Рішення № 140711449, 19.10.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1189/26

Номер провадження 2/350/964/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 жовтня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини -

установив:

Стислий виклад позиції позивачки:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2019 року у справі №350/421/19, з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) платника аліментів та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення сімейних відносин між батьками дитина залишилася проживати разом із позивачкою та перебуває на її утриманні.

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2019 року у справі №350/421/19 збільшено розмір аліментів, які стягувалися з ОСОБА_2 на утримання дочки, та визначено їх у твердій грошовій сумі в розмірі 1600 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка зазначає, що на час ухвалення зазначеного рішення визначений судом розмір аліментів відповідав тодішнім обставинам та потребам дитини. Однак із часу ухвалення рішення обставини змінилися, дитина стала старшою, збільшилися витрати на її харчування, одяг, взуття, навчання, виховання, розвиток та забезпечення інших повсякденних потреб. Раніше визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі не забезпечує належного утримання дочки з урахуванням її віку, потреб та зростання вартості життя. У зв`язку з цим подальше стягнення аліментів у визначеній судом твердій грошовій сумі не відповідає інтересам дитини.

Позивачка вважає, що визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача забезпечить більш повне врахування його фактичних доходів та сприятиме належному виконанню обов`язку батька щодо утримання неповнолітньої дочки.

За наведених обставин ОСОБА_1 просить змінити встановлений судовим рішенням спосіб стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача, визначивши аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дочкою повноліття.

Позивачка у судове засідання не прибула, подала до суду заяву, у якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не подав, тому суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у його відсутності з ухваленням заочного рішення та при наявних матеріалах справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов`язки сторін.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17 січня 2024 року (а.с.5).

Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2019 року у справі №350/421/19 збільшено розмір аліментів, які стягувалися з ОСОБА_2 на утримання дочки, та визначено їх у твердій грошовій сумі в розмірі 1600 грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. На виконання зазначеного рішення Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області 23 квітня 2019 року видано виконавчий лист у справі №350/421/19, провадження №2/350/271/2019. Відповідно до відмітки на виконавчому листі судове рішення набрало законної сили 27 травня 2019 року (а.с.7).

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано на підставі рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2014 року (а.с.8-9).

Таким чином, між сторонами виник спір щодо зміни раніше визначеного судовим рішенням способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) платника аліментів.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статей 1-4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону, що передбачено статтею 5 ЦПК України.

За змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до роз`яснень пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень статей 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вирішуючи даний спір, суд також виходить із необхідності забезпечення якнайкращих інтересів дитини.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним із головних конституційних обов`язків, передбачених частиною другою статті 51 Конституції України, та закріплений у сімейному законодавстві.

Відповідно до частини першої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини, що передбачено частиною другою статті 179 СК України.

Згідно з положеннями Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, а також частинами сьомою, восьмою статті 7 СК України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частин другої, третьої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та готувати її до самостійного життя.

Відповідно до вимог статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим із батьків, хто проживає окремо від дитини.

Частиною другою статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною третьою статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини - аліменти - присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Положення частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини, статей 181, 182 СК України дають підстави для висновку про те, що суд при визначенні розміру коштів, які стягуються як аліменти, повинен виходити насамперед із необхідності належного забезпечення потреб дитини. Розмір призначених аліментів повинен бути виправданий дійсними потребами дитини, визначатися з урахуванням матеріального становища сторін, фактичних обставин справи та мети аліментного зобов`язання щодо належного утримання дитини.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька дитини. Виконання передбачених статтею 150 СК України обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини безпосередньо пов`язане з належним її утриманням, від якого залежить забезпечення умов для повноцінного фізичного та духовного розвитку дитини. Тому визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватися насамперед її батьками.

Згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

За нормами статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким із відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що чинне законодавство надає одержувачу аліментів право обирати спосіб їх стягнення на утримання дитини, а за наявності відповідних підстав - змінювати його.

Судом установлено, що визначений рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2019 року розмір аліментів у твердій грошовій сумі 1600 грн щомісячно був встановлений понад сім років тому. За цей час дочка сторін стала старшою, відповідно збільшилися витрати на її харчування, одяг, взуття, навчання, виховання, розвиток та забезпечення інших повсякденних потреб. Зростання споживчих цін на товари та послуги, необхідні для утримання та розвитку дитини, об`єктивно призвело до збільшення витрат позивачки на утримання дочки.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для зміни способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача та стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 1331.20 грн., від сплати якого позивачка звільнена при пред`явленні позову.

Керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 284 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначений рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23 квітня 2019 року у справі №350/421/19, з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу).

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист у справі №350/421/19, провадження №2/350/271/2019, виданий Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області, відкликати після його фактичного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок IBAN UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: