Ухвала суду № 140711294, 14.10.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3279/25

Провадження № 1-в/345/16/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш клопотання провідного інспектора Калуського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про вирішення питання щодо направлення засудженої особи до місця відбування покарання, клопотання засудженого ОСОБА_4 про відстрочку виконання вироку та клопотання захисника засудженого адвоката ОСОБА_5 про звільнення від покарання за хворобою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , засудженого вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.08.2025 за ч.ч. 2, 3 ст. 109 КК України до обмеження волі строком на 2 (два) роки без конфіскації майна,ч.ч. 2, 3 ст. 109 КК України

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника органу пробації ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в:

провідний інспектор Калуського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про вирішення питання щодо направлення засудженої особи до місця відбування покарання щодо ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовує тим, що 25.11.2025 на виконання до Калуського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області надійшов вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.08.2025 щодо ОСОБА_4 , згідно з яким він засуджений за ч.ч. 2, 3 ст. 109 КК України до 2 (двох) років обмеження волі без конфіскації майна, ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду від 11.11.2025 вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області залишено без змін. Цього ж дня засудженому було направлено виклик для явки до Калуського районного відділу пробації на 04.12.2025 для вручення припису про виїзд до місця відбування покарання.

03.12.2025 до неї зателефонував вищевказаний засуджений та повідомив, що за станом здоров?я не має можливості з?явитися до органу пробації на вказану у виклику дату.

05.12.2025 засудженому було повторно направлено виклик для явки до Калуського районного відділу пробації на 15.12.2025 для вручення припису про виїзд до місця відбування покарання.

09.12.2025 ОСОБА_4 прибув до уповноваженого органу з питань пробації, де було уточнено його анкетні дані, відібрано підписку, та його попереджено, що у разі ухилення від одержання припису про виїзд до місця відбування покарання або невиїзду в установлений строк чи неприбуття до виправного центру на підставі ст. 57 КВК України його буде затримано для вирішення питання про направлення його до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. У поясненні ОСОБА_4 зазначив, що у нього значно погіршився стан здоров?я, у зв?язку з чим він не має змоги поїхати до місця відбування покарання. Повідомив, що лікування проходить амбулаторно, проте, з 16.12.2025 його буде госпіталізовано на стаціонарне лікування. Засуджений надав до органу пробації медичні документи на підтвердження факту хвороби та направлення на проходження медичних обстежень. При подальшому лікуванні ОСОБА_4 зобов?язався надавати у Калуський районний відділ пробації документи на підтвердження. У зв?язку з проходженням лікування припис до місця відбування покарання засудженому вручено не було.

29.12.2025 ОСОБА_4 прибув до Калуського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області, де у нього було відібрано пояснення. Засуджений повідомив, що продовжує хворіти та проходить медичне обстеження. Надав медичні документи на підтвердження факту хвороби та направлення на планові медичні обстеження.

13.01.2026 та 27.01.2026 нею здійснено телефонні дзвінки вищевказаному засудженому. Метою дзвінків було отримання інформації про стан його здоров?я та чи перебуває останній на лікуванні. ОСОБА_4 повідомив, що і надалі продовжує хворіти, перебуває на лікуванні та проходить обстеження у медичних закладах. Зобов?язався надати документи на підтвердження факту хвороби.

06.02.2026 ОСОБА_4 прибув до Калуського районного відділу пробації, де у нього було відібрано пояснення. У поясненні засуджений зазначив, що на стаціонарному лікуванні перебував у листопаді та грудні 2025 року. З січня місяця по сьогоднішній день перебуває на амбулаторному лікуванні за місцем свого проживання під наглядом його сімейного лікаря із призначенням йому медикаментозного лікування.

06.02.2026 за вих. № 425/38/7/2-26 органом пробації був скерований запит до КНП «Калуський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Калуської міської ради» для отримання інформації про те, чи цей громадянин звертався за медичною допомогою з січня 2026 по даний час. Згідно повідомлення від 11.02.2026 № 125/01-15 адміністрація КНП «Калуський МЦ ПСМД КМР» проінформувала про те, що ОСОБА_4 звертався до лікаря терапевта 06.01.2026 для виписки рецепту на препарати за програмою «Доступні ліки».

11.02.2026 нею здійснено телефонний дзвінок до вищевказаного засудженого. Причиною дзвінка було повідомити засудженого про необхідність прибути до Калуського районного відділу пробації для надання пояснень. ОСОБА_4 прибув до органу пробації, однак жодних підтверджуючих документів факту хвороби не надав. У зв?язку з цим засудженому було вручено припис про виїзд до місця відбування покарання. Однак у поясненні засуджений вказав, що відмовляється від отримання припису про виїзд до місця відбування покарання, оскільки є хворою людиною. Проте підтверджуючих документів факту хвороби надати не може. У зв?язку з відмовою засудженим від отримання припису про виїзд до місця відбування покарання було складено акт про відмову від отримання документів.

Цей факт свідчить про те, що засуджений ухиляється від отримання припису. На підставі викладеного та керуючись частиною 4 ст. 57 КВК України, просить затримати та направити засудженого ОСОБА_4 до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Водночас засуджений ОСОБА_4 подав до суду клопотання, в якому просить відстрочити виконання вироку Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 серпня 2025 року (справа № 345/3279/25) щодо нього до покращення стану здоров?я та завершення курсу лікування.

Своє клопотання мотивує тим, що під час судового розгляду захисник та він особисто зазначали про наявність проблем зі здоров?ям. Однак на той момент повний обсяг захворювань ще не був обстежений і задокументований. Після проголошення вироку його стан різко погіршився, що зумовило госпіталізацію до кардіологічного відділення, за результатами якої встановлено такі діагнози. Основний діагноз: тирогенна (гіпотиреоїдна) кардіоміопатія, дифузний кардіосклероз з відносною недостатністю мітрального клапана, серцева недостатність стадія С, функціональний клас III за NYHA, хронічна серцева недостатність ПА із зниженою фракцією викиду лівого шлуночка. Ускладнення: гідроперикард. Супутній діагноз: автоімунний тиреоїдит, гіпотиреоз важкої форми в стадії декомпенсації. Тяжкість його стану підтверджується такими об?єктивними медичними даними. По-перше, за результатами ехокардіографії від 12.11.2025 зафіксовано критично знижену скоротливу функцію лівого шлуночка фракція викиду становить лише 30-32% при нормі понад 55%. Це означає, що серце перекачує менше третини від необхідного обсягу крові, що є показником тяжкої серцевої декомпенсації та становить безпосередню загрозу для життя. Додатково виявлено акінез міжшлуночкової перегородки ділянку серцевого м?яза, яка повністю втратила скоротливість, дилатацію лівого шлуночка (КДР 6,2 см при нормі до 5,5 см) та рестриктивний тип діастолічної дисфункції, дилатацію лівого передсердя (4,2 см), виражену недостатність мітрального клапана та рестриктивний тип діастолічної дисфункції. По-друге, виявлено гідроперикард накопичення рідини в серцевій сумці (по задній стінці 2,2 см, по передній стінці до 1,0 см), що є тяжким ускладненням, яке може призвести до тампонади серця невідкладного стану, що загрожує життю. По-третє, серцева недостатність III функціонального класу за NYHA означає, що будь-яке, навіть незначне фізичне навантаження (ходьба, підйом по сходах, самообслуговування) спричиняє задишку, виражену загальну слабкість та відчуття нестачі повітря, що підтверджується скаргами при госпіталізації та об?єктивними даними огляду: ціанотичні слизові оболонки, одутлість обличчя, пастозність стоп і гомілок. По-четверте, серцева недостатність є прямим наслідком тяжкого декомпенсованого гіпотиреозу на тлі автоімунного тиреоїдиту. Ендокринолог, який оглядав його 19 та 24.11.2025, підтвердив важку форму захворювання в стадії декомпенсації та призначив відповідне лікування. Відновлення функції щитоподібної залози є тривалим процесом, що потребує систематичного медичного контролю та постійної корекції лікування. По-п?яте, при виписці зі стаціонару йому призначено постійний прийом п?яти препаратів (джардінс 10 мг, еспіро 50 мг, торікард 10 мг, акард 75 мг, розувастатин 10 мг), а також: диспансерне спостереження сімейного лікаря та ендокринолога, контроль рівня артеріального тиску, ліпідів і цукру крові, УЗД щитоподібної залози та повторна ехокардіографія через 3 місяці. Усі призначені препарати рекомендовано приймати постійно, без жодних перерв, а їх заміна чи відміна можлива лише після консультації лікаря. Призначене вироком покарання у виді обмеження волі відбувається у виправному центрі, умови перебування в якому є несумісними з його станом здоров?я з таких підстав. Критично знижена фракція викиду лівого шлуночка (30-32%) в поєднанні з гідроперикардом та декомпенсованим гіпотиреозом потребує негайної медичної допомоги при будь-якому погіршенні стану, цілодобового медичного спостереження кардіолога, безперервного прийому призначених препаратів та регулярного інструментального контролю. На думку засудженого, виправні центри не мають можливості забезпечити спеціалізовану кардіологічну та ендокринологічну допомогу такого рівня. Будь-яке фізичне навантаження, психоемоційний стрес, зміна режиму препаратів або умов перебування можуть спричинити гостру декомпенсацію серцевої недостатності, тампонаду серця або раптову серцеву смерть. Серцева недостатність з фракцією викиду нижче 35% є загальновизнаним у кардіології показником, що суттєво підвищує ризик раптової смерті. Таким чином, виконання вироку за моїм поточним станом здоров?я становить реальну загрозу для його життя та є несумісним із принципом гуманізму, закріпленим у ст. 50 КК України, яку суд застосував при призначенні покарання.

Захисник засудженого адвокат ОСОБА_5 подав до суду клопотання, в якому просить звільнити засудженого ОСОБА_4 від подальшого відбування покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки, призначеного вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.08.2025 (справа № 345/3279/25), у зв?язку з тяжкими захворюваннями, що перешкоджають відбуванню покарання, відповідно до ч. 2 ст. 84 КК України.

Своє клопотання захисник мотивує тим, що ОСОБА_4 має низку тяжких захворювань, зокрема кардіоміопатію, серцеву недостатність III функціонального класу за NYHA, гіпотиреоз та гідроперикард, які, на думку сторони захисту, перешкоджають відбуванню покарання у виді обмеження волі. Захисник посилається на Перелік хвороб, передбачений додатком 13 до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 № 1348/5/572, як на додатковий орієнтир, водночас визнаючи, що цей Порядок формально стосується засуджених до позбавлення волі. Також сторона захисту зазначає, що, на її думку, виправні центри не мають можливості забезпечити необхідний рівень спеціалізованої медичної допомоги, а виконання вироку за поточного стану здоров`я засудженого становить загрозу для його життя.

Представник Калуського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_7 в судовому засіданні клопотання підтримала подане нею клопотання та просила його задоволити, а при вирішенні клопотань засудженого та його захисника покладається на розсуд суду.

Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав клопотання представника органу пробації та просив його задоволити, а у задоволенні клопотань засудженого та його захисника відмовити, зазначивши, що засуджений неодноразово надавав суду та органу пробації медичні документи, але висновок СМЕ так і не надав, як і не надав доказів про те, що йому встановлена інвалідність. Навпаки, підтвердив суду, що інвалідність будь-якої групи йому не встановлювалася. А відповідно відсутні підстави для відстрочення чи звільнення засудженого від відбування покарання.

Захисник засудженого в судовому засіданні підтримав подане клопотання про звільнення від покарання за хворобою, з підстав, викладених у ньому, та клопотання про відстрочку виконання вироку, а у задоволенні клопотання органу пробації просив відмовити.

Засуджений в судовому засіданні зазначив, що йому необхідно лікуватися, а також пройти низку медичних обстежень, а тому просить відмовити у задоволенні клопотання представника органу пробації та задовольнити клопотання про звільнення його від відбування покарання чи відстрочку виконання вироку.

Суд, перевіривши наявні матеріали справи та матеріали особової справи, доходить такого висновку.

Вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.08.2025 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 109 КК України, та призначено покарання: за ч. 2 ст. 109 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік без конфіскації майна; за ч. 3 ст. 109 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки без конфіскації майна. Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі (т. 1 а.п. 50-54). Ухвалою Львівського апеляційного суду від 11.11.2025 вказаний вирок залишено без змін (а.о.с. 6-7).

25.11.2025 копія вироку та розпорядження надійшли до Калуського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області та прийняті до виконання (а.о.с. 1, 2).

Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 11770 ОСОБА_4 з 13.11.2025 по 25.11.2025 перебував на стаціонарному лікуванні. Основний діагноз: тірогенна (гіпотиреоїдна) кардіоміопатія. Кардіосклероз дифузний з відносною недостатністю мітрального клапана. Серцева недостатність стадія С. Функціональний клас III за NYHA. Хронічна серцева недостатність ІІА із зниженою фракцією викиду лівого шлуночка. Ускладнення: гідроперикард. Супутній діагноз: автоімунний тіреоїдит. Гіпотиреоз важкої форми в стадії декомпенсації. Лікувальні та трудові рекомендації: диспансерне спостереження сімейного лікаря, ендокринолога, дієта з обмеженням рідини, солі, тваринних жирів. Вуглеволів, контроль рівня АКТ, ліпідів, цукру крові, УЗД Щитоподібної залози. ЕХОКС контроль через 3 міс, джардінс 10 мг. 1 т. вранці, еспіро 50 мг. 1 т. в обід, торікард 10 мг. 1 т. вранці, акард 75 мг. 1 т. після вечері, ромазик 10 мг. 1 т. на ніч, призначення ендокринолога (т. 1 а.п. 176). Вищевказані діагнози також підтверджуються консультаційним висновком спеціаліста від 01.05.2026 (т. 1 а.п. 210, 226, 230).

08.12.2025 ОСОБА_4 ознайомлено зі змістом повідомлення про права, визначені законодавством у сфері захисту персональних даних, мету обробки персональних даних та осіб, яким передаються дані (Додаток 1 до Порядку обробки персональних даних, затвердженого наказом Державної установи «Центр пробації» від 24.01.2019 № 41/ОД-19) (а.о.с. 11).

Крім того, 08.12.2025 ОСОБА_4 підписав підписку, згідно з якою він попереджений, що у разі ухилення від одержання припису про виїзд до місця відбування покарання або невиїзду в установлений строк чи неприбуття до виправного центру на підставі статті 57 КВК України буде затриманий для вирішення питання про направлення мене до місця відбування покарання у порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі (а.о.с. 14).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 від 08.12.2025 з ним проведено бесіду, в ході якої йому роз`яснено, що згідно вироку суду, яким його засуджено до двох років обмеження волі, Калуським відділом пробації має бути вручений припис про виїзд до місця відбування покарання. На сьогоднішній день за станом здоров`я він не в змозі прибути до місця відбування покарання. Стан його здоров`я погіршився, він не в змозі самостійно лікуватися та йому видано направлення для госпіталізації на стаціонарне лікування. Медичні висновки, направлення зобов`язується надати. З 16 грудня 2025 року його буде госпіталізовано на стаціонарне лікування, так як швидше нема можливості у зв`язку із відсутністю лікарських місць (а.о.с. 16). На підтвердження чого ОСОБА_4 долучив виписку з медичної карти амбулаторного хворого від 06.12.2025 та направлення на госпіталізацію (а.о.с. 17, 18).

Згідно з довідкою від 16.12.2025 провідним інспектором відділу ОСОБА_8 , було здійснено телефонний дзвінок до вищевказаного засудженого. Причиною дзвінка було отримати інформацію про те, чи перебуває останній на стаціонарному лікуванні згідно пояснення. Засуджений повідомив, що з 16.12.2025 знаходиться на стаціонарному лікуванні в КНП «Калуська ЦРЛ». Підобліковий зобов?язався надати документи на підтвердження (а.о.с. 20).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 від 29.12.2025 він, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я на цей час перебуває під медичним наглядом. З метою підтвердження даних обставин він надає медичні документи, які підтверджують його перебування на стаціонарному лікуванні з 16.12.2025 по 24.12.2025 (а.о.с. 21). На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_4 долучив виписку з медичної карти стаціонарного хворого від 06.12.2025 та відповідними направленнями на планові обстеження (а.о.с. 22-26).

Згідно з довідкою від 13.01.2026 провідним інспектором відділу ОСОБА_8 було здійснено телефонний дзвінок до вищевказаного засудженого. Причиною дзвінка було отримати інформацію про те, чи проходить останній обстеження згідно наданих медичних документів та чи продовжує лікування для покращення стану свого здоров?я. Засуджений повідомив, що і надалі перебуває на лікуванні та проходить обстеження у медичних закладах. Підобліковий зобов?язався надати документи на підтвердження факту захворювання (а.о.с. 27).

Згідно з довідкою від 27.01.2026 провідним інспектором відділу ОСОБА_8 було здійснено телефонний дзвінок до вищевказаного засудженого. Причиною дзвінка було отримати інформацію про те, чи проходить останній обстеження, згідно наданих медичних документів та чи продовжує лікування для покращення стану свого здоров?я. Засуджений повідомив, що і надалі перебуває на лікуванні та проходить обстеження у медичних закладах. Підобліковий зобов?язався надати документи на підтвердження (а.о.с. 28).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 від 06.02.2026, останній зазначив, що припис на сьогоднішній день він не отримує, оскільки перебуває зі січня по даний час на амбулаторному лікуванні за місцем проживання у сімейного лікаря у КНП «Калуський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Калуської міської ради» (а.о.с. 29).

Згідно з повідомленням КНП «Калуський МЦ ПСМД КМР» від 11.02.2026 № 125/01-15 ОСОБА_4 звертався до лікаря терапевта 06.01.2026 для виписки рецепту на препарати за програмою «Доступні ліки» (а.о.с. 30).

Згідно з довідкою від 11.02.2026 провідним інспектором відділу ОСОБА_8 було здійснено телефонний дзвінок до вищевказаного засудженого. Причиною дзвінка було повідомити засудженого про необхідність прибути до Калуського районного відділу пробації для надання пояснень (а.о.с. 31).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 від 12.02.2026 останній зазначив, що відмовляється від отримання припису про виїзд до місця відбування покарання, оскільки є хворою людиною. Підтверджуючі документи факту хвороби на даний час надати не може (а.о.с. 32).

Згідно з актом від 11.02.2026, складеним провідним інспектором Калуського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_8 , в присутності інспектора сектору адміністративної практики Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 та провідного інспектора Калуського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_10 , 11.02.2025 ОСОБА_4 , якому вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.08.2025 у виді 2 років обмеження волі, на 1-му поверсі в приміщенні Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області, було вручено припис про виїзд до місця відбування покарання. Однак засуджений ОСОБА_4 від отримання припису відмовився, пояснивши це тим, що він є хворою людиною. Однак підтверджуючих документів факту хвороби не надав (а.о.с. 33).

Крім того, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2901 ОСОБА_4 з 17.03.2026 по 24.03.2026 перебував на стаціонарному лікуванні (т. 1 а.п. 195).

Відповідно до листа директора КНП «Калуський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Калуської міської ради» від 28.05.2026 згідно з Розділом XII Порядку, затвердженого вищезазначеним Наказом № 1348/5/572, організація та проведення медичного огляду засуджених (підсудних) з метою встановлення наявності захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання, покладається виключно на спеціальні Лікарсько-консультативні комісії (ЛКК) закладів охорони здоров?я Державної кримінально-виконавчої служби України (ДКВС). Цивільні заклади охорони здоров?я загального профілю системи МОЗ України (у тому числі їхня установа) не наділені законодавчими повноваженнями ухвалювати експертні рішення щодо звільнення осіб від відбування покарань чи встановлювати відповідність наявних діагнозів критеріям Переліку захворювань, затвердженого спільним наказом Мін?юсту та MОЗ. Враховуючи вищевикладене, надані ними медичні дані (клінічний діагноз, стадія хвороби та ускладнення) є медичним підтвердженням стану здоров?я ОСОБА_4 і можуть бути використані уповноваженою ЛКК ДКВ України або органами судово-медичної експертизи для винесення остаточного юридично-медичного висновку (т. 1 а.п. 224, 227-228).

Згідно з листом генерального директора КНП «Центральна районна лікарня Калуської міської ради Івано-Франківської області» від 06.07.2026 ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "Калуська ЦРЛ", а саме:

- кардіологічне відділення, періодом з 13.11.2025 по 25.11.2025. Діагноз (основний): тірогенна (гіпотіреоїдна) кардіоміопатія. Кардіосклероз дифузний та відносна недостатність МК. СН стадія С, ФК ІІ за NYHA. ХСН ПА із зниженою ФВ ЛШ;

- відділ ендокринології з гастроентерологічними ліжками, періодом з 16.12.2025 по 24.12.2025. Діагноз: аутоімунний (гіпотері) тіреоідит, гіпотрофічна форма. Гіпотеріоз важка форма, вперше виявлений в стадії декомпенсації. Гіпотерероїдна кардіоміопатія, кардіосклероз дифузний та недостатність мітрального клапану CH II А;

- терапевтичному відділені з пульмонологічними ліжками, періодом з 17.03.2026 по 24.03.2026. Діагноз (основний): тірогенна (гіпотіреоїдна) кардіоміопатія. Кардіосклероз дифузний. Недостатність МК (рег+). Дилятація ЛП.Легенева гіпертензія І ст.CН стадія С із покращеною систологічною функцією ЛІІ (ФВ-40%), ФК ІІІ за NYHA. ХН IIA (т. 1 а.п. 233-236).

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5380/26 ОСОБА_4 знаходився у стаціонарі з 23.09.2026 до 30.09.2026 з приводу лікування наявних діагнозів, а також 13.10.2026 отримав консультацію лікаря-невропатолога, що підтверджується консультаційним висновком спеціаліста від 13.10.2026.

Щодо клопотання про направлення засудженої особи до місця відбування покарання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 57 КВК України особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов`язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

З урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.

У разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі. Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені. Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису. Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.

У разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місцезнаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в розшук та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Згідно зі ст. 58 КВК України строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі. У строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 КК України, зараховується час попереднього ув`язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.

Порядок виконання покарання у виді позбавлення волі визначений розділом ІІІ особливої частини КВК України.

Так, у ч. 4 ст. 87 КВК України зазначено, що порядок направлення засуджених до виправних і виховних колоній визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.02.2017 № 680/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.02.2017 № 265/30133, направлення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, до установ виконання покарань (секторів) здійснюється на підставі запиту на наряд щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі (додаток 1), на підставі якого видається наряд про направлення особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, із слідчого ізолятора до установи виконання покарань (дільниці виправного центру, сектору).

Згідно з вимогами ст. 88 КВК України засуджені направляються до місця відбування покарання і переміщуються в разі необхідності з одного місця відбування покарання в інше під вартою.

Оцінюючи доводи подання органу пробації, суд враховує, що ОСОБА_4 був обізнаний з необхідністю виконання вироку суду та порядком направлення до місця відбування призначеного покарання, а також із наслідками ухилення від одержання припису про виїзд до місця відбування покарання. Такий висновок підтверджується матеріалами особової справи засудженого, зокрема, його підпискою та відомостями про проведену з ним 09 грудня 2025 року роз`яснювальну роботу, під час якої його було попереджено, що в разі ухилення від одержання припису, невиїзду у встановлений строк або неприбуття до виправного центру його може бути затримано для направлення до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, та вказаний факт не заперечується самим ОСОБА_4 .

Отже, засуджений усвідомлював необхідність отримання відповідного припису та був заздалегідь обізнаний з можливими наслідками відмови від його одержання.

Суд також бере до уваги, що на початковому етапі виконання вироку ОСОБА_4 повідомляв орган пробації про погіршення стану здоров`я та проходження лікування, на підтвердження чого надавав медичні документи. Наведені ним обставини були враховані органом пробації під час вирішення питання про вручення припису.

Водночас 11 лютого 2026 року, після прибуття до органу пробації, засуджений не надав документів на підтвердження актуального стану здоров`я, а після пред`явлення йому припису про виїзд до місця відбування покарання відмовився від його отримання, мотивуючи це тим, що є хворою людиною. Зазначена відмова зафіксована у відповідному акті та письмових поясненнях засудженого.

Перевіряючи наведене засудженим обґрунтування відмови, суд ураховує повідомлення КНП «Калуський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Калуської міської ради» від 11 лютого 2026 року № 125/01-15, надане у відповідь на запит органу пробації щодо звернення ОСОБА_4 за медичною допомогою. Зі змісту цього повідомлення встановлено, що засуджений звертався до лікаря-терапевта 06 січня 2026 року для виписки рецепта на препарати за програмою «Доступні ліки». Інших відомостей про звернення засудженого до цього медичного закладу в зазначений період повідомлення не містить. Отже, наведена відповідь не підтверджує пояснень засудженого щодо проходження амбулаторного лікування протягом усього періоду зі січня 2026 року до моменту пред`явлення припису.

Суд не залишає поза увагою наявні в матеріалах справи медичні документи та відомості про попереднє проходження ОСОБА_4 лікування. Водночас сам факт наявності таких документів не є достатнім для висновку про те, що стан здоров`я засудженого об`єктивно перешкоджав отриманню припису саме 11 лютого 2026 року. При цьому засуджений, відмовляючись від отримання документа та посилаючись на стан здоров`я, не надав на той час актуальних документів, які б підтверджували відповідні обставини. За таких умов наведені ним пояснення та наявні медичні документи не спростовують установленого факту відмови від отримання припису.

Оцінюючи наведені обставини в сукупності, суд ураховує, що ОСОБА_4 був обізнаний з порядком виконання вироку та завчасно попереджений про наслідки ухилення від одержання припису, однак, незважаючи на це, безпосередньо відмовився від його отримання. З огляду на зафіксовану відмову, обізнаність засудженого про її можливі наслідки та відсутність належного підтвердження обставин, які об`єктивно перешкоджали отриманню припису, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_4 ухилення від одержання припису про виїзд до місця відбування покарання. Таким чином, суд встановлює наявність передбаченої частиною четвертою статті 57 Кримінально-виконавчого кодексу України підстави для направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, у зв`язку з чим подання органу пробації підлягає задоволенню.

Щодо клопотання про відстрочку виконання вироку.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про відстрочку виконання вироку.

Відповідно до частин першої та другої статті 536 КПК України виконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі може бути відстрочено у разі: 1) тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, до його видужання; 2) вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за кримінальний проступок або злочин, що не є особливо тяжким; 3) якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім`ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім`ї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили; відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі (крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.ст. 536 КПК України

Згідно з абз. 3 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 11 зі змінами, внесеними згідно Постанов Пленуму Верховного Суду України від 03.12.1997 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків» обставини, які є підставами для надання відстрочки виконання вироку, повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Суд звертає увагу на те, що сам по собі факт наявності захворювань, призначення медикаментозного лікування та попереднього перебування на стаціонарному лікуванні не є достатнім для висновку про наявність підстав для відстрочки виконання вироку. Для вирішення порушеного питання істотне значення має встановлення того, чи перешкоджає стан здоров`я засудженого відбуванню саме призначеного йому покарання у виді обмеження волі.

Надані стороною захисту медичні документи підтверджують наявність відповідних діагнозів, проведення лікування та необхідність подальшого медичного спостереження. Проте матеріали справи не містять медичного висновку, який би підтверджував, що наявні у ОСОБА_4 захворювання об`єктивно унеможливлюють відбування ним покарання у виді обмеження волі або, що таке відбування є несумісним з призначеним лікуванням. Так само не надано медичних даних, які б давали змогу встановити, що перешкоди для відбування покарання мають тимчасовий характер і можуть бути усунуті після видужання засудженого чи завершення певного курсу лікування.

Засуджений просить відстрочити виконання вироку до покращення стану здоров`я та завершення курсу лікування. Однак матеріали справи не містять належних медичних даних, які б підтверджували сам курс необхідного лікування, його тривалість та, що після його завершення буде досягнуто такого стану здоров`я засудженого, за якого він зможе відбувати покарання. Необхідність подальших обстежень і медичного спостереження сама по собі не дає підстав для висновку про наявність передбачених законом умов для відстрочки виконання вироку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що передбачені статтею 536 КПК України підстави для відстрочки виконання вироку не встановлені, а тому клопотання засудженого ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання про звільнення від покарання.

Пунктом 6 частини 1 статті 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироку суд вирішує питання про звільнення від покарання за хворобою.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 КК України особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд зобов`язаний ураховувати тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

Частина друга статті 84 КК України передбачає можливість звільнення від покарання або від подальшого його відбування, якщо особа після вчинення кримінального правопорушення або після постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання. Отже, визначальним для вирішення цього клопотання є не лише наявність захворювання, а й підтвердження того, що воно є тяжким та перешкоджає відбуванню саме призначеного покарання. Дата встановлення діагнозу сама по собі не є достатньою для висновку про час фактичного виникнення хвороби.

Відповідно до частини дев`ятої статті 59 КВК України, якщо після постановлення вироку засуджений захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання, уповноважений орган вносить до суду подання про звільнення такої особи від відбування покарання.

Додатком 13 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі (далі - Порядок), який затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 № 1348/5/572, в редакції від 18.02.2025, передбачено Переліком хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання.

Відповідно до п. 6 розділу VI Порядку за наявності у засудженого ознак хвороби, визначеної Переліком хвороб, лікуючий лікар невідкладно складає медичний висновок, який погоджує завідувач відповідного закладу охорони здоров`я ДКВС.

Завідувач закладу охорони здоров`я спільно з лікуючим лікарем забезпечують направлення хворого засудженого, а також необхідної медичної документації на найближче засідання лікарсько-консультативної комісії.

З урахуванням результатів особистого медичного огляду хворого засудженого, вивчення даних медичної облікової документації щодо обстеження, лікування, надання рекомендацій тощо лікарсько-консультативна комісія негайно складає висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, за формою, наведеною в додатку 14 до цього Порядку (далі - висновок щодо наявності захворювання, визначеного Переліком хвороб).

Надані медичні документи містять відомості про встановлені ОСОБА_4 діагнози, проведені обстеження та лікування, однак самі по собі не дають змоги достовірно визначити час виникнення відповідних захворювань, оскільки дата встановлення діагнозу не обов`язково збігається з датою виникнення хвороби.

За таких обставин суд не має достатніх підстав стверджувати, що захворювання виникли саме після постановлення вироку. Водночас ця обставина має визначальне значення для вирішення вказаного клопотання.

Крім того, обґрунтовуючи клопотання, захисник посилається, зокрема, на Перелік хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, передбачений додатком 13 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572.

Однак зазначений Порядок регулює питання організації медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, тоді як ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді обмеження волі. Крім того, вказаним Порядком передбачено спеціальну процедуру встановлення наявності у засудженого захворювання, визначеного відповідним Переліком, яка включає складення медичного висновку лікуючим лікарем, його погодження завідувачем відповідного закладу охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України та розгляд питання лікарсько-консультативною комісією з оформленням відповідного висновку за результатами медичного огляду засудженого.

Однак матеріали справи не містять висновку лікарсько-консультативної комісії про наявність у ОСОБА_4 захворювання, визначеного зазначеним Переліком. За таких обставин суд не здійснює самостійного співвіднесення встановлених у медичній документації діагнозів із позиціями цього Переліку, оскільки питання відповідності захворювання визначеним медичним критеріям потребує належної фахової оцінки.

При оцінці доводів захисника щодо неможливості подальшого відбування ОСОБА_4 покарання у зв`язку зі станом здоров`я суд також враховує наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 КВК засудженим може бути дозволено короткочасні виїзди за межі виправного центру за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин, зокрема: за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку.

Згідно зі ст. 63 Кримінально-виконавчого кодексу України лікувально-профілактична і протиепідемічна робота у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров`я закладами охорони здоров`я. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення установами охорони здоров`я.

Відповідно до п. 1 розділу I Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5 (далі Правила) ці Правила регулюють порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Правил засуджені мають право, зокрема, отримувати медичну допомогу і лікування, у тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих грошових коштів чи коштів рідних та близьких, у закладах охорони здоров`я;

Відповідно до п. 3 розділу XXII Правил порядок лікувально-профілактичної і санітарно-протиепідемічної роботи в місцях позбавлення волі визначається Основами законодавства України про охорону здоров`я. У закладах охорони здоров`я ЦОЗ ДКВС України здійснюються клінічне обстеження та нагляд за засудженими з метою оцінки стану здоров`я, а при виявленні хвороб надання медичної допомоги та встановлення працездатності особи. У медичних частинах та лікарняних закладах засудженим надається первинна, спеціалізована та паліативна медична допомога в амбулаторних та стаціонарних умовах, а у фельдшерських пунктах вищезазначені види медичної допомоги в амбулаторних умовах, у тому числі в умовах денного стаціонару. Засуджені мають право звертатися за лікарськими консультаціями та лікуванням до закладів охорони здоров`я, що надають платні медичні послуги. Оплата таких послуг і придбання необхідних лікарських засобів здійснюються засудженими або їхніми рідними та близькими за рахунок власних коштів. Консультації і амбулаторне лікування у таких випадках проводяться в закладах охорони здоров`я ЦОЗ ДКВС України під наглядом медичних працівників. У разі необхідності лікування в умовах стаціонару засуджений має право отримувати медичну допомогу і лікування, в тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих грошових коштів чи коштів рідних та близьких, у закладах охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 КВК України власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем роботи засуджених до обмеження волі зобов`язаний забезпечити їх залучення до суспільно корисної праці з урахуванням стану здоров`я та, за можливістю, спеціальності, організовувати первинну професійну підготовку і створити необхідні побутові умови.

Згідно з ч. 3 ст. ст. 62 КВК України власнику підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу, де працюють засуджені, забороняється звільняти їх з роботи, крім таких випадків, зокрема, неможливість виконання даної роботи за станом здоров`я.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 64 КВК України засудженим, які не працюють у зв`язку із захворюванням, а також з причин, від них не залежних, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими нормами за рахунок виправного центру. Засуджені, які направлені на лікування до лікувальних закладів охорони здоров`я, забезпечуються цими лікувальними закладами всіма видами довольства на загальних підставах.

Таким чином, законодавче регулювання виконання покарання у виді обмеження волі передбачає врахування стану здоров`я засудженого під час організації його праці, а також можливість отримання необхідної медичної допомоги, зокрема шляхом направлення до закладів охорони здоров`я у встановленому порядку. Отже, відбування покарання у виді обмеження волі саме по собі не виключає можливості продовження лікування та медичного спостереження засудженого.

Тому сама по собі потреба в подальшому лікуванні, медичному спостереженні або врахуванні стану здоров`я під час організації праці не свідчить про неможливість відбування покарання у виді обмеження волі.

З огляду на викладене, надані матеріали, хоча й підтверджують наявність у ОСОБА_4 відповідних діагнозів та проведення лікування, однак не містять достатніх даних для висновку, що наявні у засудженого захворювання є тяжкою хворобою, на яку він захворів після постановлення вироку, яка перешкоджає відбуванню призначеного покарання у виді обмеження волі, у розумінні частини другої статті 84 КК України.

За таких обставин суд не вбачає достатніх правових підстав для звільнення ОСОБА_4 від подальшого відбування покарання за хворобою, а тому в задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 53, 57-59, 62-64, 87, 88 КВК України, статтями 372, 395, 536, 537539 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

клопотання провідного інспектора Калуського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про вирішення питання щодо направлення засудженої особи до місця відбування покарання щодо ОСОБА_4 задовольнити.

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про відстрочку виконання вироку та клопотання захисника засудженого адвоката ОСОБА_5 про звільнення від покарання за хворобою відмовити.

Затримати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , засудженого вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.08.2025 за ч.ч. 2, 3 ст. 109 КК України до обмеження волі строком на 2 (два) роки без конфіскації майна.ч.ч. 2, 3 ст. 109 КК України

Направити ОСОБА_4 до місця відбування покарання, призначеного вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.08.2025, у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

Зарахувати у строк покарання час перебування ОСОБА_4 під вартою з моменту фактичного затримання на виконання цієї ухвали до дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі з розрахунку один день позбавлення волі за два дні обмеження волі відповідно до статті 72 КК України.

Виконання ухвали в частині затримання та направлення засудженого ОСОБА_4 до місця відбування покарання покласти на Калуський РВП ГУ НП України в Івано-Франківській області (вул. Тихого, 10, м. Калуш Івано-Франківської області).

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляції протягом 7 діб з часу проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 19.10.2026 об 11:45 год.

Суддя: