Рішення № 140711442, 19.10.2026, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1163/26

Провадження № 2/349/827/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 жовтня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

за участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Українська Залізниця» про стягнення невиплачених коштів при звільненні з роботи у зв`язку з виходом на пенсію,-

учасники справи:

представник позивачки адвокат Микитчин П.С.

представник відповідача адвокат Моцюк В.В.

( у режимі відеоконференції)

встановив:

У липні 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Микитчин П.С., звернулася в суд з позовом до відповідача АТ «Українська Залізниця» про стягнення невиплачених коштів при звільненні з роботи у зв`язку з виходом на пенсію.

В обгрунтування позову зазначено, що відповідно до наказу (розпорядження) №31/ОС від 26 квітня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з виробничого структурного підрозділу "Ходорівська дистанція колії" регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" у зв`язку з виходом на пенсію на підставі ст.38 КЗпП України. Наказом було передбачено проведення всіх виплат при звільненні.

04 травня 2023 року заявниця отримала розрахункові кошти та компенсацію за невикористані відпустки. Передбачену колективним договором (п.5.1.3) виплату за стаж роботи в галузі 38 років 1 місяць 22 дні в сумі 21 510,87 грн. позивачка отримала в лютому 2024 року.

Однак позивачкою не отримані виплати, які передбачені п.3.13 Колективного договору, а саме один посадовий оклад та одноразова матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 75% тарифної ставки. Невиплата цих сум зазначена у довідці №323 від 20 травня 2026 року. Підставою невиплати цих сум відповідач зазначає наказ виконавчого директора регіональної філії "Львівська залізниця" від 21 березня 2019 року №129/д. Відповідач припинив такі виплати до окремого розпорядження. Однак протягом тривалого часу не прийнято окремого розпорядження.

Для позивачки ці кошти є життєво необхідними, оскільки розмір пенсії, яку вона отримує не забезпечує її потреб.

З наведених підстав просила позов задовольнити. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати при звільненні, які передбачені пунктом 3.13 Колективного договору, а саме одного посадового окладу в розмірі 7 170, 29 грн. і одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 75% тарифної ставки, що становить 5 377,72 грн. Всього на загальну суму 12 548,01 грн.

Відповідач надав відзив на позов. У відзиві зазначено, що нарахування і виплата грошової допомоги відповідно до п.3.13 Колективного договору у розмірі посадового окладу, а також одноразова матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 75% тарифної ставки призупинено згідно підпункту 1.1.4 пункту 1 рішення правління від 14 березня 2022 року. Після принення або скасування режиму воєнного стану, а також у разі покращення фінансового становища АТ "Українська залізниця", яке дасть змогу змінити зазначене рішення правління до припинення або скасування режиму воєнного стану, працівники, звільнені вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію отримають суму одноразової та додаткової матеріальної допомоги. Також зазначає, що відповідно до довідки про тарифну ставку ОСОБА_1 , наданої ВСП "Служба колії" РФ "Львівська залізниця" місячна тарифна ставка (посадовий оклад) ОСОБА_1 з урахуванням середньомісячної норми годин на 2023 рік (173,3 год) становила 5 277,00 грн.

Обмеження виплат пов`язуються з постійним руйнуванням інфраструктури залізниці від російських обстрілів, що призводить до значних збитків товариства, спрямування наявних ресурсів на відновлення інфраструктури, що є пріоритетним під час захисту суверенітету і територіальної цілісності України.

Також зазначим, що позивачкою пропущено строк позовної давності на звернення до суду, визначений ч.2 ст.233 КЗпПУ, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. З цих підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представником відповідача надано відповідь на відзив у якій зазначено, що позивачкою не пропущено строк позовної давності, оскільки такий строк може бути застосований тільки після закінчення трьох місяців з часу скасування відповідачем внутрішнього розпорядження про припинення виплат.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 29 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою від 21 вересня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 15 жовтня 2026 року представник позивача адвокат Микитчин П.С. позовні вимоги підтримав частково з врахуванням довідки, наданої 29 липня 2026 року щодо тарифної ставки чергової по переїзду. Просив позов задовольнити з урахуванням тарифної ставки в розмірі 5 277,00 грн. .

Представник відповідача адвокат Моцюк В.В. у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову, з підстав зазначених у відзиві. Просив у позові відмовити повністю.

Вислухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно наказу (розпорядження ) №31/ОС від 26 квітня 2023 року про припинення трудового договору (контракту) , табельний №89353, ОСОБА_1 04 травня 2023 року звільнена з посади чергової по переїзду 3 розряду за ст.38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію. Підстава: заява ОСОБА_1 від 20 квітня 2023 року, ст.38 КЗпП України.

Відповідно до довідки №323 від 20 травня 2026 року, виданої виробничим структурним підрозділом Ходорівської дистанції колії регіональної філії Львівської залізниці Акціонерного товариства "Українстка залізниця", ОСОБА_1 працювала у ВСП "Ходорівська дистанція колії", звільнена у зв`язку з виходом на пенсію 04 травня 2023 року згідно наказу від 26 квітня 2023 року №31/ОС. Виплати, передбачені пунктом 3.13 Колективного договору, а саме один посадовий оклад та одноразову матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 75% тарифної ставки будуть проведені після окремого розпорядження (підстава: наказ виконавчого директора регіональної філії "Львівська залізниця" від 21 березня 2019 року за №129/од.

Нарахування і виплата грошової допомоги відповідно до п.3.13 колективного договору у розмірі посадового окладу та матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 75% тарифної ставки було призупинено згідно пп. 1.1.4 пункту 1 Рішення правління від 14 березня 2022 року, що підтверджується витягом з протоколу №Ц-54/31 Ком.т. засідання правління АТ "Укрзалізниця" від 14 березня 2022 року.

У подальшому ці виплати було відновлено поетапно у порядку черговості, що підтверджується витягом з протоколу №Ц-82/63 Ком.т. засідання правління АТ "Укрзалізниця" від 14 жовтня 2024 року.

Згідно листа АТ "Українська залізниця" №Ц-5-1.5-25/122-25 від 04 квітня 2025 року на виконання протоколу засідання штабу АТ "Укрзалізниця" з ефективності від 28 березня 2025 року №Ц-1-1.5-25/47-25 щодо розроблення плану дій з операційної ефективності АТ "Укрзалізниця" та у зв`язку з проведенням заходів щодо оптимізації витрат для забезпечення фінансової стабільності товариства. починаючи з 01 квітня 2025 року та до окремого рішення керівництва виплати одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті призупинено. При стабілізації фінансового стану товариства виплати будуть відновлені.

За довідкою заступника начальника служби колії №П-6/3780 від 29 липня 2026 року, ОСОБА_2 , чергова по переїзду 3 розряду ОСОБА_1 звільнена з роботи відповідно до наказу №31/ЩС від 26 квітня 2023 року у зв`язку з виходом на пенсію. На дату звільнення тарифна ставка чергової по переїзду 3 розряду ОСОБА_1 становила 30, 45 грн, місячна тарифна ставка (посадовий оклад) з врахуванням середньомісячної норми годин на 2023 (173,3 год.) становив 5 277,00 грн.

За ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положеннями ст.2 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що до структури заробітної плати входять:

- основна заробітна плата, це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткова заробітна плата, це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, одноразова грошова допомога у зв`язку з виходом на пенсію вперше, одноразова допомоги на оздоровлення входять до структури заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

За ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 97 КЗпП України визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно y колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Згідно ст. 13 КЗпП України, ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»

зміст колективного договору визначається сторонами.

У колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо форм, системи, розмірів заробітної плати, інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та інше).

Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

Відповідно до ст. 18 КЗпП України та ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

За ст. 10, 16 К3пП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціальних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників і уповноважених ними органів, умови колективного договору, що погіршує порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, умови запровадження та розміри надбавок доплат, премій, винагород та інших заохочувальних компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Умовами колективного договору, пунктом 3.13 передбачені виплати посадового окладу та одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 75% тарифної ставки.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 такі виплати не отримала, що підтверджується довідкою №323, виданою 20 травня 2026 року виробничим структурним підрозділом Ходорівської дистанції колії регіональної філії Львівської залізниці Акціонерного товариства "Українська залізниця" у якій зазначено, що ці виплати будуть проведені після окремого розпорядження. Тобто, відповідач визнає заборгованість по оплаті праці перед відповідачкою ОСОБА_1 .

Щодо застосування строк упозовної давності.

Норми ст. 256 ЦК України визначають, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

За ч.2 ст. 233 КЗпП України з заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (в редакції на час звільнення ОСОБА_1 ).

Офіційне тлумачення положення частини другої статті 233 дано в Рішеннях Конституційного Суду № 8-рп/2013 від 15.10.2013, № 9-рп/2013 від 15.10.2013, де зокрема зазначено, що до структури заробітної плати входять основна, додаткова зарплата та інші заохочувальні й компенсаційні виплати (включно з виплатами за час простою не з вини працівника, відповідно до державних гарантій). Строки звернення до суду: у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праця працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (незалежно від того, чи була ця зарплата нарахована роботодавцем)

Відповідно до ст. 238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи (ст. 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Позивачка звернулася до суду з вимогами про стягнення невиплачених при звільненні в повному обсязі одноразової матеріальної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення.

Оскільки ці виплати входять до структури заробітної плати, позовні вимоги щодо її виплати не обмежується будь-яким строком звернення до суду. Порушення обов`язку роботодавця провести повний розрахунок при звільненні є триваючим, а отже, перебіг строку звернення до суду починається з моменту фактичного проведення повного розрахунку, а не з дати звільнення працівника.

Оскільки відповідач повний розрахунок з позивачем не здійснив, строк звернення до суду не був пропущений, а підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності - відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо невиплати позивачці одного посадового окладу в розмірі 5277,00 грн. та одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 75% тарифної ставки, що становить 3957,75 грн. всього на загальну суму 9 234,75 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

За ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України про судовий збір. Тому судовий збір в розмірі 2 129,92 грн. в розмірі 2 129,92 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.141, 258, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплачених коштів при звільненні з роботи в зв`язку з виходом на пенсію задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 9 234,75 грн невиплачених коштів при звільненні з роботи в зв`язку з виходом на пенсію, з яких: один посадовий оклад в розмірі 5277,00 грн. та одноразова матеріальна допомоги на оздоровлення в розмірі 75% тарифної ставки, що становить 3957,75 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір в розмірі 2 129,92 грн. з зарахуванням на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходження м.Київ, вул. Єжи Гедройця,5, 03150, код ЄДРПОУ 40075815.

Суддя О.О.Гаврилюк