Ухвала суду № 140710665, 19.10.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

19 жовтня 2026 р.№ 400/13117/26м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ,

прозаява про забезпечення позову,ВСТАНОВИВ:

16.10.2026 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач 2 ), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо зміни відомостей про територіальний орган військового обліку ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів « ІНФОРМАЦІЯ_5 » із ІНФОРМАЦІЯ_6 (Казанка) на ІНФОРМАЦІЯ_7 за відсутності встановлених законом фактичних і документальних підстав;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 усунути наслідки такої зміни та в межах компетенції забезпечити відновлення в Реєстрі «Оберіг» відомостей про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 (Казанка), із належним документальним оформленням і збереженням історії змін;

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення або відображення за ОСОБА_1 у Реєстрі «Оберіг» звання «Рядовий» , та « ІНФОРМАЦІЯ_9 » та ВОС 999097 без належної документальної підстави; зобов`язати відповідача усунути такі недостовірні відомості і привести записи у відповідність до законно встановлених облікових документів;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_10 у межах визначених постановою КМУ № 154 контрольних і організаційних повноважень забезпечити перевірку правомірності зміни військового обліку позивача та вжити необхідних заходів для виконання судового рішення щодо відновлення правильних відомостей в Реєстрі «Оберіг».

16 жовтня 2026 року, одночасно з позовом, до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом заборони:

ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , їхнім посадовим і службовим особам до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі вчиняти щодо ОСОБА_1 дії, безпосередньо спрямовані на реалізацію призову на військову службу під час мобілізації, а саме: приймати та реалізовувати рішення про його призов; оформлювати, видавати та вручати мобілізаційні розпорядження і повістки саме з метою відправлення до військової частини або навчального центру; включати його до команд на відправлення; організовувати та здійснювати фактичне відправлення для проходження військової служби за призовом під час мобілізації;

ІНФОРМАЦІЯ_11 та його посадовим особам у період документально підтвердженої тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 (що на час подання заяви до 19 жовтня, але цей період може бути продовжений лікарями) направляти його на військово-лікарську комісію та вимагати її проходження в цей період.

В заяві про забезпечення позову заявник відтворив зміст позову щодо подій, пов`язаних з його затриманням 12.10.2026 невідомими особами, примусового доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_13 і утримання впродовж чотирьох годин, перевезення до будівлі закладу «Дубки» і утримання там впродовж двох діб. При цьому, заявник наголошує, що до цих події він перебував на військовому обліку у 4-му відділі ІНФОРМАЦІЯ_14 ( АДРЕСА_4 ), заяви про зняття з цього обліку та переведення до ІНФОРМАЦІЯ_4 не подавав, проте за даними електронного військово-облікового документу від 14.10.2026, місцем обліку зазначено ІНФОРМАЦІЯ_7 . Правомірність внесених змін, а також пов`язані з ними дії відповідачів, є предметом адміністративного позову. Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначив, що ризик повторного застосування щодо нього примусових дій не є припущенням. Заявник заявляє, що спроба направлення на ВЛК уже відбулася і супроводжувалася фактичним обмеженням свободи. З огляду на зміну органу військового обліку без поданої заяви існує реальна небезпека продовження тієї самої послідовності мобілізаційних дій. Також, заявник, звертає увагу на висновки Верховного Суду у справі № 160/2592/23 про незворотність мобілізації, а, відтак, необхідності попереднього збереження становища особи до вирішення спору.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з приписами ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Приписами ч.1 ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.

Згідно з частиною 2 цієї статті визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Передумовою для вжиття таких заходів, з урахуванням положень ч.2 ст.151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч.2 ст.150 Кодексу.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

В цій справі необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує посиланням на неможливість або істотне ускладнення ефективного захисту чи поновлення оспорюваних прав позивача у випадку незастосування таких заходів.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує внесення ІНФОРМАЦІЯ_15 змін до відомостей про територіальний орган його військового обліку.

Натомість, забезпечити позов позивач просить шляхом заборони відповідачам вчиняти дії, спрямовані на реалізацію призову на військову службу під час мобілізації.

Водночас, за нормами ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються саме предмету спору.

Отже, судом не вбачається відповідності між порушеним правом, на захист якого направлений адміністративний позов, і запропонованими заявником заходами забезпечення позову. Відтак, суд доходить висновку, що заходи забезпечення позову, про які просить позивач, не стосуються предмету спору, не є співмірними і адекватними до позовних вимог.

Також суд враховує, що з огляду на положення КАС України щодо повноважень адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу, в даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд звертає увагу також на необхідність забезпечення балансу між інтересами заявника та публічним інтересом щодо належного функціонування військових формувань в умовах воєнного стану.

У той же час, судом не встановлені належні докази, які підтверджують те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача саме з огляду на предмет позову визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо зміни відомостей про територіальний орган військового обліку ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», а також щодо внесення або відображення за ОСОБА_1 у Реєстрі «Оберіг» звання «Рядовий» , та «Солдат резерву» та ВОС 999097 без належної документальної підстави.

Таким чином, розглянувши подані документи і матеріали, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 256 ч. 1-2 КАС України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ст. 154 ч. 8 КАС України).

Керуючись ст. ст. 154, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В АЛ И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 КАС України.

Суддя Дерев`янко Ліна Леонідівна