Ухвала суду № 140709777, 19.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

19 жовтня 2026 року Справа № 320/31595/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РД-СЕРВІС» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «РД-СЕРВІС» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України у Київській області за № 12330376/31712951 від 09.01.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України, провести реєстрацію податкової накладної ТОВ «РД-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 31712951) за № 16 від 30.09.2024, датою її подання до реєстрації - 30.09.2024;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України у Київській області за № 12417714/31712951 від 27.01.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України, провести реєстрацію податкової накладної ТОВ «РД-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 31712951) за № 18 від 31.10.2024, датою її подання до реєстрації - 31.10.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати таку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

24.07.2025 на адресу суду надійшло клопотання від відповідачів про залишення позову без розгляду, яке обґрунтовується пропуском позивачем трьох місячного строку для звернення з позовом до адміністративного суду.

Так, відповідачами вказується, що позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження та йому були направленні рішення від 17.01.2025 № 3585/31712951/2 та від 04.02.2025 № 6576/31712951/2, якими залишено скарги без задоволення та рішення регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

28.07.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку на звернення до суду із адміністративним позовом.

Вказана заява обґрунтовується тим, що 25.09.2024 ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку із чим відповідачем в подальшому зупинялася реєстрація податкових накладних/розрахунків коригувань у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначає, що у зв`язку із зупиненням та блокуванням податкових накладних відповідачем ТОВ «РД-СЕРВІС» зосередилось на вирішенні питання зупинення/блокування податкових накладних/розрахунків коригувань, оскільки це впливає на розрахунки із контрагентами позивача, а також його договірні зобов`язання.

Посилається, що вказані дії вимагали значного часу, що зумовило пропуск трьох місячного строку на звернення до адміністративного суду із цим позовом.

Розглянувши подані документи суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За положеннями ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАС України).

Приписами ч. 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також, пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПК України, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Таким чином, з системного аналізу положень ПК України та КАС України слідує, що платник податків у разі вирішення спору у досудовому порядку то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Конституційний Суд України в рішенні від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.

Так, судом встановлено, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення від 09.01.2025 № 12330376/31712951 та від 27.01.2025 № 12417714/31712951, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних від 30.09.2024 № 16 та від 31.10.2024 № 18.

Позивач оскаржив такі рішення про відмову в реєстрації податкових накладних до ДПС України, проте, рішеннями від 17.01.2025 № 3585/31712951/2 та від 04.02.2025 № 6576/31712951/2 за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено скарги без задоволення та рішення комісії без змін.

Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 та у постанові Верховного Суду від 08.02.2021 у справі № 360/1252/19 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому, такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі № 1.380.2019.006517 зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, за сформованою судовою практикою, яка є обов`язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування іншого рішення контролюючого органу, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань, за умови попереднього використання досудового порядку становить три місяці, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України.

Аналогічний правовий висновок був сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24.

При цьому, підсумовуючи вказане вище Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Також, у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на необхідність встановлення судами обставин закінчення процедури адміністративного оскарження ухваленням рішення ДПС України про результати розгляду скарги платника податків та підтвердженням дати отримання такого рішення платником (який має бути підтверджений належними та допустимими доказами), від якого починається відлік строку для звернення до суду після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Як зазначає відповідач, рішення ДПС України від 17.01.2025 № 3585/31712951/2 та від 04.02.2025 № 6576/31712951/2 направлені позивачу у день їх прийняття, тобто, 17.01.2025 та 04.02.2025 відповідно.

Разом з тим, позовна заява подана ТОВ «РД-СЕРВІС» 18.06.2025, тобто, з пропуском встановленого законом строку для звернення до адміністративного суду.

Так, позивача посилається, що 25.09.2024 ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що стало наслідком зупинення та блокування відповідачем 137 податкових накладних/розрахунків коригувань у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо посилання позивача на значну кількість затрат часу та трудових ресурсів для розблокування 137 зупинених/заблокованих податкових накладних, суд звертає увагу на те, що трьох місячний строк імперативно передбачений чинним законодавством України та є достатнім для оскарження такої кількості рішень, тим більше якщо позивач вважає, що передумовою прийняття таких рішень було незаконне включення ТОВ «РД-СЕРВІС» до критеріїв ризиковості платника податків. Відсутність фізичної можливості також можливо було усунути шляхом укладання додаткових договорів з іншими адвокатами, які б допомогли оскаржити таку значну кількість рішень.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі № 420/12488/24.

Таким чином, суд вважає неповажними причини пропуску строку на звернення до адміністративного суду із позовною заявою викладені позивачем у заяві про поновлення процесуального строку.

Разом з тим, як зазначалося вище, частиною третьою статті 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом у цій справі, у зв`язку із чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

Клопотання відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Визнати неповажними підстави пропуску звернення до адміністративного суду із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «РД-СЕРВІС» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РД-СЕРВІС» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Войтович І. І.