Schmidt v. Germany"). Проте Європейська конвенція з прав людини не забороняє застосування таких процедур задля здобуття доказів про причетність до вчинення злочину. У цій справі ЄСПЛ зауважив, що право не свідчити проти чоловіка/дружини, на відміну від надання усних свідчень, не поширюється на збір матеріальних доказів, таких як клітинний матеріал (п. 35). Отже, коли взяття цього зразка було необхідним для розслідування злочину, Суд визнав згаданий захід пропорційним (п. 41).

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини "Саундерс проти Великої Британії" від 17 грудня 1996 року: право не свідчити проти самого себе це в першу чергу право обвинуваченого зберігати мовчання. Як прийнято вважати в правових системах держав учасників Конвенції і в інших країнах, дане право не поширюється на використання в кримінальному процесі матеріалів, які можуть бути отримані від обвинуваченого незалежно від його волі примусово якось: вилучення по розпорядженню документів, отримання зразків крові, сечі і шкірного покриву для проведення аналізу ДНК.

На підставі викладеного, а також з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення, як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, для встановлення ролі підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи, що ОСОБА_5 оголошено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 242, ч. 2 ст. 350 КК України, забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, слідча суддя дійшла висновку, що для цього достатньо відібрати зразки букального епітелію у підозрюваного, що в свою чергу не потребує порушення анатомічної цілісності тканин організму.

Зважаючи на наявність підстав для відібрання в підозрюваного біологічних зразків та його небажання надати їх добровільно, слідча суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

При цьому слідча суддя зазначає, що примусове відібрання біологічних зразків виправдує такий ступінь втручання у особисті права особи з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 223, 159, 163-166, 244-245 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Задовольнити клопотання начальника СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 про надання дозволу на здійснення примусового відібрання біологічних зразків.

Надати слідчим слідчої групи у кримінальному провадженню №12026200460000914 від 10 жовтня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 242, ч. 2 ст. 350 КК України, а саме: слідчому ОСОБА_7 , слідчому ОСОБА_8 , слідчому ОСОБА_9 , слідчому ОСОБА_10 , слідчому ОСОБА_11 , старшому слідчому ОСОБА_12 , старшому слідчому ОСОБА_13 , старшому слідчому ОСОБА_14 , старшому слідчому ОСОБА_15 , старшому слідчому ОСОБА_16 , старшому слідчому ОСОБА_17 , начальнику СВ ОСОБА_4 , дозвіл на примусове відібрання біологічних зразків для проведення судової молекулярно - генетичної експертизи, а саме зразки букального епітелію у підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Строк дії ухвали один місяць з дня її постановлення.

Відібрання зразків проводити з дотриманням вимог ст. ст. 241, 245 КПК України із залученням відповідних спеціалістів та/або експертів.

Відповідно до ч. 3 ст.309КПК України ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали проголошено 19 жовтня 2026 року о 13 год 00 хв.

Слідча суддя ОСОБА_1