Ухвала суду № 140711329, 19.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа №440/14322/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув у письмовому провадженні заяву представника позивача, адвоката Ткаченко Анни Володимирівни про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Суд зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" відповідно до рапорту від 16.06.2025.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 у справі №440/14322/25 - без змін.

Рішення суду набрало законної сили 28.07.2026, на його виконання позивачу виданий виконавчий лист.

У провадженні відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №80822194.

17.09.2026 до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2026 заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

21.09.2026 до суду надійшли пояснення Військової частини НОМЕР_1 , у яких представник відповідача зазначив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 у справі №440/14322/25 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 03.09.2026 № 258-ЗС солдата ОСОБА_1 , солдата резерву 41 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , звільнено у запас за підпунктом г (через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається пунктом третім частиною дванадцятою статті 26 - необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю І або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування.

Суд розглянув заяву представника позивача про здійснення судового контролю разом з матеріалами адміністративної справи та дійшов такого висновку.

Суд враховує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 у справі №440/14322/25 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" відповідно до рапорту від 16.06.2025.

На виконання судового рішення наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 03.09.2026 № 258-ЗС солдата ОСОБА_1 , солдата резерву 41 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , звільнено у запас за підпунктом г (через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається пунктом третім частиною дванадцятою статті 26 - необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю І або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У силу статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 381-1 КАС України у редакції Закону №4094-IX передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Так, згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 у справі №440/14322/25 виконане Військовою частиною НОМЕР_1 у спосіб, визначений судом.

Оскільки судове рішення виконане боржником у спосіб, визначений його резолютивною частиною, підстав для здійснення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі немає.

А тому, у задоволенні заяви адвоката Ткаченко Анни Володимирівни про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 5, 14, 241, 243, 248, 256, 370, 372, 378, 381-1 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви адвоката Ткаченко Анни Володимирівни про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 у справі №440/14322/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Олександр КУКОБА