Рішення № 140711936, 19.10.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року Справа № 480/9570/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/9570/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС України у Сумській області), в якій просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області у наданні ОСОБА_1 публічної інформації - копій всіх наказів за всіма тарифними розрядами та посадами про встановлення відсоткового розміру премії за січень 2023 року, в тому числі накази про відсотковий розмір премії, які встановлені та виплачені в лютому 2023 року за січень 2023 року та накази про встановлення відсотку надбавки за особливості проходження служби за січень 2023 рік, без вказання персоніфікованих (персональних) даних;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області надати ОСОБА_1 публічну інформацію - копій всіх наказів за всіма тарифними розрядами та посадами про встановлення відсоткового розміру премії за січень 2023 року, в тому числі накази про відсотковий розмір премії, які встановлені та виплачені в лютому 2023 року за січень 2023 року та накази про встановлення відсотку надбавки за особливості проходження служби за січень 2023 рік, без вказання персоніфікованих (персональних) даних (з приховуванням, ретушшю інформації, яка відображає персональні дані інших осіб та/або у вигляді витягів тощо).

Свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДСНС України в Сумській області із заявою про доступ до публічної інформації та просив про надання копій всіх наказів за всіма тарифними розрядами та посадами про встановлення відсоткового розміру премії за січень 2023 року, в тому числі накази про відсотковий розмір премії, які встановлені та виплачені в лютому 2023 року за січень 2023 року та накази про встановлення відсотку надбавки за особливості проходження служби за січень 2023 рік. Вказану інформацію позивач просив надати без вказання персоніфікованих (персональних) даних. Однак відповідач у листі від 24.09.2024 відмовив у наданні затребуваної інформації, з огляду на те, що позивач службу в органах та підрозділах відповідача не проходив, з чим позивач не погодився та звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 11.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 480/9570/24, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог з тих мотивів, що передача інформації про загальний штат осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту може призвести до витівку інформації щодо осіб, які потенційно можуть бути залучені до військової відсічі російської агресії. Зазначив, що інформація, яка міститься у штатному розписі не підлягає оприлюдненню в умовах воєнного стану. Також повідомив, що в управлінні відсутнє нормативно-правове регулювання щодо знеособлення або деперсоніфікації копій наказів. За таких обставин вважає, що у відповідача не виникає обов`язку щодо знеособлення або деперсоніфікації копій наказів, тому у спірних правовідносинах ГУ ДСНС України в Сумській області діяло згідно чинного законодавства.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач у відзиві не вказав жодного доводу, яким чином надання затребуваної інформації може завдати істотну шкоду, та у чому виражається така шкода, інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку.

Представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив, в якому підтримав доводи, викладені у відзиві, просив позов залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся 10.09.2024 до ГУ ДСНС України у Сумській області із заявою в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", в якій просив ГУ ДСНС України у Сумській області надати інформацію, а саме надати копії всіх наказів за всіма тарифними розрядами та посадами про встановлення відсоткового розміру премії за січень 2023 року, в тому числі накази про відсотковий розмір премії, які встановлені та виплачені в лютому 2023 року за січень 2023 року та накази про встановлення відсотку надбавки за особливості проходження служби за січень 2023 рік. Інформацію просив надати без вказання персоніфікованих (персональних) даних (а.с.103).

ГУ ДСНС України у Сумській області позивачу надано відповідь № 6301/1-5248/6315 від 24.09.2024, відповідно до якої зазначено, що ОСОБА_1 не працював та не проходив службу в підрозділах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, за потрібною інформацією ОСОБА_1 потрібно звернутися за місцем проходження служби чи роботи (а. с. 5 зворотній бік).

Позивач, не погоджуючись з отриманою відповіддю на заяву, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку заявленим спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Статтею 34 Конституції України встановлено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно з положеннями статті 5 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-XII), кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2657-XII, право на інформацію забезпечується: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов`язком суб`єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення; обов`язком суб`єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.

Разом з цим положеннями статті 20 Закону № 2657-XII, інформація за порядком доступу поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року (далі - Закон № 2939-VI, Закон України Про доступ до публічної інформації).

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями частини 1 статті 4 Закону № 2939-VI встановлено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах:

1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень;

2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону № 2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, доступ до публічної інформації відповідно до Закону № 2939-VI є відкритим, крім обмежень, встановлених законом.

Статтею 12 Закону № 2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Судом встановлено, що позивач у запиті на отримання публічної інформації від 10.09.2024, скерованого до ГУ ДСНС України у Сумській області (а.с.103), просив надати копії всіх наказів за всіма тарифними розрядами та посадами про встановлення відсоткового розміру премії за січень 2023 року, у тому числі накази про відсотковий розмір премії, які встановлені та виплачені в лютому 2023 року за січень 2023 року та накази про встановлення відсотку надбавки за особливості проходження служби за січень 2023 рік, без вказання персоніфікованих (персональних) даних.

При цьому суд зауважує, що вичерпний перелік випадків, коли розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту про надання інформації, установлений нормами ч.1 ст.22 Закону України Про доступ до публічної інформації. Такими випадками є:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч.2 ст.6 цього закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст.21 цього закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч.5 ст.19 цього закону.

Відповідач у цій справі не заперечує, що ГУ ДСНС України у Сумській області є розпорядником запитуваної позивачем публічної інформації, втім, відмовляючи у наданні запитуваної інформації у відповіді №6301/1-5248/6315 від 24.09.2024, зазначив, що ОСОБА_1 не працював та не проходив службу в підрозділах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, за потрібною інформацією ОСОБА_1 потрібно звернутися за місцем проходження служби чи роботи (а. с. 5 зворотній бік).

Надаючи оцінку цим доводам, суд визнає, що такі підстави не підпадають під жодні підстави, визначені у вказаній вище нормі ч.1 ст.22 Закону України Про доступ до публічної інформації для відмови у задоволенні запиту, а відтак, така відповідь була надана з порушенням вимог Закону України Про доступ до публічної інформації.

В обґрунтування своєї позиції представник відповідача додатково вказує, що передача інформації про загальний штат осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту може призвести до витівку інформації щодо осіб, які потенційно можуть бути залучені до військової відсічі російської агресії. Зазначив, що інформація, яка міститься у штатному розписі не підлягає оприлюдненню в умовах воєнного стану. Також повідомив, що в управлінні відсутнє нормативно-правове регулювання щодо знеособлення або деперсоніфікації копій наказів. За таких обставин вважає, що у відповідача не виникає обов`язку щодо знеособлення або деперсоніфікації копій наказів, тому у спірних правовідносинах ГУ ДСНС України в Сумській області діяло згідно чинного законодавства.

Надаючи оцінку цим доводам суд, насамперед, зауважує, що вказані підстави не були наведені в обґрунтування відмови у наданні запитуваної позивачем публічної інформації.

При цьому надаючи оцінку спірним відносинам, з огляду на запитувану позивачем інформацію, суд бере до уваги, що порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, питання, пов`язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту визначається Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593 (далі - Положення № 593).

В силу вимог пункту 57 Положення № 593 посади, на які призначаються особи рядового і начальницького складу, та відповідні їм спеціальні звання служби цивільного захисту визначаються штатом (штатним розписом).

Перелік посад, що підлягають заміщенню особами рядового і начальницького складу, та перелік посад для призначення (звільнення) осіб рядового і начальницького складу (далі - номенклатура посад) визначаються ДСНС (пункт 58 Положення № 593).

Згідно з пунктом 61 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу призначаються на посади, які передбачені штатами (штатними розписами) органів чи підрозділів цивільного захисту, наказами по особовому складу відповідних керівників (начальників) згідно з номенклатурою посад.

Наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС від 29.03.2021 № 167) затверджено Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області.

Відповідно до пункту 1 Положення, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області (скорочена назва - ГУ ДСНС України у Сумській області) (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з метою визначення умов та розмірів виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту наказом Міністерства внутрішніх справ України 20 липня 2018 року № 623, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 936/32388, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, яка визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 4 розділу Інструкції грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які, зокрема: займають посади осіб рядового і начальницького складу, передбачені штатами в апараті Державної служби України з надзвичайних ситуацій, її територіальних органах та підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, закладах освіти, наукових установах та інших підрозділах, в яких особи рядового і начальницького складу проходять службу цивільного захисту (далі - органи управління (підрозділи)); перебувають у розпорядженні відповідних керівників органів управління (підрозділів).

В силу вимог пункту 8 розділу Інструкції підставами для виплати грошового забезпечення є відповідно наказ керівника органу управління (підрозділу) про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, та встановлення відповідних окладів, надбавок, доплат тощо. Проекти зазначених наказів по особовому складу органів управління (підрозділів) готують підрозділи по роботі з персоналом (кадрами) та погоджують з відповідними фінансовими і юридичними підрозділами.

Грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу за місцем їх постійної служби (пункт 9 розділу Інструкції).

Згідно з пунктами 1-3 розділу V Інструкції особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за вислугу років.

Особам рядового і начальницького складу залежно від складності, важливості, інтенсивності та умов служби розмір надбавки за особливості проходження служби, установлений відповідно до пункту 1 цього розділу, може збільшуватися до 100 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за вислугу років.

Перелік посад, за якими встановлюється надбавка за особливості проходження служби понад розмір, установлений відповідно до пункту 1 цього розділу, затверджується наказом ДСНС у межах фонду грошового забезпечення.

Розмір надбавки за особливості проходження служби встановлюється наказом керівника органу управління (підрозділу) на початку року із зазначенням конкретного розміру кожній особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту залежно від складності, важливості, інтенсивності та умов служби з урахуванням асигнувань на грошове забезпечення на відповідний рік.

За приписами пункту 1 розділу ХVІ Інструкції, керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого органом управління (підрозділу) з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів), з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників органів управління (підрозділів).

Аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що саме керівник ГУ ДСНС України у Сумській області уповноважений відповідним наказом визначати розміри надбавки за особливості проходження служби та здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в межах фонду, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік.

З огляду на вищенаведені норми права, запитувана позивачем у відповідача інформація підпадає під визначення, яке міститься у статті 1 Закону України № 2939-VI, зокрема, інформація, отримана або створена в процесі виконання ГУ ДСНС України у Сумській області своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, яка знаходиться у володінні цього органу та ГУ ДСНС України у Сумській області є розпорядником запитуваної позивачем публічної інформації.

При цьому щодо доводів відповідача про те, що запитувана позивачем інформація є інформацією з обмеженим доступом, суд враховує таке.

Згідно з частиною першою та другою статті 6 Закону України Про доступ до публічної інформації інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація (ч.1).

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Приписами частини п`ятої статті 6 Закону № 2939-VI встановлено, що не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

Відповідно до частини восьмою статті 6 Закону України Про доступ до публічної інформації обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону № 2657-XII конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами (частина третя статті 21 Закону № 2657-XII).

Положеннями статті 7, 8, та 9 Закону України Про доступ до публічної інформації визначено, яка саме публічна інформація може бути конфіденційною, таємною або службовою.

При цьому необхідно враховувати, що положення частини першої статті 7 Закону України Про доступ до публічної інформації не передбачає можливості для суб`єктів владних повноважень відносити інформацію до конфіденційної. Такі суб`єкти можуть обмежувати доступ до інформації лише шляхом віднесення її до службової або таємної відповідно до закону.

Слід зауважити, що відповідачем у листі від 24.09.2024 не зазначено, що запитувана інформація віднесена до конфіденційної, таємної або службової.

Водночас, розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 7 Закону України Про доступ до публічної інформації).

Отже, можливість віднесення інформації до конфіденційної, таємної чи службової не слід розуміти як єдину достатню підставу для обмеження доступу до конкретної інформації, що містить ознаки будь-якого із названих видів інформації.

Запровадження обмеження доступу до конкретної інформації за результатами розгляду запиту на інформацію допускається лише за умови застосування вимог пунктів 1-3 частини другої статі 6 Закону України Про доступ до публічної інформації.

Ці вимоги називають "трискладовим тестом", який повинна пройти публічна інформація для визначення її відкритою чи обмеженою. За умови додержання сукупності всіх трьох підстав може бути обмежено доступ до інформації (постанова пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації").

Таким чином, передумовою для встановлення відкритості чи обмеження інформації є застосовування до такої інформації "трискладового тесту", при цьому відповідно до п.3 ч.4 ст.22 Закону України Про доступ до публічної інформації відмова в задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що публічна інформація як вид інформації виокремлена з-поміж інших за такими ознаками: вона має бути відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях; вона отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; вона перебуває у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Відсутність якоїсь із цих ознак має означати, що така інформація не є публічною. При цьому означення публічна не звужено повною відкритістю, доступністю інформації. Створені в процесі діяльності суб`єкта владних повноважень документи можуть містити як відкриту інформацію, так і інформацію з обмеженим доступом, яка, однак, не втрачає у зв`язку із цим ознаки публічної. Обов`язок розпорядника інформації надати на запит інформацію, яка є в його володінні, презюмується.

Крім того, виходячи з вищезазначених приписів, орган, до якого направлено запит громадянина, зобов`язаний об`єктивно і вчасно його розглянути, перевірити викладені в ньому факти, та надати відповідь на запит на інформацію у встановлені законом строки, зокрема не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, якщо такий запит не стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних.

Відмова в доступі до публічної інформації можлива лише з підстав, установлених законом. Розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність таких підстав шляхом застосування трискладового тесту відповідно до норм ч.2 ст.6 Закону України Про доступ до публічної інформації.

Відмова в наданні інформації з підстав, які не встановлені законом, так само як і відмова без обґрунтування наявності таких підстав шляхом застосування трискладового тесту є неправомірною.

Суд звертає увагу на те, що положення частини другої статті 6 Закону України Про доступ до публічної інформації передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1 цього Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженою лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі "трискладового тесту". Отже, тягар доведення того, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.

Таким чином, відмова у наданні інформації є обґрунтованою лише у разі, якщо розпорядник в листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 554/11837/14-а, від 05.06.2024 у справі № 300/481/23.

Так, відповідно до частини другої статті 6 Закону України Про доступ до публічної інформації обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Суд враховує, що, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII), Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

Згідно з частинами першою та другою статті 20 Закону № 389-VIII правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.

Приписами статті 64 Конституції України закріплено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Таким чином, в Указі Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 зазначено, зокрема, вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Зокрема, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтею 34 Конституції України.

У свою чергу, від розпорядника завжди потрібно отримувати роз`яснення причин відмови. Розпорядник інформації не позбавляється, навіть в умовах воєнного стану, обов`язку обґрунтування правомірності обмеження в доступі до публічної інформації. Водночас такий висновок має бути мотивованим та відображати реальний причинно-наслідковий зв`язок, між розголошенням інформації та істотною шкодою, яка може бути завданою.

Верховний Суд у постанові від 17.02.2020 у справі № 826/8891/16 звернув увагу на те, що тягар доведення того, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.

За таких умов, відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник в листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.

Однак відповідач у листі-відмови взагалі не наводить обставин, за яких можна було б упевнитися, що надання (розголошення) запитуваної інформації може завдати істотної шкоди національним інтересам, а шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач просив надати інформацію без вказання персоніфікованих (персональних) даних, окрім того запитувана інформація не стосувалась чисельності особового складу відповідача.

Отже, у разі наявності у запитуваних документах конфіденційної інформації, відповідач повинен надавати копії запитуваних документів, з яких шляхом ретушування вилучати відомості, доступ до яких обмежено відповідно до закону.

Вказане свідчить, що відповідач неналежним чином не розглянув запит позивача про надання публічної інформації.

Висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.11.2019 у справі № 1240/2978/18.

Доводи представника відповідача про те, що у ГУ ДСНС України в Сумській області відсутнє нормативно-правове регулювання щодо механізму знеособлення або деперсоніфікації копій наказів суд не бере до уваги, оскільки відсутність такого нормативно-правового регулювання не може позбавляти позивача права на отримання публічної інформації.

З огляду на встановлені у справі обставини, та за відсутності у відповіді на запит прямо визначених статтею 22 Закону № 2939-VI підстав для відмови у наданні публічної інформації, відмова відповідача є необґрунтованою.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлену судом протиправність відмови Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області у наданні ОСОБА_1 публічної інформації, та неналежний розгляд запиту позивача, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 10.09.2024 про надання копій всіх наказів за всіма тарифними розрядами та посадами про встановлення відсоткового розміру премії за січень 2023 року, в тому числі накази про відсотковий розмір премії, які встановлені та виплачені в лютому 2023 року за січень 2023 року та накази про встановлення відсотку надбавки за особливості проходження служби за січень 2023 рік, без вказання персоніфікованих (персональних) даних, надавши відповідь на запит від 10.09.2024, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області (вул. Сергія Табали (Сєвєра), буд. 70, м. Суми, 40016, код ЄДРПОУ 38602403) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області у наданні ОСОБА_1 публічної інформації - копій всіх наказів за всіма тарифними розрядами та посадами про встановлення відсоткового розміру премії за січень 2023 року, в тому числі накази про відсотковий розмір премії, які встановлені та виплачені в лютому 2023 року за січень 2023 року та накази про встановлення відсотку надбавки за особливості проходження служби за січень 2023 рік, без вказання персоніфікованих (персональних) даних.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 10.09.2024 про надання копій всіх наказів за всіма тарифними розрядами та посадами про встановлення відсоткового розміру премії за січень 2023 року, в тому числі накази про відсотковий розмір премії, які встановлені та виплачені в лютому 2023 року за січень 2023 року та накази про встановлення відсотку надбавки за особливості проходження служби за січень 2023 рік, без вказання персоніфікованих (персональних) даних, надавши відповідь на запит від 10.09.2024, з урахуванням висновків суду у цій справі.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.10.2026.

Суддя І.Г. Шевченко