Рішення № 140710081, 16.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 рокусправа № 380/14778/26м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/4056 від 10.03.2026 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1159/12/4056 від 10.03.2026 року, виданої станом на 01.01.2023 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з розрахунку 89% від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-XII у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення.

Представник позивача зазначає, що внаслідок набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, у зв`язку з чим відновила дію первинна редакція пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Відповідно до її змісту розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі № 380/22887/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 склав та видав довідку від 10 березня 2026 року № 1159/12/4056 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01 січня 2023 року, за відповідною посадою бортового авіатехніка вертольоту, виходячи з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684,00 грн, загальний розмір якого склав 45 240,60 грн.

24 квітня 2026 року представник позивача звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі виданої оновленої довідки з розрахунку 89% грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром. Проте листом від 12 травня 2026 року № 25599-26607/А-02/8-1300/26 відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивача, посилаючись на те, що після скасування пунктів 1 та 2 Постанови № 103 Кабінетом Міністрів України інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій військовослужбовців не приймалося.

Позивач вважає такі дії пенсійного органу протиправними та такими, що порушують його конституційне право на належне пенсійне забезпечення. Позивач наголошує, що наявність довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом, є безумовною підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії відповідно до статей 43 та 63 Закону № 2262-XII. При цьому перерахунок має бути проведений з 01 лютого 2023 року на підставі частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII без обмеження строком, у розмірі 89% грошового забезпечення, що встановлено судовим рішенням у справі № 380/4431/24, без обмеження пенсії максимальним розміром та з виплатою різниці між нарахованими сумами.

Ухвалою від 22 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами.

05 серпня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Заперечення пенсійного органу ґрунтуються на пропуску позивачем строку звернення до суду. Посилаючись на норми статті 122 КАС України, правові позиції Верховного Суду у постановах від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 та від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19, відповідач зазначає, що оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, позивач повинен був дізнатися про розмір своєї пенсії у лютому 2023 року під час отримання щомісячної виплати, а звернення до суду у липні 2026 року свідчить про значний пропуск шестимісячного процесуального строку, що є самостійною підставою для залишення позову без розгляду або відмови в його задоволенні.

Щодо суті позовних вимог відповідач зазначив, що перерахунок пенсій за статтею 63 Закону № 2262-XII здійснюється виключно на умовах, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, та має масовий характер. Відповідач зазначає, що Уряд рішень про перерахунок пенсій військовослужбовцям з 01 січня 2023 року не ухвалював, а зміна розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний рік за законами про Державний бюджет України автоматично не створює підстав для перерахунку військових пенсій. Також пенсійний орган стверджує, що первісна редакція пункту 4 Постанови № 704 не передбачала застосування показника прожиткового мінімуму у відриві від мінімальної заробітної плати, застосування якої заборонено Законом України № 1774-VIII, у зв`язку з чим підстави для перерахунку пенсії позивача за довідкою станом на 01 січня 2023 року відсутні.

Дослідивши письмові докази, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі дійсні обставини справи у їх системному взаємозв`язку, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до норм Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (пенсійна справа № ХВ-51166).

Вислуга років позивача на військовій службі складає 33 роки, а основний розмір призначеної йому пенсії становить 89 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Правомірність визначення розміру пенсії позивача на рівні 89 процентів грошового забезпечення підтверджена судовим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 380/4431/24, яке набрало законної сили та відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України має преюдиційне значення для вирішення цієї справи.

Крім того, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі № 380/22887/25 за позовом ОСОБА_1 було зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року (2684,00 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

На виконання зазначеного судового рішення у справі №380/22887/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 склав та видав довідку про розмір грошового забезпечення від 10 березня 2026 року №1159/12/4056 за нормами, чинними станом на 01 січня 2023 року, за посадою, відповідною останній штатній посаді позивача на день звільнення - бортовий авіатехнік вертольоту, до якої включено:

посадовий оклад (14 тарифний розряд, коефіцієнт 2,08: 2684,00 грн х 2,08) - 5580,00 грн;

оклад за військовим званням капітан (коефіцієнт 0,72: 2684,00 грн х 0,72) - 1930,00 грн;

надбавка за вислугу років (50%) - 3755,00 грн;

надбавка за особливості проходження служби (100%) - 11 265,00 грн;

надбавка за кваліфікацію (7%) - 390,60 грн;

премія (400%) - 22 320,00 грн.

Всього розмір грошового забезпечення склав 45 240,60 грн.

24 квітня 2026 року представник позивача звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, до якої додала копію довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10 березня 2026 року № 1159/12/4056, та просила здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу з 01 лютого 2023 року на підставі цієї довідки, виходячи з 89% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та виплатити різницю між нарахованими сумами.

Листом від 12 травня 2026 року № 25599-26607/А-02/8-1300/26 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до нової довідки, зазначивши, що після визнання протиправними пунктів 1 та 2 Постанови № 103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку військових пенсій не приймалося, у зв`язку з чим підстави для проведення перерахунку пенсії з грошового забезпечення, чинного на 01 січня 2023 року, відсутні.

Крім того, у листі-відповіді пенсійний орган зауважив, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 у період воєнного стану у 2026 році визначено особливий порядок виплати пенсій, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, а рішенням суду у справі № 380/22887/25 жодних зобов`язань на орган Пенсійного фонду покладено не було.

Незгода позивача із відмовою пенсійного органу у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10 березня 2026 року № 1159/12/4056 стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи всебічну, повну, об`єктивну та системну правову оцінку спірним правовідносинам, аналізуючи норми матеріального і процесуального права в їх взаємозв`язку та субординації, а також застосовуючи обов`язкову судову практику Верховного Суду та рішення Європейського суду з прав людини, суд виходить із таких мотивів та засад нормативно-правового регулювання:

Суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 122 КАС України, з огляду на таке:

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 51 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-XII встановлено спеціальні строки призначення та перерахунку пенсій.

Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Згідно з імперативними вимогами частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що законодавцем встановлено чітке спеціальне правило: якщо перерахунок пенсії не був проведений своєчасно внаслідок невиконання або неналежного виконання обов`язків уповноваженим органом, який видає довідку (Міністерством оборони України / територіальним центром комплектування), або органом Пенсійного фонду України, право особи на перерахунок відновлюється з моменту виникнення такого права без будь-яких часових обмежень.

Крім того, як беззаперечно свідчать матеріали справи, оновлена довідка про розмір грошового забезпечення № 1159/12/4056 була складена ІНФОРМАЦІЯ_4 лише 10 березня 2026 року (на виконання судового рішення у справі № 380/22887/25). До моменту виготовлення уповноваженим органом вказаної довідки позивач не мав у своєму розпорядженні належного документального підтвердження розміру грошового забезпечення за відповідною посадою для подання до пенсійного органу.

24 квітня 2026 року представник позивача звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, додавши копію довідки.

Листом від 12 травня 2026 року № 25599-26607/А-02/8-1300/26 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило у проведенні перерахунку.

Адміністративний позов надіслано до Львівського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд 16 липня 2026 року - тобто через два місяці після отримання офіційної відмови пенсійного органу.

Таким чином, позивач звернувся до суду у межах визначеного статтею 122 КАС України шестимісячного строку з дня отримання рішення-відмови відповідача, у зв`язку з чим клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Статтею 46 Конституції України закріплено фундаментальне право громадян на соціальний захист, у тому числі право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначений конституційний імператив вимагає неухильного дотримання субординації нормативно-правових актів та пріоритету законів України над відомчими чи урядовими підзаконними актами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення військовослужбовців, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади за військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону № 2262-XII визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року.

Пунктом 4 Постанови № 704 у первинній редакції було імперативно встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 пункт 4 Постанови № 704 було викладено в редакції, яка передбачала розрахунок окладів виходячи зі сталої величини прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2018 року (1762,00 грн). Проте постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 (залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року) пункт 6 Постанови № 103 визнано протиправним та нечинним.

Згідно з частиною другою статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відтак з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18 (з 29 січня 2020 року) відновила свою дію первісна редакція пункту 4 Постанови № 704, яка пов`язує визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями зі змінною розрахунковою величиною прожитковим мінімумом для працездатних осіб, встановленим законом на 1 січня відповідного календарного року.

Пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України прямо визначено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, а застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Оскільки норми закону мають вищу юридичну силу за підзаконні акти, єдиною належною розрахунковою величиною для визначення розмірів окладів є прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21).

Згідно зі статтями 1 та 6 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом. За пунктом 1 частини другої статті 92 Конституції України Державний бюджет України встановлюється виключно законами України.

Статтею 7 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX Про Державний бюджет України на 2023 рік установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року в сумі 2684,00 грн.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 сформувала висновок щодо застосування норм права:

Під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первинній редакції, яка передбачає використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, як акта вищої юридичної сили, а не редакція, визначена Постановою № 481, якою встановлено штучно занижену фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн.

Приписи підзаконного акта Уряду не можуть долати норми спеціального закону прямої дії - Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. Закріплений у статті 8 Конституції України та статті 7 КАС України принцип верховенства права та ієрархічної першості закону зобов`язує адміністративний суд застосувати норму акта вищої юридичної сили.

Суд також підкреслює, що питання щодо наявності правових підстав для складання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року вже було предметом судового розгляду та остаточно вирішено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі № 380/22887/25, яке набрало законної сили.

На виконання цього судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 , як єдиний уповноважений орган Міністерства оборони України на території Львівської області, склав та видав довідку від 10 березня 2026 року № 1159/12/4056. Зазначена довідка є чинною, у встановленому законом порядку не скасовувалася та не визнавалася недійсною.

Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду неодноразово наголошували, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями здійснювати ревізію, правову оцінку правильності складання чи перевірку розрахунків, наведених у довідках уповноважених силових органів. Отримавши належним чином оформлену довідку уповноваженого органу, пенсійний орган зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії на підставі зазначених у ній складових грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 240/6263/18, від 16 грудня 2020 року у справі № 804/4795/16).

Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки обставини збільшення розрахункової величини окладів настали з 01 січня 2023 року у зв`язку з набранням чинності Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік, належною датою, з якої має бути проведений перерахунок пенсії позивача на підставі довідки станом на 01 січня 2023 року, є 01 лютого 2023 року.

За таких обставин відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10 березня 2026 року № 1159/12/4056 є протиправною, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача провести відповідний перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо відсоткового розміру грошового забезпечення (89%):

Позивач просить суд зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії з розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення.

Вирішуючи позовні вимоги у цій частині, суд виходить із таких мотивів:

Статтею 13 Закону № 2262-XII встановлено розміри пенсій за вислугу років.

Судом установлено, що пенсія позивачу за вислугу років (33 роки) була призначена та обчислена у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення.

Подальші зміни, внесені Законами України № 3668-VI від 08 липня 2011 року та № 1164-VII від 27 березня 2014 року до статті 13 Закону № 2262-XII (щодо зниження максимального розміру пенсії за вислугу років спочатку до 80%, а згодом до 70%), стосуються виключно порядку призначення нових пенсій і в силу статті 58 Конституції України не мають зворотної дії в часі та не поширюються на процедуру перерахунку раніше призначених пенсій.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 240/5401/18 (постанова від 16 жовтня 2019 року) сформувала сталу правову позицію, згідно з якою при перерахунку пенсії військовослужбовцям відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII застосуванню підлягає норма статті 13 цього Закону в редакції, що діяла на момент її первинного призначення, а розмір пенсії у відсотках не може бути зменшений пенсійним органом.

Більше того, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 380/4431/24 між тими самими сторонами вже було достеменно встановлено обов`язок відповідача нараховувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 саме з розрахунку 89% сум грошового забезпечення. Згідно з дослідженим судом розпорядженням про перерахунок пенсії від 28 лютого 2026 року відповідач і на цей час обраховує основний розмір пенсії позивача виходячи з 89%.

Відтак перерахунок пенсії позивача за оновленою довідкою станом на 01 січня 2023 року має здійснюватися відповідачем виходячи з 89% відповідних сум грошового забезпечення, зазначених у довідці, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром та здійснення виплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 по день проведення перерахунку:

Позивач просить суд зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку.

Надаючи правову оцінку зазначеним позовним вимогам, суд доходить висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке:

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У теорії та практиці адміністративного судочинства судовому захисту підлягає лише те суб`єктивне матеріальне право, яке є реально порушеним на момент звернення до суду чи ухвалення судового рішення. Суд не вправі здійснювати попередній (превентивний) судовий контроль дій або рішень суб`єкта владних повноважень, які ще не вчинені та щодо яких відсутній факт фактичного правопорушення.

Як свідчать матеріали справи, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за новою довідкою по суті, взагалі не здійснювало такого перерахунку та не приймало індивідуального рішення чи розпорядження про нарахування пенсії за новою довідкою з одночасним обмеженням її виплати максимальним розміром.

Тобто на момент звернення позивача до суду та ухвалення цього судового рішення відповідач фактичного обмеження перерахованої пенсії позивача максимальним розміром не застосовував.

Вимога про зобов`язання органу Пенсійного фонду України виплачувати перераховану пенсію без обмеження максимальним розміром у випадку, коли пенсійний орган взагалі відмовив у проведенні перерахунку пенсії та ще не здійснював відповідних нарахувань за новою довідкою, є передчасною. Судовому захисту підлягає наявне порушене право, а не захист на майбутнє від можливих протиправних дій суб`єкта владних повноважень при виконанні судового рішення.

Питання щодо правомірності застосування чи незастосування обмежень (зокрема в контексті статті 43 Закону № 2262-XII, Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану) може стати предметом судового розгляду виключно після того, як пенсійний орган виконає обов`язок щодо здійснення перерахунку пенсії за рішенням суду і якщо при реальній виплаті перерахованої пенсії ним буде застосовано обмеження.

Відтак позовна вимога в частині проведення виплати пенсії без обмеження максимальним розміром є передчасною.

Так само суд відхиляє вимогу позивача про здійснення виплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку:

Зазначена вимога сформульована представником позивача некоректно та ґрунтується на штучній конструкції максимально нарахованого розміру, яка не передбачена пенсійним законодавством.

Повне та ефективне відновлення порушених прав позивача досягається покладенням на відповідача обов`язку здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10 березня 2026 року № 1159/12/4056 з урахуванням раніше виплачених сум. При проведенні перерахунку відповідач зобов`язаний виплатити позивачу всю утворену різницю між розміром пенсії, обчисленим за новою довідкою, та фактично отриманими позивачем пенсійними виплатами за період з 01 лютого 2023 року.

Окреме повторне зобов`язання пенсійного органу щодо виплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром є надмірним, внутрішньо суперечливим та дублює резолютивне розпорядження про перерахунок пенсії з урахуванням раніше виплачених сум, а тому задоволенню не підлягає.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності обов`язок щодо доказування правомірності своєї поведінки покладається на суб`єкта владних повноважень.

Відповідач законності та правомірності своєї відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача за чинною довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10 березня 2026 року № 1159/12/4056 не довів.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Водночас у спорах немайнового характеру, коли суд визнає дії відповідача протиправними та зобов`язує вчинити основні дії щодо перерахунку пенсії, а відмовляє у задоволенні вимог виключно з мотивів їх передчасності на стадії судового розгляду, порушення прав позивача суб`єктом владних повноважень є доведеним, що обумовило необхідність звернення особи до суду за захистом своїх прав.

За таких обставин сплачений позивачем судовий збір у сумі 1064,96 грн підлягає присудженню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 19, 72-77, 90, 122, 139, 241-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 березня 2026 року № 1159/12/4056, виданої станом на 01 січня 2023 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 березня 2026 року № 1159/12/4056, виданої станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з розрахунку 89 процентів від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. У задоволенні інших вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 16 жовтня 2026 року.

Суддя О.І. Коморний