Ухвала суду № 140710268, 15.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

15 жовтня 2026 рокусправа № 380/15753/26Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Матулкіна О.К.

за участю:

представник позивача Бабич М.І.

представник відповідача Аветюк С.В.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Львові заяву про поновлення строку звернення до суду та клопотання про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНОВА" до Головного управління ДПС у Одеській області про визнання протиправним та скасування податковго повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНОВА" (79060, Львівська область, м. Львів, вул. Бескидська, 41; ЄДРПОУ 45086659) з позовом до Головного управління ДПС України у Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ: 44096797) в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Одеській області від 10.10.2023 року №25956/15-32-07-04., прийнятого на підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ПРОМІНОВА, код за ЄДРПОУ 45086659 з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету;

- стягнути з Головного управління ДПС у Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ ПРОМІНОВА, код за ЄДРПОУ 45086659 суму сплаченого судового збору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Кухар Н.А.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНОВА" строк для усунення недоліків позовної заяви

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду (вх.№75429 від 24.08.2026 року) та додаткові пояснення (вх.92234 від 13.10.2026).

Представник відповідача подав заперечення (вх.№86974 від 29.09.2026 року), у якому просить позовну заяву залишити без розгляду.

У підготовчому засіданні представник позивача просив поновити строк звернення до суду, представник відповідача просив залишити позов без розгляду.

Суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18, від 26.11.2020 року у справі 500/2486/19.

Позивач оскаржує, зокрема, рішення від 10.10.2023 року №25956/15-32-07-04.

З матеріалів справи судом встановлено, що у провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/30339/23 про оскарження ППР від 10.10.2023 року №25956/15-32-07-04.

Ухвалою від 08.07.2026 (дата складання повного тексту ухвали - 13.07.2026) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІНОВА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без розгляду.

Суд зазначає, що ТОВ «ПРОМІНОВА» змінила своє місцезнаходження з м. Одеси на м. Львів - 21.07.2026 року.

Позивачем подано до суду позов 29.07.2026 року.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, заява № 4451/70, п. 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria, заява № 36760/06, п. 230). Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права

Тож позиція ЄСПЛ свідчить, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

ЄСПЛ також у справі «Корня проти Республіки Молдова» (Cornea v. the Republic of Moldova, заява № 22735/07, п.п. 21-26; констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції) зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним й може підлягати в деяких випадках обмеженням. Суд повинен переконатись у тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до суду таким чином, що порушується сам зміст цього права. Більше того, обмеження буде неспівмірним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (рішення у справі «Уейт і Кеннеді проти Німеччини», заява № 26083/94, пункт 59). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує більше мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар`єр, який перешкоджає особі добитися розгляду по суті своєї справи компетентним судом (рішення у справі «Цалкізіс проти Греції» (Tsalkitzis v. Greece, заява № 11801/04, пункт 44).

Зважаючи на наведені представником позивача обставини, з метою забезпечення позивачу права доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, а відтак, у її задоволенні належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 241, 243, 248 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити повністю.

Поновити позивачу строк звернення до суду з даним позовом.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНОВА" до Головного управління ДПС у Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 19.10.2026.

СуддяКухар Наталія Андріївна