Рішення № 140711131, 16.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1658/26

Провадження №2/338/1385/26

16 жовтня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Шишка О. А.,

з участю: секретаря Сіщук Г. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №639034678 від 03.04.2019 у розмірі 58500 грн, з яких 30000 грн заборгованість за кредитом, 28500 грн заборгованість за процентами. Також просило стягнути 2662,40 грн судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено кредитний договір, відповідно до якого останньому надано 30000 грн на умовах строковості, платності та повернення. Договір укладено в електронній формі й підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Кредитодавець виконав свої зобов`язання, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку позичальника, однак відповідач кредит та проценти не сплатив.

Право вимоги за договором послідовно перейшло від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», надалі до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а від останнього до позивача на підставі договору факторингу №05/06/25-Е від 05.06.2025. Оскільки заборгованість не погашена, позивач просив задовольнити позов.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості або інших заяв і клопотань не подав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву не подав, а представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280-282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №639034678 від 03.04.2019. Договір укладено в електронній формі й підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором

За п.2.1 договору кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 30000 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти відповідно до договору, додатків до нього та Правил надання грошових коштів у позику.

Пунктом 3.2 договору визначено строк кредитування 126 днів. За п.3.4 договору проценти нараховуються за ставкою 365% річних від суми кредиту до закінчення строку, на який його надано.

Повернення кредиту та сплата процентів передбачені один раз на два тижні відповідно до графіка платежів, який є невід`ємною частиною договору. Останній платіж мав бути внесений 07.08.2019.

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі. Зміст правочину може бути зафіксований в електронних документах, якими обмінялися сторони.

Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору шляхом прийняття пропозиції та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 Верховний Суд зазначив, що договір може мати електронну форму, а використання передбаченої законом процедури електронного підписання забезпечує дотримання письмової форми правочину.

З довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі вбачається, що відповідач подав заявку на отримання кредиту, після чого акцептував пропозицію кредитодавця шляхом введення одноразового ідентифікатора DB9H878A. Підписання договору зафіксовано 03.04.2019 о 20 год 44 хв 06 с.

Факт надання кредиту підтверджується не лише документами кредитодавця, а й відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 02.10.2026, наданою на запит суду. Банк підтвердив, що платіжна картка, зазначена у документах щодо перерахування кредиту, емітована на ім`я ОСОБА_1 , номер телефону, використаний під час оформлення кредиту, був його фінансовим номером, а на відповідний рахунок 03.04.2019 зараховано 30000 грн.

Отже, сукупність доказів підтверджує укладення договору саме відповідачем та отримання ним кредитних коштів у погодженому розмірі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав за правочином. За ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити своє право грошової вимоги до третьої особи.

На підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та реєстру прав вимоги №93 від 11.08.2020 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №639034678 від 03.04.2019 у розмірі 58500 грн, з яких 30000 грн основний борг, 28500 грн проценти. Передання вимоги додатково підтверджується протоколом узгодження предмета факторингової операції та актом звірки взаємних розрахунків.

Надалі за договором факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 та реєстром прав вимоги №5 від 16.04.2021 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало відповідне право вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС». За п.4.1 цього договору право вимоги переходить із моменту підписання сторонами відповідного реєстру.

За договором факторингу №05/06/25-Е від 05.06.2025 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило право вимоги позивачу. ОСОБА_1 включений до реєстру боржників із зазначенням його реєстраційного номера облікової картки платника податків, номера та дати кредитного договору, окремих складових заборгованості. Акт прийому-передачі реєстру боржників підписаний сторонами 05.06.2025. Відповідно до п.1.2 договору саме з підписанням цього акта пов`язаний перехід права вимоги.

Наведені документи узгоджуються між собою щодо особи боржника, кредитного договору, розміру основного боргу та процентів і підтверджують безперервний перехід спірного права вимоги до ТОВ «ФК «ЕЙС».

За статтями 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання підлягає належному виконанню відповідно до умов договору та у встановлений строк, а договір є обов`язковим для сторін.

Відповідно до статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути отримані кошти та сплатити проценти, розмір і порядок одержання яких визначаються договором.

Із розрахунку первісного кредитора вбачається, що відповідачу надано 30000 грн кредиту. Відомості про внесення ним платежів на погашення кредиту або процентів відсутні. Розділ розрахунку, призначений для відображення оплат позичальника, не містить відповідних операцій. Таким чином, неповернений основний борг становить 30000 грн.

Заявлені до стягнення 28500 грн процентів нараховані за період із 04.04.2019 до 07.07.2019 включно, тобто за 95 днів, за погодженою ставкою 365% річних, що відповідає 1% на день. За незмінного залишку кредиту в сумі 30000 грн розмір процентів за цей період становить 28500 грн: 30000 грн ? 1% ? 95 днів.

Суд ураховує, що графік платежів передбачає загальну суму процентів 24585,54 грн. Однак ця сума розрахована за умови своєчасного внесення дев`яти передбачених графіком платежів із поступовим погашенням основного боргу. Зменшення процентної складової кожного наступного платежу обумовлене відповідним зменшенням залишку кредиту.

Відповідач передбачених графіком платежів не здійснював, тому фактичного зменшення основного боргу не відбулося.

Пункт 3.4 договору встановлює процентну ставку від суми кредиту протягом погодженого строку кредитування. У сукупності з графіком платежів ця умова означає, що наведена у графіку загальна вартість кредиту відповідає належному виконанню позичальником своїх зобов`язань. Графік не передбачає припинення нарахування процентів на фактично неповернені кошти до закінчення строку кредитування та не встановлює безумовного обмеження їх загальної суми незалежно від виконання позичальником обов`язку з повернення кредиту.

Отже, різниця між процентами, зазначеними у графіку, та заявленою сумою зумовлена відсутністю передбаченого графіком погашення основного боргу, а не зміною погодженої процентної ставки чи нарахуванням процентів поза строком кредитування.

Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, щодо припинення права нараховувати договірні проценти після спливу строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту. У цій справі заявлені проценти нараховані до 07.07.2019, тоді як остаточний строк повернення кредиту встановлено до 07.08.2019.

Суд також ураховує висновок об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 07.09.2026 у справі №552/672/23, за яким суд може тлумачити нечіткі або двозначні умови договору на користь споживача, проте не вправі без належних правових підстав змінювати погоджені умови та довільно зменшувати проценти. У цій справі ставка визначена безпосередньо договором, а розрахунок відповідає фактичному непогашеному залишку кредиту за заявлений період.

Отже, судом перевірено розрахунок заборгованості й установлено, що стягненню підлягають 30000 грн основного боргу та 28500 грн процентів, разом 58500 грн.

У виписці позивача додатково відображено штрафні санкції в сумі 11513,33 грн. Однак їх стягнення у прохальній частині позову не заявлено. Відповідно до принципу диспозитивності суд вирішує спір у межах заявлених вимог і цієї суми не стягує.

Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №57514 від 11.09.2026. Оскільки вимоги про стягнення заборгованості задовольняються повністю, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, додаткову угоду від 19.06.2026 та акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026.

За актом вартість послуг становить 7000 грн, з яких 5000 грн складання позовної заяви, 1000 грн вивчення матеріалів справи, по 500 грн підготовка адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів.

Визначаючи суму, яка підлягає відшкодуванню іншою стороною, суд виходить із критеріїв дійсності, необхідності та розумності витрат. Відповідний підхід сформульовано Великою Палатою Верховного Суду в додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Справа стосується стягнення заборгованості за одним кредитним договором, не потребувала складних розрахунків, призначення експертиз чи участі адвоката в судових засіданнях. Позовна заява та клопотання мають типовий для цієї категорії спорів характер. Вивчення матеріалів справи безпосередньо пов`язане зі складанням позову, що також має враховуватися під час оцінки загальної вартості допомоги.

З огляду на ціну позову, обсяг документів, характер правовідносин та фактично виконану роботу суд вважає обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. Решта заявлених витрат у сумі 3000 грн не відповідає критерію розумності їх розміру для покладення на відповідача.

Такий розподіл судових витрат не змінює умов договору між позивачем та адвокатським бюро, а визначає обсяг їх відшкодування іншою стороною відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, статей 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 627, 638, 1048, 1049, 1054, 1077-1082 ЦК України, статей 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №639034678 від 03.04.2019 у розмірі 58500 грн, з яких 30000 грн заборгованість за кредитом, 28500 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2662,40 грн судового збору та 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У відшкодуванні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений також у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених законом строків не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий О. А. Шишко