Ухвала суду № 140712232, 19.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 жовтня 2026 року справа № 520/33126/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд.13/15, м. Київ, 01011, кодЄДРПОУ00034051); третя особа: Харківська обласна прокуратура (вул. Б. Хмельницького, буд.4, м. Харків, 61050, кодЄДРПОУ02910108) про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офіс Генерального прокурора, третя особа: Харківська обласна прокуратура в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора № 348-к від 03 вересня 2026 року про звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади начальника другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Харківської обласної прокуратури з « 07» вересня 2026 року у зв`язку з поданням заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням (пункт 1 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру»);

- поновити ОСОБА_1 з 08 вересня 2026 року на адміністративній посаді начальника другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Харківської обласної прокуратури;

- допустити рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на адміністративній посаді до негайного виконання.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 1, абз.1 ч.2, ч.5 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач не згоден з наказом Генерального прокурора № 348-к від 03 вересня 2026 року про звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади начальника другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Харківської обласної прокуратури з « 07» вересня 2026 року у зв`язку з поданням заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням (пункт 1 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру»), проте з позовною заявою звернувся до суду лише 12.10.2026р., тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.

В обґрунтування поновлення строку звернення представником позивача зазначено, що попередню позовну заяву було подано 07.10.2026 через систему «Електронний суд». Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2026 у справі № 520/32757/26 її повернуто через відсутність належного підтвердження повноважень представника (ордеру/договору).

Ордер на надання правничої допомоги серія АХ № 1384835 від 29 серпня 2026 року (виданий на підставі договору про надання правничої допомоги від 25/28 серпня 2025 року) існував на момент подання позову, був належним чином оформлений і повинен був бути долучений до матеріалів. Через технічний збій системи електронного судочинства зазначений ордер не був прикріплений / не відобразився у поданих матеріалах.

Таким чином, повернення позовної заяви відбулося з технічних причин, не з вини позивача. Сторона позивача має право повторно звернутися до суду (ч. 5 ст. 169 КАС України).

Оскільки первинне звернення було своєчасним, повернення сталося з об`єктивних причин, а повторне звернення відбулося без надмірного зволікання, прошу поновити строк звернення до суду на підставі ст. 123 КАС України.

З цього приводу суд зауважує, що позивач оскаржує наказ Генерального прокурора № 348-к від 03 вересня 2026 року про звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади начальника другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Харківської обласної прокуратури з « 07» вересня 2026 року у зв`язку з поданням заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням (пункт 1 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру»), при цьому з первинним позовом до суду позивач звернувся 08.10.2026 року (справа №520/32757/26), при цьому строк на оскарження сплив 04.10.2026 року. Отже навіть під час подання первинного позову позивачем було пропущено строк звернення. Таким чином, позивачем пропущений строк звернення до суду.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Суд виходить з того, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру, які є пов`язаними.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі : з 1 січня 2026 року - 3328 грн., за подання даного адміністративного позову, який містить позовну вимоги немайнового характеру, розмір судового збору складає 1064,96 грн. (3328 х 0,4х0,8)

При перевірці позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору, що не відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір".

Крім того, відповідно до ч. 1-2ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Отже, обов`язок додати до поданої в електронній формі заяви по суті докази надсилання відповідних матеріалів іншим учасникам справи, покладається на відповідного учасника справи не залежно від того, чи подається ним заява через підсистему "Електронний суд", чи шляхом направлення на електронну пошту.

Суд роз`яснює позивачу, що обрання ним способу подання позовної заяви шляхом направлення до суду в електронній формі, покладає на позивача обов`язок додати до позовної заяви докази направлення відповідачам позовної заяви та доданих до неї документів, шляхом їх направлення до електронного кабінету відповідача у підсистемі Електронний суд, а у разі відсутності у відповідача електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження відповідача.

Проте позивачем до матеріалів справи доказів направлення позову з додатками відповідачу та третій особі матеріали позову не місять.

Отже, для усунення недоліків, позивачу в цій частині необхідно надати до суду докази направлення відповідачу та третій особі копії позовної заяви з доданими до неї документами в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи (направлення зазначених документів до електронного кабінету відповідача у підсистемі Електронний суд), а у разі відсутності у відповідачів електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження відповідача та третьої особи.

Крім того, в позовній заяві заявлено клопотання про витребування у Офісу Генерального прокурора матеріали, на підставі яких видано наказ № 348-к від 03.09.2026, у тому числі: оригінал заяви від 01.09.2026; електронну картку документа; відомості про дату та час реєстрації; дані про особу, яка зареєструвала документ; повний маршрут проходження заяви в електронній системі документообігу; усі резолюції та службові відмітки; клопотання/звернення керівника Харківської обласної прокуратури; службові записки та інші документи кадрового підрозділу; документи щодо підготовки та погодження проєкту наказу № 348-к; інші документи, які стали підставою для видання наказу.

Витребувати у Харківської обласної прокуратури: матеріали щодо обставин написання та передачі заяви позивача; документи щодо її реєстрації та направлення; службове листування з цього питання; клопотання керівника Харківської обласної прокуратури; документи про заробітну плату позивача за період, необхідний для визначення середнього заробітку.

Проаналізувавши клопотання представника позивача, суд дійшов висновку відмовити у його задоволені, оскільки представник позивача помилково ототожнює сприяння суду у реалізації обов`язку щодо подання доказів особами, які беруть участь у справі, з виконанням представником позивача свого обов`язку щодо збирання доказів для формування своєї правової позиції по справі.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч.4. ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.1 ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.(ч.2)

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.(ч.4).

Відповідно до ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд зазначає, що представником позивача на підтвердження вказаних в позові обставин не надано відповідних доказів. Проте представником позивача не вказано заходи, яких він вжив для отримання цих доказів самостійно, не надано доказів вжиття таких заходів, не зазначено причини неможливості самостійного отримання цих доказів та не надано доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів.

Таким чином, в порушення ч.4. ст. 161 КАС України позивачем не додано до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку, у випадку їх наявності або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено; документ про сплату судового збору на суму 1064,96 грн. за вимоги не майнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або докази звільнення особи від сплати судового збору; докази направлення відповідачу та третій особі копії позовної заяви з доданими до неї документами в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи (направлення зазначених документів до електронного кабінету відповідача у підсистемі Електронний суд), а у разі відсутності у відповідачів електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження відповідача та третьої особи.

Керуючись статтями 160,161,169 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали.

Повідомити позивачу про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку, у випадку їх наявності або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено;

- документ про сплату судового збору на суму 1064,96 грн. за вимоги не майнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або докази звільнення особи від сплати судового збору;

- докази направлення відповідачу та третій особі копії позовної заяви з доданими до неї документами в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи (направлення зазначених документів до електронного кабінету відповідача у підсистемі Електронний суд), а у разі відсутності у відповідачів електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження відповідача та третьої особи;

- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Рубан В.В