Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
23 вересня 2026 рокум. ПолтаваСправа №440/8087/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лазебної А.В.
та представників сторін:
від позивача Лейковська А.О.,
від відповідача: Чемерис В.М., Ясінська І.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування подання, визнання протиправним та скасування наказу,
В С Т А Н О В И В:
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Приватний виконавець Виконавчого округу Кіровоградської області Роткевич Ірина Вікторівна (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст), Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - співвідповідач, Департамент), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати подання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28.04.2025 №59833/20.4.1/33-25 про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Роткевич І.В.;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про зупинення діяльності приватного виконавця Роткевич І.В." від 08.05.2025 №887/7, яким зупинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу виконавчого округу Кіровоградської області Роткевич І.В., посвідчення № 0903, видане 29 листопада 2022 року, строком на один місяць.
Позовні вимоги обґрунтувала доводами про незгоду з рішеннями відповідачів про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
2. Позиція відповідачів.
Представник Мін`юсту у відзиві на позов просила у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /т. 1, а.с. 97-105/. Свою позицію мотивувала посиланням на відсутність порушень процедури притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, оскільки під час дії воєнного стану на території України не передбачено проведення планових та позапланових перевірок діяльності приватних виконавців, однак у такий період контроль та перевірка дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень здійснюється шляхом проведення моніторингу відомостей з автоматизованої системи виконавчого провадження. При цьому, наявність скарги від учасників виконавчого провадження для проведення такого моніторингу не вимагається.
Представник відповідача повідомила, що згідно з відомостями автоматизованої системи виконавчого провадження та пояснень приватного виконавця Роткевич І. В. встановлено, що приватний виконавець, незважаючи на те, що у виконавчому провадженні № 65959157 кошти з боржника на користь стягувача фактично приватним виконавцем не стягувались, вжила заходи щодо примусового стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у сумі 687703,35 грн, чим порушила вимоги частини п`ятої статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", відповідно до якої основна винагорода стягується пропорційно до фактично стягнутої суми, а також частини 11 цієї статті Закону щодо недопущення стягнення з боржника додаткової винагороди.
3. Процесуальні дії у справі, заяви учасників справи.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 09.10.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026, у задоволенні позову відмовив.
Верховний Суд постановою від 29.04.2026 касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Роткевич Ірини Вікторівни задовольнив частково. Скасував рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі №440/8087/25; указану справу направив на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.
Матеріали справи №440/8087/25 надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду 20.05.2026 та за результатами автоматизованого розподілу передані судді Кукобі О.О.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
У ході нового розгляду справи у суді першої інстанції представник Мін`юсту надала відзив на позов, у якому наполягала на безпідставності позовних вимог /т. 3, а.с. 60-69/.
У підготовчому засіданні 24.06.2026 суд запропонував представниці позивачки надати письмові пояснення щодо перевірки приватним виконавцем Роткевич І.В. погашення боргу боржником та конкретних заходів, вжитих приватним виконавцем у виконавчому провадженні.
01.07.2026 до суду надійшли письмові пояснення, у яких представниця позивачки зазначила, що виконавчим написом було передбачено стягнення з боржника грошових коштів в загальному розмірі 6 877 033,45 грн за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета застави: врожаю кукурудзи, що вирощується на земельних ділянках (згідно відповідного переліку) та переданий в заставу згідно з аграрною розпискою /т. 3, а.с. 95-98/. На момент відкриття виконавчого провадження № 65959157, а саме 02.07.2021, врожай кукурудзи ще не був зібраний, адже таким збір відбувається восени. Тобто, єдине, що повинна була зробити приватний виконавець при відкритті виконавчого провадження винести постанову про арешт майна боржника, якою арештувати врожай кукурудзи, що вирощується на відповідних земельних ділянок та який є предметом застави, що і було зроблено виконавцем у даному випадку. Одночасно, на підставі відповідної постанови про арешт майна, приватним виконавцем відносно боржника було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна публічне обтяження у вигляді арешту врожаю кукурудзи із забороною його відчуження.
У підготовчому засіданні 02.07.2026 суд постановив у хвалу (без оформлення окремого документа) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
У судовому засіданні 22.09.2026 представниця позивачки позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, а представники відповідачів наполягали на відмові у задоволенні позовних вимог.
23.09.2026 оголошено скорочене рішення, повний текст якого складений після завершення періоду тимчасової непрацездатності судді.
Обставини справи
Роткевич Ірина Вікторівна є приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області, що підтверджено посвідченням приватного виконавця № 0903, виданим Міністерством юстиції України 29.11.2022.
На виконанні у приватного виконавця Роткевич І.В. перебувало виконавче провадження № 65959157 з примусового виконання виконавчого напису №4153, виданого 11.12.2020 приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтовим О. С., про стягнення з Приватного підприємства ім. Зубковського на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛНЗ заборгованості в розмірі 6877033,45 грн.
Постановою від 02.07.2021 приватний виконавець Роткевич І. В. відкрила вказане виконавче провадження.
Того ж дня приватний виконавець Роткевич І. В. прийняла постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 687703,35 грн, а також постанову про арешт майна боржника.
01.12.2021 до приватного виконавця Роткевич І.В. надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЛНЗ про закінчення виконавчого провадження в порядку пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" з огляду на погашення заборгованості.
01.12.2021 приватний виконавець Роткевич І.В. прийняла постанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно до якої також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Заявою від 20.06.2024 приватний виконавець Роткевич І.В. звернула до примусового виконання вказану вище постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 02.07.2021.
На підставі вказаної заяви 24.06.2024 приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Тетяна Вікторівна відкрила виконавче провадження № 75380846 щодо стягнення з Приватного підприємства ім. Зубковського основної винагороди приватного виконавця у розмірі 687703,35 грн.
У виконавчому провадженні № 75380846 на рахунок приватного виконавця Гуріної Т.В. для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам надійшли кошти в розмірі 687703,35 грн, які перераховані приватному виконавцю Роткевич І.В. платіжними інструкціями від 23.10.2024 № 16165, від 11.10.2024 № 15709.
ТОВ ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС направило до Мін`юсту скаргу від 01.11.2024 на дії приватних виконавців Роткевич І.В. та Гуріної Т.В.
Мін`юст направив приватному виконавцю Роткевич І. В. запит від 16.12.2024 № 173502/20.4.1/33-24 щодо надання інформації та копій матеріалів виконавчого провадження № 65959157.
ТОВ ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС подало до Мін`юсту заяву від 17.12.2024 про залишення скарги без розгляду.
Приватний виконавець Роткевич І. В. направила до Департаменту лист від 20.12.2024 щодо надання пояснень та копії матеріалів виконавчого провадження № 65959157 на 107 аркушах.
Листом Мін`юсту від 23.01.2025 № 10195/199751-33-24/20.4.1 повідомлено ТОВ ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС про те, що його скарга від 01.11.2024 залишена без розгляду на підставі звернення від 17.12.2024.
Департамент підготував подання про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Роткевич І. В. №59833/20.4.1/33-25 від 28.04.2025, в якому просив погодити подання про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Роткевич І. В. строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 61 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Указане подання було обґрунтоване тим, що згідно з відомостями автоматизованої системи виконавчого провадження та пояснень приватного виконавця Роткевич І. В. встановлено, що приватний виконавець, незважаючи на те, що у виконавчому провадженні № 65959157 кошти з боржника на користь стягувача фактично приватним виконавцем не стягувались, вжила заходи щодо примусового стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у сумі 687703,35 грн, чим порушила вимоги частини п`ятої статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", відповідно до якої основна винагорода стягується пропорційно до фактично стягнутої суми, а також частини 11 цієї статті Закону щодо недопущення стягнення з боржника додаткової винагороди.
На підставі подання Департаменту від 28.04.2025 № 59833/20.4.1/33-25 прийнято наказ МЮУ № 887/7 від 08.05.2025 "Про зупинення діяльності приватного виконавця Роткевич І.В.", яким зупинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Роткевич І. В. строком на один місяць (пункт 1).
В обґрунтування вказаного наказу зазначено, що встановлені порушення свідчать про те, що приватний виконавець при здійсненні своєї діяльності не дотримується принципу та засад законності, передбачених пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та пункту 3 частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження". Зазначене має ознаки грубого порушення приватним виконавцем законодавства з примусового виконання рішень.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 02.06.2016 №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі Закон №1403-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Статтею 1 Закону №1403-VIII визначено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 5 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі Закон №1404-VIII) приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
Згідно з частиною першою статті 34 Закону №1403-VIII контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Статтею 37 Закону №1403-VIII визначено, що приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас, як визначено підпунктом 3 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться, крім передбачених підпунктом 9 цього пункту перевірок приватних виконавців, стосовно яких є сумніви щодо факту здійснення ними своєї діяльності в офісі приватного виконавця. У разі якщо на день введення воєнного стану позапланова перевірка діяльності приватного виконавця не була проведена, така перевірка проводиться в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, після припинення або скасування воєнного стану за письмовим зверненням учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.
Своєю чергою, у підпункті 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII визначено, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" діяльність приватного виконавця може бути зупинена строком на один місяць на підставі наказу Міністерства юстиції України за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженим не менше ніж п`ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків. Протягом п`яти робочих днів з дня закінчення зазначеного строку чи дня припинення або скасування воєнного стану Міністерство юстиції України видає наказ про поновлення діяльності приватного виконавця.
Особливості перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків у період дії воєнного стану визначені розділом V Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 №3284/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за №1195/32647 (далі Порядок).
Так, пунктом 1 розділу V Порядку визначено, що у період дії воєнного стану структурний підрозділ Міністерства здійснює перевірку дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження.
За результатом перевірки відомостей в автоматизованій системі виконавчого провадження структурний підрозділ Міністерства формує інформаційну довідку відповідно до пункту 3 розділу VII Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5.
У разі необхідності одержання від приватного виконавця інформації або пояснень щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків, або копій відповідних документів структурний підрозділ Міністерства може надіслати приватному виконавцю відповідний обґрунтований запит. Запит надсилається на адресу електронної пошти приватного виконавця, зазначену в Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Запитувану інформацію або копії документів приватний виконавець має надати структурному підрозділу Міністерства не пізніше п`яти робочих днів з дня надсилання запиту.
Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку у разі виявлення ознак грубого порушення приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень структурний підрозділ Міністерства готує подання про зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», яке підписує керівник структурного підрозділу Міністерства.
У поданні обов`язково мають бути зазначені обставини, установлені структурним підрозділом Міністерства, з посиланням на джерела інформації (відомості автоматизованої системи виконавчого провадження, звернення учасника виконавчого провадження або іншої особи, інформація отримана від приватного виконавця тощо), зміст виявлених порушень з посиланням на відповідні норми нормативно-правових актів.
Подання про зупинення діяльності приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня його підписання надсилається на електронні адреси всіх членів Дисциплінарної комісії приватних виконавців для погодження та приватному виконавцю, відносно якого воно складено, на зазначену в Єдиному реєстрі приватних виконавців України електронну адресу, до відома.
У разі погодження подання про зупинення діяльності приватного виконавця не менше ніж п`ятьма членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців структурний підрозділ Міністерства готує проєкт наказу про зупинення діяльності приватного виконавця на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» з мотивованим обґрунтуванням грубості порушення та зазначенням відомостей, визначених абзацом шостим частини першої статті 71, частиною другою статті 72 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Наказ про зупинення діяльності приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня його видання надсилається приватному виконавцю, діяльність якого зупинена, адміністратору автоматизованої системи виконавчого провадження, організатору електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною, операторам електронних майданчиків, підключених до електронної торгової системи, в якій здійснюються земельні торги, а також до державних банків, у яких відкриті рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам, зарахування коштів виконавчого провадження. Відомості про зупинення діяльності приватного виконавця вносяться до Єдиного реєстру приватних виконавців України. Наказ про зупинення діяльності приватного виконавця на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» може бути оскаржено до суду відповідно до закону.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір стосується правомірності зупинення діяльності приватного виконавця Роткевич І.В. відповідно до наказу Мін`юсту від 08.05.2025 №887/7, виданого на підставі подання Департаменту від 28.04.2025 №59833/20.4.1/33-25.
Суд оцінює оскаржуваний наказ Мін`юсту з точки зору його відповідності критеріям правомірності, що визначені частиною другою статті 2 КАС України, а саме - чи видано цей наказ: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд враховує, що відповідно до підпункту 3 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII під час дії в Україні воєнного стану планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Таким чином, на період дії в Україні воєнного стану заборонено проведення Мін`юстом планових та позапланових перевірок приватних виконавців у порядку, визначеному статтею 34 Закону №1403-VIII.
Натомість, підпунктом 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII та розділом V Порядку передбачено альтернативний механізм впливу (захід реагування) на процес здійснення приватним виконавцем своєї діяльності в умовах воєнного стан шляхом встановлення можливості зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць на підставі наказу Мін`юсту за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженого не менше ніж п`ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов`язків.
За обставин цього спору підставою для зупинення діяльності приватного виконавця Роткевич І.В. строком на один місяць слугувало подання Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту від 28.04.2025 №59833/20.4.1/33-25, погоджене п`ятьма членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців, в якому викладено висновок про порушення позивачкою вимог частин п`ятої та одинадцятої статті 31, пункту 3 частини першої статті 2 Закону №1404-VIII.
Перевірка приватного виконавця Роткевич І.В. у спірних відносинах проведена Департаментом відповідно до приписів підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII та розділу V Порядку, а не у відповідності до статті 34 Закону №1403-VIII; підставою для проведення такої перевірки були відомості, отримані Департаментом з автоматизованої системи виконавчого провадження та від приватного виконавця.
При цьому, вищенаведеними спеціальними нормами законодавства не встановлено обов`язкової вимоги щодо наявності скарги учасника виконавчого провадження, як безумовної підстави для ініціювання перевірки діяльності приватного виконавця уповноваженим структурним підрозділом Мін`юсту (Департаментом державної виконавчої служби).
Тобто спеціальним законодавством не передбачено необхідність розгляду Міністерством скарг виключно від учасників виконавчих проваджень або взагалі їх наявність.
Щодо суті виявленого порушення, Верховний Суд у постанові від 29.04.2026 у справі, що розглядається, зазначив, що ключове питання, яке потребує відповіді у цьому спорі, чи має право приватний виконавець на отримання основної винагороди за обставин погашення боржником заборгованості безпосередньо стягувачу (оминаючи перерахування коштів на відповідний рахунок приватного виконавця) після відкриття виконавчого провадження, яке у зв`язку із цим завершено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
При цьому Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи:
- не дослідили зміст заяви стягувача про закінчення виконавчого провадження та постанови приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження на підставі такої заяви стягувача щодо визначення підстави для його закінчення;
- не з`ясовували чи оскаржувалася учасниками виконавчого провадження постанова приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII з мотивів незгоди з такою підставою закінчення виконавчого провадження;
- не досліджували повноту вчинення приватним виконавцем виконавчих дій, необхідних для примусового виконання рішення суду, на підставі виконавчого провадження, матеріали якого долучені до матеріалів справи. Суди попередніх інстанцій не вивчали хронологію дій як приватного виконавця, так і учасників виконавчого провадження, починаючи з відкриття виконавчого провадження та завершуючи його закінченням, а також не встановлювали їх взаємозв`язку та не визначали, які з них в кінцевому результаті призвели до закінчення виконавчого провадження у зв`язку із повним фактичним виконанням виконавчого документу.
Також Верховний Суд зазначив, що спірне виконавче провадження було порушене з метою примусового виконання вчиненого нотаріусом виконавчого напису, здійсненого на фінансовій аграрній розписці, тоді як суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, фактично застосували до спірних відносин загальний порядок примусового виконання рішень, не врахувавши при цьому, що виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого на аграрній розписці, врегульовано спеціальними нормами законодавства, які встановлюють відмінний від класичного механізм задоволення вимог стягувача.
На цій підставі Верховний Суд зауважив, що правова природа фінансової аграрної розписки полягає у поєднанні грошового зобов`язання боржника із його забезпеченням виключно за рахунок застави майбутнього врожаю. Така конструкція обумовлює, що, попри формальне визначення грошового характеру зобов`язання, реалізація права кредитора у примусовому порядку відбувається не шляхом безпосереднього стягнення грошових коштів з боржника, а через звернення стягнення на предмет застави - майбутній врожай сільськогосподарської продукції.
З урахуванням зазначеного, суди попередніх інстанцій не здійснили належного аналізу законодавства, що підлягало застосуванню до спірних відносин, у взаємозв`язку з особливостями виконання виконавчих документів, вчинених на аграрній розписці.
Зокрема, суди не з`ясували, чи є у таких правовідносинах рух грошових коштів через рахунок виконавця обов`язковим елементом виконання, чи, навпаки, з урахуванням спеціального правового режиму виконання аграрних розписок, задоволення вимог кредитора може здійснюватися за рахунок предмета застави або іншим способом, передбаченим законом, у тому числі шляхом безпосереднього виконання зобов`язання боржником перед стягувачем.
Своєю чергою, такі обставини дозволили би сформулювати належний висновок, чи вчиняв приватний виконавець будь-які дії, спрямовані на звернення стягнення на предмет застави, який фактичний обсяг його участі у виконанні зобов`язання та чи існує причинно-наслідковий зв`язок між діями виконавця та погашенням заборгованості, що зумовлює наявність підстав для стягнення основної винагороди приватного виконавця.
Як наслідок, ключове правове питання у цій справі, а саме, чи пов`язана можливість стягнення приватним виконавцем основної винагороди із вчиненням ним безпосередніх дій щодо фактичного виконання рішення, яке є предметом виконавчого провадження, судами попередніх інстанцій залишилося невирішеним.
З огляду на наведене, Верховний Суд визнав передчасними висновки судів попередніх інстанцій про наявність в діях приватного виконавця Роткевич І. В. порушень вимог статті 31 Закону №1403-VIII під час пред`явлення до примусового виконання постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, та відповідно про протиправність притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення вимог законодавства про примусове виконання рішень, оскільки належної правової оцінки цьому порушенню суди не надали.
Під час нового розгляду справи у суді першої інстанції встановлено, що сторонами виконавчого провадження № 65959157 були Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНЗ" (стягувач) та Приватне підприємство ім. Зубковського (боржник) /т. 1, а.с. 28-31/.
Зі змісту листа ТОВ "ЛНЗ" від 01.07.2026 вих.№0107 /т. 3, а.с. 100/ суд встановив, що 27.09.2019 між ТОВ "ЛНЗ" та ПП ім. Зубковського укладено дoгoвip поставки № Д-ТО-20-00024, за умовами якого постачальник - ТОВ "ЛНЗ" зобов`язався передати покупцю - ім. Зубковського, а покупець взяв на себе зобов`язання прийняти та оплатити товар. У забезпечення виконання зобов`язання за вказаним договором ПП ім. Зубковського надало ТОВ "ЛНЗ" фінансову аграрну розписку № 1167 від 24.03.2020, посвідчену приватним нотаріусом Старовойтовим О.С., відповідно дo якої розмір основного зобов`язання 5 377 033,45 грн, а в заставу передано майбутній урожай кукурудзи у розмірі 2182 тон.
З огляду на неналежне виконання зобов`язання покупцем, ТОВ "ЛНЗ" отримало виконавчий напис від 11.12.2020 № 4153, виданий на підставі фінансової аграрної розписки.
Виконавчим написом передбачено стягнути з ПП ім. Зубковського на користь ТОВ "ЛНЗ": зобов`язання за аграрною розпискою - 5377033,45 грн; пеня - 1500000,00 грн; всього - 6877033,45 грн /т. 1, а.с. 68/. Зазначені вимоги кредитора задовольнити за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету застави врожаю кукурудзи, що вирощується на земельних ділянках та переданий в заставу згідно з аграрною розпискою після збирання врожаю всього зерна кукурудзи боржника.
Водночас 15.03.2021 (тобто до моменту пред`явлення виконавчого напису нотаріуса від 11.12.2020 №4153 до примусового виконання) між ТОВ "ЛНЗ" та ТОВ "Трипілля Агро Плюс" укладено договір №26022021 відступлення права вимоги, за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор (ТОВ "ЛНЗ") передає новому кредитору, а новий кредитор (ТОВ "Трипілля Агро Плюс") набуває право вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором за договором поставки від 27.09.2019 №Д-ТО-20-00024, укладеного між первісним кредитором та ПП ім. Зубковського.
За умовами договору від 15.03.2021 №26022021 право вимоги у повному обсязі відступається первісним кредитором до нового кредитора в момент укладення цього договору.
У силу пункту 7 згаданого Договору, внаслідок відступлення права вимоги у нового кредитора виникло грошове зобов`язання перед первісним кредитором з оплати відступлення права вимоги у розмірі 5 864 601,05 грн. Новий кредитор зобов`язується виконати це грошове зобов`язання в безготівковій формі шляхом перерахування коштів платіжним дорученням на поточний рахунок первісного кредитора у такому порядку: 2932300,53 грн - у строк не пізніше "01 квітня березня 2021 року" (прим., так зазначено у договорі); 2932300,52 грн - строк не пізніше 01 вересня 2021 року /т. 1, а.с. 58/.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тож з дати укладення договору від 15.03.2021 №26022021 право вимоги до ПП ім. Зубковського щодо погашення заборгованості за договором від 27.09.2019 №Д-ТО-20-00024 перейшло від ТОВ "ЛНЗ" до ТОВ "Трипілля Агро Плюс".
Водночас ТОВ "Трипілля Агро Плюс" зобов`язувалося сплатити ТОВ "ЛНЗ" за відступлення права вимоги кошти у розмірі 5 864 601,05 грн двома платежами у строк до 01.04.2021 та 01.09.2021.
Як зазначено у листі ТОВ "ЛНЗ" від 01.07.2026 за вих.№0107 /т. 3, а.с. 100/, оскільки у визначений у договорі від 15.03.2021 №26022021 строк ТОВ "Трипілля Агро Плюс" не сплатило обумовлену суму коштів (2932300,53 грн), ТОВ "ЛНЗ" пред`явило виконавчий напис нотаріуса від 11.12.2020 №4153 до примусового виконання.
02.07.2021 виконавчий напис пред`явлений до виконання приватному виконавцю Роткевич І.В. /т. 1, а.с. 26 - зі звороту/.
Того ж дня приватний виконавець Роткевич І.В. постановами:
- відкрила виконавче провадження №65959157;
- стягнула з боржника основну винагороду у розмірі 687703,35 грн;
- стягнула з боржника витрати виконавчого провадження у розмірі 261,38 грн;
- наклала арешт на майно боржника, а саме: врожай кукурудзи, що вирощується на земельних ділянках, що належить боржнику - ПП ім. Зубковського.
02.07.2021 обтяження зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна /т. 1, а.с. 41, зі звороту/.
Вимогою від 07.09.2021 приватний виконавець Роткевич І.В. звернулась до ДП "Держреєстри України" та просила надати інформацію про наявність майна, зареєстрованого на праві приватної власності, у тому числі сільськогосподарської продукції; наявність зернових складів, підключених до основного реєстру складських документів щодо ПП ім. Зубковського /т. 1, а.с. 42 - зі звороту/.
24.09.2021 приватний виконавець Роткевич І.В. отримала лист ДП "Держреєстри України" від 15.09.2021, у якому зазначено, що згідно даних основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, станом на 15.09.2021 ПП ім. Зубковського не зберігає зерно на зернових складах, підключених до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання /т. 1, а.с. 43/.
Матеріали виконавчого провадження № 65959157 не містять відомостей про вчинення приватним виконавцем Роткевич І.В. інших дій з метою фактичного виконання вимог виконавчого документа.
Представник позивачки у ході розгляду справи у суді першої інстанції наголошувала, що приватний виконавець Роткевич І.В. наклала арешт на врожай кукурудзи, що вирощується на земельних ділянках, належних боржнику - ПП ім. Зубковського і саме ці дії приватного виконавця, з огляду на хронологію подій, призвели до погашення боргу.
Своєю чергою, суд встановив, що ТОВ "Трипілля Агро Плюс" сплатило ТОВ "ЛНЗ" кошти: 08.07.2021 - два платежі по 499 000,00 грн, 23.07.2021 - 1 659 374,53 грн, 15.09.2021 - 1 500 000,00 грн, 12.11.2021 - 880884,60 грн /т. 3, а.с. 101, 102/, що за домовленістю сторін фактично становило погашення суми боргу ПП ім. Зубковського за договором поставки від 27.09.2019 №Д-ТО-20-00024.
Таким чином, ТОВ "Трипілля Агро Плюс" перерахувало ТОВ "ЛНЗ" кошти загалом у розмірі 5 038 259,13 грн, внаслідок чого первісний кредитор вважав виконаним зобов6язання боржника за договором поставки від 27.09.2019 №Д-ТО-20-00024.
01.12.2021 до приватного виконавця Роткевич І.В. надійшла заява ТОВ ЛНЗ про закінчення виконавчого провадження в порядку пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" з огляду на погашення заборгованості /т. 1, а.с. 153/.
01.12.2021 приватний виконавець Роткевич І.В. прийняла постанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно до якої також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення /т. 1, а.с. 154-156/.
Водночас ТОВ "Трипілля Агро Плюс" у жовтні 2021 року звернулось до Кременчуцького районного суду Полтавської області із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 65959157 з примусового виконання виконавчого напису №4153 виданого 11 грудня 2020 року приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О. С. про стягнення з Приватного підприємства ім. Зубковського боргу у сумі 6 877 033,45 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛНЗ».
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 29.10.2021 матеріали справи №536/1836/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс», заінтересовані особи: первісний стягувач ? Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛНЗ», боржник ? Приватне підприємство ім. Зубковського, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Роткевич Ірина Вікторівна, приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Старовойтов Олександр Сергійович, про заміну сторони виконавчого провадження, передані до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області за територіальною підсудністю.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.12.2021 замінено стягувача у виконавчому провадженні № 65959157 з примусового виконання виконавчого напису № 4153 від 11.12.2020, виданого Приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С., з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛНЗ» ЄДРПОУ 30709487 на правонаступника, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро Плюс» ЄДРПОУ 36349093.
Заявою від 20.06.2024 приватний виконавець Роткевич І.В. звернула до примусового виконання вказану вище постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 02.07.2021.
На підставі вказаної заяви 24.06.2024 приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гуріна Тетяна Вікторівна відкрила виконавче провадження № 75380846 щодо стягнення з Приватного підприємства ім. Зубковського основної винагороди приватного виконавця у розмірі 687703,35 грн.
У виконавчому провадженні № 75380846 на рахунок приватного виконавця Гуріної Т.В. для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам надійшли кошти в розмірі 687703,35 грн, які перераховані приватному виконавцю Роткевич І.В. платіжними інструкціями від 23.10.2024 № 16165, від 11.10.2024 № 15709.
У ході нового розгляду справи суд з відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановив, що сторони виконавчих проваджень №№ 65959157 та 75380846 не оскаржували рішення, дії та / або бездіяльність приватних виконавців Роткевич І.В. та Гуріної Т.В. до суду.
Надаючи правову оцінку доводам представниці позивачки щодо належності та достатності вчинених приватним виконавцем Роткевич І.В. дій у виконавчому провадженні № 65959157, суд виходить з такого.
Виконавчим написом від 11.12.2020 передбачено стягнення з ПП ім. Зубковського на користь ТОВ "ЛНЗ" боргу у розмірі 6 877 033,45 грн за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету застави врожаю кукурудзи, що вирощується на земельних ділянках та переданий в заставу згідно з аграрною розпискою після збирання врожаю всього зерна кукурудзи боржника. У разі його відсутності чи недостатності - врожаю іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується чи буде вирощуватися на вказаних вище земельних ділянках.
При цьому суд враховує, що договір поставки укладений у вересні 2019 року, фінансова аграрна розписка складена у березні 2020 року, виконавчий напис виданий у грудні 2020 року, тоді як жодним з цих документів не передбачено за рахунок врожаю кукурудзи якого року має бути здійснено погашення боргу.
Своєю чергою, виконавче провадження № 65959157 відкрито 02.07.2021, того ж дня приватний виконавець Роткевич І.В. наклала арешт на майно боржника, а саме - врожай кукурудзи, що вирощується на визначених земельних ділянках, які належать ПП ім. Зубковського в межах суми стягнення 7564998,18 грн.
Водночас матеріали виконавчого провадження не містять доказів, що на дату прийняття постанови від 02.07.2021 про арешт майна боржника на визначених земельних ділянках дійсно знаходились посіви кукурудзи; приватний виконавець відповідні обставини не встановила.
Так само, матеріали виконавчого провадження не містять доказів звернення стягнення на заставлене майно у порядку, визначеному статтею 51 Закону України "Про виконавче провадження".
За наведених обставин, суд визнає помилковими доводи позивачки, що вчинені неї дії з прийняття постанови про арешт майна боржника призвели до повного фактичного виконання вимог виконавчого документа.
Суд акцентує увагу на тому, що грошове зобов`язання за договором поставки від 27.09.2019 №Д-ТО-20-00024 перед ТОВ "ЛНЗ" погашене внаслідок відступлення права вимоги новому кредитору - ТОВ "Трипілля Агро Плюс" та сплати останнім первісному кредитору коштів за відступлення права вимоги (а не здійснену поставку товарів, що передбачено виконавчим написом від 11.12.2020) у розмірі 5 038 259,13 грн.
При цьому безпосередньо обов`язок зі сплати боргу за договором поставки від 27.09.2019 №Д-ТО-20-00024 на дату прийняття приватним виконавцем Роткевич І.В. постанови про закінчення виконавчого провадження № 65959157 (01.12.2021) ПП ім. Зубковського залишався не виконаним, оскільки внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні на підставі договору від 15.03.2021 №26022021 належним виконанням відповідного обов`язку є сплата коштів новому кредитору - ТОВ "Трипілля Агро Плюс".
Оцінюючи доводи представниці позивачки про те, що приватному виконавцю Роткевич І.В. не було відомо про заміну кредитора у зобов`язанні, оскільки ухвала Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.12.2021 надійшла їй вже після прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини третьої згаданої статті, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Залучені до матеріалів судової справи матеріали виконавчого провадження № 65959157 не містять доказів вчинення приватним виконавцем Роткевич І.В. у період з липня по листопад 2021 року будь-яких дій щодо перевірки виконання вимог виконавчого документа боржником, зокрема звернення до боржника з вимогою про надання доказів виконання приписів виконавчого документа.
Щодо доводів представниці позивачки про відсутність у виконавця обов`язку з перевірки повного фактичного виконання боржником вимог виконавчого документа у разі надходження заяви стягувача про закінчення виконавчого провадження з підстав погашення боргу, суд звертає увагу на таке.
Верховний Суд у постанові від 16.01.2025 у справі №580/1226/24 зазначив, що виконавче провадження з підстав, визначених у пункті 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, закінчується у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому про закінчення виконавчого провадження з указаних підстав приймається мотивована постанова, яка має містити обставини, що свідчать про фактичне виконання судового рішення та засоби їхнього встановлення.
Отже, закінчуючи виконавче провадження із зазначених підстав, державний виконавець зобов`язаний пересвідчитися, що відповідне зобов`язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення.
Водночас джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов`язання.
За обставин справи, що розглядається, приватний виконавець Роткевич І.В. не встановила, що ПП ім. Зубковського дійсно погашено заборгованість за виконавчим написом від 11.12.2020 №4153.
Зокрема, дослідивши зміст постанови від 01.12.2021 про закінчення виконавчого провадження № 65959157 /т. 1, а.с. 45-47/, суд встановив, що мотивувальна частина постанови містить виключно вказівку про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, тоді як посилань на докази, на підставі яких встановлено наведене, - не зазначено.
Повертаючись до ключового спірного питання, а саме - наявності підстав для стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, суд враховує такі обставини.
Частиною першою статті 31 Закону №1403-VIII визначено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.
Відповідно до частин другої-четвертої статті 31 Закону №1403-VIII, винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.
Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частина п`ята статті 31 Закону №1403-VIII передбачає, що, якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до частини сьомої статті 31 Закону №1403-VIII, приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643 "Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця" (далі - Порядок №643).
Відповідно до пункту 19 Порядку №643 (у редакції, чинній на дату прийняття позивачкою постанови про закінчення виконавчого провадження), приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Виходячи з аналізу наведених норм у їх сукупності, постанова про стягнення основної винагороди приватного виконавця виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, однак, підставою отримання приватним виконавцем основної винагороди є фактичне виконання (повне або часткове) виконавчого документа, а сума основної винагороди визначається у відсотках до стягнутої суми.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2023 у справі №160/26568/21 зазначив, що за своїм призначенням основна винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі.
За встановлених вище обставин справи, що розглядається, суд зазначає, що в рамках виконавчого провадження № 65959157 приватним виконавчим ОСОБА_1 не забезпечено ні повне, ані часткове виконання боржником вимог виконавчого документа.
Так, за виконавчим написом від 11.12.2020 №4153 було передбачено стягнення з боржника (ПП ім. Зубковського) на користь ТОВ "ЛНЗ" коштів у загальному розмірі 6 877 033,45 грн за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету застави: врожаю кукурудзи, що вирощується на визначених земельних ділянках, які належать ПП ім. Зубковського, та переданий в заставу згідно з аграрною розпискою після збирання врожаю всього зерна кукурудзи боржника, а у разі його відсутності чи недостатності - врожаю іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується чи буде вирощуватися на відповідних земельних ділянках.
Як уже зазначав суд вище, дій щодо звернення стягнення на заставлене майно у порядку, визначеному статтею 51 Закону №1404-VIII, приватний виконавець Роткевич І.В. не вчиняла.
Більш того, матеріали виконавчого провадження навіть не містять доказів перевірки приватним виконавцем наявності предмета застави у боржника.
Своєю чергою, стягувач вважав виконаним обов`язок боржника внаслідок отримання коштів (винагороди) від ТОВ "Трипілля Агро Плюс" за договором відступлення права вимоги від 15.03.2021 №26022021, а не шляхом безпосереднього погашення заборгованості боржником (ПП ім. Зубковського) за договором поставки від 27.09.2019 №Д-ТО-20-00024.
При цьому, оскільки ТОВ "Трипілля Агро Плюс" не було стороною виконавчого провадження № 65959157, у суду немає підстав для висновку, що до сплати ТОВ "Трипілля Агро Плюс" коштів на користь ТОВ "ЛНЗ" безпосередньо спонукали будь-які дії, вчинені приватним виконавцем Роткевич І.В. в межах виконавчого провадження.
Доводи ТОВ "ЛНЗ" про перерахування ТОВ "Трипілля Агро Плюс" коштів на його користь після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника суд відхиляє, оскільки вони є власною суб`єктивною оцінкою обставин справи та не підтверджені документально.
Звернення постанови про стягнення основної винагороди до примусового виконання у 2024 році не зумовлює підстав для застосування до спірних відносин приписів Порядку №643 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 №726, чинній з 01.01.2022, оскільки наявність у приватного виконавця права на отримання основної винагороди визначається на дату вчинення ним відповідний дій, а виконавче провадження № 65959157 закінчене 01.12.2021 і після цієї дати позивачка жодних дій у виконавчому провадженні № 65959157 не вчиняла.
Отож, за результатами нового розгляду справи суд першої інстанції не встановив обставин, що свідчили б про наявність у приватного виконавця Роткевич І.В. права на отримання основної винагороди у розмірі 10% від суми стягнення у виконавчому провадженні № 65959157 (687703,35 грн).
Як наслідок, у суду немає підстав для висновку про протиправність та необґрунтованість подання Департаменту від 28.04.2025 №59833/20.4.1/33-25 про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Роткевич І.В. та наказу Мін`юсту від 08.05.2025 №887/7 "Про зупинення діяльності приватного виконавця Роткевич І.В.", яким зупинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу виконавчого округу Кіровоградської області Роткевич І.В., посвідчення № 0903, видане 29 листопада 2022 року, строком на один місяць.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог приватного виконавця Роткевич І.В. повністю.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
З огляду на ухвалення рішення про відмову у задоволенні позовних вимог приватного виконавця Роткевич І.В. та за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачами, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 19 жовтня 2026 року.
Суддя Олександр КУКОБА
Судове рішення № 140711424, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/8087/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: