Рішення № 140711892, 19.10.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/14265/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання О.В.Драної; представника позивача не прибув; представника відповідача М.В.Степанець; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Позивач) до Головного управління ДПС України у Рівненській області (далі Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.04.2026 №6712/1700240523 форми Р, від 17.04.2026 № 6710/1700240523 форми ПН, від 17.04.2026 № 6709/1700240523 форми B4 у повному обсязі.

Стислий виклад позиції Позивача та заперечень Відповідача.

Позивач зазначає, що ним отримано від Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області податкові повідомлення-рішення, що стосувалися нарахування податкових / грошових зобов`язань з ПДВ, зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ та застосування штрафних санкцій за не складення та не реєстрацію ПН / РК в ЄРПН за операціями. Такі рішення винесені на підставі Акта перевірки, яким встановлено порушення платником подків вимог податкового законодавства, що полягають у тому, що Позивач не використовував у власній господарській діяльності придбані паливно-мастильні матеріали, запчастини до колісних транспортних засобів та лісоматеріали. Позивач зазначає, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки придбані ним паливно-мастильні матеріали, запчастини до колісних транспортних засобів та лісоматеріали використовувалися ним безпосередньо для здійснення господарської діяльності, тому їх вартість віднесена до витрат. Просив задовольнити позов повністю.

Відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено факт невикористання у господарській діяльності Позивача придбаних ПММ, запчастин та лісоматеріалів, а тому платник податків мав обв`язок формування податкових зобов`язань з ПДВ на відповідні суми та формування та реєстрації ПН / РК в ЄРПН. Контролюючий орган зазначає, що Позивач не мав правових підстав для віднесення вартості придбаних ПММ, запчастин та лісоматеріалів до валових витрат до формування податкового кредиту. Тому оскаржувані рішення є правомірними. Просив відмовити Позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 03.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 25.08.2026.

Ухвалою суду від 25.08.2026, постановленою без оформлення окремого документа, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 22.09.2026.

Ухвалою суду від 22.09.2026, постановленою без оформлення окремого документа, у судовому засіданні оголошена перерва до 06.10.2026.

Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання 06.10.2026 прибув представник Відповідача, заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити Позивачу у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні 06.10.2026 після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення 19.10.2026 о 15 год 00 хв, в порядку статті 227 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

На підставі пп.191.1.6 п. 191.1 ст.191, пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8, п.78.1 ст.78, пп. 69.2-2, 69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК України), наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 05.03.2026 № 482-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 » та направлень на перевірку від 16.03.2026 №1067/ЖЗ/17-00-24-05-16, №1068/ЖЗ/17-00-24-05-16, виданих працівникам відділу планових та позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Рівненській області - заступнику начальника відділу Олегу Кобилянському, головному державному інспектору відділу Анатолію Поліщуку, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2026 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

Копію наказу Головного управління ДПС у Рівненській області № 482-п від 05.03.2026 вручено під підпис платнику податків фізичній особі ОСОБА_1 - 16.03.2026.

З направленнями на проведення перевірки ознайомлено Позивача під підпис 16.03.2026 з наданням копії наказу про проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 .

Перевірку проведено з відома фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

У періоді, за який проведено перевірку, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру про реєстрацію платника податку на додану вартість, зареєстровано платником ПДВ з 01.10.2023 по дату підписання Акта перевірки, номер запису в Реєстрі 200813820.

У ході перевірки на вимогу податкового органу, платнику податків ОСОБА_1 вручено лист про проведення інвентаризації №1388/Ж12/17-00-24-05-25 від 16.03.2026, яким зобов`язано провести інвентаризацію залишків основних засобів, ТМЦ, коштів відповідно до п.п. 20.1.13 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, забезпечити доступ перевіряючих до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Листом від 18.03.2026 № 18/03-1 (вх. ГУ ДПС у Рівненській області № 16626/6/17-00 від 27.03.2026) платником податків ОСОБА_1 надано інвентаризаційний опис основних засобів, ТМЦ, коштів.

В ході проведення перевірки контролюючим органом також вручено ФОП ОСОБА_1 запити про надання документів: № 1 від 16.03.2026, № 2 від 20.03.2026 щодо забезпечення надання всіх необхідних документів за період виникнення від`ємного значення з податку на додану вартість задекларованого у декларації з ПДВ за січень 2026 року (з 01.10.2025 по 31.01.2026).

Відповідач зазначає, що до перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано в повному обсязі документи, що стосуються предмета перевірки, а саме:

- наказ щодо призначення матеріально відповідальної особи, товарну книгу кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП, журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою N 7-НП, приймальні акти, відомості на відпуск нафтопродуктів відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затверджену наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держпродспоживстандарту України № 281/171/578/155 від 20.05.2008, зареєстровано в Міністерстві юстицій України 02 вересня 2008р. за № 805/15496 (із змінами та доповненнями);

- картки обліку шин за період, що підлягав перевірці, договір на утилізацію шин;

- акти на встановлення запасних частин, шин;

- технологічні описи та інструкції (паспортні дані) на лісопильне обладнання;

- дозволи (ліцензії) на право виконання робіт, паспорти та техогляд на бензопили, трактори, автівки, тощо, посвідчення на право роботи з бензопилами, тракторами чи іншою технікою, інструкції з охорони праці, журнал з реєстрації інструктажів з охорони праці, журнал обліку видачі засобів індивідуального захисту, медичні огляди працівників, та інше);

- документи щодо обліку та списання шин, регламентовані Експлуатаційними нормами середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затвердженими наказом Мінтрансу від 20.05.2006р № 488;

- документи щодо норм списання палива і мастильних матеріалів, визначених Методичними рекомендаціями з нормування витрат палива, електричної енергії, мастильних, інших експлуатаційних матеріалів автомобілями та технікою, редакція 1 від 17.11.2023, розроблені ДП «ДержавтотрансНДІпроект», затверджені науково-технічною радою цього інституту (протокол № 3) 17 листопада 2023 року.

За результатами ненадання до перевірки вищезазначених документів складено акт ненадання документів № 280/Ж6/17-00-24-05-19 від 20.03.2026.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складений Акт перевірки від 27.03.2026 №4853/Ж5/17-00-24-05-18/3052626933 (далі Акт перевірки) (а.с. 21 том 1).

На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення рішення від 17.04.2026:

№6712/1700240523 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 539466 грн. (в т.ч. 359644,00 грн. основний платіж та 179822,00 грн. штрафна (фінансова) санкція;

№6709/1700240523 форми «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 468244,00 грн;

№6710/1700240523 форми «ПН», яким застосовано штраф в розмірі 6800,00 грн за відсутність складення та реєстрації в ЄРПН податкових накладних (далі ППР №6712/1700240523, №6709/1700240523, №6710/1700240523) (а.с. 35-42 том 1).

Позивач подав скаргу на ППР від 17.04.2026 до Державної податкової служби України (а.с. 43 том 1), за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 30.06.2026 №17200/6/990006010206, яким ППР від 17.04.2026 №6712/1700240523, №6709/1700240523, 6710/1700240523 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 53 том 1).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень ППР №6712/1700240523, №6709/1700240523, №6710/1700240523, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Щодо ППР №6712/1700240523 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 539466 грн. (в т.ч. 359644,00 грн. основний платіж та 179822,00 грн. штрафна (фінансова) санкція та ППР №6709/1700240523 форми «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 468244,00 грн, суд зазначає, що Актом перевірки встановлено порушення:

п.189.1 ст.189, пп. "г" п. 198.5, п. 200.1 ст. 200, п. 204 ст. 200 ПК України, пп. 5 п. 3, пп. 5 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за №159/28289, що призвело до донарахування та сплаті в бюджет по податковій декларації за січень 2026 суми ПДВ в розмірі 359 644 грн та встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на 468 244 грн.

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що в ході проведення перевірки встановлено, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є лiсопильне та стругальне виробництво.

ФОП ОСОБА_1 подано до ГУ ДПС у Рівненській області податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.02.2026 № 9037889503 (з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ поданого у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9072168241 від 23.03.2026), в якій визначено:

рядок 9 «всього податкових зобов`язань» у розмірі - 219 735 грн;

рядок 17 «всього податкового кредиту» у розмірі - 687 979 грн;

рядок 19 «від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» у сумі - 468 244 грн;

рядок 19.1 «сума, обчислена відповідно до пункту 200.1.3 статті 200 розділу V Кодексу на момент подання декларації» - 1049 036 грн;

рядок 20 «сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації» - 468 244 грн;

рядок 21 «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» - 468 244 грн.

Згідно з поданою ФОП ОСОБА_1 декларацією за січень 2026 року, від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, відображене у рядку 19 декларації у розмірі 468244 грн, сформоване за рахунок від`ємного значення грудня2025 року - січня 2026 року.

Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення ПДВ) є накопичення залишків мастильних матеріалів, запасних частин, а також вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до пп. 195.1.1 п.195.1 ст.195 ПК України, в т.ч.:

- грудень 2025 року: 558 392 грн. - причиною виникнення від`ємного значення здійснення операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою (експорт деревини), обсяг реалізації яких складає 1792409 грн, що становить 47,6% від загального обсягу поставки;

- січень 2026 року: 468 244 грн. - причиною виникнення від`ємного значення здійснення операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою (експорт деревини), обсяг реалізації яких складає 2357706 грн, що становить 68,2% від загального обсягу поставки.

Від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за січень 2026 року, відображена у рядку 21 декларації в розмірі 468 244 грн, сформовано з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за звітні(податкові) періоди (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість): вересень 2025 року - 67532,81 грн, грудень 2025 року 400711,27 грн, січень 2026 року - 3032,35 грн.

Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 9 (колонка Б) Декларації встановлено її заниження на 468244,00 грн.

При перевірці податкових зобов`язань, нарахованих відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України, а саме, за операціями, що оподатковуються за основною ставкою, встановлено заниження податкового зобов`язання на 429351,00 грн.

Контролюючий орган зазначає, що у разі придбання товарів/послуг, які не використовувалися в господарській діяльності, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України Кодексу.

В Акті перевірки йдеться про те, що платник податків включив до валових витрат витрати з придбання паливно-мастильних матеріалів (ПММ), запчастин до транспортних засобів (ЗЧ до КТЗ) та лісоматеріалів, використання яких у господарській діяльності Позивача не підтверджено.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/ послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

- придбаних для використання в неоподатковуваних операціях на дату їх придбання;

- придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Положеннями п.189.1 ст.189 ПК України передбачено: у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами виходячи з вартості їх придбання.

Отже, у разі придбання товарів/послуг, які не використовувалися в господарській діяльності, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України Кодексу.

За приписами п. 200.1. статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2. статті 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п. 200.4. статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Щодо використання Позивачем у господарській діяльності ПММ та відображення вартості ПММ в якості витрат, суд зазначає таке.

Відповідач в Акті перевірки зазначає, що для перевірки не надано належних документів, які підтверджують використання у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 паливно-мастильних матеріалів, а наявні у ФОП ОСОБА_1 документи (накладні, банківські виписки) не можуть вважатися беззаперечним доказом підтвердження використання платником податків ПММ у своїй господарській діяльності, оскільки лише доводять факт придбання такого товару, а не його використання.

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу та зазначає, що Позивач згідно з листом вих №18/03-2 від 18.03.2026 та листом вих. №20/03-1 від 20.03.2026 надав Відповідачу документи (а.с. 58 том 1):

Наказ про призначення матеріально відповідальної особи №2 від 01.10.2023, відповідно до якого з метою належного обліку, зберігання та використання ПММ призначено відповідальною особою ОСОБА_1 (а.с. 60 том 1);

Накази про встановлення норм витрат пального №4від 02.06.2025 та №1 від 01.10.2023 (а.с. 61, 62 том 1);

Товарні книги кількісного руху нафтопродуктів (нафти) (а.с. 64 том 1) (а.с. 146 том 1);

Журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів по ФОП ОСОБА_1 (а.с. 63 том 1);

Акти списання товарів (оливи, дизельного палива): №2 від 30.01.2026 (а.с. 66), №1 від 29.01.2026 (а.с. 67 том 1), №48 від 31.12.2025 (а.с. 93 том 1), №49 від 31.12.2025 (а.с. 94 том 1), №46 від 31.12.2025 (а.с. 97 том 1);

Відомості на відпуск нафтопродуктів за грудень 2025 та січень 2026 відповідно: №3 за 14-19 січня 2026 року (а.с. 68 том 1), №4 за 22-27 січня 2026 року (а.с. 69 том 1), №5 за 29-31 січня 2026 року (а.с. 70 том 1), №1 за 02-07 січня 2026 року (а.с. 71 том 1), №2 за 08-13 січня 2026 року (а.с. 72 том 1), №6 за 29-31 грудня 2025 року (а.с. 106 том 1), №5 за 23.26 грудня 2025 року (а.с. 107 том 1), №4 за 17-22 грудня 2025 року (а.с. 108 том 1), №3 за 11.16 грудня 2025 року (а.с. 109 том 1), №2 за 05-10 грудня 2025 року (а.с. 110 том 1), №1 за 01-04 грудня 2025 року (а.с. 111 том 1);

Подорожній лист №01/01/2026 (а.с. 73 том 1),

Транспортний лист за січень 2026 року (а.с. 74 том 1),

Подорожній лист №02/01/2026 (а.с. 75 том 1),

Транспортний лист за січень 2026 року (а.с. 76 том 1),

Подорожній лист №03/01/2026 (а.с. 77 том 1),

Транспортний лист за січень 2026 року (а.с. 78 том 1),

Подорожній лист №02/01/2026 (а.с. 79 том 1),

Транспортний лист за січень 2026 року (а.с. 80 том 1),

Подорожній лист вантажного автомобіля №02/1/1 (а.с. 81 том 1),

Подорожній лист вантажного автомобіля №05/1/1 (а.с. 82 том 1),

Подорожній лист вантажного автомобіля №05/1/2 (а.с. 83 том 1),

Подорожній лист вантажного автомобіля №14/1/1 (а.с. 84 том 1),

Подорожній лист вантажного автомобіля №14/1/2 (а.с. 85 том 1),

Подорожній лист вантажного автомобіля №13/1 (а.с. 86 том 1),

Подорожній лист вантажного автомобіля №15/1 (а.с. 87 том 1),

Подорожній лист вантажного автомобіля №16/1 (а.с. 88 том 1),

Подорожній лист вантажного автомобіля №24/1 (а.с. 89 том 1),

Подорожній лист вантажного автомобіля №29/1 (а.с. 90 том 1),

Подорожній лист вантажного автомобіля №05/1/3 (а.с. 91 том 1),

Подорожній лист вантажного автомобіля №06/1 (а.с. 92 том 1),

Подорожній лист №08/12/2025 (а.с. 95 том 1),

Подорожній лист №07/12/2025 (а.с. 96 том 1),

Подорожній лист №04/12/2025 (а.с. 98 том 1),

Транспортний лист за грудень 2025 року (а.с. 99 том 1),

Подорожній лист №03/12/2025 (а.с. 100 том 1),

Транспортний лист за грудень 2025 року (а.с. 101 том 1),

Подорожній лист №01/12/2025 (а.с. 102 том 1),

Транспортний лист за грудень 2025 року (а.с. 103 том 1),

Подорожній лист №02/12/2025 (а.с. 104 том 1),

Транспортний лист за грудень 2025 року (а.с. 105 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №08/12 від 08.12.2025 (а.с. 112 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №24/12 від 24.12.2025 (а.с. 113 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №25/12 від 25.12.2025 (а.с. 114 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №26/12 від 26.12.2025 (а.с. 115 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №29/12 від 29.12.2025 (а.с. 116 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №30/12 від 30.12.2025 (а.с. 117 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №31/12 від 31.12.2025 (а.с. 118 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №03/12 від 03.12.2025 (а.с. 119 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №10/12 від 10.12.2025 (а.с. 120 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №11/12 від 11.12.2025 (а.с. 122 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №12/12 від 12.12.2025 (а.с. 123 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №15/12 від 15.12.2025 (а.с. 124 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №16/12 від 16.12.2025 (а.с. 125 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №17/12 від 17.12.2025 (а.с. 126 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №18/12 від 18.12.2025 (а.с. 127 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №19/12 від 19.12.2025 (а.с. 128 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №02/12 від 02.12.2025 (а.с. 129 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №08/12 від 08.12.2025 (а.с. 130 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №23/12 від 23.12.2025 (а.с. 131 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №22/12 від 22.12.2025 (а.с. 132 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №08/12 від 08.12.2025 (а.с. 133 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №01/12 від 01.12.2025 (а.с. 134 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №09/12 від 09.12.2025 (а.с. 135 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №04/12 від 04.12.2025 (а.с. 136 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №05/12 від 05.12.2025 (а.с. 137 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №0601 від 06.01.2026 (а.с. 138 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №07/01 від 07.01.2026 (а.с. 139 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №08/01 від 08.01.2026 (а.с. 140 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №14/01 від 14.01.2026 (а.с. 141 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №15/01 від 15.01.2026 (а.с. 142 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №16/01 від 16.01.2026 (а.с. 143 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №23/01 від 23.01.2026 (а.с. 144 том 1),

Подорожній лист легкового автомобіля №30/01 від 30.01.2026 (а.с. 145 том 1).

Суд зазначає, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є надання допоміжних послуг у лісовому господарстві.

Варто зазначити, що діючим законодавством не встановлено обов`язкової форми акта списання паливо-мастильних матеріалів.

Акти списання ФОП ОСОБА_1 , мають назву, дату складання документа, одиницю виміру, обсяг, найменування та вартість списаної оливи, дизельного палива, особистий підпис господарюючого суб`єкта.

Наказами визначені норми витрат палива виходячи з марки, року випуску, потреб транспортного засобу.

Крім того, в Актах списання товарів зазначено підстави списання оливи та дизельного палива, що цілком відповідає виду діяльності ФОП ОСОБА_1 а саме: використання у господарській діяльності для проведення лісосічних робіт та трелювання деревини; використання у господарській діяльності для вивезення лісоматеріалів круглих автомобілем.

В Актах списання зазначено конкретний транспортний засіб, для якого використано відповідні ПММ, а також наявні посилання на дати подорожніх листів.

Слід зазначити, що контролюючий орган в Акті перевірки підтверджує факт перебування у користуванні у ФОП ОСОБА_1 транспортних засобів, а саме автомобілів та тракторів, для функціонування яких і використовувались зазначені вище паливо-мастильні матеріали.

Відповідач в Акті перевірки зазначає, що списання палива і мастильних матеріалів здійснюється, виходячи з даних про пробіг автомобіля та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті. Потреби у пально-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами передбачено нормами витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, визначених Методичними рекомендаціями з нормування витрат палива, електричної енергії, мастильних, інших експлуатаційних матеріалів автомобілями та технікою, затверджені науково-технічною радою інституту (протокол № 3) від 17 листопада 2023 року.

Щодо таких посилань контролюючого органу суд зазначає, що норми витрат палива, що були затверджені наказом Мінтрансу від 10.02.1998 №43 скасовані наказом Мінінфраструктури від 02.11.2023 №1011.

Суд також зазначає, що норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 43 від 10.02.1998, є галузевими, призначеними передусім для цілей планування потреби підприємств, організацій та установ в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів. Вони можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива. Але, оскільки такий наказ не пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України, та втратив чинність, то він не може визначати права та обов`язки платників податків.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV).

За приписами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 996-XIV, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що суб`єкти господарювання можуть самостійно розробити норми списання витрат для власних господарських потреб на основі Методичних рекомендацій або ж використовувати норми списання паливно-мастильних матеріалів, що визначені в Методичних рекомендаціях. Не заперечується право суб`єкта господарювання самостійно затвердити норми витрат паливно-мастильних матеріалів з урахуванням диференціюючих ознак.

У даному випадку Позивач самостійно затвердив норми витрат паливно-мастильних матеріалів з урахуванням диференціюючих ознак, що підтверджується Наказами про встановлення норм витрат пального №4від 02.06.2025 та №1 від 01.10.2023.

Відповідач зазначає, що надані до перевірки Подорожні листи на вантажні автомобілі містили певні дефекти, тому не можуть вважатися документами, які підтверджують використання ПММ у господарський діяльності Позивача.

Щодо таких доводів суд зазначає, що законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись господарські операції. Однак критерієм можливості відображення операцій у податковому обліку є забезпечення підтвердження фактичного їх здійснення на підставі наявних документів. З цією метою первинні документи мають містити достатній обсяг інформації щодо змісту та суті наданих послуг, розкривати їх господарську доцільність, і лише в разі їх наявності платник податків може підтвердити показники податкової звітності з ПДВ як в частині формування суми від`ємного значення, так і в частині суми, заявленої до бюджетного відшкодування.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень" від 05.07.2011 № 3565-ІV у тексті Законів «Про автомобільний транспорт» та «Про дорожній рух» вилучено посилання на подорожні листи будь-яких транспортних засобів, у тому числі вантажних автомобілів.

Таким чином, суб`єкти господарювання, які експлуатують автотранспортні засоби, мають право не оформляти водіям подорожні листи за типовою формою, але за необхідності можуть використовувати скасовану форму подорожніх листів у своїй господарській діяльності.

Також, суб`єкт господарювання може створювати власну форму первинного документа, а може користуватися бланками скасованої форми.

Основним критерієм правильності списання ПММ є можливість, на підставі наявних документів, зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та безпосередньо пов`язані з провадженням господарської діяльності.

Контролюючий органу зазначає, що надані до перевірки ФОП ОСОБА_1 подорожні листи не дають змоги, достовірно встановити інформацію про використання пального, з причин: - у розділі «Рух пального» відсутні інформація: скільки видано пального, залишок пального та підписи водія; - у розділі «Робота водія та автомобіля» відсутні інформація: пробіг транспортного засобу (км.), показники спідометра, час, фактичний час; - у розділі «Послідовність виконання завдання» відсутні підписи та печатка вантажовідправника; - відсутні записи у розділі «Результати роботи автомобіля та причепів».

Суд зазначає, що наявність певних дефектів в оформленні Позивачем подорожніх листів не може ставити під сумнів в цілому реальності використання ПММ у господарській діяльності.

Тому, доводи Відповідача про те, що дефектність наданих для перевірки подорожніх листів свідчить про невиконання ФОП ОСОБА_1 свого податкового обов`язку, визначеного п. 36.1 ст 36, п.44.1 ст. 44 ПК України, зокрема в частині визначення валових витрат, на підставі належним чином складених первинних документів, суд відхиляє.

Відповідач також зазначає, що ФОП ОСОБА_1 використовує в господарській діяльності ємність для ПММ 5000 л. за адресою: АДРЕСА_1 . Проте документів щодо руху пального з резервуару для зберігання до перевірки не надано.

Суд з приводу таких доводів контролюючого органу зазначає, що відсутність документів по руху ПММ по ємності (резервуару) не може безумовно свідчити про невикористання пального у господарській діяльності, оскільки надані під час перевірки документи можуть у повній мірі відображати обсяги та вартість витрат ПММ. Окрім цього, придбання ПММ та його використання може здійснюватися безпосередньо після заправлення КТЗ без переміщення ПММ до ємності (резервуару).

Відповідач також зазначає, що подорожні листи до автомобіля Toyota LAND CRUISER 300. 3.3 L WAGON A/T не були надані до перевірки.

Суд зазначає, що платник податків не обмежений правом довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги під час розгляду заперечення до акту перевірки, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків контролюючого органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику податків як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується той факт, що ПММ було використано у власній господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 , адже пальним заправлялись автомобілі (легкові та вантажні).

Під час перевірки контролюючому органу надавались документи, що підтверджують придбання ПММ та їх використання, тобто наявний документально підтверджений ланцюг їх використання при здійсненні господарської діяльності. Вказані обставини в свою чергу підтверджують факт списання ПММ і є документами, які підтверджують їх господарське використання.

Щодо використання Позивачем запасних частин до автомобілів та формування витрат з їх придбання, суд зазначає таке.

ГУ ДПС у Рівненській області щодо використання ФОП ОСОБА_1 запасних частин з метою обслуговування транспортних засобів, що перебувають у використанні в Акті перевірки з посиланням на Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998 №102, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 1998р. за N 268/2708, зазначило: «Платником податків ОСОБА_1 не надано документів, які розкривають деталізацію використання в господарській діяльності запасних частин. При цьому, відсутні будь-які відомості щодо наявності у ФОП ОСОБА_1 технологій чи ресурсів, які дають змогу проводити встановлення, ремонт, заміну запасних частин на автотранспортних засобах. Також неможливо встановити чи потребував транспортний засіб встановлення/заміни: оливи, запасних частин обслуговування, оскільки до перевірки не було надано документи, які підтверджують незадовільний технічний стан транспортних засобів».

З матеріалів справи слідує, що під час перевірки ФОП ОСОБА_1 надавав посадовим особам контролюючого органу згідно з листом вих №18/03-2 документи щодо купівлі та використання запасних частин до КТЗ:

Акт списання товарів №21 від 30.01.2026 (а.с. 148 том 1),

Лімітно-забірна картка №01/26/1 на отримання запасних частин за січень 2026 року (а.с. 149 том 1),

Акт списання товарів №22 від 30.01.2026 (а.с. 150 том 1),

Лімітно-забірна картка №01/26/2 на отримання запасних частин за січень 2026 року (а.с. 151 том 1),

Акт списання товарів №20 від 30.01.2026 (а.с. 152 том 1),

Лімітно-забірна картка №01/26/3 на отримання запасних частин за січень 2026 року (а.с. 153 том 1),

Акт списання товарів №6 від 30.01.2026 (а.с. 154 том 1),

Лімітно-забірна картка №01/26/4 на отримання запасних частин за січень 2026 року (а.с. 155 том 1),

Акт списання товарів №5 від 30.01.2026 (а.с. 156 том 1),

Лімітно-забірна картка №01/26/5 на отримання запасних частин за січень 2026 року (а.с. 157 том 1),

Книги обліку обігу (наробітку) пневматичної шини (а.с. 158-165 том 1),

Акт списання товарів №3 від 30.01.2026 (а.с. 166 том 1),

Акт списання товарів №4 від 30.01.2026 (а.с. 167 том 1),

Лімітно-забірна картка №12/25/3 на отримання запасних частин за грудень 2025 року (а.с. 168 том 1),

Акт списання товарів №42 від 10.12.2025 (а.с. 169 том 1),

Лімітно-забірна картка №12/25/4 на отримання запасних частин за грудень 2025 року (а.с. 170 том 1),

Лімітно-забірна картка №12/25/5 на отримання запасних частин за грудень 2025 року (а.с. 171 том 1),

Акт списання товарів №53 від 31.12.2025 (а.с. 172 том 1),

Акт списання товарів №52 від 31.12.2025 (а.с. 173 том 1),

Лімітно-забірна картка №12/25/1 на отримання запасних частин за грудень 2025 року (а.с. 174 том 1),

Лімітно-забірна картка №12/25/2 на отримання запасних частин за грудень 2025 року (а.с. 175 том 1),

Акт списання товарів №50 від 31.12.2025 (а.с. 176 том 1),

Акт списання товарів №51 від 31.12.2025 (а.с. 177 том 1).

Суд зазначає, що зміст зазначених вище документів повною мірою дає можливість встановити факт використання запасних частин (шин, сальників, підшипників, насосів, дисків, підвісних мостів, скла, тощо) зазначених в актах списання та лімітно-забірних картках у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Зі змісту Актів списання та Лімітно-забірних карток вбачається, що в них міститься конкретна інформація про використані та списані запчастини, їх кількість та вартість, підстави їх використання (технічне обслуговування автотранспорних засобів), а також наявна інформація про конкретний транспортний засіб, який перебуває у користуванні платника податків та який підлягає ремонту та потребує заміни на визначених деталей.

Відповідач зазначає, що Положенням про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30.03.1998 №102 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.1998 за№ 268/2708 (далі - Положення №102) визначено порядок проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів, який розповсюджується на юридичних та фізичних осіб суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів) незалежно від форм власності.

Також зазначає, що платником податків ОСОБА_1 не надано документів, які розкривають деталізацію використання в господарській діяльності запасних частин. При цьому, відсутні будь-які відомості щодо наявності у ФОП ОСОБА_1 технологій чи ресурсів, які дають змогу проводити встановлення, ремонт, заміну запасних частин на автотранспортних засобах. Також неможливо встановити чи потребував транспортний засіб встановлення/заміни: оливи, запасних частин обслуговування, оскільки до перевірки не було надано документи, які підтверджують незадовільний технічний стан транспортних засобів, в тому числі автомобіля Toyota LAND CRUISER 300. 3.3 L WAGON A/T.

Щодо таких доводів Відповідача суд зазначає, що Положення №102 не встановлює обов`язкової вимоги до суб`єкта господарювання щодо складання відомостей дефектів на ремонт транспортних засобів.

Також суд не погоджується з висновком Акта перевірки, що списати запчастини суб`єкт господарювання має право лише за наявності підстав, передбачених відповідними Експлуатаційними нормами.

Оскільки податкове законодавство не встановлює обов`язкової форми до таких актів списання, суд вважає, що досліджені акти списання містять всі відомості про господарську операцію, а відтак є належними первинними документами, які підтверджують сформовані платником податків витрати, пов`язані з господарською діяльністю, та їх складський облік.

При цьому суд також враховує, що наявність та використання в господарській діяльності позивачем транспортних засобів підтверджується Актом перевірки, а також здійснення в періоді, охопленому перевіркою, такого виду діяльності, як: лiсопильне та стругальне виробництво.

ФОП ОСОБА_1 використовував у господарській діяльності власні та орендовані транспортні засоби, що не заперечується контролюючим органом.

Вимога контролюючого органу про надання документів, які містить інформацію про необхідність та підстави заміни запчастини на КТЗ, не ґрунтується на нормах закону, а висновок Акту про не підтвердження використання вказаних запчастин в господарській діяльності є безпідставним.

За встановлених обставин суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні аргументи Відповідача про те, що наявні у Позивача документи не можуть вважатися беззаперечним доказом підтвердження використання платником податків запасних частин у господарській діяльності, позаяк такі аргументи спростовані дослідженими судом доказами.

Отже, необґрунтованим є висновок контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства, а саме: пп. 189.1 ст.189, пп. «г» п.198.5 ст.198 ПК України щодо не підтвердження використання в господарській діяльності ПММ та запасних частин, з огляду на що безпідставно нараховано податкові зобов`язання, виходячи з суми придбання таких ТМЦ та зазначено про заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

Щодо використання Позивач лісоматеріалів при здійсненні господарської діяльності, суд зазначає таке.

ГУ ДПС у Рівненській області щодо використання ФОП ОСОБА_1 лісоматеріалів дійшло висновку що вони відсутні на залишках, проте не використані у господарській діяльності, з огляду на що було нараховано податкові зобов`язання, виходячи з суми придбання таких лісоматеріалів, та зазначивши про порушення вимог податкового законодавства, а саме: пп. 189.1 ст.189, пп. «г» п. 198.5 ст.198 ПК України - не включено до складу податкових зобов`язань суму ПДВ вартості круглих лісоматеріалів різного діаметру, які не використовувались у господарській діяльності на загальну суму ПДВ 316454,00 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов з огляду на те що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , перебуваючи на загальній системі оподаткування не веде аналітичний облік закупленого кругляка за партіями та за кожною партією не фіксується рух: продаж, передача на переробку: по кожній партії не розраховує собівартість. У документах на продаж та переробку не зазначено реквізити, що дозволяють ідентифікувати партію: номер ТТН, дата закупівлі. До перевірки не надано аналітичних таблиць залишків по партіях на складах, що дало б змогу визначити, що залишки по документах - це фактичні.

Відповідно до статті 9 Закону № 996-XIV та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, обов`язковими реквізитами первинного документа є: назва документа, дата складання, назва підприємства (або прізвище підприємця), зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу.

Посилання на номер ТТН постачальника чи дату первісної закупівлі до переліку обов`язкових реквізитів не входять.

З матеріалів справи слідує, що в ході перевірки з метою підтвердження використання лісоматеріалів в межах господарської діяльності контролюючому органу було надано ТТН-ліс, видаткові накладні, акти списання, інвентаризаційний опис.

Жодних зауважень до їх оформлення та змісту контролюючим органом в Акті перевірки не наведено.

В ході перевірки на вимогу податкового органу, платнику податків ОСОБА_1 вручено лист про проведення інвентаризації №1388/Ж12/17-00-24-05-25 від 16.03.2026, яким зобов`язано провести інвентаризацію залишків основних засобів, ТМЦ, коштів відповідно до п.п. 20.1.13 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, забезпечити доступ перевіряючих до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Листом від 18.03.2026 № 18/03-1 (вх. ГУ ДПС у Рівненській області № 16626/6/17-00 від 27.03.2026) платником податків ОСОБА_1 надано інвентаризаційний опис основних засобів, ТМЦ та коштів.

При цьому, суд зазначає, що в актах списання, видаткових накладних та інвентаризаційному описі номенклатура круглих лісоматеріалів зазначена в розрізі найменувань по діаметру та із зазначенням кількості відповідних лісоматеріалів (одиниця виміру - м3).

Контролюючий орган зазначає, що до перевірки не надано аналітичних таблиць залишків по партіях на складах. Проте ненадання документів, які платник податків не зобов`язаний складати згідно з чинним законодавством, не може слугувати підставою для нарахування податкових зобов`язань.

Відповідно до підпункту 16.1.5 ПК України платник зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Аналітичні таблиці залишків по партіях не належать до жодної з перелічених категорій документів, ведення яких є обов`язковим для фізичних осіб-підприємців на загальній системі оподаткування. Відтак їх відсутність не є порушенням і не може використовуватися як доказ невикористання товарів у господарській діяльності.

При цьому, контролюючий орган не заперечує факт купівлі Позивачем лісоматеріалів, проте зазначає про їх невикористання у власній господарській діяльності.

Такий висновок контролюючого органу є безпідставним, оскільки видом діяльності Позивача є: лiсопильне та стругальне виробництво. Доказів використання придбаних Позивачем лісоматеріалів для особистих (власних) потреб, а не для здійснення господарської діяльності Відповідачем суду не надано.

Висновки контролюючого органу спростовуються тим, що ФОП ОСОБА_1 надав контролюючому необхідний та достатній обсяг документів, передбачених діючим законодавством, що містять обов`язкові реквізити, та підтверджують використання у господарській діяльності лісоматеріалів.

Контролюючий орган здійснив нарахування податкових зобов`язань відповідно підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України, який передбачає, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами. необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Разом з тим, положення пункту 198.5 статті 198 ПК України передбачають, що у разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до підпункту 20.1.19 підпункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Отже, вимога щодо проведення інвентаризації поширюється на усіх платників податків, в тому числі і фізичних осіб-підприємців. При цьому проведення інвентаризації має здійснюватися саме платником, а контролюючий орган може лише вимагати її проведення. Водночас, нестача придбаних товарів має бути виявлена в результаті інвентаризації, яка здійснена під час проведення перевірки, в межах якої вона була призначена (ініційована).

За змістом наведених норм, платник податку зобов`язаний самостійно нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, за товарами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому під положення зазначеної статті підпадають і ті товари, нестачу яких виявлено за результатами проведеної вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу контролюючого органу.

Як зазначалося вище, Листом від 18.03.2026 № 18/03-1 (вх. ГУ ДПС у Рівненській області № 16626/6/17-00 від 27.03.2026) платником податків ОСОБА_1 надано інвентаризаційний опис основних засобів, ТМЦ та коштів.

Жодних зауважень до наданого Позивачем інвентаризаційного опису Акт перевірки не містить.

Отже, якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то він повинен нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість виходячи із бази оподаткування, визначеної в порядку, передбаченому пунктом 189.1 статті 189 ПК України (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Для висновку про наявність підстав для нарахування податкових зобов`язань на підставі положень підпункту 198.5 статті 198 ПК України слід встановити факт неоподатковуваного/негосподарського використання товарів (послуг) і необоротних активів.

При цьому використання придбаних товарів поза межами господарської діяльності є ключовим фактором для застосування положень підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України.

З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що Відповідачем не доведено факту неоподатковуваного/негосподарського використання ФОП ОСОБА_1 . ПММ, запчастин та лісоматеріалів, тому у Позивача був відсутній обов`язок нарахування податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до положень пункту 198.5 статті 198 ПК України.

Тому, оскаржувані ППР №6712/1700240523 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 539466 грн. (в т.ч. 359644,00 грн. основний платіж) та ППР №6709/1700240523 форми «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 468244,00 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд також зазначає, що оскаржуваним ППР №6712/1700240523 форми «Р» також визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 179822,00 грн.

За приписами пункту 123.2. статті 123 ПК України, діяння, передбачені пунктом 123.1 (крім діянь, передбачених пунктом 123.2-1) цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 123.3. статті 123 КАС України, діяння, передбачені пунктом 123.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на попередній висновок суду про протиправність визначення контролюючим органом основних податкових / грошових зобов`язань за ППР №6712/1700240523 у розмірі 359644,00 грн, застосування штрафної санкції у розмірі 179822,00 грн також є протиправним.

Щодо ППР №6710/1700240523 форми «ПН», яким застосовано штраф в розмірі 6800,00 грн за відсутність складення та реєстрації в ЄРПН податкових накладних, суд зазначає таке.

Актом перевірки встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України на загальну суму обсягу постачання (без ПДВ) 2 146 757,11 грн, в т.ч. за грудень 2025 2 001 637,03 грн, січень 2026 145 120,08 грн.

В Акті перевірки зазначено: «Перевіркою дотримання строків реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями), оскільки платником податків ОСОБА_1 не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за операціями, визначеними пунктом 198.5 статгі 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями) на загальну суму обсягу постачання (без ПДВ) 2146757,11 грн, в т.ч. за грудень 2025 2001637,03 гри, січень 2026 - 145120,08 гривень».

Контролюючий орган дійшов висновку про використання ФОП ОСОБА_1 ПММ, запчастин та лісоматеріалів не в межах господарської діяльності, та нарахував «компенсуючі» податкові зобов`язання на підставі п. 198.5 статті 198 ПК України.

За правилами статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.2. статті 201 ПК України визначено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Зважаючи на попередні висновки суду про протиправність нарахування контролюючим органом податкових зобов`язань з ПДВ за операціями з придбання ПММ, запчастин та лісоматеріалів, які використовувалися саме у господарській діяльності Позивача, тому є безпідставними висновки Відповідача щодо не складення та не реєстрації податкових накладних за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 ПК України на загальну суму обсягу постачання (без ПДВ) 2146757,11 грн.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних ППР №6712/1700240523, №6709/1700240523, №6710/1700240523 в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси Позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними та скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

Розподіл судових витрат.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 10145,10 грн, сплачена відповідно до Платіжної інструкції від 27.07.2026 №1924.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС України у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ ВП 44070166) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Рівненській області від 17.04.2026 №6712/1700240523, від 17.04.2026 № 6710/1700240523, від 17.04.2026 № 6709/1700240523.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 10145,10 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС України у Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19 жовтня 2026 року

Суддя К.М. Недашківська