Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
19 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа №440/3561/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (надалі - відповідач, ДПП), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність посадових ( службових) осіб Управління патрульної поліції в Полтавській області щодо повного та всебічного розгляду звернення ОСОБА_1 (вихідний № С-61 від 18.02.2026) та прийняття законного рішення;
- зобов`язати посадових (службових) осіб Управління патрульної поліції в Полтавській області провести службову перевірку за фактом відмови сержанта поліції ОСОБА_2 та сержанта поліції ОСОБА_3 у складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_4 ;
- зобов`язати посадових (службових) осіб Управління патрульної поліції в Полтавській області скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_4 та направити його до відповідного суду для розгляду.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на наявність порушень працівниками патрульної поліції під час оформлення адміністративних матеріалів за наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
2. Позиція відповідачів.
Відповідачі позов не визнали, у наданому до суду відзиві представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позовних вимог /а.с. 45-53/. Свою позицію мотивував тим, що під час розгляду справи №552/10306/25 суд звернув увагу, що як протокол про адміністративне правопорушення, так і схема місця ДТП підписані позивачем, який притягувався до адміністративної відповідальності без жодних зауважень. Посилань щодо незгоди з формою або змістом вказаного документу у ній не зафіксовано. Відповідач звернув увагу, що виключне повноваження щодо встановлення правильності і обґрунтованості складання працівником Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення та підстави для адміністративної відповідальності особи належить виключно суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення. При цьому не складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо іншого учасника ДТП не порушують права позивача, оскільки не породжують, не змінюють та не припиняють його права і обов`язки саме у сфері публічно-правових відносин.
3. Процесуальні дії у справі, заяви по суті справи.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Крім того, цією ухвалою суд залучив до участі у справі, як співвідповідача, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (надалі - співвідповідач, УПП в Полтавській області ДПП).
Позивач та його представник у судові засідання 13.05.2026, 09.06.2026, 07.07.2026 не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Зважаючи на ту обставину, що позивач та його представник 07.07.2026 втретє не з`явились до суду, у судовому засіданні 07.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Представник відповідачів надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
За приписами частин дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта..
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Обставини справи
16 грудня 2025 року о 10 годині 05 хвилин сталася дорожньо-транспортна пригода за адресою: м. Полтава, вулиця Соборності, 46, за участю автомобіля ВАЗ 111830 "Калина" реєстраційний № НОМЕР_1 , 2006 року випуску, під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля AUDI А6, реєстраційний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 .
На місце події прибули представники патрульної поліції сержант поліції Кононенко Діана Юріївна та сержант поліції Макаренко Андрій Сергійович.
Інспектор 1 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області сержант поліції Кононенко Діана Юріївна склала протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПРl № 542357 за ст. 124 КУпАП на водія автомобіля ВАЗ 111830 ОСОБА_1 .
Протокол містить опис установлених подій: «Водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи ТЗ ВАЗ 111830 н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Соборності від вул. Зіньківська у напрямку вул. Дмитра Коряка, виїхав на регульоване перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора та скоїв зіткнення із ТЗ AUDI А6 н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався з Майдан Незалежності в напрямку вул. Сінна на зелений сигнал світлофора. Внаслідок ДТП ТЗ отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримали тілесні ушкодження, чим порушив п. 8.7.3 "е" ПДР - порушення проїзду на заборонний червоний сигнал або миготливий, або два червоних миготливих". Відповідальність передбачена за ст. 124 КУпАП, свідки чи потерпілі не залучалися, технічний засіб відеозапису - відсутній.".
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 10.02.2026 у справі №552/10306/25, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 04.08.2026, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн на користь держави /а.с. 33-35/.
ОСОБА_1 у порядку Закону України "Про звернення громадян" звернувся до УПП у Полтавській області ДПП та прохав скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, стосовно громадянина ОСОБА_4 - водія транспортного засобу AUDI А6, номерний знак НОМЕР_3 , за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що трапилася 16.12.2025 о 10 годині 05 хвилин за адресою: місто Полтава, вулиця Соборності, 46, так як в даній дорожній ситуації дії водія автомобіля AUDI А6 ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.п. 8.7.3 "е" та 16.5 Правил дорожнього руху України та знаходилися з технічної точки зору в причинному зв`язку з даною пригодою /а.с. 36-37/.
Інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Полтавській області ДПП проведено перевірку інформації, викладеної у зверненні ОСОБА_1 від 18.02.2026 №С-61, за результатами якої складено доповідну записку від 26.02.2026 /а.с. 37, зі звороту - 40/.
У доповідній записці зазначено, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що дії працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів ДТП за участю ОСОБА_1 відповідали вимогам чинного законодавства та базувалися на всебічному дослідженні обставин події, перебуваючи безпосередньо на місці ДТП.
Листом від 02.03.2026 за вих.№С-61/41/26/02-2026 УПП в Полтавській області ДПП повідомило позивача про результати розгляду його звернення /а.с. 41-43/.
Не погодившись з правомірністю дій УПП в Полтавській області ДПП, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" (надалі Закон №393/96-ВР).
Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.
Статтею 5 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
За змістом статті 7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.
Питання розгляду заяв (клопотань) урегульовано статтею 15 Закону №393/96-ВР, відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Положеннями статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КупАП) встановлено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до вимог статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
За правилами пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) (зокрема, стаття 124 КУпАП).
Згідно з пунктом 1 розділу VIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (із змінами і доповненнями) передбачено, що у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП (додаток 7), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
У силу вимог частини першої статті 30 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.
За змістом статті 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені (...) статтею 124 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір стосується правомірності дій (бездіяльності) УПП в Полтавській області ДПП щодо розгляду звернення ОСОБА_1 .
Зокрема, на переконання позивача, посадовими особами УПП в Полтавській області ДПП безпідставно не складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП щодо іншого учасника ДТП.
Оцінюючи доводи позивача, суд зазначає, що відповідно до наведених вище вимог КУпАП, в межах компетенції, визначеної згаданим Кодексом та Законом України "Про Національну поліцію", працівники поліції повинні вжити відповідні заходи та провести перевірку, а у разі наявності відповідного складу адміністративного правопорушення скласти протокол.
Суд враховує, що за фактом ДТП, яка мала місце 16.12.2025 о 10 год 05 хв у м. Полтаві по вул. Соборності, 46, працівниками УПП в Полтавській області ДПП складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПРl № 542357 за ст. 124 КУпАП на водія автомобіля ВАЗ 111830 ОСОБА_1 .
Щодо іншого учасника ДТП - водія автомобіля AUDI А6 д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_4 протокол про адміністративне правопорушення не складався.
Верховний Суд у постанові від 17.07.2018 у справі №554/1334/17 зазначив, що відповідно до приписів статей 221 та 280 КУпАП саме суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення належить виключне повноваження щодо встановлення правильності і обґрунтованості складання працівником Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення та підстави для адміністративної відповідальності винної особи. Суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, також належить виключне повноваження щодо оцінки доказів, на підставі яких притягується особа до адміністративної відповідальності на відміну від суду, який розглядає спір в порядку, передбаченому КАС України щодо правомірності дій працівника поліції з оформлення ДТП.
Суд враховує, що обставини спірної дорожньо-транспортної пригоди були предметом судового розгляду у справі №552/10306/25, за результатами якої постановою Київського районного суду м. Полтави від 10.02.2026, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 04.08.2026, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн на користь держави /а.с. 33-35/.
При цьому зі змісту постанови Київського районного суду м. Полтави від 10.02.2026 у справі №552/10306/25 суд встановив, що у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнав та пояснив, що 16.12.2025 близько 10 години він рухався у напрямку вул. Дмитра Коряка по вул. Соборності у м. Полтаві у крайній лівій смузі. Під`їжджаючи до перехрестя з вул. Сінна не побачив сигналу світлофору, оскільки його було перекрито тролейбусом. Він почав пригальмовувати та, розуміючи, що не зможе зупинитися без екстреного гальмування, вирішив продовжити рух, керуючись вимогами п. 8.11 ПДР. У цей момент побачив автомобіль AUDI A6 сірого кольору, який на великій швидкості прямує в лівий бік його автомобіля. Він намагався уникнути зіткнення шляхом екстреного гальмування та вивернувши керму свого автомобіля праворуч, але зіткнення уникнути не вдалося. Він удару в лівий бік, його автомобіль переїхав через бордюр, вдарився у рекламний щит і зупинився. У той же час, хоча він визнає порушення ним ПДР, однак вважає, що у діях водія автомобіля AUDI A6 також вбачаються порушення ПДР, оскільки він почав рух на перехрестя на заборонений, жовтий, сигнал світлофора.
Суд зазначає, що спір у справі №440/3561/26 стосується бездіяльності відповідачів щодо розгляду звернення (заяви) ОСОБА_1 від 18.02.2026, у якій позивач посилався на порушення патрульними поліцейськими вимог Інструкції №1395, просив провести службове розслідування щодо дій працівників поліції, а також скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, щодо іншого учасника ДТП.
Звернення позивача розглянуте у визначені законом порядку та строк, за результатами його розгляду складена доповідна записка від 26.02.2026, а позивача про розгляд звернення повідомлено листом від 02.03.2026.
Отож оспорювана бездіяльність у спірних відносинах відсутня.
Повноваженнями щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення наділені працівники органів Національної поліції, таке повноваження є дискреційним, тобто перебуває за межами компетенції окружного адміністративного суду.
Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду, тобто негативні для особи наслідки у вигляді невизнання, обмеження або перешкоджання у реалізації її реальних прав, свобод або інтересів, які настають внаслідок протиправних дій або рішень суб`єктів владних повноважень.
При цьому, адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача. Відсутність порушення суб`єктивних прав особи, навіть у разі, коли рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень містять ознаки протиправності, унеможливлює досягнення завдань адміністративного судочинства. Адже адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.
Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Враховуючи вищевикладене необхідно зазначити, що в цій справі обраний позивачем спосіб захисту, як оскарження бездіяльності відповідача щодо відмови скласти протокол про адміністративне правопорушення та зобов`язання його скласти протокол про адміністративне правопорушення з метою притягнення до адміністративної відповідальності іншої особи, не створить для позивача жодних юридичних прав та/чи обов`язків.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду в справах №554/1334/17, №363/3888/17 та №826/3585/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі №712/7385/17 вказала на те, що оскільки дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються.
З огляду на завдання адміністративного судочинства, факт притягнення іншої особи до адміністративної відповідальності не може вплинути на особисті права та/або інтереси заявника.
Водночас позивач не позбавлений можливості звернутися до місцевого загального суду з цивільним позовом у разі, якщо вважає, що діями іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди йому завдано шкоди. Саме в межах провадження у відповідній цивільній справі може бути надана правова оцінка діям іншого учасника ДТП, зокрема з урахуванням показань свідків, висновків експертиз тощо.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 20, 21/.
Відповідачі доказів понесення судових витрат не надали.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, підстав для стягнення на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору немає.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олександр КУКОБА
Судове рішення № 140711582, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 19.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/3561/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: